The influence of lifestyle factors on constipation – should the pharmacist be aware of this?

Rima Minkutė; Indrė Andrijauskaitė; Vitalis Briedis

doi:10.15587/2519-4852.2019.188184

Автор(и)

Rima Minkutė Литовський університет медичних наук Sukilėlių str., 13, м. Каунас, Литва, 50162, Литва
Indrė Andrijauskaitė Литовський університет медичних наук Sukilėlių str., 13, м. Каунас, Литва, 50162, Литва
Vitalis Briedis Литовський університет медичних наук Sukilėlių str., 13, м. Каунас, Литва, 50162, Литва

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.188184

Ключові слова:

constipation frequency, nutrition, physical activity, body mass index

Анотація

Метою цього дослідження був аналіз впливу способу життя (харчування та фізичних навантажень) на закреп та оцінка ставлення респондентів до цього розладу.

Методи. Відвідувачі аптеки, які погодились відповісти на запитання, були включені у дослідження. Проаналізовано дані респондентів на основі віку (18-45 років; 46-65 років; старше 65 років) та індексу маси тіла ("нормально", "надмірна вага", "ожиріння"). Харчування та фізичні навантаження були проаналізовані з метою виявлення факторів ризику появи закрепу. Була використана описова та порівняльна статистика - відповіді респондентів представлені частотами та відсотками, Хі-квадратний тест був виконаний для вимірювання асоціації зі знаннями, відповідями та статтю, віком, ІМТ.

Результати. У ході дослідження було встановлено 12.8 % постійної частоти закрепів в досліджуваній групі, незалежно від статі, проте більшість чоловіків не мали проблем із закрепами (50.5 % проти 39.9 %). Індекс маси тіла та вік був пов'язаний із закрепами (р <0.05). Споживання кави та / або чаю не було пов'язане із закрепами в досліджуваній групі, проте нерухомий спосіб життя респондентів був пов'язаний із постійними та випадковими закрепами (75.0 % та 41.1 %, відповідно) (р <0.05).

Висновки. У цьому дослідженні були визначені споживання вуглеводів, недостатнє споживання рідини та нерухомий спосіб життя як фактори ризику розвитку закрепу. Рекомендації щодо зміни способу життя можуть бути включені до консультацій провізорів

Біографії авторів

Rima Minkutė, Литовський університет медичних наук Sukilėlių str., 13, м. Каунас, Литва, 50162

PhD, Lecturer

Кафедра клінічної фармації

Indrė Andrijauskaitė, Литовський університет медичних наук Sukilėlių str., 13, м. Каунас, Литва, 50162

Postgraduate Student

Кафедра клінічної фармації

Vitalis Briedis, Литовський університет медичних наук Sukilėlių str., 13, м. Каунас, Литва, 50162

PhD, Professor, Head of the Department

Кафедра клінічної фармації

Посилання

Peppas, G., Alexiou, V. G., Mourtzoukou, E., Falagas, M. E. (2008). Epidemiology of constipation in Europe and Oceania: a systematic review. BMC Gastroenterology, 8 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1471-230x-8-5
Cook, I. J., Talley, N. J., Benninga, M. A., Rao, S. S., Scott, S. M. (2009). Chronic constipation: overview and challenges. Neurogastroenterology & Motility, 21, 1–8. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2982.2009.01399.x
De Giorgio, R., Ruggeri, E., Stanghellini, V., Eusebi, L. H., Bazzoli, F., Chiarioni, G. (2015). Chronic constipation in the elderly: a primer for the gastroenterologist. BMC Gastroenterology, 15 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12876-015-0366-3
Suares, N. C., Ford, A. C. (2011). Systematic review: the effects of fibre in the management of chronic idiopathic constipation. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 33 (8), 895–901. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2011.04602.x
Wald, A., Scarpignato, C., Müeller- Lissner, S., Kamm, M. A., Hinkel, U., Helfrich, I. et. al. (2008). A multinational survey of prevalence and patterns of laxative use among adults with self-defined constipation. Alimentary Pharmacology and Therapeutics, 28, 917–930. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2008.03806.x
Emmanuel, A., Mattace-Raso, F., Neri, M. C., Petersen, K.-U., Rey, E., Rogers, J. (2016). Constipation in older people: A consensus statement. International Journal of Clinical Practice, 71 (1), e12920. doi: http://doi.org/10.1111/ijcp.12920
Quigley, E. M. M., Vandeplassche, L., Kerstens, R., Ausma, J. (2009). Clinical trial: the efficacy, impact on quality of life, and safety and tolerability of prucalopride in severe chronic constipation – a 12-week, randomized, double-blind, placebo-controlled study. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 29 (3), 315–328. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2008.03884.x
Foxx-Orenstein, A. E., McNally, M. A., Odunsi, S. T. (2008). Update on constipation: One treatment does not fit all. Cleveland Clinic Journal of Medicine, 75 (11), 813–823. doi: http://doi.org/10.3949/ccjm.75.11.813
Savica, R., Carlin, J. M., Grossardt, B. R., Bower, J. H., Ahlskog, J. E., Maraganore, D. M. et. al. (2009). Medical records documentation of constipation preceding Parkinson disease: A case-control study. Neurology, 73 (21), 1752–1758. doi: http://doi.org/10.1212/wnl.0b013e3181c34af5
Onder, G., Liperoti, R., Fialova, D., Topinkova, E., Tosato, M. et. al. (2012). Polypharmacy in Nursing Home in Europe: Results From the SHELTER Study. The Journals of Gerontology Series A: Biological Sciences and Medical Sciences, 67A (6), 698–704. doi: http://doi.org/10.1093/gerona/glr233
Liu, L. W. (2011). Chronic Constipation: Current Treatment Options. Canadian Journal of Gastroenterology, 25, 22B–28B. doi: http://doi.org/10.1155/2011/930108
Rao, S., Go, J. T. (2010). Update on the management of constipation in the elderly: new treatment options. Clinical Interventions in Aging, 5, 163–171. doi: http://doi.org/10.2147/cia.s8100
Dimidi, E., Christodoulides, S., Fragkos, K. C., Scott, S. M., Whelan, K. (2014). The effect of probiotics on functional constipation in adults: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. The American Journal of Clinical Nutrition, 100 (4), 1075–1084. doi: http://doi.org/10.3945/ajcn.114.089151
Johanson, J. F., Kralstein, J. (2007). Chronic constipation: a survey of the patient perspective. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 25 (5), 599–608. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2006.03238.x
Müller-Lissner, S., Tack, J., Feng, Y., Schenck, F., Specht Gryp, R. (2012). Levels of satisfaction with current chronic constipation treatment options in Europe – an internet survey. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 37 (1), 137–145. doi: http://doi.org/10.1111/apt.12124
Gao, R., Tao, Y., Zhou, C., Li, J., Wang, X., Chen, L. et. al. (2019). Exercise therapy in patients with constipation: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Scandinavian Journal of Gastroenterology, 54 (2), 169–177. doi: http://doi.org/10.1080/00365521.2019.1568544
Asakura, K., Masayasu, S., Sasaki, S. (2017). Dietary intake, physical activity, and time management are associated with constipation in preschool children in Japan. Asia Pacific Journal of Clinical Nutrition, 26, 118–129.
Murakami, K., Sasaki, S., Okubo, H., Takahashi, Y., Hosoi, Y., Itabashi, M. (2006). Association between dietary fiber, water and magnesium intake and functional constipation among young Japanese women. European Journal of Clinical Nutrition, 61 (5), 616–622. doi: http://doi.org/10.1038/sj.ejcn.1602573
Shibata, K., Matsumoto, A., Nakagawa, A., Akagawa, K., Nakamura, A., Yamamoto, T., Kurata, N. (2016). Use of Pharmacist Consultations for Nonprescription Laxatives in Japan: An Online Survey. Biological and Pharmaceutical Bulletin, 39 (11), 1767–1773. doi: http://doi.org/10.1248/bpb.b16-00008
Sturtzel, B., Elmadfa, I. (2008). Intervention with Dietary Fiber to Treat Constipation and Reduce Laxative Use in Residents of Nursing Homes. Annals of Nutrition and Metabolism, 52 (1), 54–56. doi: http://doi.org/10.1159/000115351
Eoff, J. C. (2008). Optimal Treatment of Chronic Constipation in Managed Care: Review and Roundtable Discussion. Journal of managed care pharmacy, 14 (9), 1–15.