Вплив сухого екстракту капусти городньої на морфоструктуру слизової оболонки шлунка щурів за умови експериментального виразкового ураження, викликаного спирто-преднізолоновою сумішшю

Автор(и)

  • Nadiia Kononenko Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-3850-6942
  • Mirzachan Mirzaliev Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Valentina Chikitkina Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-8277-0388

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.173455

Ключові слова:

виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, спирто-преднізолонова виразка, сухий екстракт капусти городньої, слизова оболонка шлунку, гістологічне дослідження

Анотація

Мета – дослідження впливу сухого екстракту капусти городньої на морфологічний стан слизової оболонки шлунка щурів на тлі експериментального спирто-преднізолонового виразкового ураження.

Матеріали і методи. Виразкове ураження слизової оболонки шлунка білих нелінійних щурів відтворювали за допомогою внутрішньошлункового введення суміші 80% етилового спирту і преднізолону 20 мг/кг з розрахунку 0,6 мл на 100 г маси тіла. Сухий екстракт капусти городньої в дозах 30, 40, 50 і 60 мг/кг та препарат порівняння альтан у дозі 1 мг/кг вводили внутрішньошлунково у лікувально-профілактичному режимі: щодня одноразово протягом 3 днів до моделювання патології, у день введення спирто-преднізолонової суміші та наступного дня наприкінці експерименту. Гістологічно досліджували слизову оболонку фундального та пілоричного відділів шлунка. Проводили напівкількісну оцінку стану слизової оболонки за наявністю деструктивних змін у межах всього мікропрепарату, гемокапілярних розладів, набряку строми слизової оболонки та потужністю мукоїдної секреції слизоутворюючими клітинами покривно-ямкового епітелію поза зон деструкцій за виразністю ШІК-реакції.

Результати. Введення спирто-преднізолонової суміші щурам призводило до виникнення виразного гострого виразково-ерозивного процесу у різних ділянках слизової оболонки шлунка, який супроводжувався значними гемокапілярними розладами та набряком строми. У більшості випадків виразки розповсюджувалися на всю глибину або більшу частину залозистих трубок. На ділянках поза зон деструкцій, спостерігали зниження мукоїдної секреції клітинами покривно-ямкового епітелію, додатковими клітинами власних залоз, залозистими клітинами пілоричних залоз, стимуляцію продукції пепсину, посилення кислотоутворення. Сухий екстракт капусти городньої зменшував виразність гострого виразково-ерозивного процесу та гемокапілярних розладів і набряку, відбувалося обмеження зон деструкцій, стабілізувалися процеси мукоїдного синтезу, дещо зменшувалася виразність пепсино- і кислотоутворення. Дані експерименту свідчать про виражені гастропротекторні властивості сухого екстракту капусти городньої, найбільш виразний позитивний ефект встановлено у дозі 50 мг/кг

Висновки. За виразністю гастропротекторної дії сухий екстракт капусти городньої переважав вітчизняний рослинний препарат порівняння альтан у дозі 1 мг/кг. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого експериментального дослідження фармакологічних властивостей сухого екстракту капусти городньої з метою створення ефективного противиразкового фітозасобу

Біографії авторів

Nadiia Kononenko, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра патологічної фізіології

Mirzachan Mirzaliev, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра патологічної фізіології

Valentina Chikitkina, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра патологічної фізіології

Посилання

  1. Kharchenko, N. V., Babak, O. Ya. (Eds.) (2017). Hastroenterolohiia. Vol. 2. Kirovohrad: Polium, 432.
  2. Mostovyi, Yu. M. (Ed.) (2016). Suchasni klasyfikatsii ta standarty likuvannia zakhvoriuvan vnutrishnikh orhaniv. Nevidkladni stany v terapii. Kyiv: Tsentr DZK, 688.
  3. Vdovychenko, V. I., Shvydkyi, Ya. B., Ostrohliad, A. V. (2017). Fenomen Helicobacter pylori-nehatyvnoi vyrazky ta yoho mistse v klinichnii praktytsi. Suchasna hastroenterolohiia, 6 (98), 102–107.
  4. Khimion, L. V., Yashchenko, O. B., Danyliuk, S. V., Sytiuk, T. O. (2018). Suchasni pidkhody do diahnostyky ta vedennia khvorykh na vyrazkovu khvorobu shlunka ta dvanadtsiatypaloi kyshchky na pervynnomu rivni medychnoi dopomohy. Semeinaia medytsyna, 1 (75), 6–11.
  5. Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry peptychnii vyraztsi shlunka ta dvanadtsiatypaloi kyshky. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Peptychna vyrazka shlunka ta dvanadtsiatypaloi kyshky u doroslykh». Adaptovana klinichna nastanova «Peptychna vyrazka shlunka ta dvanadtsiatypaloi kyshky» (2014). Nakaz MOZ Ukrainy No. 613. 03.09.2014. Available at: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20140903_0613.html
  6. Sereda, P. I., Maksiutina, N. P., Davtian, L. L. (2006). Farmakohnoziia. Likarska roslynna syrovyna i fitozasoby. Vinnytsia: Nova knyha, 352.
  7. Pozdniakova, A. Yu., Kutsenko, T. O. (2010). Rol biolohichno aktyvnykh rechovyn lypy sertselystoi u likuvanni vyrazkovoi khvoroby. Klinichna farmatsiia, 14 (2), 61–64.
  8. Kononenko, N. M., Mirzaliiev, M. T. (2018). Eksperymentalne vyvchennia protyvyrazkovoi aktyvnosti ekstraktu kapusty horodnoi na modeli spyrtovo-prednizolonovoi vyrazky shlunka v shchuriv. Advances of science. Karlovy Vary, Kyiv, 1693–1696.
  9. Kononenko, N. M., Mirzaliiev, M. T. (2018). Vplyv ekstraktu kapusty horodnoi na sekretornu funktsiiu shlunka. Liky – liudyni. Suchasni problemy farmakoterapii i pryznachennia likarskykh zasobiv. Kharkiv: NFaU, 170–171.
  10. Kononenko, N. M., Mirzaliiev, M. T. (2018). Vplyv sukhoho ekstraktu kapusty horodnoi na motorno-evakuatornu funktsiiu kyshechnyka. Mekhanizmy rozvytku patolohichnykh protsesiv i khvorob ta yikhnia farmakolohichna korektsiia. Kharkiv: NFaU, 124–125.
  11. Aliev, A. D. (1973). Vliianie prednizolona na razvitie eksperimentalnykh iazv zheludka u krys. Makhachkala, 4, 19–20.
  12. Merkulov, G. A. (1969). Kurs patologogistologicheskoi tekhniki. Moscow: Meditsina, Leningr. otdelenie 424.
  13. Pirs, E. (1962). Gistokhimiia teoreticheskaia i prikladnaia. Mosocw: Izd-vo inostran. lit., 962.
  14. Salimov, R. M. (2000). Osnovnye metody statisticheskoi obrabotki rezultatov farmakologicheskikh eksperimentov. Rukovodstvo po eksperimentalnomu (doklinicheskomu) izucheniiu novykh farmakologicheskikh veshhestv. Moscow: Remedium, 349–454.
  15. Lapach, S. N., Chubenko, A. V., Babich, P. N. (2001). Statisticheskie metody v medikobiologicheskikh issledovaniiakh s ispolzovaniem Excel. Kyiv: Morion, 320.
  16. Rebrova, O. Iu. (2006). Statisticheskii analiz meditsinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh programm STATISTICA. Moscow: MediaSfera, 312.
  17. Kryshen, P. F., Pruglo, Iu. V. (1978). Morfologicheskaia diagnostika zabolevanii zheludka i dvenadtsatiperstnoi kishki. Kyiv: Zdorov'ia, 184.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-18

Як цитувати

Kononenko, N., Mirzaliev, M., & Chikitkina, V. (2019). Вплив сухого екстракту капусти городньої на морфоструктуру слизової оболонки шлунка щурів за умови експериментального виразкового ураження, викликаного спирто-преднізолоновою сумішшю. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (3 (19), 30–41. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.173455

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки