Порівняльний аналіз цитотоксичної активності екстрактів, отриманих з листя і кореневища лепехи звичайної на клітини кісткового мозку щурів in vitro

Автор(и)

  • Lyudmyla Derymedvid Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-5064-6550
  • Lyudmyla Korang Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-9408-4561
  • Lyubov Shakina Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-6166-6680

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.196405

Ключові слова:

цитотоксичність, червоний кістковий мозок, щури, екстракт листя лепехи звичайної, кореневища лепехи звичайної

Анотація

Мета дослідження: порівняти наявність і вираженість цитотоксичної активності екстрактів із листя і кореневища лепехи звичайної (Acorus calamus L), на клітини кісткового мозку щурів в умовах in vitro.

Матеріали і методи. Клітини кісткового мозку щурів виділяли з діафізів стегнових кісток тварин на холоду. Для отримання різних концентрацій екстрактів з листя (ЕЛА) і кореневища (ЕКА) лепехи звичайної (Acorus calamus L.) проводили розтитровку вихідних екстрактів в імунологічному планшеті методом перекочування. Кількісна оцінка цитотоксичності включала визначення порушення цілісності клітинних мембран в тесті з трипановим синім.

Результати. ЕКА чинить цитотоксичну дію в концентраціях 0,03-1,65 г/мл, при контакті з клітинами червоного кісткового мозку щурів протягом 15 хв, збільшуючи кількість загиблих клітин на 0.48–1.56×106 у розрахунку на мілілітр (р<0,05). Для ЕКА у всіх досліджених концентраціях показано наростання ефекту цитотоксичності по мірі збільшення часу контакту клітин з діючою речовиною від 15 до 90 хв. (p<0,05). У той же час, ЕЛА не викликає порушень цілісності клітинної мембрани і не впливає на життєздатність нативних клітин червоного кісткового мозку щурів у всіх вивчених концентраціях.

Висновки. Відсутність цитотоксичності у ЕЛА, визначеної шляхом оцінки порушення цілісності клітинних мембран в тесті з трипановим синім, свідчить про доцільність подальших фармакологічних досліджень данного екстракту для створення на його основі ефективних і безпечних лікарських засобів

Біографії авторів

Lyudmyla Derymedvid, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор медичних наук, профессор

Кафедра фармакології

Lyudmyla Korang, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра фармакології

Lyubov Shakina, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат біологічних наук, асистент

Кафедрa фізіології та анатомії людини

Посилання

  1. Harna, S. V., Vladymyrova, I. M., Burd, N. B. et. al. (2016). Suchasna fitoterapiia. Kharkiv: Drukarnia Madryd, 580.
  2. Vais, R. F., Fintelmann, F. R.; Shreter, A. I. (Ed.) (2004). Fitoterapiia. Moscow: Medicina, 534.
  3. Grigorian, E. R., Parfeinikov, S. A. (2015). Razvitie VOZ v oblasti narodnoi mediciny. Nauchnoe obozrenie. Medicinskie nauki, 1, 139–140.
  4. WHO traditional medicine strategy 2014–2023. Available at: https://www.who.int/medicines/publications/traditional/trm_strategy14_23/en/
  5. World Health Organization (‎2003)‎. WHO guidelines on good agricultural and collection practices (‎GACP)‎ for medicinal plants. World Health Organization. Available at: https://apps.who.int/iris/handle/10665/42783
  6. Kamil, S. S., Hameed, I., Hamza, L. F. (2017). Acoruscalamus: Parts used, Insecticidal, Anti-Fungal, Antitumour and Anti-Inflammatory Activity: A Review. International Journal of Pharmaceutical Quality Assurance, 8 (3), 153–157. doi: http://doi.org/10.25258/ijpqa.v8i03.9578
  7. Umamaheshwari, N., Rekha, A. (2018) Sweet flag: (Acarus calamus) – An incredible medicinal herb. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry, 7 (6), 15–22.
  8. Gurev, A. M., Belousov, M. V., Akhmedzhanov, R. R., Iusubov, M. S., Voronova, O. L., Karpova, G. V., Churin, A. A. (2010). Issledovanie mutagennykh svoistv vodorastvorimykh polisakharidov aira bolotnogo. Eksperimentalnaia i klinicheskaia farmakologiia, 8, 43–45.
  9. Patel, D. N., Ho, H. K., Tan, L. L., Tan, M.-M. B., Zhang, Q., Low, M.-Y. et. al. (2015). Hepatotoxic potential of asarones: in vitro evaluation of hepatotoxicity and quantitative determination in herbal products. Frontiers in Pharmacology, 6. doi: http://doi.org/10.3389/fphar.2015.00025
  10. Durnev, A. D., Lapitskaya, A. S. (2012). genotoksikologiya soedineniy rastitelnogo proishoideniya. Ecological Genetics, X (3), 41–52.
  11. European Medicines Agency Evaluation of Medicines for Human Use. Doc Ref: EMEA/HMPC/139215/2005 (2005). London, 7.
  12. Public statement on the use of herbal medicinal products containing asarone. (2005). Committee on herbal medicinal products (HMPC). European Medicines Agency Evaluation of Medicines for Human Use. Doc Ref: EMEA/HMPC/139215/2005. London, 7.
  13. PDR for Herbal medicines (2004). 147–148.
  14. Vinken, M., Blaauboer, B. J. (2017). In vitro testing of basal cytotoxicity: Establishment of an adverse outcome pathway from chemical insult to cell death. Toxicology in Vitro, 39, 104–110. doi: http://doi.org/10.1016/j.tiv.2016.12.004
  15. Meirelles, L. da S., Nardi, N. B. (2003). Murine marrow-derived mesenchymal stem cell: isolation,in vitroexpansion, and characterization. British Journal of Haematology, 123 (4), 702–711. doi: http://doi.org/10.1046/j.1365-2141.2003.04669.x
  16. Fiziologicheskie, biokhimicheskie i biometricheskie pokazateli normy eksperimentalnykh zhivotnykh (2013). Saint Petersburg: Izd-vo «LEMA», 116.
  17. Kolot, N. (2017). The study of bone marrow cells in rats according to their age and caloric intake. ScienceRise: Biological Science, 1 (4), 9–13. doi: http://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.93632
  18. Eropkin, M. Yu. (2004). Kultury kletok kak modelnaya sistema v biokhimiko-toksikologicheskikh issledovaniyakh. Saint Petersburg, 354.
  19. Zupanecz, I. A., Vetrova, E. V., Sakharova, T. S., Dobrova, V. E. (2014). Korrekcziya proizvodnymi glyukozamina destabiliziruyushhego vliyaniya doksorubiczina na kletki kostnogo mozga krys v opytakh «in vitro». Vestnik VGU. Seriya: Khimiya. Biologiya. Farmacziya, 3, 128–132.
  20. Dobrova, V. Ye., Zupanecz, I. A., Maloshtan, L. M., Stepanova, K. O. (2011). Validacziya metodiki viznachennya vplivu destabilizuyuchikh chinnikiv na modeli kistkovogo mozku shhuriv. Klinichna farmacziya, 15 (2), 18–21.
  21. Chekanova, V. A., Khanina, L. A., Mazalov, V. K., Lugovoi, V. I. (1995). Czitotoksichnost i krioprotektornaya aktivnost oksietilirovannykh amidov pri kriokonservirovanii kletok kostnogo mozga krys. Problemy Kriobiologii, 2, 35–40.
  22. Lapach, S. M., Chubenko, A. V., Babich, P. N. (2001). Statisticheskie metody v mediko-biologicheskikh issledovaniiakh s primeneniem Exel. Kyiv: Morion, 408.
  23. Gildeeva, G. N. (2015). Aktualnye problemy doklinicheskikh issledovanii: perekhod k alternativnoi in vitro-toksikologii. Vestnik Roszdravnadzora, 5, 59–62.
  24. Gericke, C. (2011). Was Sie Schon immer uber Tierversuche wissen wollten. Ein Blick hinter die Kulissen. Gottingen: Echo Verlag, 99.
  25. Russell, W. M. S., Burch, R. L. (1959). The Principles of Humane Experimental Technique. Methuen. London, 88–91.
  26. Taylor, K., Gordon, N., Langley, G., Higgins, W. (2008). Estimates for Worldwide Laboratory Animal Use in 2005. Alternatives to Laboratory Animals, 36 (3), 327–342. doi: http://doi.org/10.1177/026119290803600310
  27. Schuppli, C. A., Fraser, D. (2005). The Interpretation and Application of the Three Rs by Animal Ethics Committee Members. Alternatives to Laboratory Animals, 33 (5), 487–500. doi: http://doi.org/10.1177/026119290503300511
  28. Korshun, M. N., Krasnokutskaia, L. M. (2005). Princip «trekh R » i puti ego realizacii v toksikologo –gigienicheskikh issledovaniiakh. Ukrainskii zhurnal z problem medicini pracі, 3-4, 66–73.
  29. Hontova, T. M., Taller, O. Yu. (2014). Doslidzhennia komponentnoho skladu efirnoi olii lystia lepekhy zvychainoi. Zb. nauk. pr. spivrobitnykiv NMAPO im. P. L. Shupyka, 23 (4), 254–259.
  30. Nazarova, L. E. (2012). Issledovanie citoprotektornoi aktivnosti kisloty ferulovoi. Piatigorsk, 47.
  31. Alekseeva, L. I., Bolotnik, E. V. (2013). Rozmarinovaia kislota i antioksidantnaia aktivnost Prunella grandiflora i Prunella vulgaris (lamiaceae). Rastitelnii mir Aziatskoi Rossii, 1 (11), 121–125.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-28

Як цитувати

Derymedvid, L., Korang, L., & Shakina, L. (2020). Порівняльний аналіз цитотоксичної активності екстрактів, отриманих з листя і кореневища лепехи звичайної на клітини кісткового мозку щурів in vitro. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1 (23), 17–22. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.196405

Номер

№ 1 (23) (2020)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Lyudmyla Derymedvid, Lyudmyla Korang, Lyubov Shakina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.