Результати структурного аналізу лікарських призначень препаратів кверцетину та його похідних в Україні

Автор(и)

  • Serhii Bobokalo Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-8997-4634
  • Lyudmila Almakaieva Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-8997-4634
  • Hanna Panfilova Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5297-0584
  • Oksana Tsurikova Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-3626-9728

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.190543

Ключові слова:

ангіопатії, ангіопротектори, кверцетин, лікарські призначення, частота лікарських призначень

Анотація

Мета: провести аналіз структури лікарських призначень препаратів кверцетину та його похідних в Україні.

Матеріали і методи. Використовувалися дані експертного опитування лікарів із 25 міст України, що проводилося упродовж 2017-2018 рр.. В опитування приймали участь лікарі різних спеціальностей, що мали «дуже високий» (k ≥ 0,91), «високий» (k = 0,71-0,90) та «задовільний» (k = 0,51-0,70) рівень компетентності. Зазначений показник визначався з використанням п’яти коефіцієнтів (k1+n), які характеризували рівень теоретико-прикладної підготовки фахівців з питань організації лікувально-діагностичного процесу хворих з різними видами ангіопатій. Використано історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, гіпотетико-дедуктивний, математико-статистичний методи, а також метод експертного опитування.

Результати дослідження. Встановлено, що найбільша кількість призначень (51,82%) здійснювалась терапевтами/сімейними лікарями, а найменша – ендокринологами (3,6%). У переважній більшості респонденти (окрім алергологів та ендокринологів) призначали зазначені препарати за основним діагнозом хворого. При цьому, лише терапевти/сімейні лікарі та кардіологи здійснювали призначення препаратів кверцетину та його похідних за широким спектром розвитку клінічної картини перебігу патології, а саме за основним діагнозом, його ускладненнями та супутніми захворюваннями. Лікарі всіх спеціальностей, окрім отоларингологів відмітили факт використання у лікуванні супутніх патологій хворих препаратів кверцетину та його похідних. Першу позицію (1-й рівень МКХ-10) займали лікарські призначення у разі лікування І-Хвороб системи кровообігу (78,97%), другу позицію – J-Хвороб системи дихання (11,30%), а третю – К-Хвороб системи травлення (6,04%). У структурі призначень для хворих на серцево-судинні патології найбільшу питому вагу мали призначення у разі лікування стенокардії (49,60%), на другій позиції – хронічної ішемічної хвороби серця (21,61%), а на третій – інших цереброваскулярних хвороб (10,60%).

Висновки. Доведено, що найвищі показники призначень препаратів кверцетину та його похідних здійснювалися терапевтами/сімейними лікарями у лікування захворювань серцево-судинної системи за основним діагнозом, його ускладненнями та супутніми патологіями Низький рівень або відсутність призначень препаратів із означеної групи у лікарів інших спеціальностей потребує проведення подальших досліджень у зазначеному напрямку

Біографії авторів

Serhii Bobokalo, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Старший лаборант

Кафедрa косметології та аромології

Lyudmila Almakaieva, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедрa косметологии та аромалогії

Hanna Panfilova, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедрa організації та економіки фармації

Oksana Tsurikova, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедрa управління якістю

Посилання

  1. Del Bo', C., Bernardi, S., Marino, M., Porrini, M. et. al. (2019). Systematic Review on Polyphenol Intake and Health Outcomes: Is there Sufficient Evidence to Define a Health-Promoting Polyphenol-Rich Dietary Pattern. Nutrients, 11 (6), 1355. doi: http://doi.org/10.3390/nu11061355
  2. Davis, J. M., Murphy, E. A., Carmichael, M. D. (2009). Effects of the Dietary Flavonoid Quercetin Upon Performance and Health. Current Sports Medicine Reports, 8 (4), 206–213. doi: http://doi.org/10.1249/jsr.0b013e3181ae8959
  3. Aguirre, L., Arias, N., Macarulla, M. T., Gracia, A., Portillo, M. P. (2011). Beneficial effects of quercetin on obesity and diabetes. The Open Nutraceuticals Journal, 4 (1), 189–198. doi: http://doi.org/10.2174/1876396001104010189
  4. Tutel'ian, V. A., Lashneva, N. V. (2013). Biologically active substances of plant origin. Flavonols and flavones: prevalence, dietary sourses and consumption. Vopr Pitan, 82 (1), 4–22.
  5. Herrmann, K. (1976). Flavonols and flavones in food plants: a review. International Journal of Food Science & Technology, 11 (5), 433–448. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2621.1976.tb00743.x
  6. Moon, Y. J., Wang, L., DiCenzo, R., Morris, M. E. (2008). Quercetin pharmacokinetics in humans. Biopharmaceutics & Drug Disposition, 29 (4), 205–217. doi: http://doi.org/10.1002/bdd.605
  7. Kleinedler, J. J., Foley, J. D., Alexander, J. S., Roerig, S. C., Hebert, V. Y., Dugas, T. R. (2011). Synergistic effect of resveratrol and quercetin released from drug-eluting polymer coatings for endovascular devices. Journal of Biomedical Materials Research Part B: Applied Biomaterials, 99B (2), 266–275. doi: http://doi.org/10.1002/jbm.b.31894
  8. Tapsell, L. C., Neale, E. P., Probst, Y. (2019). Dietary Patterns and Cardiovascular Disease: Insights and Challenges for Considering Food Groups and Nutrient Sources. Current Atherosclerosis Reports, 21 (3). doi: http://doi.org/10.1007/s11883-019-0770-1
  9. Galkina, E., Ley, K. (2007). Vascular Adhesion Molecules in Atherosclerosis. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology, 27 (11), 2292–2301. doi: http://doi.org/10.1161/atvbaha.107.149179
  10. Maksiutina, N. P., Moibenko, A. A., Mokhart, N. A. et. al. (2012). Bioflavonoidy kak organoprotektory (kvercitin, korvitin, kvertin). Kyiv: Naukova dumka, 274.
  11. McKay, T. B., Karamichos, D. (2017). Quercetin and the ocular surface: What we know and where we are going. Experimental Biology and Medicine, 242 (6), 565–572. doi: http://doi.org/10.1177/1535370216685187
  12. Chirumbolo, S. (2010). The Role of Quercetin, Flavonols and Flavones in Modulating Inflammatory Cell Function. Inflammation & Allergy – Drug Targets, 9 (4), 263–285. doi: http://doi.org/10.2174/187152810793358741
  13. Li, Y., Yao, J., Han, C., Yang, J., Chaudhry, M., Wang, S. et. al. (2016). Quercetin, Inflammation and Immunity. Nutrients, 8 (3), 167. doi: http://doi.org/10.3390/nu8030167
  14. Probst, Y., Guan, V., Kent, K. (2018). A systematic review of food composition tools used for determining dietary polyphenol intake in estimated intake studies. Food Chemistry, 238, 146–152. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodchem.2016.11.010
  15. Men, K., Duan, X., Wei, X., Gou, M., Huang, M., Chen, L. et. al. (2014). Nanoparticle-Delivered Quercetin for Cancer Therapy. Anti-Cancer Agents in Medicinal Chemistry, 14 (6), 826–832. doi: http://doi.org/10.2174/1871520614666140521122932
  16. Andriichuk, Ya. R., Davtian, L. L. (2015). (2015). Investigation of antineoplastic activity of chewing tablets based on dry oat extract and quercetin. ScienceRise, 7 (1 (12)), 71–73. doi: http://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.47015
  17. Huang, R.-Y., Yu, Y.-L., Cheng, W.-C., OuYang, C.-N., Fu, E., Chu, C.-L. (2010). Immunosuppressive Effect of Quercetin on Dendritic Cell Activation and Function. The Journal of Immunology, 184 (12), 6815–6821. doi: http://doi.org/10.4049/jimmunol.0903991
  18. Shi, Y., Su, X., Cui, H., Yu, L., Du, H., Han, Y. (2019). Combination of quercetin and Adriamycin effectively suppresses the growth of refractory acute leukemia. Oncology Letters, 18 (1), 153–160. doi: http://doi.org/10.3892/ol.2019.10299
  19. Lukiienko, O. V., Kvitchata, H. I., Oklei, D. V., Plys, S. V. (2014). Doslidzhennia vitchyznianoho rynku likarskykh zasobiv dlia mistsevoho zastosuvannia pry khronichnii venoznii nedostatnosti. Aktualni pytannia farmatsevtychnoi i medychnoi nauky ta praktyky, 3 (16), 102–105.
  20. Davtian, L. L., Andriichuk, Ya. R. (2014). Problemni aspekty formuvannia asortymentu likarskykh zasobiv z adaptohennoiu ta zahalnotonizuiuchoiu aktyvnistiu v Ukraini. Farmatsevtychnyi zhurnal, 4, 73–76.
  21. Hodge, A., Bassett, J. (2016). What can we learn from dietary pattern analysis? Public Health Nutrition, 19 (2), 191–194. doi: http://doi.org/10.1017/s1368980015003730
  22. Cespedes, E. M., Hu, F. B. (2015). Dietary patterns: from nutritional epidemiologic analysis to national guidelines. The American Journal of Clinical Nutrition, 101 (5), 899–900. doi: http://doi.org/10.3945/ajcn.115.110213
  23. Rodríguez-Monforte, M., Flores-Mateo, G., Sánchez, E. (2015). Dietary patterns and CVD: a systematic review and meta-analysis of observational studies. British Journal of Nutrition, 114 (9), 1341–1359. doi: http://doi.org/10.1017/s0007114515003177
  24. Terenda, N. O. (2015). Smertnist vid sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan yak derzhavna problema. Visnyk naukovykh doslidzhen, 4, 11–13.
  25. GBD 2016 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 328 diseases and injuries for 195 countries, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016 (2017). Lancet, 390 (10100), 1211–1259. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(17)32154-2
  26. Roth, G. A., Johnson, C., Abajobir, A., Abd-Allah, F. et. al. (2017). Global, regional, and national burden of cardiovascular diseases for 10 causes, 1990 to 2015. Journal of the American College of Cardiology, 70 (1), 1–25.
  27. Rothwell, J. A., Knaze, V., Zamora-Ros, R. (2017). Polyphenols: dietary assessment and role in the prevention of cancers, 20 (6), 512–521.
  28. Ford, E. S., Capewell, S. (2011). Proportion of the Decline in Cardiovascular Mortality Disease due to Prevention Versus Treatment: Public Health Versus Clinical Care. Annual Review of Public Health, 32 (1), 5–22. doi: http://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-031210-101211

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-30

Як цитувати

Bobokalo, S., Almakaieva, L., Panfilova, H., & Tsurikova, O. (2019). Результати структурного аналізу лікарських призначень препаратів кверцетину та його похідних в Україні. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (6 (22), 30–37. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.190543

Номер

№ 6 (22) (2019)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Serhii Bobokalo, Lyudmila Almakaieva, Hanna Panfilova, Oksana Tsurikova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.