Вплив нового похідного 4-амінобутанової кислоти на рівень нейромедіаторних амінокислот, нейромедіаторів та стан гіпокампу щурів в умовах ішемії мозку

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.230305

Ключові слова:

нова похідна 4-амінобутанової кислоти, ішемія мозку нейропротекторний ефект, гіпокамп, Пікамілон

Анотація

Мета: дослідити вплив нової похідної 4-амінобутанової кислоти (сполуки КГМ-5) на рівень нейромедіаторів і нейромедіаторних амінокислот та структурно-функціональний стан гіпокампу щурів з гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК).

Матеріали і методи. ГПМК відтворювали у щурів шляхом оклюзії лівої сонної артерії в умовах наркозу (тіопентал натрію (35 мг/кг) внутрішньоочеревинно (в/о). Було використано 5 груп тварин: інтактний контроль (ІК, n=6), неліковані тварини з ГПМК (КП, n=13); тварини з ГПМК (n=14), які були ліковані впродовж 5 діб КГМ-5 в дозі 30 мг/кг в/о, тварини з ГПМК (n=13), які отримували в/о препарат порівняння «Пікамілон» (17 мг/кг). Група псевдо-оперованих тварин (ПОТ, n=8). Виведення тварин з експерименту проведено на 6 добу після моделювання ГПМК шляхом безболісної евтаназії під наркозом. Гістологічні дослідження СА1 і СА3 зон вентрального гіпокампу (ВГ) були проведені з фарбуванням зрізів тіоніном за методом Ніссля та гематоксиліном, еозином. У головному мозку щурів нейромедіаторні амінокислоти та нейромедіатори були визначені. Статистичну обробку проводили з використанням критерія W-Шапіро-Уілса для перевірки нормальності розподілу та за непараметричним U-критерій Манна-Уітні. Програмне забезпечення в анотації можна не вказувати. але необхідно вказати метод статистики. Прийнятий рівень значущості р<0,05.

Результати. Під впливом сполуки КГМ-5 та пікамілону у СА1 зоні гіпокампу кількість нормохромних нейронів збільшилася відповідно на 20 % та 16,6 %, гіперхромних пікноморфних нейронів і клітин-тіней зменшилася відповідно у 5,8; 2,9 рази та у 6,3; 3,5 рази, індекс альтерації нейронів зменшився відповідно у 6 та 4,8 рази, площа перикаріону цих нейронів зросла відповідно на 39,7 % та 77,8 % порівняно з КП (р<0,05). Обидва досліджувані засоби виявили менш виразний нормалізувальний вплив на СА3 зону гіпокампу. Нова сполука КГМ-5 виявляла подібний до ПП «Пікамілон» нормалізувальний вплив на рівень нейромедіаторних амінокислот та нейромедіаторів у мозку щурів з ГПМК.

Висновки. Лікувальне введення сполуки КГМ-5 збільшує виживання нейронів вентрального гіпокампу, зменшуючи відносну частку незворотньо змінених клітин, та сприяє відновленню порушених рівнів нейромедіаторних амінокислот та нейромедіаторів у мозку щурів з ГПМК.

Нейропротекторний ефект нової сполуки КГМ-5 відповідає такому препарату порівняння «Пікамілон»

Біографії авторів

Оксана Яківна Міщенко, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра клінічної фармакології

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Наталія Юріївна Палагіна, Національний фармацевтичний університет

Аспірант

Кафедра клінічної фармакології

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Юлія Борисівна Лар`яновська, Національний фармацевтичний університет

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Навчально-науковий інститут прикладної фармації

Тетяна Вікторівна Горбач, Харківський національний медичний університет

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра біологічної хімії

Віктор Миколайович Хоменко, Донецький національний медичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармації та фармакології

Наталія Степанівна Ясна, Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра хімії, технологій та фармації

Посилання

  1. Mischenko, T. S. (2017). Cognitive violations in the practice of family doctor (theurgency of the problem, risk factors, pathogenesis,treatment options and preventions). Family Medicine, 1 (69), 21–25. doi: http://doi.org/10.30841/2307-5112.1(69).2017.102983
  2. Kovalchuk, V. V. (2020). Cognitive Dysfunction. A Modern View on Etiology, Pathogenesis, Diagnostics and Therapy. Effektivnaia farmakoterapіia, 16 (31), 40–52.
  3. Lokshina, A. B. (2020). Modern aspects of diagnosis and treatment of mild cognitive impairment. Russian Journal of Geriatric Medicine, 3, 199–204. doi: http://doi.org/10.37586/2686-8636-3-2020-199-204
  4. Sahathevan, R., Brodtmann, A., Donnan, G. A. (2011). Dementia, Stroke, and Vascular Risk Factors; a Review. International Journal of Stroke, 7 (1), 61–73. doi: http://doi.org/10.1111/j.1747-4949.2011.00731.x
  5. Levin, O. S. (2014). Diagnostika i lechenie dementsii v klinicheskoi praktike. Moscow: MEDpressinform, 256.
  6. Kovalchuk, V. V., Barantsevych, E. R. (2017). Chronic Cerebral Ischemia. Current Understanding of Etiopathogenesis, Diagnostics and Therapy. Effektivnaia farmakoterapіia, 19, 26–32.
  7. Mishchenko, O. Ya., Holik, M. Yu., Hrytsenko, I. S., Komisarenko, A. M., Palahina, N. Yu., Mishchenko, M. V. (2017). Pat. No. 120512 UA. Zastosuvannia pokhidnykh 4- aminobutanovoi kysloty yak nootropnykh zasobiv. MPK: (206), A 61K 31/197, A61P 25/00. No. u201703627; declareted: 13.04.2017; published: 10.11.2017, Bul. No. 21.
  8. Gantsgorn, E. V., Khloponin, D. P., Khloponin, P. A. (2015). Nootropics and melaxen’ neuroprotectional activity morphopharmacological analysis in rats’ acute cerebral ischemia. Medical Herald of the South of Russia, 3, 42–46.
  9. Mironov, A. N.; Mironov, A. N. (Ed.) (2012). Rukovodstvo po provedeniiu doklinicheskikh issledovanii lekarstvennykh sredstv. P. 1. Moscow: Grif i K., 944.
  10. Ulanova, I. P., Sidorov, K. K., Khalepo, A. I. K. (1968). K voprosu ob uchete poverkhnosti tela eksperimentalnykh zhivotnykh pri toksikologicheskom issledovanii. Toksikologiia novykh promyshlennykh khimicheskikh veschestv, 10, 18–25.
  11. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia doklinichnoho vyvchennia likarskykh zasobiv (2009). Nakaz MOZ Ukrainy No. 944. 14.12.2009. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0053-10#Text
  12. European convention for the protection of vertebrate animal used for experimental and other scientific purposes (1986). Stratsburg: Council of Europe, 11.
  13. Merkulov, H. A. (1969). Kurs patolohohystolohycheskoi tekhnyky. Moscow: Medytsyna Lenynhr. otd-nye, 424.
  14. Pyrs, E. (1962). Hystokhymyia: teoretycheskaia y prykladnaia. Moscow, 962 .
  15. Kogan, B. M., Nechaev, N. V. (1979). Chuvstvitelnii i bystrii metod odnovremennogo opredeleniia dofamina, noradrenalina, serotonina i 5-oksiindol-uksusnoi kisloty v odnoi probe. Laboratornoe delo, 5, 301–303.
  16. Zaitseva, T. N., Tiuleneva, I. N. (1958). Metod khromatograficheskogo razdeleniia aminokislot. Laboratornoe delo, 3, 24–30.
  17. Drozdov, N. S., Materanskaia, N. P. (1970). Praktikum po biologicheskoi khimii. Moscow: Vysshaia shkola, 296.
  18. Rebrova, O. Iu. (2006). Statisticheskii analiz meditsinskikh dannykh. Primenenie paketa programm Statistica. Moscow: MediaSfera, 312.
  19. Tverskaia, A. V., Dolzhikov, A. A., Bobyntsev, I. I., Kriukov, A. A., Belykh, A. E. (2014). Morfologicheskie izmeneniia neironov oblastei SA1 I SA3 gippokampa krys pri khronicheskom stresse (morfometricheskoe issledovanie). Chelovek i ego zdorove, 3, 37–41.
  20. El Falougy, H., Kubikova, E., Benuska, J. (2008). The microscopical structure of the hippocampus in the rat. Bratisl. Lek Listy, 109 (3), 106–110.
  21. Gordon R. Ya. (2014). Peculiarities of neurodegeneration in hippocampus fieldsafter kainic acid action in rats. Tsitologiya, 56 (12), 919–925.
  22. Gantsgorn, E. V., Khloponin, D. P., Maklyakov, Yu. S. (2013). Pathophysiological basics of acute brain ischemia modern pharmacotherapy. nootropics and antioxidants’ role in neuroprotection. Medical Herald of the South of Russia, 2, 4–12.
  23. Belenichev, I. F., Bukhtiiarova, N. V., Sereda, D. A. (2010). Sovremennye napravleniia neiroprotektsii v terapii ostrogo perioda patologii golovnogo mozga razlichnogo ґeneza. Mezhdunarodnii nevrologicheskii zhurnal, 2 (32). Available at: http://www.mif-ua.com/archive/article/11994
  24. Chekman, Y. S., Belenychev, Y. F., Demchenko A. V. et. al. (2014). Nootropics in a comlex therapyof chronic cerebral ischemia. Nauka ta innovatsii, 10 (4), 61–75.
  25. Martynova, O. V. (2017). Vliianie farmakologicheskogo prekonditsioni-rovaniia s ispolzovaniem ingibitora FDE-5 tadalafila na ishemicheskie – reperfuzionnye povrezhdeniia golovnogo mozga krys (eksperimentalnoe iscledovanie). Belgorod, 147.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-30

Як цитувати

Міщенко, О. Я., Палагіна, Н. Ю., Лар`яновська, Ю. Б., Горбач, Т. В., Хоменко, В. М., & Ясна, Н. С. (2021). Вплив нового похідного 4-амінобутанової кислоти на рівень нейромедіаторних амінокислот, нейромедіаторів та стан гіпокампу щурів в умовах ішемії мозку. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (2 (30), 64–71. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.230305

Номер

№ 2 (30) (2021)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Oksana Mishchenko, Natalia Palagina, Yuliia Larianovskaya, Tatyana Gorbach, Viktor Khomenko, Nataliia Yasna

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.