Дослідження противиразкової активності сухого екстракту капусти городньої на моделі субхронічної виразки шлунка

Автор(и)

  • Mirzachan Mirzaliev Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Nadiia Kononenko Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-3850-6942
  • Valentina Chikitkina Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-8277-0388

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.177612

Ключові слова:

виразкова хвороба, ацетилсаліцилова виразка, сухий екстракт капусти городньої, противиразкова активність

Анотація

Мета – вивчення гастропротекторних властивостей сухого екстракту капусти городньої на моделі експериментального ураження слизової оболонки шлунка ацетилсаліциловою кислотою.

Матеріали і методи. Субхронічне виразкове ураження слизової оболонки шлунка щурів моделювали внутрішньошлунковим уведенням ацетилсаліцилової кислоти у дозі 150 мг/кг протягом 3-х днів. Сухий екстракт капусти городньої в умовнотерапевтичній дозі 50 мг/кг і препарати порівняння омепразол та альтан уводили щодня під час відтворення патології та ще протягом 2 днів. Оцінювали відсоток тварин з виразками у групі, стан слизової оболонки шлунка, розраховували виразковий індекс та противиразкову активність. Гістологічно досліджували потужність мукоїдної секреції слизоутворюючими клітинами покривно-ямкового епітелію поза зон деструкцій за виразністю ШІК-реакції.

Результати. Встановлено, що сухий екстракт капусти городньої у дозі 50 мг/кг нівелював ульцерогенну дію ацетилсаліцилової кислоти на рівні омепразолу, що відображувалося зменшенням виразкового індексу в 3,3 рази, його противиразкова активність склала 83 %. Максимальний противиразковий ефект показала комбінація сухого екстракту капусти городньої з омепразолом, яка достовірно зменшувала ризик розвитку пошкоджень слизової оболонки шлунка, за виразковим індексом перевершувала монотерапію сухим екстрактом капусти городньої, омепразолом та альтаном, противиразкова активність була на рівні 94 %. Сухий екстракт капусти городньої стабілізував процеси мукоїдного синтезу, при його поєднанні з омепразолом інтенсивність ШІК-реакції поверхнево-ямкового епітелію слизової оболонки на всіх досліджених ділянках не відрізнялася від інтактного контролю. Отримані дані дозволяють вважати сухий екстракт капусти городньої гастропротектором.

Висновки. На моделі ураження шлунка щурів ацетилсаліциловою кислотою сухий екстракт капусти городньої виявив противиразкову дію, за виразністю якої не поступався препарату порівняння інгібітору протонної помпи омепразолу та значно перевершував фітозасіб таблетки альтану. Комбіноване застосування сухого екстракту капусти городньої та омепразолу показало найвищий профілактичний ефект щодо негативного впливу НПЗП на слизову оболонку шлунка. Одним із механізмів гастропротекторної дії сухого екстракту капусти городньої є його здатність посилювати слизоутворення клітинами покривно-ямкового епітелію шлунка. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого дослідження противиразкових властивостей сухого екстракту капусти городньої з метою його застосування в комплексній терапії виразкової хвороби та профілактиці НПЗП-гастропатій.

Біографії авторів

Mirzachan Mirzaliev, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра патологічної фізіології

Nadiia Kononenko, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра патологічної фізіології

Valentina Chikitkina, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра патологічної фізіології

Посилання

  1. Kharchenko, N. V., Babak, O. Ya. (Eds.) (2017). Hastroenterolohiia. Vol. 2. Kirovohrad: Polium, 432.
  2. Borovkova, N. Iu., Buianova, M. V., Bakka, T. E., Borovkov, N. N., Ivanchenko, E. Iu. (2018). Porazheniia zheludochno-kishechnogo trakta pri dlitelnom prieme acetilsalicilovoi kisloty u bolnykh so stabilnoi ishemicheskoi bolezniu serdca i vozmozhnosti ikh korrekcii. Kardiologiia Terapiia, 8 (152), 25–29.
  3. Svintsitskyi, A. S. (2010). NPZP-hastropatii: suchasnyi stan problemy. Krymskyi terapevtychnyi zhurnal, 2 (2), 280–286.
  4. Khimion, L. V., Yashchenko, O. B., Danyliuk, S. V., Sytiuk, T. O. (2018). Suchasni pidkhody do diahnostyky ta vedennia khvorykh na vyrazkovu khvorobu shlunka ta dvanadtsiatypaloi kyshky na pervynnomu rivni medychnoi dopomohy. Semeinaia medytsyna, 1 (75), 6–11.
  5. Hladkykh, F. V., Stepaniuk, N. H. (2014). Suchasni pidkhody do poslablennia ultserohennosti nesteroidnykh protyzapalnykh zasobiv: dosiahnennia, nevyrisheni pytannia ta shliakhy optymizatsii. Zaporozhskyi medytsynskyi zhurnal, 2 (83), 82–86.
  6. Bi, W., Hu, L., Man, M.-Q. (2017). Anti-Ulcerogenic Efficacy and Mechanisms of Edible and Natural Ingredients in Nsaid-Induced Animal Models. African Journal of Traditional, Complementary and Alternative Medicines, 14 (4), 221–238. doi: http://doi.org/10.21010/ajtcam.v14i4.25
  7. Bi, W., Man, H., Man, M. (2014). Efficacy and safety of herbal medicines in treating gastric ulcer: A review. World Journal of Gastroenterology, 20 (45), 17020–17028. doi: http://doi.org/10.3748/wjg.v20.i45.17020
  8. Morales-López, J., Centeno-Álvarez, M., Nieto-Camacho, A., López, M. G., Pérez-Hernández, E., Pérez-Hernández, N., Fernández-Martínez, E. (2016). Evaluation of antioxidant and hepatoprotective effects of white cabbage essential oil. Pharmaceutical Biology, 55 (1), 233–241. doi: http://doi.org/10.1080/13880209.2016.1258424
  9. Kim, H., Lee, Y., Kim, S., Yang, B., Lim, C., Kim, J.-H., Cho, S. (2018). Anti-inflammatory effects of Brassica oleracea Var. capitata L. (Cabbage) methanol extract in mice with contact dermatitis. Pharmacognosy Magazine, 14 (54), 174–179. doi: http://doi.org/10.4103/pm.pm_152_17
  10. Lemos, M., Santin, J. R., Júnior, L. C. K., Niero, R., Andrade, S. F. de. (2011). Gastroprotective activity of hydroalcoholic extract obtained from the leaves of Brassica oleracea var. acephala DC in different animal models. Journal of Ethnopharmacology, 138 (2), 503–507. doi: http://doi.org/10.1016/j.jep.2011.09.046
  11. Kononenko, N. M., Mirzaliiev, M. T. (2018). Eksperymentalne vyvchennia protyvyrazkovoi aktyvnosti ekstraktu kapusty horodnoi na modeli spyrtovo-prednizolonovoi vyrazky shlunka v shchuriv. Advances of science. Karlovy Vary, Kyiv, 1693–1696.
  12. Kononenko, N. M., Mirzaliev, M. T., Ostapets, M. O. (2018). The effect of the Brassica oleracea extract on the structural components of mucous cells of the stomach in its ulcerative damage. News of Pharmacy, 1 (93), 54–57. doi: http://doi.org/10.24959/nphj.18.2201
  13. Yakovlieva, L. V., Obolentseva, H. V., Briuzghinova, L. P.; Stefanov, O. V. (Ed.) (2001). Eksperymentalne vyvchennia novykh protyvyrazkovykh preparativ. Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv. Kyiv: Avitsenna, 321–333.
  14. Rybolovlev, Iu. R., Rybolovlev, R. S. (1979). Dozirovanie veschestv dlia mlekopitaiuschikh po konstantam biologicheskoi aktivnosti. Doklady AN SSSR, 247 (6), 1513‒1516.
  15. Merkulov, G. A. (1969). Kurs patologogistologicheskoi tekhniki. Moscow: Medicina, Leningr. otd-nie, 424.
  16. Pirs, E. (1962). Gistokhimiia teoreticheskaia i prikladnaia. Moscow: Izd-vo inostran. lit., 962.
  17. Salimov, R. M. (2000). Osnovnye metody statisticheskoi obrabotki rezultatov farmakologicheskikh eksperimentov. Rukovodstvo po eksperimentalnomu (doklinicheskomu) izucheniiu novykh farmakologicheskikh veschestv. Moscow: Remedium, 349–454.
  18. Rebrova, O. Iu. (2006). Statisticheskii analiz medicinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh programm STATISTICA. Moscow: MediaSfera, 312.
  19. Moskal, O. M., Lohai, I. V., Turok, Yu. Yu. et. al. (2019). Osoblyvosti proiaviv, likuvannia ta profilaktyky NPZP – indukovanoi hastroduodenopatii u khvorykh viddilen riznoho profiliu. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Medytsyna», 37, 41–47.
  20. Cavallini, M. E., Andreollo, N. A., Metze, K., Araújo, M. R. (2006). Omeprazole and misoprostol for preventing gastric mucosa effects caused by indomethacin and celecoxib in rats. Acta Cirurgica Brasileira, 21 (3), 168–176. doi: http://doi.org/10.1590/s0102-86502006000300009
  21. Kim, J. H., Park, S.-H., Cho, C.-S., Lee, S. T., Yoo, W.-H., Kim, S. K. et. al. (2014). Preventive Efficacy and Safety of Rebamipide in Nonsteroidal Anti-Inflammatory Drug-Induced Mucosal Toxicity. Gut and Liver, 8 (4), 371–379. doi: http://doi.org/10.5009/gnl.2014.8.4.371
  22. Pittayanon, R., Martel, M., Barkun, A. (2018). Role of mucoprotective agents in endoscopic submucosal dissection‐derived ulcers: A systematic review. Journal of Gastroenterology and Hepatology, 33 (12), 1948–1955. doi: http://doi.org/10.1111/jgh.14305
  23. Sharaeva, E. N. (2006). Morfofunkcionalnoe sostoianie zheludka belykh krys pri eksperimentalnykh iazvakh. Ulan-Ude, 26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-25

Як цитувати

Mirzaliev, M., Kononenko, N., & Chikitkina, V. (2019). Дослідження противиразкової активності сухого екстракту капусти городньої на моделі субхронічної виразки шлунка. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4 (20), 4–9. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.177612

Номер

№ 4 (20) (2019)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Mirzachan Mirzaliev, Nadiia Kononenko, Valentina Chikitkina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.