Жарознижувальна дія нових 2-(((3-меркапто-5-метил-4н-1,2,4-тріазол-4-іл)іміно)метил)-5-r-бензоатів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.146847Ключові слова:
похідні 1, 2, 4-тріазолу, органічний синтез, біологічна активність, жарознижуюча дія, антипіретики, гіпертерміяАнотація
Підвищення температури тіла є необхідною захисною реакцією організму, що активує імунну систему та підсилює фагоцитоз, це призводить до пригнічення розмноження вірусів та бактерій. Жарознижувальна дія, що супроводжується збільшенням тепловіддачі через розширення судин шкіри та посилене потовиділення, пов’язана значною мірою із заспокійливим впливом на збудливість теплорегулюючих центрів проміжного мозку, яка змінюється під впливом патологічного процесу.
Підвищення температури вище за 39 °С є небезпечним фактором для дорослих і дітей різних вікових категорій.
Незважаючи на високу ефективність анальгетиків, їх використання не завжди безпечне. Застосування аспірину підвищує ризик розвитку запальних змін з боку шлунково-кишкового тракту, підвищує ламкість судин, порушує згортання крові.
Пошук нових високоефективних лікарських засобів із жарознижувальною дією є актуальною проблемою сьогодення.
Метою нашої роботи є фармакологічний скринінг антипіретиків серед вперше синтезованих 2-(((3-меркапто-5-метил-4Н-1,2,4-тріазол-4-іл)іміно)метил)-5-R-бензоатів.
Матеріали та методи дослідження.
Об’єктами дослідження стали нові 2-(((3-меркапто-5-метил-4Н-1,2,4-тріазол-4-іл)-іміно)-метил)-5-R-бензоати.
Експериментальну лихоманку проводили на білих нелінійних щурах шляхом введення 2,4-динітрофенолу (2,4-ДНФ) (роз'єднувач окисного фосфорилювання) в дозі 20 мг/кг. В якості референс-препарату використовували ацетилсаліцилову кислоту в дозі 100 мг/кг.
Досліджувані речовини вводили через пів години (Т0,5) після введення 2,4-ДНФ, фіксували ректальну температуру тіла протягом 1 години (Т1). Початкову ректальну температуру (Т0) реєстрували до внутрішньочеревної ін’єкції 2,4-ДНФ. В якості препарату порівняння використовували ацетилсаліцилову кислоту в дозі 100 мг/кг.
Результати дослідження та обговорення.
За даними серії досліджень було встановлено, що внутрішньочеревинне введення 2,4-ДНФ через 30 хвилин викликало підвищення температури тіла щурів (n=133)в середньому з 37,36°С до 38,37°С (ΔТ=0,88°С).
Щодо референтного препарату ацетилсаліцилової кислоти, встановлено, що при її застосуванні за модельованої патології значення температури тіла щурів знижувались на 3 % (ΔТ=-1,2°С, р≤0,05) по відношенню до контрольної групи.
Згідно отриманим результатам в ході експерименту було виявлено сполуки, які за своїм ефектом перевищували референс-препарат. Так, сполуки IV, V та VIII знижували показники температури тіла щурів більш ніж на 0,39 %.
Серед досліджуваних речовин привертають на себе увагу сполуки IV та V, які знижували показники температури тіла щурів в інтервалі 4,66-4,95 % і при цьому знижували температуру від 1,19 до 2,10°С.
Висновки
Синтезовано нові 2-(((3-меркапто-5-метил-4Н-1,2,4-тріазол-4-іл)іміно)метил)-5-R-бензоати. Найбільш активною серед досліджуваних сполук є амоній 2-(((3-меркапто-5-метил-4Н-1,2,4-тріазол-4-іл)-іміно)-метил)бензоат. Перехід до солей із неорганічними катіонами призводить до втрати активності. Так, заміна катіонів на піперидиній дещо підвищує показники активності, проте сполука поступається за силою ефекту референс-препарату
Посилання
- Bielousov, Yu. B., Gurevich, K. G., Chausova, S. V. (2015). OTS analgetiki-antipiretiki dlia priyoma vnutr’: Mekhanizm deystviya i profil bezopasnosti [OTC analgesics, antipyretics for ingestion: Mechanism of action and safety profile]. Academic Journal of Medical Research, 1, 79–82.
- Astafieva, N. G., Gamova, I. V., Kobzev, D. U., Udovichenko, E. N., Perfilova, I. A., Mikhailova, I. E. (2016). Nesteroidnyye protivovospalitelnyye preparaty kak prichina obostreniya astmy i drugikh respiratornykh zabolevaii: diagnostika i lecheniye [Nonsteroidal anti-inflammatory drugs as a cause of exacerbating (worsening) asthma and other respiratory diseases: diagnosis and treatment]. Attending doctor, 5, 7–11.
- Brenner, G. M., Stevens, C. W. (2012). Pharmacology. Philadelphia: Elsevier/Saunders, 528.
- Berger, J. S., Krantz, M. J., Kittelson, J. M., Hiatt, W. R. (2009). Aspirin for the Prevention of Cardiovascular Events in Patients With Peripheral Artery Disease. JAMA, 301 (18), 1909–1919. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2009.623
- Klekot, O. O., Yakovleva, O. O. (2016). Bezpeka zastosuvannia paratsetamolu v klinichnii praktytsi [Safety of use of paracetamol in clinical practice]. Pain Medicine, 3 (3), 41–48.
- Magni, A. M., Scheffer, D. K., Bruniera, P. (2011). Antipyretic effect of ibuprofen and dipyrone in febrile children. Jornal de Pediatria, 87 (1), 36–41. doi: http://doi.org/10.2223/jped.2060
- Jacob, J. H., Irshaid, F. I., Al-Soud, Y. A. (2013). Antibacterial activity of some selected 1,2,4-triazole derivatives against standard, environmental, and medical bacterial strains. Advanced Studies in Biology, 5 (6), 291–301. doi: http://doi.org/10.12988/asb.2013.3418
- Rud, A. M., Kaplaushenko, A. H., Kutcheriavii, Yu. M. (2015). Vstanovlennia pokaznykiv diuretychnoi aktyvnosti riadu (4-amino-5-(alkitio)-1,2,4-triazol-3-il)(fenil)metanoliv [Evaluation of diuretic activity of the derivatives of (4-amino-5-(alkythio)-1,2,4-triazol-3-yl)(phenyl)methanol]. Proceedings from Modern Perspectives in Medicine and Pharmacy 2015. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia State Medical University, 16.
- Pruglo, Ye. S., Odintsova, V. M., Safonov, A. A. (2013). Zharoznyzhuvalna diya novyh hidrazydiv 2-(5-(adamantan-1-il)-4-R-1,2,4-tryazol-3-iltio)atsetativ [Antipyretic activity of 2-(5-(adamantan-1-yl)-4-R-1,2,4-triazol-3-ylthio)acetate hydrazides]. Pharmaceutical review, 3, 45–49.
- Scherbyna, R. O. (2016). Doslidzhennia zharoznyzhuvalnoyi diyi novyh S-pokhidnyh 1,2,4-tryazolu, schio mistiat morfolinometylenovyi zamisnyk [Study of antipyretic activity of the new S-derivatives of 1,2,4-triazole that contain morpholinomethylene substituent]. Pharmaceutical Journal, 3 (4), 100–104.
- Gatsura, V. V. (1974). Metody perfichnykh issledovanii farmacologicheskikh issledovanii biologicheski aktivnykh veschestv [Methods of primary pharmacological research of biologically active entities]. Moscow: Meditsyna, 142.
- Prozorovskiy, V. B., Prozorovskaya, M. P., Demchenko, V. M. (1978). Ekspress-metod opredeleniya srednei effektivnoi dozy i ee oshibki [Fast method of determination of average effective dose and its error]. Pharmacology and Toxicology, 4, 497–502.
- Rebrova, O. V. (2002). Statisticheskii analiz meditsynskikh dannykh. Primeneniye paketa prikladnykh programm STATISTICA [Statistical analysis of medical data. STATISTICA software application]. Moscow: Media Sfera, 312.
- Lapach, S. N., Chubachenko, A. V., Babich, P. N. (2001). Statisticheskiye metody v mediko-biologicheskih issledovaniyah s ispolzovaniyem Excel [Statistical methods in biomedical research with use of Excel]. Kyiv: Morion, 408.
- Cai, H., Huang, X., Xu, S., Shen, H., Zhang, P., Huang, Y. et. al. (2016). Discovery of novel hybrids of diaryl-1,2,4-triazoles and caffeic acid as dual inhibitors of cyclooxygenase-2 and 5-lipoxygenase for cancer therapy. European Journal of Medicinal Chemistry, 108, 89–103. doi: http://doi.org/10.1016/j.ejmech.2015.11.013
- Akhter, W., Amir, M. (2014). Synthesis of some new 1,2,4-triazoles and 1,3,4-oxadiazoles as a safer anti-inflammatory and analgesic agents. Journal of Pharmacy Research, 8 (9), 1239–1247.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Tatyana Kravchenko, Оleksandr Panasenko, Yevgen Knysh
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
