Пошук перспективних видів підродин Amygdaloideae та Pyroideae з використанням хемотаксономії
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.153199Ключові слова:
розоцвіті, глід, яблуня, вишня, слива, листя, квітки, плоди, таксон, хемотаксономіяАнотація
Світова флора нараховує понад 1000 видів роду Сrataegus L., до підроду Prunus L. належать понад 30 видів, рід Malus Mill. містить 100 видів, до підріду Cerasus Juss. відноситься понад 150 видів. Незважаючи на різноманіття видів та достатню сировинну базу, лише деяки представники цих родів достатньо досліджені та знайшли своє використання як джерела біологічно активних речовин (БАР).
Мета. Провести хемотаксономічне дослідження представників родів Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss.; встановити перспективні джерела БАР для одержання лікарських засобів.
Методи дослідження. Хемотаксономічне дослідження проводили з використанням методу граф-аналізу. Хемомаркерами служили фенольні сполуки та терпеноїди, ідентифіковані у генеративних та вегетативних органах представників родів Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss. Ідентифікацію терпеноїдів та органічних кислот проводили хромато-мас-спектрометричним методом на хроматографі Agilent Technology 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973N. Флавоноїди та гідроксикоричні кислоти визначали хроматографічно.
Результати дослідження. Встановлені хімічні профілі вегетативних та генеративних органів 34 видів роду Сrataegus L., 5 видів роду Prunus L., 7 видів роду Malus Mill., 4 видів роду Cerasus Juss. Встановлені перспективні види глоду, які містять основну групу БАР роду.
Висновки. За результатами хемотаксономічного дослідженя представників підродів Amygdaloideae та Pyroideae встановлені перспективні джерела біологічно активних речовин (БАР) видів родів Crataegus L., Prunus L., Malus Mill. та Cerasus Juss. Встановлено, що хімічний профіль досліджених родів формують флавоноїди, терпеноїди та ароматичні кислоти. Перспективні види глоду були введені до складу фітокомплексу «Кратофіт»
Посилання
- Phipps, J. B., Robertson, K. R., Rohrer, J. R., Smith, P. G. (1991). Origins and Evolution of Subfam. Maloideae (Rosaceae). Systematic Botany, 16 (2), 303–332. doi: http://doi.org/10.2307/2419283
- Talent, N., Dickinson, T. A. (2005). Polyploidy in Crataegus and Mespilus (Rosaceae, Maloideae): evolutionary inferences from flow cytometry of nuclear DNA amounts. Canadian Journal of Botany, 83 (10), 1268–1304. doi: http://doi.org/10.1139/b05-088
- Goncharov, N. F., Kovaleva, A. M., Komissarenko, A. N. (2008). Fenol'nye soedineniya severoamerikanskikh vidov roda boyaryshnik. Rossiyskiy mediko-biologicheskiy vestnik imeni akademika Pavlova, 3, 150–154.
- Kamelin, R. V. (2006). Rozotsvetnye (Rosaceae). Bornaul, 100.
- Potter, D., Eriksson, T., Evans, R. C., Oh, S., Smedmark, J. E. E., Morgan, D. R. et. al. (2007). Phylogeny and classification of Rosaceae. Plant Systematics and Evolution, 266 (1-2), 5–43. doi: http://doi.org/10.1007/s00606-007-0539-9
- Eremin, G. V. (2017). Genofond roda Prunus L. Trudy po prikladnoy botanike, genetike i selektsii, 164, 208–217.
- Sydora, N. (2018). Morphological and taxonomic study of oxyacanthae Zbl. section of crataegus L. genus by vegetative characteristics. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 1 (11), 36–41. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.124432
- Chen, J., Song, S., He, J., Xu, S. (2008). A study of the chemical constituents of the leaves of Crataegus pinnatifida. Asian Journal of Traditional Medicines, 3, 80–83.
- Hamahameen, B. A., Jamal, B. (2013). Determination of Flavonoids in the Leaves of Hawthorn (Crataegus Azarolus) of Iraqi Kurdistan Region by HPLCAnalysis. International Journal of Bioscience, Biochemistry and Bioinformatics, 3 (1), 67–70. doi: http://doi.org/10.7763/ijbbb.2013.v3.166
- Lenchyk, L. V., Upyr, D. V., Ovezgeldiyev, D. (2016). Phytochemical investigation of bird cherry fruits. Der Pharmacia Lettre, 8 (6), 73–76.
- Sydora, N., Kоvalova, A., Komissarenko, A. (2016). Gas chromatographic-mass spectrometric studies of organic acids of Crataegus pedicelata Sarg leaves. Science and Education Studies, 2 (1 (17)), 769–774.
- Bicchi, C., Brunelli, C., Cordero, C., Rubiolo, P., Galli, M., Sironi, A. (2016). Methods of the chromate-mass-spectrometric research. Journal of Chromatography A, 1-2, 195–207.
- Kovaleva, A. M., Goncharov, N. F., Komissarenko, A. N., Sidora, N. V., Kovalev, S. V. (2009). GC/MS study of essential oil components from flowers of Crataegus jackii, C. robesoniana, and C. flabellata. Chemistry of Natural Compounds, 45 (4), 582–584. doi: http://doi.org/10.1007/s10600-009-9373-3
- Sydora, N. V., Kоvalova, A. M. (2016). Gas chromatographic-mass spectrometric studies the volatile compounds and organic acids the leaves of Crataegus macracantha Loud. American Journal of Science and Technologies, 3 (1 (21)), 1041–1045.
- Lenchyk, L., Shapoval, O., Kyslychenko, V. (2016). Phytochemical study and determination of pharmacological activities of cherry shoots dry extract. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 1 (1), 40–45. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2016.72746
- Lenchyk, L. V. (2016). Determination of phenolic compounds in prunus domestica leaves extract. Scripta Scientifica Pharmaceutica, 2 (2), 31–35. doi: http://doi.org/10.14748/ssp.v2i2.1302
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Natalia Sydora, Alla Kovaleva, Alexandr Goncharov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
