Determination of diphenhydramine by HPLC method in biological liquids

Оlena Mamina; Volodimir Kabachny; Tetyana Tomarovska; Natalya Bondarenko

doi:10.15587/2519-4852.2020.210728

Автор(и)

Оlena Mamina Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-6673-1488
Volodimir Kabachny Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-8620-2225
Tetyana Tomarovska Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-1599-2685
Natalya Bondarenko Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-0620-2255

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.210728

Ключові слова:

дифенгідраміну гідрохлорид, екстракція хлороформом, аналіз методом ВЕРХ, кров, сеча

Анотація

Метою дослідження є розробка алгоритму спрямованого аналізу дифенгідраміну у біологічних екстрактах із сечі та крові при застосуванні уніфікованої методики дослідження ВЕРХ- методом.

Матеріали та методи. Екстракцію дифенгідраміну проводили хлороформом при рН 9,0. Очистку екстрактів від домішок виконували при сполученні ТШХ і екстракції гексаном. ТШХ-очистку та ідентифікацію дифенгідраміну проводили в оптимальних умовах: системи органічних розчинників - хлороформ – метанол (90:10); метанол; метанол-25 % розчин амонію гідроксиду (100: 1,5) і хроматографічні пластинки - Сорбфіл ПСТХ-АФ-А, Сорбфіл ПСТХ-П-В-УФ. Для детектування дифенгідраміну використовували найбільш чутливі проявники - УФ-світло (λ = 254 нм) і реактив Драгендорфа у модифікації за Муньє.

ВЕРХ-аналіз проводили на мікроколоночному рідинному хроматографі "Міліхром А-02" в умовах: обернено-фазовий варіант, колонка з неполярним сорбентом Prontosil 120-5 C₁₈ AQ, 5 мкм; рухлива фаза у режимі лінійного градієнту - від елюенту А (5 % ацетонітрил і 95 % буферний розчин) до елюенту В (100 % ацетонітрил) протягом 40 хв. Швидкість потоку рухомої фази складала 100 мкл / хв, об'єм проби - 4 мкл. Багатоканальне детектування речовини проводили з використанням УФ-спектрофотометру при 210, 220, 230, 240, 250, 260, 280 і 300 нм; оптимальне значення температури колонки - 37 - 40ºС та тиску насоса - 2,8 – 3,2 МПа.

Результати та їх обговорення. Проведено екстракцію, очистку, ідентификацію та кількісне визначення дифенгідраміну за розробленими методиками. Встановлено, що при ізолюванні дифенгідраміну з крові можна виділити 34,2 – 38,4 % речовини ( = ± 5,69 %, RSD = 2,04 %) та із сечі - 55,8 – 60,5 % речовини ( = ± 3,91 %, RSD = 1,40 % ).

Висновки. Розроблено алгоритм спрямованого аналізу дифенгідраміну у біологічних екстрактах із сечі та крові при застосуванні уніфікованої методики дослідження ВЕРХ- методом. Статистична обробка результатів експерименту свідчить про надійність і відтворюваність методики

Біографії авторів

Оlena Mamina, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фізичної та колоїдної хімії

Volodimir Kabachny, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Дoктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра неорганічної та фізичної хімії

Tetyana Tomarovska, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат хімічних наук, доцент

Кафедра неорганічної та фізичної хімії

Natalya Bondarenko, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра неорганічної та фізичної хімії

Посилання

Mashkovskii, M. D. (2012). Lekarstvennye sredstva. Moscow: Novaia Volna, 1216.
Luss, L. V. (2016). Choice of an antihistamine administration route in the treatment of allergic diseases. Terapevticheskii Arkhiv, 88 (3), 93–95. doi: http://doi.org/10.17116/terarkh201688393-95
Sawicka, K. M., Goez, H., Huntsman, R. J. (2016). Successful Treatment of Paroxysmal Movement Disorders of Infancy With Dimenhydrinate and Diphenhydramine. Pediatric Neurology, 56, 72–75. doi: http://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2015.10.019
Li, Y.-Y., Zeng, Y.-S., Chen, J.-Y., Wang, K.-F., Hsing, C.-H., Wu, W.-J. et. al. (2019). Prophylactic diphenhydramine attenuates postoperative catheter-related bladder discomfort in patients undergoing gynecologic laparoscopic surgery: a randomized double-blind clinical study. Journal of Anesthesia, 34 (2), 232–237. doi: http://doi.org/10.1007/s00540-019-02724-3
Pickett, L. E., Macdonald, J. (2016). Injectable Diphenhydramine Used as Anaesthetic for Wide Local Excision With Flap Closure. Journal of Cutaneous Medicine and Surgery, 21 (3), 256–257. doi: http://doi.org/10.1177/1203475416681760
Drogovoz, S. M., Lukianchuk, V. D., SHerman, B. S., Kononenko A. V. (2012). Toksicheskie effekty blokatorov N1 – gistaminovykh retseptorov i mekhanizmy ikh formirovaniia. Sovremennye problemy toksikologii, 3-4, 58–59.
Thomas, S. H. L. (2012). Antihistamine poisoning. Medicine, 40 (3), 109–110. doi: http://doi.org/10.1016/j.mpmed.2011.12.012
Varma, A., Ford, L., Patel, N., Vale, J. A. (2017). Elimination half-life of diphenhydramine in overdose. Clinical Toxicology, 55 (6), 615–616. doi: http://doi.org/10.1080/15563650.2017.1296153
Cherukuri, S. V., Purvis, A. W., Tosto, S. T., Velayati, A. (2019). IV Lipid Emulsion Infusion in the Treatment of Severe Diphenhydramine Overdose. American Journal of Case Reports, 20, 758–763. doi: http://doi.org/10.12659/ajcr.912523
Namazova-Baranova, L. S. (2009). Smertnost ot antigistaminnykh preparatov pervogo pokoleniia. Pozitsiia reguliatornykh organov. Pozitsiia vracha-pediatra. Pediatricheskaia farmakologiia, 6 (3), 52.
Zagorodniy, S. L., Vasyuk, S. O. (2015). Validation of quantitative determination methods of diphenhyramine tablets by high performance liquid chromatography. Zaporozhye Medical Journal, 2 (89), 89–92. doi: http://doi.org/10.14739/2310-1210.2015.2.42122
Zhiliakova, E. T., Zinchenko A. A., Novikov, O. O., Popov, N. N. (2015). Razrabotka metodiki opredeleniia miramistina i dimedrola v novykh prolongirovannykh glaznykh kapliakh dlia lecheniia bakterialnykh koniuktivitov. Nauchnye vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriia: Meditsina. Farmatsiia, 30 (10), 211–217.
Grigorev, A. M., Mashkova, I. V., Rudakova, L. V. (2008). Opredelenie metabolitov dimedrola metodami GKH-MS i VEZHKH v moche. Sorbtsionnye i khromatograficheskie protsessy, 8 (1), 134–140.
Gelotte, C. K., Zimmerman, B. A., Thompson, G. A. (2017). Single-Dose Pharmacokinetic Study of Diphenhydramine HCl in Children and Adolescents. Clinical Pharmacology in Drug Development, 7 (4), 400–407. doi: http://doi.org/10.1002/cpdd.391
Krupina, N. A., Krasnova, R. R., Pashovkina, R. N. (2005). Khimiko-toksikologicheskii analiz lekarstvennykh veschestv v krovi (plazme, syvorotke) metodom vysokoeffektivnoi zhidkostnoi khromatografii. Perspektivy razvitiia i sovershenstvovaniia sudebno-meditsinskoi nauki i praktiki. Tiumen, 316.
Melentev, A. B. (2002). Skrining lekarstvennykh, narkoticheskikh veschestv i ikh metabolitov metodom gazovoi khromatografii s mass-selektivnym detektorom. Problemy ekspertizy v meditsine, 2 (4), 15–20.
Derzhavna Farmakopeia Ukrainy (2004). DP «Naukovo-ekspertnyi farmakopeinyi tsentr». Kharkiv: RIREH, 520.
Clarke, E. J. C. (2011). Isolation and Identification of Drugs in Pharmaceuticals, Body Fluids and Postmortem Materia. London: The Pharm. Press, 2463.
Tomarovskaya, T. O., Mamina, O. O., Kabachny, V. I. (2018). The choice of optimal conditions for chemical-toxicological analysis of diphenhydramine by the thin-layer chromatography. Science and Society. Hamilton, 194–200.
Baram, G. I. (2005). KHromatograf «Milikhrom A–02». Opredelenie veschestv s primeneniem baz dannykh «VEZHKH–UF». Novosibirsk: ZAO Institut khromatografii, 64.
Mаmina, O. O., Kabachny, V. I., Bondarenko, N. Yu. (2019). The determination of dimedrol by the HPLC method. Advances of science. Karlovy Vary – Kyiv, 91–101.