Вплив композиту нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанідину гідрохлоридом на імунологічні показники та показники окислювально-антиоксидантного гомеостазу у щурів з термічним опіком

Автор(и)

  • Anna Doroshenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-6158-0964
  • Nadiya Gorchakova Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-7240-5862
  • Ganna Zaychenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-3506-4800

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.178951

Ключові слова:

термічний опік, композит нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанидіну гідрохлоридом, цитокіни, окислювально-антиоксидантний гомеостаз

Анотація

У всьому світі: майже 6 млн осіб щорічно звертаються по медичну допомогу з приводу опікових ран. На сьогоднішній день основним методом місцевого лікування ран та опіків, в тому числі інфікованих, є використання лікарських засобів, що містять антисептики, антибіотики, сорбенти, а також їх сполучення.

Мета. Визначити вплив композиту нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанидіну гідрохлоридом на імунологічні показники та показники окислювально-антиоксидантного гомеостазу у крові та осередку ураження щурів з неінфікованим термічним опіком.

Матеріали і методи. Дослідження проводилося на 72 щурах, яким моделювали термічний опік ІІ ступеня. Тварини були розподілені на 4 групи: інтактні, контроль, ліковані хлоргексидином, ліковані композитом нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанидіну гідрохлоридом. На 7-у, 14-у, 21-у та 28-у добу тварин виводили з експерименту та визначали імунологічні показники та показники окислювально-антиоксидантного гомеостазу у крові та шкірі в осередку ураження.

Результати. Термічна травма безпосередньо пов’язана з біохімічними змінами в організмі. Нами порівнювалися рівні проти- та прозапальних цитокінів, маркерів вільнорадикального окислення – дієнового коньюгату (ДК), активних продуктів тіобарбітурової кислоти (ТБК-АП), активність каталази (Кат) та супероксидисмутази (СОД). Було доведено, що композит НДК+ПГМГ-ГХ проявляє значно більш виражений, порівняно з хлоргексидином, фармакологічний ефект щодо зниження рівня прозапальних цитокінів IL-1β і TNF-α та збільшення вмісту IL-10 у крові та вогнищі термічного опіку протягом усього періоду спостереження. Також композит ефективно впливає на окиснювально-антиоксидантний гомеостаз, що виявляється нормалізацією вмісту ДК і ТБК-АП на 14-ту добу, відновленням активності Кат на 14-ту добу, СОД – вже на 7-му добу, порівняно з хлоргексидином.

Висновки. Проведене дослідження свідчить про те, що композит НДК+ПГМГ-ГХ має виражені протизапальні та ранозагоювальні властивості, що дає змогу використовувати його як комбінований засіб для лікування термічних опіків

Біографії авторів

Anna Doroshenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601

Асистент

Кафедрa фармакології

Nadiya Gorchakova, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601

Доктор медичних наук, професор

Кафедрa фармакології

Ganna Zaychenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедрa фармакології

Посилання

  1. Vons, В. V., Chubka, М. B., Groshovyi, T. A. (2018). The problem of treatment of burns' wounds and characteristic of drugs for the local treatment of burns. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 11 (1 (26)), 119–125. doi: http://doi.org/10.14739/2409-2932.2018.1.123731
  2. Global action plan on antimicrobial resistance (2015). World Health Organization. Available at: https://www.who.int/antimicrobial-resistance/global-action-plan/en/
  3. Grigorev, I. A., Polienko, Iu. F., Voinov, M. A. (2009). rN-CHuvstvitelnye nitroksilnye radikaly: strukturnye trebovaniia, problemy molekuliarnogo dizaina i sinteticheskie podkhody. Khimiia aromaticheskikh, geterociklicheskikh i prirodnykh soedinenii. Novosibirsk: ZAO IPP «Ofset», 501–535.
  4. Walczak, M., Richert, A., Burkowska-But, A. (2014). The effect of polyhexamethylene guanidine hydrochloride (PHMG) derivatives introduced into polylactide (PLA) on the activity of bacterial enzymes. Journal of Industrial Microbiology & Biotechnology, 41 (11), 1719–1724. doi: http://doi.org/10.1007/s10295-014-1505-5
  5. Gendaszewska, D., Szuster, L., Wyrębska, Ł., Piotrowska, M. (2018). Antimicrobial Activity of Monolayer and Multilayer Films Containing Polyhexamethylene Guanidine Sulphanilate. Fibres and Textiles in Eastern Europe, 26 (2 (128)), 73–78. doi: http://doi.org/10.5604/01.3001.0011.5742
  6. Lucas, A. D. (2011). Environmental Fate of Polyhexamethylene Biguanide. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 88 (3), 322–325. doi: http://doi.org/10.1007/s00128-011-0436-3
  7. Lysytsya, A. V. (2017). Research on the impact of polyhexamethyleneguanidine on the plant component of biocenoses. Biosystems Diversity, 25 (2), 89–95. doi: http://doi.org/10.15421/011713
  8. Zhou, Z., Wei, D., Lu, Y. (2014). Polyhexamethylene guanidine hydrochloride shows bactericidal advantages over chlorhexidine digluconate against ESKAPE bacteria. Biotechnology and Applied Biochemistry, 62 (2), 268–274. doi: http://doi.org/10.1002/bab.1255
  9. Oule, M. K., Azinwi, R., Bernier, A.-M., Kablan, T., Maupertuis, A.-M., Mauler, S. et. al. (2008). Polyhexamethylene guanidine hydrochloride-based disinfectant: a novel tool to fight meticillin-resistant Staphylococcus aureus and nosocomial infections. Journal of Medical Microbiology, 57 (12), 1523–1528. doi: http://doi.org/10.1099/jmm.0.2008/003350-0
  10. Gilbert, P., Moore, L. E. (2005). Cationic antiseptics: diversity of action under a common epithet. Journal of Applied Microbiology, 99 (4), 703–715. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2672.2005.02664.x
  11. Cherniakova, H. M., Minukhin, V. V., Voronin, Ye. P. (2016). Suchasnyi pohliad na mistseve likuvannia opikiv z infektsiinoiu skladovoiu. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 1 (4), 68–72.
  12. Yakovlieva, L. V., Tkachova, O. V., Butko, Ya. O., Larianovska, Yu. B. (2013). Eksperymentalne vyvchennia novykh preparativ dlia mistsevoho likuvannia ran. Kharkiv: Vyd-vo NFaU, 52.
  13. Yevropeiska konventsiia pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuiutsia dlia doslidnytskykh abo inshykh naukovykh tsilei 18.03.1986 (1986). Verkhovna Rada Ukrainy. Mizhnarodni dokumenty (Rada Yevropy). Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_137
  14. Council Directive 86/609/ЕЕС of 24 November 1986 on the Approximation of the Laws, Regulationsand Administrative Provisions of the Member States Regarding the Protection of Vertebrate Animals Used for Experimental and Other Scientific Purposes (1986). Official Journal of the European Communities, 358, 1–29
  15. Pro zakhyst tvaryn vid zhorstokoho povodzhennia (2006). Zakon Ukrainy # 3447-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 27, 230.
  16. Poriadok provedennia naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh (2012). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 24, 82.
  17. Glanc, S. (1998). Mediko-biologicheskaia statistika. Moscow: Praktika, 459.
  18. Lebedeva, S. N., Ochirov, O. S., Stelmakh, S. A., Grigoreva, M. N., Zhamsaranova, S. D., Mognonov, D. M. (2017). Wound healing effect of polyhexamethylene guanidine hydrochloride hydrogel at burns. Acta Biomedica Scientifica, 2 (4), 93–96. doi: http://doi.org/10.12737/article_59fad51d481658.42549272
  19. Lebedeva, S. N., Ochirov, O. S., Stelmakh, S. A., Grigor’eva, M. N., Zhamsaranova, S. D., Mognonov, D. M. (2018). Reparative action of hydrogel polygexamethylenuanidine hydrochloride. Bulletin of Siberian Medicine, 17 (1), 112–120. doi: http://doi.org/10.20538/1682-0363-2018-1-112-120
  20. Beliaeva, O. A., Neshta, V. V., Prociuk, R. R., Tugushev A. S. (2007). Primenenie applikacionnykh sorbentov novogo pokoleniia v gnoinoi khirurgii. Klіnіchna khіrurgіia, 11/12, 5–6.
  21. Geraschenko, I. I. (2009). Membranotropnye svoistva nanorazmernogo kremnezema. Poverkhnost, 1 (16), 288–306.
  22. Cherniakova, H. M., Minukhin, V. V., Voronin, Ye. P., Minukhin, D. V., Krasnoiaruzhskyi, A. H., Yefimov, D. S., Ponomarova, K. V. (2017). Obgruntuvannia antymikrobnoi efektyvnosti aplikatsiinykh bionanokompozytiv dlia likuvannia opikovoi infektsii, sprychynenoi S. aureus ta P. Aeruginosa. Klinichna khirurhiia, 12, 48–51.
  23. Cherniakova, H. M., Minukhin, V. V., Horbach, T. V. (2017). Porivnialne doslidzhennia biokhimichnykh pokaznykiv myshei z opikovoiu Pseudomonas-infektsiieiu pry likuvanni novymy aplikatsiinymy sorbentamy. Eksperymentalna i klinichna medytsyna, 4, 15–21.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-25

Як цитувати

Doroshenko, A., Gorchakova, N., & Zaychenko, G. (2019). Вплив композиту нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанідину гідрохлоридом на імунологічні показники та показники окислювально-антиоксидантного гомеостазу у щурів з термічним опіком. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4 (20), 45–52. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.178951

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки