Ранозагоювальна дія препаратів «Пролідоксид» та «Декспантенол з керамідами»: порівняльне дослідження на моделі хімічної рани з виразними альтеративними процесами шкіри

Автор(и)

  • Ярослава Олександрівна Бутко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6019-6330
  • Оксана Віталіївна Ткачова Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-4646-0400
  • Тетяна Станіславівна Тішакова Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-0257-7757
  • Анатолій Дмитрович Гордієнко Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Україна https://orcid.org/0000-0003-1268-8490
  • Євген Вікторович Бондарєв Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-9958-0986

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.230031

Ключові слова:

хімічні рани, декспантенол, кераміди, прополіс, лідокаїн, ранозагоювальна дія, протизапальна дія, площа загоєння, крем, мазь

Анотація

Фармакотерапія хімічних ушкоджень шкіри залишається серйозною проблемою сучасної медицини у зв'язку з їх важкими наслідками та можливим розвитком ускладнень. Одним із ефективних методів лікування залишається місцеве лікування ран за допомогою мазей та кремів на гідрофільній основі. На сьогодні асортимент місцевих препаратів з широким спектром фармакологічної дії на гідрофільній основі обмежений. Тому, актуальним залишається пошук та розробка цих препаратів для фармації та медицини.

Мета. Метою дослідження було вивчення ефективності мазі Пролідоксид та крему Декспантенол з керамідами за умов експериментальної хімічної рани у щурів.

Матеріали та методи. Ранозагоювальну дію мазі Пролідоксид та крему Декспантенол з керамідами вивчали на моделі оцтових ран у щурів з дослідженням планіметричних та гематологічних показників.

Результати. На моделі хімічних ран встановлено, що мазь Пролідоксид та крем Декспантенол з керамідами прискорюють загоєння ран на 5 днів та 6 днів у порівнянні з нелікованими тваринами, та на 2 дні у порівнянні з референс-препаратами. Гематологічні дослідження підтвердили, що дані препарати пригнічують запальні процеси та відновлюють реологічні властивості крові.

Висновки. Отримані результати показали, що за ефективністю лікувальної дії крем Декспантенол з керамідами перевищує ефективність однокомпонентного крему Декспантенол, а мазь Пролідоксид перевищує дію мазі Вундехіл за впливом на гематологічні і планіметричні показники

Біографії авторів

Ярослава Олександрівна Бутко, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Оксана Віталіївна Ткачова, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармацевтичного менеджменту та маркетингу

Тетяна Станіславівна Тішакова, Харківський національний медичний університет

Кандидат хімічних наук, доцент

Кафедра медичної та біоорганічної хімії

Анатолій Дмитрович Гордієнко, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра органічного синтезу і нанотехнологій

Євген Вікторович Бондарєв, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, доцент

Кафедра клінічної фармакології

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Посилання

  1. Koehler, J., Brandl, F. P., Goepferich, A. M. (2018). Hydrogel wound dressings for bioactive treatment of acute and chronic wounds. European Polymer Journal, 100, 1–11. doi: http://doi.org/10.1016/j.eurpolymj.2017.12.046
  2. Dong, Y., Cui, M., Qu, J., Wang, X., Kwon, S. H., Barrera, J. et. al. (2020). Conformable hyaluronic acid hydrogel delivers adipose-derived stem cells and promotes regeneration of burn injury. Acta Biomaterialia, 108, 56–66. doi: http://doi.org/10.1016/j.actbio.2020.03.040
  3. Jeschke, M. G., Gauglitz, G. G.; Jeschke, M. G., Kamolz, L.-P., Sjöberg, F., Wolf, S. E. (Eds.) (2020). Pathophysiology of Burn Injuries. Handbook of Burns. Vol. 1. Berlin/Heidelberg Springer, 229–245. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-18940-2_18
  4. Kaddoura, I., Abu-Sittah, G., Ibrahim, A., Karamanoukian, R., Papazian, N. (2017). Burn injury: Review of pathophysiology and therapeutic modalities in major burns. Annals of Burns and Fire Disasters, 30, 95–102.
  5. Brassolatti, P., de Andrade, A. L. M., Bossini, P. S., Otterço, A. N., Parizotto, N. A. (2018). Evaluation of the low-level laser therapy application parameters for skin burn treatment in experimental model: A systematic review. Lasers in Medical Science, 33 (5), 1159–1169. doi: http://doi.org/10.1007/s10103-018-2526-5
  6. Stoica, A. E., Chircov, C., Grumezescu, A. M. (2020). Hydrogel dressings for the treatment of burn wounds: an up-to-date overview. Materials, 13 (12), 2853. doi: http://doi.org/10.3390/ma13122853
  7. Gnaneswaran, N., Perera, E., Perera, M., Sawhney, R. (2015). Cutaneous chemical burns: assessment and early management. Australian Family Physician, 44 (3), 135–139.
  8. Friedstat, J., Brown, D., Levi, B. (2017). Chemical, electrical, and radiation injuries. Clinics in Plastic Surgery, 44 (3), 657–669. doi: http://doi.org/10.1016/j.cps.2017.02.021
  9. Palao, R., Monge, I., Ruiz, M., Barret, J. (2010). Chemical burns: pathophysiology and treatment. Burns, 36 (3), 295–304. doi: http://doi.org/10.1016/j.burns.2009.07.009
  10. Nguyen, A. T. M., Chamberlain, K., Holland, A. J. A. (2021). Paediatric chemical burns: a clinical review. European Journal of Pediatrics, 180 (5), 1359–1369. doi: http://doi.org/10.1007/s00431-020-03905-z
  11. Gürbüz, K., Demir, M., Eroğlu, O., Başaran, A., Yarçe, A., Özlü, Ö. (2020). Demographic and clinical profile of pediatric cutaneous-chemical and contact burn cases: a seven-year retrospective analysis of a burn center. Şehir Tıp Dergisi, 1 (2), 52–57. doi: http://doi.org/10.37609/cmj.1497
  12. Best practice guidelines: effective skin and wound management of non-complex burns (2014). Wounds International. Available at: https://www.woundsinternational.com/resources/details/best-practice-guidelines-effective-skin-and-wound-management-in-non-complex-burns
  13. Guillermo, G. R. F., Hernández, G. J., Pech, P. M. (2018). Topical composition a new alternative in the treatment of burns. Nursing & Care Open Access Journal, 5 (1), 29–32. doi: http://doi.org/10.15406/ncoaj.2018.05.00114
  14. Tarameshloo, M., Norouzian, M., Zarein-Dolab, S., Dadpay, M., Mohsenifar, J., Gazor R. (2012). Aloe vera gel and thyroid hormone cream may improve wound healing in Wistar rats. Anatomy & Cell Biology, 45 (3), 170. doi: http://doi.org/10.5115/acb.2012.45.3.170
  15. Naeini, A. T., Miri, R., Shafiei, N., Tabandeh, M. R., Oryan, A., Nazifi, S. (2012). Effects of topical application of Calendula officinalis gel on collagen and hydroxyproline content of skin in rats. Comparative Clinical Pathology, 21 (3), 253–257. doi: http://doi.org/10.1007/s00580-010-1087-1
  16. Wang, T., Zhu, X.-K., Xue, X.-T., Wu, D.-Y. (2012). Hydrogel sheets of chitosan, honey and gelatin as burn wound dressings. Carbohydrate Polymers, 88 (1), 75–83. doi: http://doi.org/10.1016/j.carbpol.2011.11.069
  17. Butko, Y., Tkachova, O., Ulanova, V., Şahin, Y. M., Levashova, O., Tishakova. T. (2019). Immune histochemical study of KI-67 level and ribonucleic acid in the process of healing of burn wounds after treatment with drugs containing dexpanthenol and ceramide. Biointerface Research in Applied Chemistry, 9 (6), 4586–4590. doi: http://doi.org/10.33263/briac96.586590
  18. Butko, Y., Tkacheva, O., Gorbach, T. (2013). Oxidizing modification of proteins in case of a burn injury in rats against the topical treatment with new wound healing preparations. Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences, 26 (4), 372–375. doi: http://doi.org/10.12923/j.2084-980x/26.4/a.03
  19. Tikhonov, O. I., Jarnych, T. G., Khokhlenkova, N. V. (2003). Research of ointment with phenolic hydrophobic Propolis preparation. Pharmacy in contemporary society. Kaunas, 93–97.
  20. Butko, Ia. A., Drogovoz, S. M., Deeva, T. V., Liapunov, N. A. (2013). Issledovanie reparativnykh svoistv kremov s dekspantenolom i keramidami. Nauchnye vedomosti BGU. Ser. «Meditsina. Farmatsiia», 18 (23), 176–181.
  21. Butko, Ya. O., Liapunov, M. O., Drohovoz, S. M. (2012). Vyznachennia vplyvu riznoi kontsentratsii keramidiv na protses zahoiennia shkiry. Ukrainskyi biofarmatsevtychnyi zhurnal, 5-6 (22-23), 38–40.
  22. Yakovlieva, L. V., Tkachova, O. V., Butko, Ya. O., Larianovska, Yu. B. (2013). Eksperymentalne vyvchennia novykh preparativ dlia mistsevoho likuvannia ran. Kyiv: DETs MOZ Ukrainy, 52.
  23. Belevitina, A. B., Scherbakova, S. G. (2006). Klinicheskaia interpretatsiia laboratornykh issledovanii. Saint Petersburg: ELBI-SPb, 243.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-30

Як цитувати

Бутко, Я. О., Ткачова, О. В., Тішакова, Т. С., Гордієнко, А. Д., & Бондарєв, Є. В. (2021). Ранозагоювальна дія препаратів «Пролідоксид» та «Декспантенол з керамідами»: порівняльне дослідження на моделі хімічної рани з виразними альтеративними процесами шкіри. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (2 (30), 26–32. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.230031

Номер

№ 2 (30) (2021)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Yaroslava Butko, Oksana Tkachova, Tetyana Tishakova, Anatoly Gordienko, Yevhen Bondariev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.