Дослідження карбонових кислот квіток та листя вероніки дібровної і вероніки широколистої

Автор(и)

  • Аlla Kovaleva Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-1758-1222
  • Тetyana Ilina Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-3728-9752
  • Ain Raal Університет Тарту вул. Ноорус, 1, м. Тарту, Естонія, 50411, Естонія https://orcid.org/0000-0001-8731-7366
  • Alina Osmachko Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-9158-204X
  • Olga Goryacha Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-9877-7392
  • Yaroslav Rozhkovskyi Одеський національний медичний університет пров. Валіховський, 2, м. Одеса, Україна, 65082, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.221078

Ключові слова:

Veronica chamaedrys L., Veronica teucrium L., карбонові кислоти, хромато-мас-спектрометрія

Анотація

Мета. Рід Вероніка (Veronica L.) родини Подорожникові (Plantaginaceae Juss.) у флорі України представлено 64 видами; на території Харківської області поширені вероніка дібровна (Veronica chamaedrys L.) і вероніка широколиста (Veronica teucrium L.). Рослини використовуються у народній медицині як відхаркувальні, протизапальні, потогінні, протиалергійні, жовчогінні, спазмолітичні, протисудомні, діуретичні, седативні, ранозагоювальні та антибактеріальні засоби. Метою даної роботи стало дослідження карбонових кислот квіток та листя вероніки дібровної і квіток та листя вероніки широколистої.

Матеріали та методи. Об’єктами дослідження стали квітки та листя вероніки дібровної (Veronica chamaedrys L.) і вероніки широколистої (Veronica teucrium L.), заготовлені у фазу цвітіння в 2018 р. у Харківській області, Україна. Дослідження карбонових кислот проведено методом хромато-мас-спектрометрії на хроматографі 6890N MSD/DS Agilent Technologies з мас-спектрометричним детектором 5973N. Ідентифікацію метилових естерів кислот проводили з використанням даних бібліотеки мас-спектрів NIST 05 і Willey 2007 у поєднанні з програмами для ідентифікації AMDIS і NIST; також порівнювали час утримування з часом утримування стандартних сполук.

Результати. У квітках та листі вероніки широколистої ідентифіковано по 35 карбонових кислот, загальний вміст яких складає 5.55 % і 2.93 %, відповідно. У квітках та листі вероніки дібровної ідентифіковано 31 та 32 карбонові кислоти, загальний вміст їх становить 5.39 % і 7.45 %, відповідно.

Висновки. Встановлено, що квітки і листя вероніки дібровної характеризуються більшим вмістом карбонових кислот порівняно з квітками і листям вероніки широколистої. Як таксономічні хемомаркери квіток та листя можуть бути використані: для вероніки дібровної – α-фуранова кислота; для вероніки широколистої – вератрова, 4-гідроксибензилоцтова та бузкова кислоти. Отримані результати є підґрунтям для подальших хемотаксономічних досліджень

Біографії авторів

Аlla Kovaleva, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармакогнозії

Тetyana Ilina, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармакогнозії

Ain Raal, Університет Тарту вул. Ноорус, 1, м. Тарту, Естонія, 50411

PhD, професор

Інститут Фармації

Alina Osmachko, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра фармакогнозії

Olga Goryacha, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра фармакогнозії

Yaroslav Rozhkovskyi, Одеський національний медичний університет пров. Валіховський, 2, м. Одеса, Україна, 65082

Доктор медичних наук, професор

Кафедра фармакології та фармакогнозії

Посилання

  1. The Plant List. A working list of all plant species. Available at: http://www.theplantlist.org/browse/A/Plantaginaceae/Veronica/
  2. Bardy, K. E., Albach, D. C., Schneeweiss, G. M., Fischer, M. A., Schönswetter, P. (2010). Disentangling phylogeography, polyploid evolution and taxonomy of a woodland herb (Veronica chamaedrys group, Plantaginaceae s.l.) in southeastern Europe. Molecular Phylogenetics and Evolution, 57 (2), 771–786. doi: http://doi.org/10.1016/j.ympev.2010.06.025
  3. Mosyakin, S. L., Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kyiv: M.G. Kholodny Institute of Botany, 345.
  4. Xue, H., Chen, K.-X., Zhang, L.-Q., Li, Y.-M. (2019). Review of the Ethnopharmacology, Phytochemistry, and Pharmacology of the Genus Veronica. The American Journal of Chinese Medicine, 47 (6), 1193–1221. doi: http://doi.org/10.1142/s0192415x19500617
  5. Beara, I., Živković, J., Lesjak, M., Ristić, J., Šavikin, K., Maksimović, Z., Janković, T. (2015). Phenolic profile and anti-inflammatory activity of three Veronica species. Industrial Crops and Products, 63, 276–280. doi: http://doi.org/10.1016/j.indcrop.2014.09.034
  6. Živković, J. Č., Barreira, J. C. M., Šavikin, K. P., Alimpić, A. Z., Stojković, D. S., Dias, M. I. et. al. (2017). Chemical Profiling and Assessment of Antineurodegenerative and Antioxidant Properties of Veronica teucrium L. And Veronica jacquinii Baumg. Chemistry & Biodiversity, 14 (8), e1700167. doi: http://doi.org/10.1002/cbdv.201700167
  7. Mocan, A., Vodnar, D., Vlase, L., Crișan, O., Gheldiu, A.-M., Crișan, G. (2015). Phytochemical Characterization of Veronica officinalis L., V. teucrium L. and V. orchidea Crantz from Romania and Their Antioxidant and Antimicrobial Properties. International Journal of Molecular Sciences, 16 (9), 21109–21127. doi: http://doi.org/10.3390/ijms160921109
  8. Tinkov, A. A., Gatiatullina, E. R., Nemereshina, O. N., Nikanorov, A. A., Aminin, D. L., Gritsenko, V. A. (2014). Sravnitelnii analiz vliianiia rastenii semeistva Podorozhnikovye na rost E. coli in vitro. BONTS UrO RAN, 2, 16.
  9. Taskova, R., Peev, D., Handjieva, N. (2002). Iridoid glucosides of the genus Veronica s.l. and their systematic significance. Plant Systematics and Evolution, 231 (1-4), 1–17. doi: http://doi.org/10.1007/s006060200008
  10. Jensen, S. R., Albach, D. C., Ohno, T., Grayer, R. J. (2005). Veronica: Iridoids and cornoside as chemosystematic markers. Biochemical Systematics and Ecology, 33 (10), 1031–1047. doi: http://doi.org/10.1016/j.bse.2005.03.001
  11. Crişan, G., Vlase, L., Balica, G., Muntean, D., Ştefănescu, C., Păltinean, R. et. al. (2010). LC/MS analysis of aucubin and catalpol of some Veronica species. Farmacia, 58, 237–242.
  12. Kovalyova, A. M., Ilina, T. V., Osmachko, A. P., Koshovyi, O. M., Grudko, I. V. (2020). Carboxylic Acids from Herbs of Veronica austriaca, V. cuneifolia, and V. armena. Chemistry of Natural Compounds, 56 (6), 1111–1113. doi: http://doi.org/10.1007/s10600-020-03238-1
  13. Crişan, G., Tămaş, M., Miclăuş, V., Krausz, T., Sandor, V. A. (2007). A comparative study of some Veronica L. species. Revista Medico-chirurgicala a Societatii de Medici si Naturalisti din Iasi, 111, 280–284.
  14. Gusev, N. F., Nemereshina, O. N., Petrova, G. V. (2013). Izuchenie biologicheski aktivnikh veschestv v rasteniiakh Veronica chamaedrys L. i V. officinalis L. Uspekhi sovremennogo estestvoznaniia, 8, 113–119.
  15. Marcenco, A. (2008). Studiul compozitiel chimice al Veronica chamaedrys L. Book of abstracts of the International Conference of Young Researchers. Chişinău, 22.
  16. Milian, I. I. (2016). Farmakohnostychne doslidzhennia roslyn rodu Veronika (Veronica L.). Lviv, 22.
  17. Marchyshyn, S. M. Milian, I. I. (2016). The content of fatty acids in lipophilic extracts of Veronica chamaedrys L. and Veronica officinalis L. Journal of Education, Health and Sport, 6 (3), 91–96.
  18. Nikolova, M., R. G. (2005). A HPLC Analysis on Interpopulational Variations in the Flavonoid Composition of Veronica chamaedrys. International Journal of Botany, 2 (1), 7–10. doi: http://doi.org/10.3923/ijb.2006.7.10
  19. Nikolova, M., Gevrenova, R., Ivancheva, S. (2003). External flavonoid aglycones from Veronica chamaedrys L. (Scrophulariaceae). Acta pharmaceutica, 53, 145–149.
  20. Osmachko, A., Kovaleva, A., Ilyina, T., Koshovyi, O., Sidora, N. (2017). Chromatography-mass spectrometry study of low molecular aliphatic, fatty and aromatic acids of Veronica teucrium L. rhizomes. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 2 (6), 22–25. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2017.99317
  21. Osmachko, A. P., Kovaleva, A. M., Ilyina, T. V., Koshovyi, O. M. (2017). Carboxylic acids of phenolic complexes from Veronica teucrium L. News of Pharmacy, 3 (91), 21–27. doi: http://doi.org/10.24959/nphj.17.2179
  22. Williamson, G., Manach, C. (2005). Bioavailability and bioefficacy of polyphenols in humans. II. Review of 93 intervention studies. The American Journal of Clinical Nutrition, 81 (1), 243S–255S. doi: http://doi.org/10.1093/ajcn/81.1.243s
  23. Pankaj, G. J, Sanjay, J. S. (2016). Isolation, characterization and hypolipidemic activity of ferulic acid in high-fat-diet-induced hyperlipidemia in laboratory rats. EXCLI J., 15, 599–613. doi: http://doi.org/10.17179/excli2016-394
  24. Choi, R., Kim, B. H., Naowaboot, J., Lee, M. Y., Hyun, M. R., Cho, E. J. et. al. (2011). Effects of ferulic acid on diabetic nephropathy in a rat model of type 2 diabetes. Experimental and Molecular Medicine, 43 (12), 676–683. doi: http://doi.org/10.3858/emm.2011.43.12.078
  25. Hsu, C.-L., Yen, G.-C. (2008). Phenolic compounds: Evidence for inhibitory effects against obesity and their underlying molecular signaling mechanisms. Molecular Nutrition & Food Research, 52 (1), 53–61. doi: http://doi.org/10.1002/mnfr.200700393
  26. Chen, S., Wen, X., Zhang, W., Wang, C., Liu, J., Liu, C. (2016). Hypolipidemic effect of oleanolic acid is mediated by the miR‐98‐5p/PGC‐1β axis in high‐fat diet‐induced hyperlipidemic mice. The FASEB Journal, 31 (3), 1085–1096. doi: http://doi.org/10.1096/fj.201601022r

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-30

Як цитувати

Kovaleva А., Ilina Т., Raal, A., Osmachko, A., Goryacha, O., & Rozhkovskyi, Y. (2020). Дослідження карбонових кислот квіток та листя вероніки дібровної і вероніки широколистої. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (6 (28), 26–34. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.221078

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки