Фітохімічне дослідження листя Salvia grandiflora та Salvia officinalis для встановлення перспективи використання у медичній та фармацевтичній практиці
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.197299Ключові слова:
рід Шавлія, нефармакопейний вид, листя, хімічний склад, фенольні сполукиАнотація
Сировинна база лікарських рослин України є достатньою тільки для половини фармакопейних видів. Велика частина ЛРС зростає у недостатній кількості та виникає потреба в їх імпортуванні. В умовах імпортозалежності та дефіциту вітчизняної рослинної сировини, пошук нових джерел біологічно активних речовин серед представників флори України є актуальним завданням сучасної фармацевтичної науки.
Мета роботи – провести порівняльне фітохімічне дослідження листя S. grandiflora та S. officinalis для встановлення можливості використання нефармакопейного виду у фармацевтичній та медичній практиці.
Матеріали та методи. Об’єктоми дослідження було листя S. grandiflora та S. officinalis, яке було заготовлено у ботанічному саду Львівського національного університету імені І. Франка. Дослідження макро- та мікроелементного складу у листі S. officinalis та S. grandiflora проводили атомно-емісійним спектрографічним методом. Визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР проводили методом ВЕРХ. Кількісне визначення фенольних сполук також проводили спектрофотометричним методом.
Результати. В обох досліджуваних видах виявлено вміст 15 мікро- та макроелементів. У листі S. officinalis та S. grandiflora було ідентифіковано 15 амінокислот та 8 сапонінів. Методом ВЕРХ було встановлено якісний склад та кількісний вміст речовин фенольної природи у листі S. officinalis та S. grandiflora (13 та 9 сполук відповідно).
Обговорення. Домінуючими мікро- та макроелементів у обох видах сировини були силіцій, фосфор, магній, кальцій, натрій та калій. Загальний вміст мікроелементів у листі S. grandiflora у 1,67 раз більший ніж у фармакопейному виді S. officinalis. Домінуючими амінокислотами в листі обох видів є глутамінова кислота, аспарагінова кислота, валін та лейцин.
Домінуючими сапонінами у листі S. officinalis були урсолова та олеанолова кислоти, загальний вміст яких становить 75,82 %. У листі S.grandiflora домінуючими були урсолова та еускапова кислоти, загальний вміст яких становить 63,25 %.
Загальний вміст флавоноїдів найбільший в листі S. officinalis та становить 4,90 мг/г. Загальний вміст гідроксикоричних кислот найбільший в листі S. grandiflora та становить 4,49 мг/г, що на 221,18 % (в 2,21 рази) більше ніж у фармакопейному виді S. officinalis (2,03мг/г). Загальний найбільший вміст похідних кавової кислоти переважає в листі Salvia officinalis (0,77 мг/г). Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. officinalis та становить 6,93 мг/г.
Висновки. У результаті проведеного порівняльного фітохімічного дослідження листя S. grandiflora та S. officinalis встановлено, що S. grandiflora є перспективним видом для впровадження у медичну та фармацевтичну практику саме як джерело фенольних сполук
Посилання
- Koshovyi, O. M. (2013). Suchasni pidkhody do stvorennia likarskykh zasobiv na osnovi roslyn rodiv Evkalipt ta Shavliia. Kharkiv: NFaU, 41.
- Minarchenko, V. M., Butko, A. Yu. (2017). Doslidzhennia vitchyznianoho rynku likarskykh zasobiv roslynnoho pokhodzhennia. Farmatsevtychnyi zhurnal, 1, 30–36. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2017_1_5
- Nykytiuk, Yu. A. (2016). Orhanizatsiino-ekonomichni vazheli derzhavnoho stymuliuvannia importozamishchennia na rynku likarskoi roslynnoi syrovyny. Zbalansovane pryrodokorystuvannia, 4, 202–207.
- Tildesley, N., Kennedy, D., Perry, E., Ballard, C., Wesnes, K., Scholey, A. (2005). Positive modulation of mood and cognitive performance following administration of acute doses of Salvia lavandulaefolia essential oil to healthy young volunteers. Physiology & Behavior, 83 (5), 699–709. doi: http://doi.org/10.1016/j.physbeh.2004.09.010
- Koshevoi, O. N. (2011). Amino-acid and monosaccharide compositions of Salvia officinalis leaves. Chemistry of Natural Compounds, 47 (3), 492–493. doi: http://doi.org/10.1007/s10600-011-9976-3
- Cherniavskyi, A. V., Terenteva, N. H. (1987). Yzuchenye vydov roda Salvia L. Flori Ukrayni pry pomoshchy dyskrymynalnoho analyza. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal, 5 (44), 63–67.
- Lopresti, A. L. (2016). Salvia (Sage): A Review of its Potential Cognitive-Enhancing and Protective Effects. Drugs in R&D, 17 (1), 53–64. doi: http://doi.org/10.1007/s40268-016-0157-5
- Myha, M. M., Koshovyi, O. M., Ilina, T. V., Borodina, N. V., Skybitska, M. I. (2019). Research in phenolic compounds in leaves of non-pharmacopoeial species of the genus Salvia from Ukrainian flora. Current Issues in Pharmacy and Medicine: Science and Practice, 3, 291–297. doi: http://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.3.184191
- Baranauskiene, R., Dambrauskiene, E., Venskutonis, P. R., Viskelis, P. (2011). Influence of harvesting time on the yield and chemical composition of sage (Salvia officinalis L.). Foodbalt, 104–109.
- Raal, A., Orav, A., Arak, E. (2007). Composition of the essential oil ofSalvia officinalisL. from various European countries. Natural Product Research, 21 (5), 406–411. doi: http://doi.org/10.1080/14786410500528478
- Kovalenko, V. N. (Ed.) (2014). Kompendyum 2014 – lekarstvennie preparaty. Kyiv: MORYON, 2700.
- Xu, J., Wei, K., Zhang, G., Lei, L., Yang, D., Wang, W. et. al. (2018). Ethnopharmacology, phytochemistry, and pharmacology of Chinese Salvia species: A review. Journal of Ethnopharmacology, 225, 18–30. doi: http://doi.org/10.1016/j.jep.2018.06.029
- Firuzi, O., Miri, R., Asadollahi, M., Eslami, S., Jassbi, A. R. (2013). Cytotoxic, antioxidant and antimicrobial activities and phenolic contents of eleven Salvia species from Iran. Iranian Journal of Pharmaceutical Research, 12, 801–810.
- Mahdizadeh, R., Moeln, S., Soltani, N., Malekzadeh, K., Moein, M. (2018). Study of molecular mechanism of Salvia species in prevention of diabetes. International Journal of Pharmaceutical Science and Research, 9, 4512–4521.
- Wu, Y.-B., Ni, Z.-Y., Shi, Q.-W., Dong, M., Kiyota, H., Gu, Y.-C., Cong, B. (2012). Constituents from Salvia Species and Their Biological Activities. Chemical Reviews, 112 (11), 5967–6026. doi: http://doi.org/10.1021/cr200058f
- Dobrochaeva, D. N., Kotov, M. I., Prokudin, Y. N., Barbarich, A. I. (1999). Key to Higher Plants of Ukraine. Kyiv: Naukova Dumka, 546.
- Eidi, M., Eidi, A., Bahar, M. (2006). Effects of Salvia officinalis L. (sage) leaves on memory retention and its interaction with the cholinergic system in rats. Nutrition, 22 (3), 321–326. doi: http://doi.org/10.1016/j.nut.2005.06.010
- Koshovyi, O. M., Komisarenko, A. M., Kovalova, A. M., Mudryk, I. M. (2005). Mikroelementnyi, aminokyslotnyi ta polisakharydnyi sklad lystia evkalipta. Fitoterapiia. Chasopys, 3, 59–62.
- Osmachko, A. P., Kovaleva, A. M., Ili'ina, T. V., Koshovyi, O. N., Komisarcnko, A. M., Akhmedov, E. Yu. (2017). Study of macro- and microelements composition of Veronica longifolia L. herb and Veronica teucrium L. herb and rhizomes, and extracts obtained from these species. Azerbaijan Pharmaceutical and Pharmacotherapy Journal, 1, 24–28. Available at: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/20611
- Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 1 (2015). Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 1128.
- Eidi, M., Eidi, A., Zamanizadeh, H. (2005). Effect of Salvia officinalis L. leaves on serum glucose and insulin in healthy and streptozotocin-induced diabetic rats. Journal of Ethnopharmacology, 100 (3), 310–313. doi: http://doi.org/10.1016/j.jep.2005.03.008
- Jassbi, A. R., Zare, S., Firuzi, O., Xiao, J. (2015). Bioactive phytochemicals from shoots and roots of Salvia species. Phytochemistry Reviews, 15 (5), 829–867. doi: http://doi.org/10.1007/s11101-015-9427-z
- Koshovyi, O. M., Zagayko, A. L., Kolychev, I. O., Akhmedov, E. Yu., Komissarenko, A. N. (2016). Phytochemical study of the dry extract from bilberry leaves. Azerbaijan Pharmaceutical and Pharmacotherapy Journal, 1, 18–23.
- Jash, S. K., Gorai, D., Roy, R. (2016). Salvia genus and triterpenoids. International Journal Of Pharmaceutical Sciences And Research, 7, 4710–4732. doi: http://doi.org/10.13040/ijpsr.0975-8232.7(12).4710-32
- Shynkovenko, I. L., Ilyina, T. V., Kovalyova, A. M., Goryacha, O. V., Golembiovska, O. I., Koshovyi, O. M. (2018). Saponins of the extracts of Galium aparine and Galium verum. News of Pharmacy, 4 (96), 16–23. doi: http://doi.org/10.24959/nphj.18.2225
- Koshovyi, O. M. (2012). Fenolnyi sklad deiakykh predstavnykiv pidrodu Sclarea rodu Salvia. Aktualni pytannia farmatsevtychnoi i medychnoi nauky ta praktyky, 3, 11–14. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2012_3_5
- Ilina, T., Kashpur, N., Granica, S., Bazylko, A., Shinkovenko, I., Kovalyova, A. et. al. (2019). Phytochemical Profiles and In Vitro Immunomodulatory Activity of Ethanolic Extracts from Galium aparine L. Plants, 8 (12), 541. doi: http://doi.org/10.3390/plants8120541
- Kamatou, G., Viljoen, A., Steenkamp, P. (2010). Antioxidant, anti-inflammatory activities and HPLC analysis of South African Salvia species. Planta Medica, 76 (12). doi: http://doi.org/10.1055/s-0030-1264458
- Koshevoi, O. N., Vovk, G. V., Akhmedov, E. Iu., Komisarenko, A. N. (2015). Issledovanie khimicheskogo sostava i farmakologicheskoi aktivnosti ekstraktov, poluchennykh pri kompleksnoi pererabotke listev shalfeia lekarstvennogo. Azerbaidzhanskii farmacevticheskii i farmakoterapevticheskii zhurnal, 1, 30–34.
- Koshovyi, O. M., Perederii, Ye. O., Kovalova, A. M., Komisarenko, A. M. (2010). Doslidzhennia fenolnykh spoluk lystia shavlii likarskoi. Farmatsevtychnyi chasopys, 1, 17–19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Mykhailo Myha, Oleh Koshovyi, Olha Gamulya, Tetiana Ilina, Natalia Borodina, Inna Vlasova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
