Визначення вуглеводів у траві Agrimonia eupatoria L.

Автор(и)

  • Natalia Huzio Івано-Франківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018, Україна https://orcid.org/0000-0003-3939-7212
  • Andriy Hrytsyk Івано-Франківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018, Україна https://orcid.org/0000-0001-7335-887X
  • Liudmyla Slobodianiuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України майдан Волі, 1, м. Тернопіль, Україна, 46001, Україна https://orcid.org/0000-0002-0400-1305

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.221661

Ключові слова:

Agrimonia eupatoria L., вуглеводи, ГХ/МС, водорозчинні полісахариди, пектинові речовини, гравіметричний метод

Анотація

Останніми роками методи лікування з використанням лікарських рослин та біологічно активних речовин на їх основі стають все більш поширеними. Сьогодні пошук рослин з довгою історією використання та незначними побічними ефектами цікавить наше суспільство. Найбільш перспективним для використання в медичній практиці є поширена по всій території України рослина – парило звичайне (Agrimonia eupatoria L.). У літературі недостатньо інформації про біологічно активні речовини Agrimonia eupatoria L. Вказано на наявність дубильних речовин, які представлені двома групами: конденсованими та гідролізованими дубильними речовинами. Досліджено, що парила звичайного трава містить 1,2–1,6 % флавоноїдів, які належать до різних підгруп. Таким чином, із групи флавонів виділені апігенін, лютеолін, лютеолін-7-глікозид. Agrimonia eupatoria L. як недостатньо вивчена рослинна сировина є перспективним об'єктом дослідження, включаючи дослідження вуглеводного складу.

Мета. Метою нашого дослідження було визначення вмісту вуглеводів у надземних частинах Agrimonia eupatoria L., зібраних із природного середовища існування.

Матеріали і методи. Визначення вуглеводів Agrimonia eupatoria L. проводили на газовому хроматографі Agilent 6890N із мас-детектором 5973 inert (Agilent Technologies, США). Кількісний вміст водорозчинних полісахаридів та пектинових речовин визначали гравіметричним методом.  

Результати. У дослідженій траві Agrimonia eupatoria L. було виявлено три вільних вуглеводи, а саме: D-глюкозу, D-галактозу та D-фруктозу, вміст яких становив 15,02 мг/г, 0,28 мг/г та 12,90 мг/г, відповідно. Після кислотного гідролізу та дериватизації ацетильованими альдононітрилами у парилі звичайному було виявлено 8 сполук. Основними компонентами Agrimonia eupatoria L. були D-глюкоза, D-галактоза та D-ксилоза. Вміст водорозчинних полісахаридів та пектинових речовин у траві парила звичайного становив відповідно 2,90 % та 8,54 % від загальної сухої маси.

Висновки. Одержані результати ГХ/МС свідчать про наявність у Agrimonia eupatoria L. певних вуглеводів як у вільній, так і у зв’язаній формі, які мають важливу фармакологічну активність, що відповідає знанням про терапевтичну дію даної аналізованої рослини. Ми встановили, що в траві Agrimonia eupatoria L. переважаючою моносахаридною сполукою була D-глюкоза: 23,88 мг/г, серед моносахаридів після кислотного гідролізу, та 15,02 мг/г серед вільних моносахаридів. Отримані нами результати дозволяють припустити, що вуглеводи з досліджуваної сировини можуть бути використані для фармацевтичної промисловості, для створення ліків, та можуть бути використані для розробки нутрицевтиків

Біографії авторів

Natalia Huzio, Івано-Франківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018

Асистент

Кафедра фармації

Andriy Hrytsyk, Івано-Франківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармації

Liudmyla Slobodianiuk, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України майдан Волі, 1, м. Тернопіль, Україна, 46001

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою

Посилання

  1. Slobodianiuk, L., Budniak, L., Marchyshyn, S., Sinichenko, A., Demydiak, O. (2021). Determination of Amino Acids of Cultivated Species of the Genus Primula L. Biointerface Research in Applied Chemistry, 11 (2), 8969–8977. doi: http://doi.org/10.33263/briac112.89698977
  2. Correia, H. S., Batista, M. T., Dinis, T. C. P. (2007). The activity of an extract and fraction ofAgrimonia eupatoriaL. against reactive species. BioFactors, 29 (2-3), 91–104. doi: http://doi.org/10.1002/biof.552029209
  3. Kurennov, I. P. (2007). Zolotaia entsiklopediia narodnoi meditsiny. Moscow: Martin, 546.
  4. Hrytsyk, A. R., Tsveiuk, N. P., Leibenko, N. M., Sikoryn, U. B. (2004). Perspektyvni roslyny Karpatskoho rehionu z hepatoprotektornymy ta zhovchohinnymy vlastyvostiamy. Zaporozhskyi medytsynskyi zhurnal, 2 (1), 99–100.
  5. Kuczmannová, A., Balažová, A., Račanská, E., Kameníková, M., Fialová, S., Majerník, J. et. al. (2016). Agrimonia eupatoria L. and Cynara cardunculus L. Water Infusions: Comparison of Anti-Diabetic Activities. Molecules, 21 (5), 564. doi: http://doi.org/10.3390/molecules21050564
  6. Naprasnikova, H. S., Vladymyrova, I. M., Heorhiiants, V. A. (2011). Vyznachennia yakisnoho skladu fenolnykh spoluk Agrimonia eupatoria L. Aktualni pytannia stvorennia novykh likarskykh zasobiv. Kharkiv, 97.
  7. Lee, K. Y., Hwang, L., Jeong, E. J., Kim, S. H., Kim, Y. C., Sung, S. H. (2010). Effect of Neuroprotective Flavonoids ofAgrimonia eupatoriaon Glutamate-Induced Oxidative Injury to HT22 Hippocampal Cells. Bioscience, Biotechnology, and Biochemistry, 74 (8), 1704–1706. doi: http://doi.org/10.1271/bbb.100200
  8. Shabana, M. H., Weglarz, Z., Geszprych, A., Mansour, R. M., El-Ansari, M. A. (2003). Phenolic constituents of agrimony (Agrimonia eupatoria L.) herb. Herba polonica, 49 (1-2), 24–28
  9. Kato, H., Li, W., Koike, M., Wang, Y., Koike, K. (2010). Phenolic glycosides from Agrimonia pilosa. Phytochemistry, 71 (16), 1925–1929. doi: http://doi.org/10.1016/j.phytochem.2010.08.007
  10. Kozak, I. V., Vronska, L. V., Demyd, A. E., Hroshovyy T. A. (2017). Іdentification and quantitative determination of flavonoid in Аgrimonia eupatoria. Pharmaceutical Review, 2, 38–46. doi: http://doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7905
  11. Khan, A. M., Alam, A., Nazamuddin, M. D. (2013). Аgrimonia eupatoria Linn. A traditional herb and its scientific testimony – a review. American Journal of Pharmacy and Health Research, 1 (6), 25–36.
  12. Husak, L., Dakhym, I., Marchyshyn, S., Nakonechna, S (2018). Determination of sugars and fructans content in Stachys sieboldii. International Journal of Green Pharmacy, 12, 70–74. doi: http://doi.org/10.22377/ijgp.v12i01.1527
  13. Slobodianiuk, L., Budniak, L., Marchyshyn, S., Basaraba, R. (2019). Determination of amino acids and sugars content in Antennaria dioica Gaertn. International Journal of Applied Pharmaceutics, 11 (5), 39–43. doi: http://doi.org/10.22159/ijap.2019v11i5.33909
  14. Chen, Y., Xie, M. Y., Wang, Y. X., Nie, S. P., Li, C. (2009). Analysis of the monosaccharide composition of purified polysaccharides in Ganoderma atrum by capillary gas chromatography. Phytochemical analysis, 20 (6), 503–510. doi: http://doi.org/10.1002/pca.1153
  15. Stoiko, L., Dakhym, I., Pokotylo, O., Marchyshyn, S. (2017). Polysaccharides in Centaurium erythraea Rafn. International Journal of Research in Ayurveda and Pharmacy, 2, 252–255. doi: http://doi.org/10.7897/2277-4343.082122
  16. Kyslychenko, O. A., Koshovyi, O. M., Komisarenko, A. M. (2011). Aminokyslotnyi ta monotsukrovyi sklad kvitok Achilea millefolium Mill. Ukrainskyi medychnyi almanakh, 14 (2), 91–93.
  17. Mergenthaler, P., Lindauer, U., Dienel, G. A., Meisel, A. (2013). Sugar for the brain: the role of glucose in physiological and pathological brain function. Trends in Neurosciences, 36 (10), 587–597. doi: http://doi.org/10.1016/j.tins.2013.07.001
  18. Hayes, A. J., Melrose, J. (2018). Glycans and glycosaminoglycans in neurobiology: key regulators of neuronal cell function and fate. Biochemical Journal, 475 (15), 2511–2545. doi: http://doi.org/10.1042/bcj20180283
  19. Sun, F. H., Cooper, S. B., Gui, Z. (2020). Effects of carbohydrate and protein co-ingestion during short-term moderate-intensity exercise on cognitive function. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 60(4). doi: http://doi.org/10.23736/s0022-4707.20.10322-0
  20. Umbayev, B., Askarova, S., Almabayeva, A., Saliev, T., Masoud, A.-R., Bulanin, D. (2020). Galactose-Induced Skin Aging: The Role of Oxidative Stress. Oxidative Medicine and Cellular Longevity, 2020, 1–15. doi: http://doi.org/10.1155/2020/7145656
  21. Chogtu, B., Arivazhahan, A., Kunder, S. K., Tilak, A., Sori, R., Tripathy, A. (2018). Evaluation of Acute and Chronic Effects of D-Galactose on Memory and Learning in Wistar Rats. Clinical Psychopharmacology and Neuroscience, 16 (2), 153–160. doi: http://doi.org/10.9758/cpn.2018.16.2.153
  22. Pfützner, A., Demircik, F., Sachsenheimer, D., Spatz, J., Pfützner, A. H., & Ramljak, S. (2016). Impact of Xylose on Glucose-Dehydrogenase-Based Blood Glucose Meters for Patient Self-Testing. Journal of Diabetes Science and Technology, 11 (3), 577–583. doi: http://doi.org/10.1177/1932296816678428

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-30

Як цитувати

Huzio, N., Hrytsyk, A., & Slobodianiuk, L. (2020). Визначення вуглеводів у траві Agrimonia eupatoria L. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (6 (28), 35–40. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.221661

Номер

№ 6 (28) (2020)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Natalia Huzio, Andriy Hrytsyk, Liudmyla Slobodianiuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.