Substantiation of technology for obtaining capsules of a multi-component drug with neurotropic action

Максим Сергійович Алмакаєв; Лариса Миколаївна Сіденко

doi:10.15587/2519-4852.2021.225284

Автор(и)

Максим Сергійович Алмакаєв Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-6957-9618
Лариса Миколаївна Сіденко АТ «БІОЛІК», Україна https://orcid.org/0000-0002-6976-651X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.225284

Ключові слова:

маса для капсулювання, гранулят, капсули, активні фармацевтичні інгредієнти, технологія, показники якості

Анотація

Мета роботи. Теоретичне та експериментальне обґрунтування раціональної технології одержання препарату у формі капсул на основі уридин-5-монофосфат динатрієвої солі, цитидин-5-монофосфат динатрієвої солі, вітаміну В₆, тіоктової кислоти і магнію лактату дигідрату,визначення параметрів процесу, які можуть впливати на критичні характеристики якості активних фармацевтичних інгредієнтів в продукті та встановлення критеріїв прийнятності для кожного критичного параметру процесу, який передбачається використовувати при серійному виробництві та контролі процесу.

Матеріали та методи. Об'єкти досліджень: маси для капсулювання, грануляти і готовий продукт - капсули під умовною назвою «Нейронуклеос». Для отримання капсул використовували АФІ: уридин-5-монофосфат динатрієва сіль і цитидин-5-монофосфат динатрієва сіль («Шанхай Оріфарм Ко. Лтд.», Китай), тіоктова кислота («Shanghai Modern Pharmaceutical Co., Ltd.», Китай) , піридоксину гідрохлорид («DSM Nutritional Products GmbH», Німеччина), магнію лактат («Моес Кантабрія С.Л.», Іспанія). Вивчено показники якості: опис, середня маса вмісту і однорідність маси, однорідність дозованих одиниць, розчинення, супутні домішки, кількісний вміст АФІ. Використано методи рідинної хроматографії, комплексонометричного титрування.

Результати. Встановлено, що використання методу прямого змішування не дозволяє отримати масу для капсулювання, відповідно за показником «Насипна густина». Обґрунтовано використання методу вологої грануляції в псевдозрідженому шарі. Показано, що при проведенні процесу грануляції в псевдозрідженому шарі одержання суміші АФІ, що включає тіоктову кислоту, ускладнене. Встановлено, що раціонально отримувати масу для капсулювання в два етапи: отримання грануляту з магнію лактату дигідрату і піридоксину гідрохлориду з розчином зволожувача (сорбітол+уридин-5-монофосфат динатрієва сіль+цитидин-5-монофосфат динатрієва сіль) і потім отримання маси для капсулювання з грануляту, тіоктової кислоти, кремнію діоксиду колоїдного безводного і магнію стеарату методом прямого змішування.

Висновки. На підставі проведених технологічних досліджень та аналізу якості отриманих капсул обраний спосіб отримання капсульної маси з використанням методу вологої грануляції в псевдозрідженому шарі. Обґрунтовано режим грануляції і обрані оптимальні параметри одержання якісного продукту, встановлено критерії прийнятності для кожного критичного параметра технологічного процесу

Біографії авторів

Максим Сергійович Алмакаєв, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник, доцент

Кафедра косметології і аромології

Лариса Миколаївна Сіденко, АТ «БІОЛІК»

Кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник, начальник сектора

Сектора технологічних досліджень

Відділ фармацевтичної розробки

Посилання

Albin, F. (2016). Dry Agglomeration Technology. Using BEPEX Roller Compaction Technology. New Jersey: Hosokawa MicronPowder Systems, 6.
Serajuddin, A. T. M. (2014). The future of tableting technology. Journal of Excipients and Food Chemicals, 5 (1), 1–4.
Derzhavnyi reiestr likarskykh zasobiv Ukrainy. Available at: http://www.drlz.kiev.ua/
Gosudarstvennii reestr lekarstvennykh sredstv Rossii. Available at: http://grls.rosminzdrav.ru/
Sweetman, S. С. (Ed.) (2009). Martindale: The Complete Drug Reference. London: Pharmaceutical Press, 3694.
Approved Drug Products with Therapeutic Equivalence Evaluations Orange Bookh. Available at: https://www.accessdata.fda.gov/scripts/cder/ob/index.cfm
Liapunov, M., Bezuhla, O., Pidpruzhnykov, Yu. et. al. (2012). ST-N MOZU 42-3.0:2011. Likarski zasoby. Farmatsevtychna rozrobka (ICH Q8). Standartyzatsiia farmatsevtychnoi produktsii. Kyiv: MOZ Ukrainy, vyd-vo «MORION», 56.
Alyami, H., Dahmash, E., Bowen, J., Mohammed, A. R. (2017). An investigation into the effects of excipient particle size, blending techniques and processing parameters on the homogeneity and content uniformity of a blend containing low-dose model drug. PLOS ONE, 12 (6), e0178772. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0178772
Muselík, J., Franc, A., Doležel, P., Goněc, R., Krondlová, A., Lukášová, I. (2014). Influence of Process Parameters on Content Uniformity of a Low Dose Active Pharmaceutical Ingredient in a Tablet Formulation According to GMP. Acta Pharmaceutica, 64 (3), 355–367. doi: http://doi.org/10.2478/acph-2014-0022
Mesut, B., Özsoy, Y., Aksu, B. (2015). The Place of Drug Product Critical Quality Parameters in Quality by Design (QBD). Turkish Journal of Pharmaceutical Sciences, 12 (1), 75–92.
Stegemann, S., Connolly, P., Matthews, W., Barnett, R., Aylott, M., Schrooten, K. et. al. (2014). Application of QbD Principles for the Evaluation of Empty Hard Capsules as an Input Parameter in Formulation Development and Manufacturing. AAPS PharmSciTech, 15 (3), 542–549. doi: http://doi.org/10.1208/s12249-014-0094-y
Remya, M. J. (2017). Technology transfer in pharmaceutical industry. The Pharma Innovation Journal, 6 (3), 235–240.
Liapunov, M., Bezuhla, O., Takhtaulova, N. et. al. (2020). ST-N MOZU 42-4.0:2020. Likarski zasoby. Nalezhna vyrobnycha praktyka. Kyiv: MOZ Ukrainy, 338.
Liapunov, M., Bezuhla, O., Pidpruzhnykov, Yu. et. al. (2011). Nastanova ST-N MOZU 42-4.2:2011. Likarski zasoby. Upravlinnia ryzykamy dlia yakosti (ICH Q9). Kyiv: MOZ Ukrainy, 36.
European Pharmacopoeia (2018). Strasbourg: European Department for the Quality of Medicines.
Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 1 (2015). Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo “Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv”, 1128.
Almakaiev, M. S. (2015) Study of technological properties of active pharmaceutical ingredients for developing the combined medicine for neurofathy complex treatment. Journal of Chemical and Pharmaceutical Research, 7 (3), 1231–1235.
Almakaiev, M. S., Biehunova, N. V. (2017) Vybir parametriv tekhnolohichnoho protsesu otrymannia kapsul bahatokomponentnoho preparatu neirotropnoi dii. Farmakom, 4, 23–28.
Augsburgeg, L. L., Hoag, S. W. (2008). Pharmaceutical dosage form. Tablets. Vol. 2. Informa Healthcare, 227–273. doi: http://doi.org/10.3109/9781420020298
Gowtham, K. D., Pallavi, Ch. (2013). Direct compression – an overview. International Journal of Research in Pharmaceutical and Biomedical Sciences, 4 (1), 155–158.
Walker, G. M., Bell, S. (2007). Co-Melt fluidizer bed granulation of pharmaceutical powders: Improvements in Drug Bioavailability. Chemical Engineering Science, 62 (1-2), 451–462. doi: http://doi.org/10.1016/j.ces.2006.08.074
Darzuli, N., Hroshovyi, T., Sokolova, K., Podpletnyaya, E. (2018) Investigation of the effects of excipients on technological properties tablets of round-leaved wintergreen extract. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 2 (12), 43–48. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.128046
Tryhubchak, O., Gureyeva, S., Yuryeva, O. (2018). Study of excipients quantities influence in the composition of the powder in sachet packages. ScienceRise, 1 (11), 31–35. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.122007
Uddin, Md. S., Mamun, A. A., Asaduzzaman Md, T. T. (2015). In-process and finished products quality control tests for pharmaceutical tablets. According to Pharmacopoeias. Journal of Chemical and Pharmaceutical Research, 7 (9), 180–185.