Визначення жирнокислотного складу Saponaria officinalis L.

Автор(и)

  • Лілія Іллівна Будняк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, Україна https://orcid.org/0000-0002-4869-1344
  • Людмила Володимирівна Слободянюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, Україна https://orcid.org/0000-0002-0400-1305
  • Світлана Михайлівна Марчишин Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, Україна https://orcid.org/0000-0001-9628-1350
  • Лілія Володимирівна Костишин Буковинський державний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5848-4536
  • Олександра Мар’янівна Горошко Буковинський державний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-1341-3010

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.224671

Ключові слова:

Saponaria officinalis L., трава, корені, жирні кислоти, ліноленова кислота, лінолева кислота, ГХ/МС

Анотація

Наше суспільство цікавить лікування із застосуванням лікарських рослин з давньою історією використання. До таких рослин належить Saponaria officinalis L., відома також як мильниця звичайна, що належить до родини Caryophyllaceae. Траву та корені цієї рослини використовують для очищення крові, як відхаркувальний засіб при бронхітах, потогінний та сечогінний засіб, при шкірних захворюваннях і для покращення відтоку жовчі. Рослина містить різні вторинні метаболіти, але інформації про склад жирних кислот трави та коренів Saponaria officinalis L. не має.

Мета. Метою дослідження було встановлення якісного складу та визначення кількісного вмісту жирних кислот методом газової хромато-мас-спектрометрії (ГХ/МС) у траві та коренях Saponaria officinalis L.

Матеріали і методи. Визначення жирнокислотного складу трави та коренів Saponaria officinalis L. проводили на газовому хроматографі Agilent 6890N (Agilent Technologies, США).

Результати. Дослідження трави Saponaria officinalis L. показало наявність насичених (1,9 мг/г) та ненасичених (1,27 мг/г) жирних кислот. Основними компонентами цієї сировини були ліноленова (1,15 мг/г), лінолева (0,75 мг/г) і генейкозилова (0,38 мг/г) кислоти. Основними компонентами цієї сировини були пальмітинова (0,38 мг/ г), лінолева (0,16 мг/г) та ліноленова (0,09 мг/г) кислоти.

Висновки. У результаті дослідження, у траві та коренях Saponaria officinalis L., встановлено наявність жирних кислот. Використовуючи метод ГХ/МС, встановили якісний склад та визначили кількісний вміст жирних кислот у досліджуваній сировині. Дванадцять жирних кислот визначено у траві Saponaria officinalis L. Домінуючими жирними кислотами у досліджуваній сировині були ліноленова та лінолева кислоти, їх вміст становив 1,15 мг/г та 0,75 мг/г відповідно. Дев’ять жирних кислот визначено у коренях Saponaria officinalis L. Пальмітинова кислота переважала серед жирних кислот, її вміст становив 0,38 мг/г. Отримані нами дані свідчать про те, що Saponaria officinalis L. є перспективною рослиною завдяки важливій ролі жирних кислот у різних біологічних процесах

Біографії авторів

Лілія Іллівна Будняк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

Кандидат фармацевтичних наук, асистентка

Кафедра управління та економіки фармації з технологією ліків

Людмила Володимирівна Слободянюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

Кандидат фармацевтичних наук, асистентка

Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою

Світлана Михайлівна Марчишин, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

Доктор фармацевтичних наук, професорка

Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою

Лілія Володимирівна Костишин, Буковинський державний медичний університет

Асистентка

Кафедра фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії

Олександра Мар’янівна Горошко, Буковинський державний медичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцентка

Кафедра фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії

Посилання

  1. Slobodianiuk, L., Budniak, L., Marchyshyn, S., Basaraba, R. (2020). Investigation of the hepatoprotective effect of the common cat’s foot herb dry extract. PharmacologyOnLine, 3, 310–318.
  2. Pavela, R. (2016). Extract from the roots of Saponaria officinalis as a potential acaricide against Tetranychus urticae. Journal of Pest Science, 90 (2), 683–692. doi: http://doi.org/10.1007/s10340-016-0828-6
  3. Lu, Y., Van, D., Deibert, L., Bishop, G., Balsevich, J. (2015). Antiproliferative quillaic acid and gypsogenin saponins from Saponaria officinalis L. roots. Phytochemistry, 113, 108–120. doi: http://doi.org/10.1016/j.phytochem.2014.11.021
  4. Mustafa, K., Hasan, O. Zccedil Elik. (2011). Economic importance of Gypsophila L., Ankyropetalum Fenzl and Saponaria L. (Caryophyllaceae) taxa of Turkey. African Journal of Biotechnology, 10 (47), 9533–9541. doi: http://doi.org/10.5897/ajb10.2500
  5. Subbarayappa, B. V. (2001). The roots of ancient medicine: an historical outline. Journal of Biosciences, 26 (2), 135–143. doi: http://doi.org/10.1007/bf02703637
  6. Talluri, M. R., Gummadi, V. P., Battu, G. R. (2018). Chemical Composition and Hepatoprotective Activity of Saponaria officinalis on Paracetamol-Induced Liver Toxicity in Rats. Pharmacognosy Journal, 10 (6s), s129–s134. doi: http://doi.org/10.5530/pj.2018.6s.24
  7. Oleszek, W., Naidu, A. S. (Ed.) (2000). Saponins. Natural Food Antimicrobial System. CRC Press, Inc., 295–324. doi: http://doi.org/10.1201/9781420039368.ch11
  8. Moniuszko-Szajwaj, B., Pecio, Ł., Kowalczyk, M., Simonet, A. M., Macias, F. A., Szumacher-Strabel, M. et. al. (2013). New Triterpenoid Saponins from the Roots of Saponaria officinalis. Natural Product Communications, 8 (12), 1687–1690. doi: http://doi.org/10.1177/1934578x1300801207
  9. Jia, Z., Koike, K., Sahu, N. P., Nikaido, T.; Atta-ur-Rahman (Ed.) (2002). Triterpenoid saponins from Caryophyllaceae family. Studies in Natural Products Chemistry, Bioactive Natural Products. Amsterdam: Elsevier, 26, 3–61. doi: http://doi.org/10.1016/s1572-5995(02)80004-7
  10. Böttger, S., Melzig, M. F. (2011). Triterpenoid saponins of the Caryophyllaceae and Illecebraceae family. Phytochemistry Letters, 4 (2), 59–68. doi: http://doi.org/10.1016/j.phytol.2010.08.003
  11. Petrović, G. M., Ilić, M. D., Stankov-Jovanović, V. P., Stojanović, G. S., Jovanović, S. Č. (2017). Phytochemical analysis of Saponaria officinalis L. shoots and flowers essential oils. Natural Product Research, 32 (3), 331–334. doi: http://doi.org/10.1080/14786419.2017.1350668
  12. Abdolreza, N. (2013). Antibacterial effects of Saponaria officinalis extracts against avian pathogenic Escherichia coli (APEC). African Journal of Agricultural Research, 8 (18), 2068–2071. doi: http://doi.org/10.5897/ajar11.1390
  13. Czaban, J., Mołdoch, J., Wróblewska, B., Szumacher-Strabel, M., Cieślak, A., Oleszek, W. et. al. (2013). Effect of triterpenoid saponins of field scabious, alfalfa, red clover and common soapwort on growth of Gaeumannomyces graminis var. tritici and Fusarium culmorum. Allelopathy Journal, 32, 79–90.
  14. Budniak, L., Slobodianiuk, L., Marchyshyn, S., Klepach, P., Honcharuk, Ya. (2021). Determination of carbohydrates content in Gentiana cruciata L. by GC/MS method. International Journal of Applied Pharmaceutics, 13 (1), 124–128. doi: http://doi.org/10.22159/ijap.2021v13i1.39820
  15. Budniak, L., Slobodianiuk, L., Marchyshyn, S., Demydiak, O. (2020). Determination of Arnica foliosa Nutt. fatty acids content by GC/MS method. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 6 (28), 14–18. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.216474
  16. Marchyshyn, S., Budniak, L., Slobodianiuk, L., Ivasiuk, I. (2021). Determination of carbohydrates and fructans content in Cyperus esculentus L. Pharmacia, 68 (1), 211–216. doi: http://doi.org/10.3897/pharmacia.68.e54762
  17. Marchyshyn, S., Slobodianiuk, L., Budniak, L., Skrynchuk, O. (2021). Analysis of carboxylic acids of Crambe cordifolia Steven. Pharmacia, 68 (1), 15–21. doi: http://doi.org/10.3897/pharmacia.68.e56715
  18. Iosypenko, O. O., Kyslychenko, V. S., Omelchenko, Z. I., Burlaka, I. S. (2019). Fatty acid composition of vegetable marrows and zucchini leaves. Pharmacia, 66 (4), 201–207. doi: http://doi.org/10.3897/pharmacia.66.e37893
  19. Watson, K. S., Boukhloufi, I., Bowerman, M., Parson, S. H. (2021). The Relationship between Body Composition, Fatty Acid Metabolism and Diet in Spinal Muscular Atrophy. Brain Sciences, 11 (2), 131. doi: http://doi.org/10.3390/brainsci11020131
  20. Brown, T. J., Brainard, J., Song, F., Wang, X., Abdelhamid, A., Hooper, L. (2019). Omega-3, omega-6, and total dietary polyunsaturated fat for prevention and treatment of type 2 diabetes mellitus: systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. BMJ, 366, l4697. doi: http://doi.org/10.1136/bmj.l4697
  21. Kaur, N., Chugh, V., Gupta, A. K. (2012). Essential fatty acids as functional components of foods- a review. Journal of Food Science and Technology, 51 (10), 2289–2303. doi: http://doi.org/10.1007/s13197-012-0677-0
  22. Blondeau, N., Lipsky, R. H., Bourourou, M., Duncan, M. W., Gorelick, P. B., Marini, A. M. (2015). Alpha-Linolenic Acid: An Omega-3 Fatty Acid with Neuroprotective Properties – Ready for Use in the Stroke Clinic? BioMed Research International, 2015, 1–8. doi: http://doi.org/10.1155/2015/519830
  23. Karpe, F., Dickmann, J. R., Frayn, K. N. (2011). Fatty Acids, Obesity, and Insulin Resistance: Time for a Reevaluation. Diabetes, 60 (10), 2441–2449. doi: http://doi.org/10.2337/db11-0425
  24. Sears, B., Perry, M. (2015). The role of fatty acids in insulin resistance. Lipids in Health and Disease, 14 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12944-015-0123-1
  25. Leontiiev, B., Khvorost, O., Fedchenkova, Yu. (2019). Fatty acids in the components of Viburnum opulus fruit. Norwegian Journal of development of the International Science, 29, 59–61.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-27

Як цитувати

Будняк, Л. І., Слободянюк, Л. В., Марчишин, С. М., Костишин, Л. В., & Горошко, О. М. (2021). Визначення жирнокислотного складу Saponaria officinalis L. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1 (29), 25–30. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.224671

Номер

№ 1 (29) (2021)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Лилия Ильинична Будняк , Людмила Владимировна Слободянюк , Светлана Михайловна Марчишин , Лилия Владимировна Костышин , Александра Марьяновна Горошко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.