Дослідження фізико-хімічних та фармакотехнологічних показників біофлавоноїдів діосміну та гесперидину
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.182412Ключові слова:
діосмін, гесперидин, фармакотехнологічні показники, мікроскопічне дослідження, диференціальна крива розподілу, вологопоглинання, розчинність, дериватографіяАнотація
Незважаючи на підвищений попит на синтетичні лікарські засоби, використання субстанцій рослинного походження є перспективним напрямком розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України. Субстанціями рослинного походження, що мають широкий спектр дії та можуть використовуватися для лікування захворювань судин, в тому числі і терапії захворювань аноректальної зони – є діосмін та гесперидин. На фармацевтичному ринку України дані субстанції представлені виключно твердими лікарськими формами, що застосовуються для лікування хронічної венозної недостатності. Доцільним є звернення уваги на дослідження складу та технології нової комбінованої лікарської форми з діосміном та гесперидином, що завдяки високим показникам біодоступності може цілеспрямовано вивільняти діючі речовин саме у місці розвитку патологічного процес. Визначення властивостей діосміну та гесперидину буде мати суттєвий вплив на технологію отримання нового лікарського засобу і ґрунтується на комплексному дослідженні.
Метою роботи стали фізико-хімічні та фармакотехнологічні дослідження субстанцій діосміну та гесперидину.
Результати. В ході виконання поставленої мети було проведено мікроскопічне дослідження субстанцій з наступною побудовою диференціальної кривої розподілу фракцій, вивчено дериватографічні характеристики речовин, проведено дослідження вологопоглинання та розчинності. Була встановлена недостатня розчинність субстанцій діосміну та гесперидину, та високий поріг критичної деструкції речовин. Результати мікроскопічного аналізу свідчать про неоднорідний розподіл частинок з превалюванням декількох фракцій у зразку діосміну та наявність агломерації частинок у гесперидину.
Висновки. Таким чином на підставі проведених експериментальних досліджень можна зробити висновок про доцільність подальших досліджень, щодо покращення властивостей субстанцій. Отримані результати матимуть істотний вплив при розробці складу та технології нової лікарської форми з діосміном та гесперидином
Посилання
- Yang, B., Liu, H., Yang, J., Gupta, V. K., Jiang, Y. (2018). New insights on bioactivities and biosynthesis of flavonoid glycosides. Trends in Food Science & Technology, 79, 116–124. doi: http://doi.org/10.1016/j.tifs.2018.07.006
- Borko, Ye. A., Kovalevskaya, I. V. (2018). The urgency of creating a new drug for the treatment of diseases of the anorectal zone with bioflavonoids. Scientific and technological progress and optimization of technological processes for the creation of drugs. Ternopil: TDMU "Ukrmedkniga", 93–94.
- Palienko, R. K., Yosipenko, M. K. (2005). Comparative analysis of the clinical efficacy of semi-synthetic diosmin in the treatment of acute hemorrhoids. Surgery, 1 (13), 13–20.
- Li, C., Schluesener, H. (2015). Health-promoting effects of the citrus flavanone hesperidin. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 57 (3), 613–631. doi: http://doi.org/10.1080/10408398.2014.906382
- Silambarasan, T., Raja, B. (2012). Diosmin, a bioflavonoid reverses alterations in blood pressure, nitric oxide, lipid peroxides and antioxidant status in DOCA-salt induced hypertensive rats. European Journal of Pharmacology, 679 (1-3), 81–89. doi: http://doi.org/10.1016/j.ejphar.2011.12.040
- Chen, J., Wang, Z.-Z., Kong, L.-L., Chen, N.-H. (2018). Hesperidin. Natural Small Molecule Drugs from Plants. Singapore: Springer, 81–86. doi: http://doi.org/10.1007/978-981-10-8022-7_13
- Freag, M. S., Elnaggar, Y. S. R., Abdallah, O. Y. (2013). Development of novel polymer-stabilized diosmin nanosuspensions: In vitro appraisal and ex vivo permeation. International Journal of Pharmaceutics, 454 (1), 462–471. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijpharm.2013.06.039
- Panakanti, R., Narang, A. S. (2015). Impact of Excipient Interactions on Drug Bioavailability from Solid Dosage Forms. Excipient Applications in Formulation Design and Drug Delivery. Cham: Springer, 273–310. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-20206-8_10
- Kononenko, N. M., Renyova, I. M., Borko, E. A. (2019). Prospects for the creation of suppositories based on diosmin for the treatment of hemorrhoids, proctitis and other proctological diseases. Medicines – human. Current Problems of Pharmacotherapy and Prescription of Medicines. Kharkiv: NFaU, 2, 149–150.
- Shalaby, K., M. Samy, A., Kassem, A., F. Ibrahim, M., K. Alruwaili, N., M. Ali, H., Elmowafy, M. (2019). Formulation, in vitro and Bioavailability Assessments of Ranitidine Rectal Suppositories. Journal of Pharmaceutical Research International, 1–10. doi: http://doi.org/10.9734/jpri/2019/v30i130262
- Hua, S. (2019). Physiological and Pharmaceutical Considerations for Rectal Drug Formulations. Frontiers in Pharmacology, 10. doi: http://doi.org/10.3389/fphar.2019.01196
- Kovalevska, I. V., Borko, Ye. A., Poluian, S. M. (2019). A study of the influence of solvents on crystallographic characteristics of local anesthetics. Annals of Mechnikov Institute, 1, 17–22.
- Korolev, D. V., Naumov, V. N., Suvorov, K. A. (2005). Determination of the dispersed composition of powders by microscopic method. Saint Petersburg: GOU VPO SPbGTI (TU), 41.
- Pabst, W., Gregorova, E. (2007). Characterization of particles and particle systems. ICT Prague, 122, 122.
- State Pharmacopoeia of Ukraine (2001). Kharkiv: RIREG, State Enterprise "Scientific Expert Pharmacopoeial Center", 556.
- Snezhkin, Y., Petrova, J. (2017). Derivatographic study of dehydration of betanine-containing plant materials and their thermal stability. Scientific Works, 80, 80–89.
- Kohli, K., Chopra, S., Dhar, D., Arora, S., Khar, R. K. (2010). Self-emulsifying drug delivery systems: an approach to enhance oral bioavailability. Drug Discovery Today, 15 (21-22), 958–965. doi: http://doi.org/10.1016/j.drudis.2010.08.007
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Yelyzaveta Borko, Inna Kovalevska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.