Дослідження з розробки технології стоматологічного гелю з метронідазолу бензоатом та гіалуроновою кислотою
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.189949Ключові слова:
технологія, розчинність, суспензія, гомогенізація, гель, стоматологіяАнотація
Мета. Розробка технології стоматологічного гелю комбінованого складу, встановлення оптимальних технологічних параметрів щодо уведення діючих та допоміжних речовин.
Методи. Для виготовлених експериментальних зразків гелю визначали однорідність за методикою ДФУ 1.1, с. 511. Розмір часток суспензії вивчали з використанням мікроскопу XY-B2TLED при поляризованому світлі, згідно ДФУ 2.9.37. Кількісне визначення метронідазолу бензоату та супровідних домішок А, В, С, мірамістину, натрію гіалуронату проводили методом рідинної хроматографії , згідно ДФУ п. 2.2.29, п. 2.2.46.
Результати. За результатами хімічних та мікроскопічних досліджень оптимальним способом уведення метронідазолу бензоату в гелеву основу є метод суспензії. Для забезпечення найкращого розподілення метронідазолу бензоату використовували мікронізовану субстанцію та визначили технологічні параметри попередньої гомогенізації метронідазолу бензоату у пропіленгліколі при температурі 20-25 °С. Мікрофотографії досліджуваних зразків гелю показали, що гомогенізація метронідазолу бензоату з пропіленгліколем зі швидкістю від 3000 до 4000 об/хв забезпечує отримання однорідного напівпрозорого гелю білого кольору. Дослідження хімічної стабільності та реологічних показників отриманого гелю, як на момент виготовлення так і про подальшому зберіганні, довели що обрані способи розчинення та технологічні параметри дозволяють отримати стабільний гель без продуктів деградації діючих речовин.
Висновки. Обґрунтовано оптимальний спосіб уведення в гелеву основу комбінації діючих речовин: метронідазолу бензоату, мірамістину, натрію гіалуронату. Розроблена раціональна технологія виробництва комбінованого стоматологічного гелю. Визначені критичні стадії та параметри технологічного процесу, встановлені критерії їх прийнятності
Посилання
- Alimskii, A. V., Dmitrieva, L. A., Maksimovskii, Iu. M. et. al.; Dmitrieva L. A., Maksimovskii Iu. M. (Red.) (2009). Terapevticheskaia stomatologiia. Moscow: GEOTAR-Media, 908.
- Mazur, I. P., Peredrii, V. A., Dulko, S. V. (2010). Farmakolohichni zasoby dlia mistsevoho likuvannia tkanyn parodontu. Sovremennaia stomatolohyia, 5, 47–52.
- Sreenivasan, P. K., Gaffar, A. (2007). Antibacterials as anti-inflammatory agents: Dual action agents for oral health. Antonie van Leeuwenhoek, 93 (3), 227–239. doi: http://doi.org/10.1007/s10482-007-9197-8
- Pattanshetti, J. I., Tiwari, I., Singh, G., Tazyeen, F., Parihar, A. S., Khare, N. (2016). Local drug delivery modalities in treatment of periodontitis: a review. Journal of International Oral Health, 8 (2), 296–301.
- Ofner, C. M., Klech-Gelotte, C. M.; Swarbrick, J., Boylan, J. C. (Eds.) (2002). Gels and jellies. Encyclopedia of Pharmaceutical Tehnology. Vol. 2. New York; Basel: Marsel Dekker, 1327–1344.
- Shafiei, F.; Memarpour, M. (2012). Antibacterial activity in adhesive dentistry: a literature review. General dentistry, 60 (6), e346–356.
- Vynohradova, O. M. (2013). Vykorystannia suchasnykh antymikrobnykh i protyzapalnykh preparativ mistsevoi dii v likuvanni zapalnykh zakhvoriuvan parodontu. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny, 2, 47–49.
- Derzhavna farmakopeia Ukrainy. Vol. 2 (2014). Kharkiv: Derzh. p-vo «Naukovo-ekspertnyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 724.
- Ialkaev, A. G., Kataev, V. A., Kildiiarov, F. Kh. (2014). Lekarstvennye formy metronidazola s modificiruemym vysvobozhdeniem. Medicinskii vestnik Bashkortostana, 9 (6), 112–115.
- European Pharmacopoeia. EDQM (2016). Strasbourg: Council of Europe, 4016.
- Carbopol® Ultrez 10 Polymer, Technical Data Sheet (TDS-225) (2002). Lubrizol: Cleveland.
- Doslidzhennia z vyboru dopomizhnykh rechovyn u skladi kombinovanoho stomatolohichnoho heliu (2018). Suchasni dosiahnennia farmatsevtychnoi tekhnolohii i biotekhnolohii, 5, 272–275.
- Setkina, S. B., Khishova, O. M. (2014). Biofarmacevticheskie aspekty tekhnologii lekarstvennykh sredstv i puti modifikacii biodostupnosti. Vestnik VGMU, 4, 162–172.
- Rowe, R. C., Sheskey, P. J., Cook, W. G., Fenton, M. E. (Eds). (2012). Handbook of Pharmaceutical Excipients. London: Pharmaceutical Press, 1064.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Dmytro Orlenko, Volodymyr Yakovenko, Liliia Vyshnevska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.