Вивчення жирнокислотного складу Arnica foliosa Nutt. методом ГХ/МС
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.216474Ключові слова:
Arnica foliosa Nutt., трава, жирні кислоти, ГХ/МС, ліноленова кислота, лінолева кислотаАнотація
Лікарські рослини стали важливим джерелом для профілактики та лікування різних захворювань. Рід Arnica L. – рід родини айстрових, багато видів якого використовують у традиційній медицині. Arnica chamissonis Less. та Arnica foliosa Nutt., що належать до рослин роду Arnica L., добре культивуються. У літературі недостатньо інформації про біологічно активні речовини Arnica foliosa Nutt. Указано про наявність у листках та суцвіттях сесквітерпенових лактонів. Квітки містять полісахариди, моносахариди, переважно D-глюкозу та D-ксилозу, а також фенольні сполуки (кверцетин, лютеолін, кемпферол) та ефірні олії.
Мета. Метою нашого дослідження була ідентифікація та визначення кількісного вмісту жирних кислот методом газової хромато-мас-спектрометрії (ГХ/МС) у траві Arnica foliosa Nutt.
Матеріали і методи. Визначення жирнокислотного складу Arnica foliosa Nutt. проводили на газовому хроматографом Agilent 6890N із мас-детектором 5973 inert (Agilent Technologies, США).
Результати. Аналіз трави Arnica foliosa Nutt. показав наявність насичених (1,61 мг / г; 48,79 % від загальної кількості усіх кислот) та ненасичених (1,69 мг / г; 51,21 % від загальної кількості усіх кислот) жирних кислот. Основними компонентами Arnica foliosa Nutt. були пальмітинова (1,02 мг / г; 30,91 % від загальної кількості усіх кислот), ліноленова (0,96 мг / г; 29,09 % від загальної кількості усіх кислот) та лінолева (0,67 мг / г; 20,30 % від загальної кількості усіх кислот) кислоти. Ця сировина може бути джерелом незамінних жирних кислот, таких як омега-3 (ліноленова кислота) та омега-6 (лінолева кислота).
Висновки. У результаті дослідження, в сировині Arnica foliosa Nutt., встановлено наявність жирних кислот. Домінуючими жирними кислотами у досліджуваній сировині були пальмітинова, ліноленова та лінолева кислоти, вміст яких становив 30,91 % (1,02 мг/г), 29,09 % (0,96 мг/г) та 20,30 % (0,67 мг/г) від загальної кількості усіх кислот, відповідно. Результат дослідження показує, що трава Arnica foliosa Nutt. може бути джерелом жирних кислот, тому перспективним є використання цієї рослинної сировини для одержання нових лікарських засобів у майбутньому
Посилання
- Slobodianiuk, L., Budniak, L., Marchyshyn, S., Sinichenko, A., Demydiak, O. (2021). Determination of Amino Acids of Cultivated Species of the Genus Primula L. Biointerface Research in Applied Chemistry, 11 (2), 8969–8977. doi: http://doi.org/10.33263/briac112.89698977
- Stoiko, L., Kurylo, K. (2018). Development of optimal technology of alcohol extract centaurium erythraea rafn. herb. Archives of the Balkan Medical Union, 53 (4), 523–528. doi: http://doi.org/10.31688/abmu.2018.53.4.06
- Hassan, N., Wali, H., Faiz-Ul-Hassan, Shuaib, M., Nisar, M., Din, M. U. et. al. (2018). Ethnobotanical study of medicinal plants used for primary health care in Shergarh, District Mardan, Pakistan. Biointerface Research in Applied Chemistry, 8 (5), 3575–3582.
- Mohammed, A. H. (2019). Importance of Medicinal Plants. Research in Pharmacy and Health Sciences, 5 (2), 124–125. doi: http://doi.org/10.32463/rphs.2019.v05i02.01
- Slobodianiuk, L., Budniak, L., Marchyshyn, S., Basaraba, R. (2019). Determination of amino acids and sugars content in antennaria dioica gaertn. International Journal of Applied Pharmaceutics, 11 (5), 39–43. doi: http://doi.org/10.22159/ijap.2019v11i5.33909
- Bessada, S. M. F., Barreira, J. C. M., Oliveira, M. B. P. P. (2015). Asteraceae species with most prominent bioactivity and their potential applications: A review. Industrial Crops and Products, 76, 604–615. doi: http://doi.org/10.1016/j.indcrop.2015.07.073
- Ekenäs, C., Rosén, J., Wagner, S., Merfort, I., Backlund, A., Andreasen, K. (2009). Secondary chemistry and ribosomal DNA data congruencies inArnica(Asteraceae). Cladistics, 25 (1), 78–92. doi: http://doi.org/10.1111/j.1096-0031.2008.00244.x
- Chevallier, A. (1996). Encyclopedia of Medicinal Plants. New York: Publishin, 170.
- Melnikova, T. M. (2005). Osobennosti vegetativnogo razmnozheniia arniki Shamisso. Novye i netraditsionnye rasteniia i perspektivy ikh ispolzovaniia. Puschino, 3, 369–371.
- Kriplani, P., Guarve, K., Baghael, U. S. (2017). Arnica montana L. – a plant of healing: review. Journal of Pharmacy and Pharmacology, 69 (8), 925–945. doi: http://doi.org/10.1111/jphp.12724
- Surmacz-Magdziak, A., Sugier, D. (2012). In vitro propagation of Arnica montana L.: an endangered herbal species of great importance to medicine. Acta Scientiarum Polonorum Hortorum Cultus, 11 (2), 127–140.
- Kalliantas, D., Kallianta, M., Kordatos, K., Karagianni, S. (2020). The nanostructure character of Arnica montana as ultra high diluted succussed solution medicinal product. Recent advances and prospects. Journal of Nanomedicine, 3 (1), 1021.
- Ganzera, M., Egger, C., Zidorn, C., Stuppner, H. (2008). Quantitative analysis of flavonoids and phenolic acids in Arnica montana L. by micellar electrokinetic capillary chromatography. Analytica Chimica Acta, 614 (2), 196–200. doi: http://doi.org/10.1016/j.aca.2008.03.023
- Petrova, M., Zayova, E., Yankova, E., Baldzhiev, G. (2011). Plant regeneration from callus culture of Arnica montana. Romanian Biotechnological Letters, 16 (1), 92–97.
- Staneva, J., Denkova, P., Todorova, M., Evstatieva, L. (2011). Quantitative analysis of sesquiterpene lactones in extract of Arnica montana L. by 1H NMR spectroscopy. Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis, 54 (1), 94–99. doi: http://doi.org/10.1016/j.jpba.2010.08.018
- Sugier, D., Sugier, P., Jakubowicz-Gil, J., Winiarczyk, K., Kowalski, R. (2019). Essential Oil from Arnica Montana L. Achenes: Chemical Characteristics and Anticancer Activity. Molecules, 24 (22), 4158. doi: http://doi.org/10.3390/molecules24224158
- Willuhn, G., Kresken, J., Merfort J. (1983). Arnikablüten: Identitäts – und Reinheitsprüfung, Dünnschichtchromatographie der Sesquiterpenlactone und Flavonoide. Deutsche Apotheker-Zeitung, 123 (49), 2431–2434.
- Hladysh, T., Saska, I., Demydiak, O. (2016). Fenolni spoluky arniky lystianoi. Kh Mizhnarodnyi medychnyi konhres studentiv i molodykh uchenykh. Ternopil, 222.
- Husak, L., Dakhym, I., Marchyshyn, S., Nakonechna, S. (2018). Determination of sugars and fructans content in Stachys sieboldii. International Journal of Green Pharmacy, 12, 70–74. doi: http://doi.org/10.22377/ijgp.v12i01.1527
- Atolani, O., Adeniyi, O., Kayode, O., Adeosun, C. (2015). Direct Preparation of Fatty Acid methyl Esters and Determination of in vitro Antioxidant Potential of Lipid from Fresh Sebal causarium Seed. Journal of Applied Pharmaceutical Science, 5, 24–28. doi: http://doi.org/10.7324/japs.2015.50305
- Stoiko, L. I., Gusak, L. V., Marchishin, S. M., Demidiak, O. L. (2015). Issledovanie zhirnokislotnogo sostava travy zolototysiachnika obyknovennogo i travy chistetsa Zibolda. Meditsina i obrazovanie v Sibiri, 6, 1–9.
- Iosypenko, O. O., Kyslychenko, V. S., Omelchenko, Z. I., Burlaka, I. S. (2019). Fatty acid composition of vegetable marrows and zucchini leaves. Pharmacia, 66 (4), 201–207. doi: http://doi.org/10.3897/pharmacia.66.e37893
- Whelan, J., Fritsche, K. (2013). Linoleic Acid. Advances in Nutrition, 4 (3), 311–312. doi: http://doi.org/10.3945/an.113.003772
- Rajaram, S. (2014). Health benefits of plant-derived α-linolenic acid. The American Journal of Clinical Nutrition, 100 (suppl_1), 443S–448S. doi: http://doi.org/10.3945/ajcn.113.071514
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Лілія Іллівна Будняк, Людмила Володимирівна Слободянюк, Світлана Михайлівна Марчишин, Ольга Лютославівна Демидяк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.