Технологічні аспекти отримання рідких екстрактів тополі чорної бруньок та визначення стратегії їх стандартизації на етапі фармацевтичної розробки
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.197270Ключові слова:
екстракція, технологічний процес, рідкий екстракт тополі чорної бруньок, стандартизація, спектрофотометріяАнотація
Мета. Проведення досліджень з розробки технології одержання рідких екстрактів тополі чорної бруньок, їх стандартизації та визначення оптимальних параметрів технологічного процесу екстракції, які мають забезпечити необхідний вміст біологічно активних речовин та фармакологічну активність препарату.
Методи. Виготовлення рідких екстрактів проводили методом перколяції. Кількісне визначення суми похідних гідроксикоричної кислоти здійснювали за уніфікованою спектрофотометричною методикою, рекомендованою Державною фармакопеєю України, у перерахунку на кофейну кислоту, за аналітичної довжини хвилі 509 ± 3 нм. Для визначення кількісного вмісту суми флавоноїдів обрано метод диференціальної спектрофотометрії, у перерахунку на лютеолін, за реакцією флавоноїдів з 2 % розчином алюмінію хлориду у етанолі (96 %) Р за аналітичної довжини хвилі 398 ± 3 нм.
Результати. Проведено дослідження з розробки технології одержання рідких екстрактів тополі чорної бруньок. Визначено технологічні параметри подрібненої лікарської рослинної сировини тополі чорної бруньки (насипна маса, коефіцієнт наповнення сухої сировини) та проведено розрахунок параметрів екстракції. Встановлено, що для технологічного процесу необхідно використання 2-го, або 2-го та 3-го зливів, та повернення їх до процесу на першу стадію процесу для серії, яка слідує далі. Для збільшення абсолютного вмісту біологічно активних речовин раціонально змінювати режими екстракції (час настоювання, швидкість витікання екстрагенту, температуру). Проведено кількісне визначення екстрактивних речовин та спектрофотометричне визначення суми похідних гідроксикоричної кислоти у перерахунку на кофейну кислоту, а також суми флавоноїдів у перерахунку на лютеолін на всіх етапах технологічного процесу отримання рідких екстрактів. Встановлено вплив концентрації екстрагенту на якісний склад отриманого екстракту. Підібрано оптимальні умови екстрагування та розроблено технологію отримання етанольних екстрактів на основі етанолу (96 %) Р та етанолу (70 %) Р з лікарської рослинної сировини тополі чорної бруньок. Для збільшення абсолютного вмісту біологічно активних речовин у рідких екстрактах експериментально аргументовано збільшення часу настоювання до 24 годин. Проведено напрацювання рідких екстрактів тополі чорної бруньок для їх подальших скринінгових досліджень.
Висновки. В результаті проведених досліджень розроблена технологія одержання рідких екстрактів тополі чорної бруньок, проведена їх стандартизація, визначено оптимальні параметри технологічного процесу екстракції, проведено напрацювання етанольних екстрактів для їх подальших скринінгових досліджень
Посилання
- Dmytriievskyi, D. I., Ruban, O. A., Khokhlova, L. M. (2016). Suchasnyi stan naukovykh znan spetsialnosti «Farmatsiia». Kharkiv, 98.
- Shostak, T. A., Kalyniuk, T. H., Gudz, N. I. (2014). Zastosuvannia roslynnykh substantsii v yakosti aktyvnykh farmatsevtychnykh inhrediientiv. Fitoterapiia. Chasopys, 3, 63–65.
- Harna, S. V., Vladymyrova, I. M., Burd, N. B. (2016). Suchasna fitoterapiia. Kharkiv: Drukarnia Madryd, 580.
- Dvulit, I. P. (2016). Aktualnist zastosuvannia fitopreparativ yak likuvalno-profilaktychnykh zasobiv u par odontolohichnykh khvorykh. Klinichna stomatolohiia, 2, 8–13.
- Osokir, abo topolia chorna: opys, likuvalni vlastyvosti i zastosuvannia brunok topoli chornoi. Available at: http://faqukr.ru/zdorov-ja/28327-osokir-abo-topolja-chorna-opis-likuvalni.html
- Ruban, O. A., Malynovska, S. A., Al-Tovaiti Murad, Mazurets, S. I. (2012). Perspektyvy stvorennia novykh oryhinalnykh preparativ na osnovi substantsii roslynnoho pokhodzhennia. Fitoterapiia. Chasopys, 2, 63–65.
- Braslavskii, V. B., Kurkin, V. A. (2011). Issledovanie elektronnykh spektrov flavonoidov topolia i propolisa. Medicinskii almanakh, 2 (15), 140–144.
- Debbache, N., Atmani, D., Atmani, D. (2014). Chemical analysis and biological activities of Populus nigra, flower buds extracts as source of propolis in Algeria. Industrial Crops and Products, 53, 85–92. doi: http://doi.org/10.1016/j.indcrop.2013.12.018
- Hage, S., Morlock, G. E. (2017). Bioprofiling of Salicaceae bud extracts through high-performance thin-layer chromatography hyphenated to biochemical, microbiological and chemical detections. Journal of Chromatography A, 1490, 201–211. doi: http://doi.org/10.1016/j.chroma.2017.02.019
- Benedec, D., Oniga, I., Muresan, B., Mot, A. C., Damian, G., Nistor, A. et. al. (2014). Contrast between Water- and Ethanol-Based Antioxidant Assays: Aspen (Populus tremula) and Black Poplar (Populus nigra) Extracts as a Case Study. Journal of Food Quality, 37 (4), 259–267. doi: http://doi.org/10.1111/jfq.12090
- Debbache-Benaida, N., Atmani-Kilani, D., Schini-Keirth, V. B., Djebbli, N., Atmani, D. (2013). Pharmacological potential of Populus nigra extract as antioxidant, anti-inflammatory, cardiovascular and hepatoprotective agent. Asian Pacific Journal of Tropical Biomedicine, 3 (9), 697–704. doi: http://doi.org/10.1016/s2221-1691(13)60141-0
- Dudonné, S., Poupard, P., Coutière, P., Woillez, M., Richard, T., Mérillon, J.-M., Vitrac, X. (2011). Phenolic Composition and Antioxidant Properties of Poplar Bud (Populus nigra) Extract: Individual Antioxidant Contribution of Phenolics and Transcriptional Effect on Skin Aging. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 59 (9), 4527–4536. doi: http://doi.org/10.1021/jf104791t
- Kuś, P., Jerković, I., Jakovljević, M., Jokić, S. (2018). Extraction of bioactive phenolics from black poplar ( Populus nigra L.) buds by supercritical CO 2 and its optimization by response surface methodology. Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis, 152, 128–136. doi: http://doi.org/10.1016/j.jpba.2018.01.046
- Mainar, A. M., Langa, E., Berrueco, B., Maestro, C., Urieta, J. S. (2008). Antioxidant Activity of Supercritical Extracts of Populus Buds. In 11th Eur. Meet. Supercrit. Fluids. New Perspect. Supercrit. Fluids Nanosci. Mater. Process, 2–7.
- Merghachea, D., Boucherit-Otmania, Z., Hacib, I. E., Merghachec, F. S., Chikhid, I., Boucherita, K. (2016). Antioxidant and antimicrobial activities of algerian populus nigra l. buds extracts. Bioscience & Engineering: An International Journal, 3 (1-2), 1–8.
- Soares, J. F., Zabot, G. L., Tres, M. V., Lunelli, F. C., Rodrigues, V. M., Friedrich, M. T. et. al. (2016). Supercritical CO 2 extraction of black poplar ( Populus nigra L.) extract: Experimental data and fitting of kinetic parameters. The Journal of Supercritical Fluids, 117, 270–278. doi: http://doi.org/10.1016/j.supflu.2016.07.005
- Zhang, J., Cao, X., Ping, S., Wang, K., Shi, J., Zhang, C. et. al. (2015). Comparisons of Ethanol Extracts of Chinese Propolis (Poplar Type) and Poplar Gums Based on the Antioxidant Activities and Molecular Mechanism. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2015, 1–15. doi: http://doi.org/10.1155/2015/307594
- Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 1 (2015). Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 1128.
- Yevsieieva, L. V., Kovpak, L. A., Vyshnevskyi, I. A. (2015). Vyznachennia tekhnolohichnykh pokaznykiv roslynnoi syrovyny brunok topoli chornoi. Upravlinnia yakistiu v farmatsii. Kharkiv: NFaU, 42.
- Dubashinskaia, N. V., Khishova, O. M., Shimko, O. M. (2007). Kharakteristika sposobov polucheniia ekstraktov i ikh standartizaciia (chast II). Vestnik farmacii, 2 (36), 70–79.
- Ruban, O. A. (Ed.) (2015). Praktykum z promyslovoi tekhnolohii likarskykh zasobiv dlia studentiv spetsialnosti «Farmatsiia». Kharkiv: NFaU, 374.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Anna Bondar, Svitlana Gubar, Nataliia Smielova, Tatyana Shyteyeva, Olena Tkachenko, Liliia Kryvoruchko, Karina Karpenko, Viktoria Georgiants
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
