Жирнокислотний склад трави горлянки повзучої (Ajuga reptans L.)

Автор(и)

  • Andriy Grytsyk Івано-Франківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018, Україна
  • Svitlana Maliuvanchuk Івано-Франківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018, Україна https://orcid.org/0000-0002-6530-7834

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.178320

Ключові слова:

горлянка повзуча, газова хромато-мас-спетрометрія, , жирні кислоти, насичені кислоти, ненасичені кислоти

Анотація

Мета. Ідентифікація та визначення якісного складу та кількісного вмісту жирних кислот у траві горлянки повзучої.

Методи дослідження. Дослідження жирних кислот горлянки повзучої проводили методом газової хромато-мас- спектрометрії, який заснований на утворенні метилових естерів жирних кислот з наступним їх визначенням.

Результати дослідження. Методом хромато-мас-спектрометрії вперше проведено вивчення жирнокислотного складу трави горлянки повзучої (Ajugareptans L.). В результаті дослідження в траві горлянки повзучої було виявлено 22 речовини, з них ідентифіковано - 9 жирних кислот. За кількісним вмістом переважали поліненасичені - ліноленова та лінолева жирні кислоти та насичені – пальмітинова. Їх загальний вміст в перерахунку на суму жирних кислот складав 56,71 % (ненасичені), 28,18 %- насичена. В незначній кількості виявлені - стеаринова, ейкозанова, тетракозанова, бегенова кислоти (6,65 %).

Висновки. Жирні кислоти є важливими біосполуками, які беруть участь у складних метаболічних шляхах, є істотними компонентами ліпідів і клітинних мембран у вигляді фосфоліпідів, тим самим мають велику біологічну роль.

В траві горлянки повзучої в значній кількості містилися ненасичені жирні кислоти, вміст суми яких дорівнював 4706,78 мг/кг, що майже в 1,4 рази вище вмісту суми насичених жирних кислот (3380,83 мг/кг). Результати досліджень можуть бути використані при розробці методів контролю якості на сировину горлянки повзучої та одержанні біологічноактивних субстанцій з досліджуваної сировини

Біографії авторів

Andriy Grytsyk, Івано-Франківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018

Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра фармації

Svitlana Maliuvanchuk, Івано-Франківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018

Асистент

Кафедра фармації

Посилання

  1. Barbarych, A. I., Bradis, Ye. M., Visiulin, O. D.; Zerov, D. K. (Ed.) (1965). Vyznachnyk roslyn Ukrainy. Kyiv: Urozhai, 875.
  2. Hrodzinskyi, A. M. (Ed.) (1990). Likarski roslyny. Kyiv: Holov. red. URE, 544.
  3. Qing, X., Yan, H.-M., Ni, Z.-Y., Vavricka, C. J., Zhang, M.-L., Shi, Q.-W. et. al. (2017). Chemical and pharmacological research on the plants from genus Ajuga. Heterocyclic Communications, 23 (4), 245–268. doi: http://doi.org/10.1515/hc-2017-0064
  4. Ványolós, A., Simon, A., Tóth, G., Polgár, L., Kele, Z., Ilku, A. et. al. (2009). C-29 Ecdysteroids fromAjuga reptansvar.reptans. Journal of Natural Products, 72 (5), 929–932. doi: http://doi.org/10.1021/np800708g
  5. Sahakyan, N. Zh., Petrosyan, M. Т., Volodin, V. V., Volodina, S. O., Aghajanyan, J. A., Popov, Yu. G. (2008). Isolated culture of Ajuga genevensis L. as a potential source of biological active substances. New Armenian Medical Journal, 2 (4), 65–74.
  6. Makhlaiuk, V. P. (1991). Lekarstvennye rasteniia v narodnoi medicine. Moscow: Voennoe izdatelstvo, 148–149.
  7. Toiu, A., Mocan, A., Vlase, L., Pârvu, A. E., Vodnar, D. C., Gheldiu, A.-M. et. al. (2018). Phytochemical Composition, Antioxidant, Antimicrobial and in Vivo Anti-inflammatory Activity of Traditionally Used Romanian Ajuga laxmannii (Murray) Benth. (“Nobleman’s Beard” – Barba Împăratului). Frontiers in Pharmacology, 9. doi: http://doi.org/10.3389/fphar.2018.00007
  8. Atay, I., Kirmizibekmez, H., Kaiser, M., Akaydin, G., Yesilada, E., Tasdemir, D. (2016). Evaluation ofin vitroantiprotozoal activity ofAjuga laxmanniiand its secondary metabolites. Pharmaceutical Biology, 54 (9), 1808–1814. doi: http://doi.org/10.3109/13880209.2015.1129542
  9. Ramazanov, N. S. (2005). Phytoecdysteroids and Other Biologically Active Compounds from Plants of the Genus Ajuga. Chemistry of Natural Compounds, 41 (4), 361–369. doi: http://doi.org/10.1007/s10600-005-0153-4
  10. Doneckaia, E. (2017). Lekarstvennye rasteniia v bytu, medicine, kosmetike. Opisanie rastenii, vyraschivanie i sbor, sroki khraneniia, pokazaniia, recepty, protivopokazaniia, kosmetika. Vol. 3. Moscow, 496.
  11. Hrytsyniak, I. I., Smolianinov, K. B., Vudmaska, I. V., Yanovych, D. O., Ivaniak, V. V., Halias, H. M. (2010). Biolohichna diia polinenasychenykh N- 3-zhyrnykh kyslot v orhanizmi liudyny ta osnovni dzherela zabezpechennia yikh potreby. Biolohiia tvaryn, 12 (2), 34–40.
  12. Yushchyshena, O. V., Tsurkan, O. O., Korablova, O. A. (2014). Zhyrni kysloty lystia , stebel ta sutsvit viteksu sviashchennoho (Vitex agnus-castus L.). Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny, 1, 139–141.
  13. Mamedova, S. O., Pavlii, O. I. (2011). Vyvchennia lipofilnykh spoluk vehetatyvnykh orhaniv sunytsi lisovoi. Medychna khimiia, 13 (3), 44–46.
  14. Mozaffarian, D. (2005). Does alpha-linolenic acid intake reduce the risk of coronary heart disease? A review of the evidence. Alternative therapies in health and medicine, 11, 24–30.
  15. Frezza, C., Venditti, A., Pizzoli, F., Serafini, I., Ciccòla, A., Pitorri, M. et. al. (2018). Essential oil composition and total metabolite content of a chemotype of Ajuga reptans L. (Lamiaceae) collected in Central Italy. Plant Biosystems – An International Journal Dealing with All Aspects of Plant Biology, 153 (4), 552–558. doi: http://doi.org/10.1080/11263504.2018.1515121
  16. Ghita, G., Cioanca, O., Gille, E., Necula, R., Zamfirache, M. M., Stanescu, U. (2011). Contributions to the phytochemical study of some samples of Ajuga reptans L. and Ajuga genevensis L. Bulletin of the Transilvania University of Braşov. Series VI: Medical Sciences, 4 (2 (53)), 7–14.
  17. De Sousa, D. P. (2011). Analgesic-like Activity of Essential Oils Constituents. Molecules, 16 (3), 2233–2252. doi: http://doi.org/10.3390/molecules16032233
  18. Lisec, J., Schauer, N., Kopka, J., Willmitzer, L., Fernie, A. R. (2006). Gas chromatography mass spectrometry–based metabolite profiling in plants. Nature Protocols, 1 (1), 387–396. doi: http://doi.org/10.1038/nprot.2006.59
  19. Vahedi, H., Lari, J., Halimi, M., Nasrabadi, M., Vahedi, A. (2012). Chemical Composition of the n-Hexane Extract ofVerbascum speciosumGrowing Wild in Iran. Journal of Essential Oil Bearing Plants, 15 (6), 895–899. doi: http://doi.org/10.1080/0972060x.2012.10662591
  20. Sahakyan, N. Z., Petrosyan, M. T., Popov, Y. G., Volodin, V. V., Matistov, N. V., Gruzdev, I. V., Shirshova, T. I. (2010). Content of Neutral Lipids and Fatty Acids in Callus Cultures and Leaves of Intact Plants ofAjuga GenevensisandAjuga Chia. Biotechnology & Biotechnological Equipment, 24 (1), 87–90. doi: http://doi.org/10.1080/13102818.2010.10817817

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-25

Як цитувати

Grytsyk, A., & Maliuvanchuk, S. (2019). Жирнокислотний склад трави горлянки повзучої (Ajuga reptans L.). ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4 (20), 21–26. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.178320

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки