Порівняння профілів компонентів в рослинній сировини, екстракті та лікарських засобів Hedera Helix

Автор(и)

  • Ivan Bezruk Національній фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-1212-1649
  • Victoriya Georgiyants Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-8794-8010
  • Liudas Ivanauskas Литовський університет наук здоров’я Mickevičiaus g. 9, Каунас, Литва, LT 44307, Україна https://orcid.org/0000-0001-5390-2161

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.210768

Ключові слова:

листя плюща, профіль компонентів, препарати, екстракти, ВЕРХ

Анотація

Мета. Дослідити профіль компонентів та можливі відмінності між рослинною сировиною, напівпродуктами та лікарським засобом плюща звичайного для визначення основних маркерів для стандартизації.

Матеріали і методи. Дослідження профілів компонентів проводили з використанням системи Shimadzu Nexera X2 з діодно-матричним детектором. Для розділення компонентів використовували колонку АСЕ С18, розміром 250 мм×4,6 мм, з розміром часток 5 мкм. 0,1 % оцтової кислоти використовували у якості рухомої фази А та ацетонітрил Р, як рухому фазу Б. Вивчення профілів було здійснено на листях, сухому екстракті та капсулах плюща звичайного.

Результати. Визначений профіль компонентів не суттєво варіювався між зразкам. Він був представлений 19 різними речовинами, такими як фенольні кислоти, флавоноїди та тритерпенові сапоніни. Проте у листках плюща звичайного не було знайдено коричневої кислоти, кверцетину та нікотифлорину. Серед усіх компонентів, найбільший вміст мав гедеракозид С, він мав від 64,80 % до 71,46 % від загального вмісту інших речовин, тому як основний маркер сировини та продуктів H. helix можна рекомендувати саме цю речовину. Також, у відповідності до певних фармакологічних досліджень ця речовина відповідальна за активність препаратів плюща. Проте оскільки фармакологічна активність рослинних лікарських засобів визначається синергізм компонентів, що входять до його складу, стандартизація таких препаратів лише за одним маркером не рекомендується. Крім гедеракозиду С, значний вміст у порівнянні з іншими речовинами мали хлорогенова та 4,5 -кофеоилхінінова кислоти, приблизно 5 % та 3 % відповідно. Хоча остання була у відносно невеликій кількості у листках (0.058 %). Даний зразок мав значно більший вміст 3,5 -кофеоилхінінової кислоти (приблизно 3,24 %), але у випадку капсул та екстракту її вміст був нижчим 1,55 % та 0,66 відповідно. Тому, другим маркером було обрано хлорогенову кислоту, через її високий вміст в усіх зразках та певні фармакологічні ефекти, серед яких антиоксидантна та протизапальна активності.

Висновки. Встановлено, що для стандартизації продуктів плюща звичайного бажано використовувати гедеракозиду С та хлорогенової кислоти. Дані компоненти були домінуючими серед усіх компонентів, крім того дані речовини мають широкий спектр фармакологічних дій. Тому кількісне визначення гедеракозиду С та хлорогенової кислоти необхідне для забезпечення більш якісних препаратів плюща звичайного

Біографії авторів

Ivan Bezruk, Національній фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедрa фармацевтичної хімії

Victoriya Georgiyants, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедрa фармацевтичної хімії

Liudas Ivanauskas, Литовський університет наук здоров’я Mickevičiaus g. 9, Каунас, Литва, LT 44307

Доктор біомедичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедрa аналітичної і токсикологічної хімії

Посилання

  1. Obiageri, O. (2012). Pharmacokinetics and Drug Interactions of Herbal Medicines: A Missing Critical Step in the Phytomedicine/Drug Development Process. Readings in Advanced Pharmacokinetics – Theory, Methods and Applications. doi: http://doi.org/10.5772/33699
  2. Tistaert, C., Dejaegher, B., Heyden, Y. V. (2011). Chromatographic separation techniques and data handling methods for herbal fingerprints: A review. Analytica Chimica Acta, 690 (2), 148–161. doi: http://doi.org/10.1016/j.aca.2011.02.023
  3. Guo, D. (2017). Quality Marker Concept Inspires the Quality Research of Traditional Chinese Medicines. Chinese Herbal Medicines, 9 (1), 1–2. doi: http://doi.org/10.1016/s1674-6384(17)60069-8
  4. Edeoga, H. O., Okwu, D. E., Mbaebie, B. O. (2005). Phytochemical constituents of some Nigerian medicinal plants. African Journal of Biotechnology, 4 (7), 685–688. doi: http://doi.org/10.5897/ajb2005.000-3127
  5. Muthuselvam, S. A. (2009). Analysis of phytochemical constituents and antimicrobial activities of aloe vera L. against clinical pathogens. World Journal of Agriculture and Soil Science, 5 (5), 572–576.
  6. European Pharmacopoeia (2019). Available at: https://www.edqm.eu/en/european-pharmacopoeia-ph-eur-10th-edition
  7. Derzhavna Pharmakopeya Ukrayini. Vol. 1. DP «Naukovo-ekspertniy farmakopeyniy tsentr» (2015). Kharkiv: DP «Ukrayinskiy naukoviy farmakopeyniy tsentr yakostI lIkarskih zasobIv», 1128.
  8. Bezruk, I., Kotvitska, A., Korzh, I., Materiienko, A., Gubar, S., Budanova, L. et. al. (2020). Combined Approach to the Choice of Chromatographic Methods for Routine Determination of Hederacoside C in Ivy Leaf Extracts, Capsules, and Syrup. Scientia Pharmaceutica, 88 (2), 24. doi: http://doi.org/10.3390/scipharm88020024
  9. Glushchenko, A., Bezruk, I., Bevz, N., Ivanauskas, L., Georgiyants, V. (2019). Development of the procedure of quantitative determination of the biological active substances in the extract of a bupleurum aureum in the composition of a combined dosage form. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 1 (17), 11–16. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2019.157947
  10. Mykhailenko, O., Gudžinskas, Z., Kovalyov, V., Desenko, V., Ivanauskas, L., Bezruk, I., Georgiyants, V. (2020). Effect of ecological factors on the accumulation of phenolic compounds in Iris species from Latvia, Lithuania and Ukraine. Phytochemical Analysis, 31 (5), 545–563. doi: http://doi.org/10.1002/pca.2918
  11. Bezruk, I., Marksa, M., Georgiyants, V., Ivanauskas, L., Raudone, L. (2020). Phytogeographical profiling of ivy leaf (Hedera helix L.). Industrial Crops and Products, 154, 112713. doi: http://doi.org/10.1016/j.indcrop.2020.112713
  12. Greunke, C., Hage-Hülsmann, A., Sorkalla, T., Keksel, N., Häberlein, F., Häberlein, H. (2015). A systematic study on the influence of the main ingredients of an ivy leaves dry extract on the β2-adrenergic responsiveness of human airway smooth muscle cells. Pulmonary Pharmacology & Therapeutics, 31, 92–98. doi: http://doi.org/10.1016/j.pupt.2014.09.002
  13. Schmidt, O. (2003). Biopharmazeutische Charakterisierung von Efeublattertrockenextrakten durch in vivo und in vitro Studien (Dissertation). Heidelberg: Ruprecht-Karls-Universiat.
  14. Naveed, M., Hejazi, V., Abbas, M., Kamboh, A. A., Khan, G. J., Shumzaid, M. et. al. (2018). Chlorogenic acid (CGA): A pharmacological review and call for further research. Biomedicine & Pharmacotherapy, 97, 67–74. doi: http://doi.org/10.1016/j.biopha.2017.10.064
  15. Kim, H.-R., Lee, D.-M., Lee, S.-H., Seong, A.-R., Gin, D.-W., Hwang, J.-A., Park, J.-H. (2010). Chlorogenic acid suppresses pulmonary eosinophilia, IgE production, and Th2-type cytokine production in an ovalbumin-induced allergic asthma: Activation of STAT-6 and JNK is inhibited by chlorogenic acid. International Immunopharmacology, 10 (10), 1242–1248. doi: http://doi.org/10.1016/j.intimp.2010.07.005
  16. Yu, M., Shin, Y. J., Kim, N., Yoo, G., Park, S., Kim, S. H. (2014). Determination of Saponins and Flavonoids in Ivy Leaf Extracts Using HPLC-DAD. Journal of Chromatographic Science, 53 (4), 478–483. doi: http://doi.org/10.1093/chromsci/bmu068
  17. Demirci, B., Goppel, M., Demirci, F., Gerhard, F. (2004). HPLC profiling and quantification of active principles in leaves of Hedera helix L. Die Pharmazie, 59, 770–774.
  18. Khdair, A., Mohammad, M. K., Tawaha, K., Al-Hamarsheh, E., AlKhatib, H. S., Al-khalidi Bashar et. al. (2010). A Validated RP HPLC-PAD Method for the Determination of Hederacoside C in Ivy-Thyme Cough Syrup. International Journal of Analytical Chemistry, 2010, 1–5. doi: http://doi.org/10.1155/2010/478143

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-31

Як цитувати

Bezruk, I., Georgiyants, V., & Ivanauskas, L. (2020). Порівняння профілів компонентів в рослинній сировини, екстракті та лікарських засобів Hedera Helix. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4 (26), 36–39. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.210768

Номер

№ 4 (26) (2020)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Ivan Bezruk, Victoriya Georgiyants, Liudas Ivanauskas

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.