Особливості порушень системи оксиду азоту в крові при адреналіновому пошкодженні міокарду в умовах іммобілізаційного стресу та їх корекції L-аргініном

Автор(и)

  • Оксана Богданівна Лис Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна https://orcid.org/0000-0001-5846-4105
  • Михайло Степанович Регеда Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна https://orcid.org/0000-0002-1238-393X
  • Наталія Григорівна Семенців Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна https://orcid.org/0000-0002-8254-1980
  • Мар’яна Михайлівна Регеда-Фурдичко Львівський медичний інститут, Україна https://orcid.org/0000-0001-5519-5907
  • Степан Михайлович Регеда Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна https://orcid.org/0000-0001-9142-7357

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.238320

Ключові слова:

Вільний аргінін, показники системи оксиду азоту, індукована адреналіном травма міокарда, стрес від іммобілізації

Анотація

Мета дослідження полягала у з'ясуванні змін активності оксиду азоту в крові під час індукованого адреналіном пошкодження міокарда в умовах стресу іммобілізації та встановлення коригуючого ефекту L-аргініну.

Методи: визначення вільного аргініну проводили методом Алейнікової Т.Л., загальних продуктів оксиду азоту в крові методом Шмідта Х.Х., загальної активності синтази оксиду азоту за методом Сумбаєва В.В. Іммобілізаційний стрес відтворено методом Горізонтова П.Д. Індуковане адреналіном пошкодження міокарда відтворено методом Маркової О.О. L-аргінін вводили на основі наукових даних Кір'яновою Н.А.

Результати. Дослідження показали, що на 1 і 3 дні при індукованому адреналіном пошкодженні міокарда в умовах іммобілізаційного стресу спостерігалося збільшення продуктів оксиду азоту в крові, порівняно з контролем. Застосування L-аргініну на 5-й день призвело до зниження рівня продуктів NO в крові менше, ніж у порівнянні з групою тварин з АПМ та ІС, до лікування.

Висновки. Таким чином, біохімічні дослідження системи NO в динаміці ІС та АПМ показали збільшення вмісту продуктів та загальної синтазної активності NO на тлі знижених рівнів L-аргініну, які були виявлені на всіх етапах дослідження та особливо виражені на 1-й день до лікування. Застосування препарату L-аргініну дозволило виявити його коригуючий вплив на порушення метаболічних процесів при АПМ та ІС

Біографії авторів

Оксана Богданівна Лис, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Аспірант

Кафедра патологічної фізіології

Михайло Степанович Регеда, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Доктор медичних наук, професор

Кафедра патологічної фізіології

Наталія Григорівна Семенців, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кандидат медичних наук Кафедра патологічної фізіології

Мар’яна Михайлівна Регеда-Фурдичко, Львівський медичний інститут

Доктор медичних наук

Кафедри анатомії, фізіології та патології

Степан Михайлович Регеда, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Доктор філософії

Кафедра «Хірургічної та ортопедичної стоматології ФПДО»

Посилання

  1. Mortidelli, L., Bonavida, B. (Eds.) (2019). Therapeutic application of Nitric Oxide in Cancer and Inflammatory Disorders. Elsilver Academic Press, 113–123. doi: http://doi.org/10.1016/c2018-0-00832-4
  2. Nicolaides, N. C., Kyratzi, E., Lamprokostopoulou, A., Chrousos, G. P., Charmandari, E. (2015). Stress, the Stress System and the Role of Glucocorticoids. Neuroimmunomodulation, 22 (1-2), 6–19. doi: http://doi.org/10.1159/000362736
  3. Spiers, J. G., Chen, H.-J. C., Sernia, C., Lavidis, N. A. (2015). Activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal stress axis induces cellular oxidative stress. Frontiers in Neuroscience, 8. doi: http://doi.org/10.3389/fnins.2014.00456
  4. Malakhov, V. O, Monastirskiy, V. O. (2010). Sovremennie idei pro imunno-neyroendokrinoy sistemi v normi i pri patologii. Kniga spetsialista, 11-12, 331–332.
  5. Levy, B. H., Tasker, J. G. (2012). Synaptic regulation of the hypothalamic–pituitary–adrenal axis and its modulation by glucocorticoids and stress. Frontiers in Cellular Neuroscience, 6. doi: http://doi.org/10.3389/fncel.2012.00024
  6. Coletta, C., Papapetropoulos, A., Erdelyi, K., Olah, G., Modis, K., Panopoulos, P. et. al. (2012). Hydrogen sulfide and nitric oxide are mutually dependent in the regulation of angiogenesis and endothelium-dependent vasorelaxation. Proceedings of the National Academy of Sciences, 109 (23), 9161–9166. doi: http://doi.org/10.1073/pnas.1202916109
  7. Martínez-Ruiz, A., Cadenas, S., Lamas, S. (2011). Nitric oxide signaling: Classical, less classical, and nonclassical mechanisms. Free Radical Biology and Medicine, 51 (1), 17–29. doi: http://doi.org/10.1016/j.freeradbiomed.2011.04.010
  8. Leo, C. H., Jelinic, M., Ng, H. H., Marshall, S. A., Novak, J., Tare, M. et. al. (2016). Vascular actions of relaxin: nitric oxide and beyond. British Journal of Pharmacology, 174 (10), 1002–1014. doi: http://doi.org/10.1111/bph.13614
  9. Lundberg, J. O., Gladwin, M. T., Weitzberg, E. (2015). Strategies to increase nitric oxide signalling in cardiovascular disease. Nature Reviews Drug Discovery, 14 (9), 623–641. doi: http://doi.org/10.1038/nrd4623
  10. Napoli, C., Ignarro, L. J. (2009). Nitric oxide and pathogenic mechanisms involved in the development of vascular diseases. Archives of Pharmacal Research, 32 (8), 1103–1108. doi: http://doi.org/10.1007/s12272-009-1801-1
  11. Kiriianova, N. A. (2006). Neirotropni ta imunotropni efekty of L-arhininu, 133.
  12. Khavrona, O. P. (2014). Influence of the dual COX-2/5-LOG inhibitor on the activity of L-arhinin/NO system in rat's blood with experimental ulcer of the stomach. Bukovinian Medical Herald, 2, 249–251.
  13. Gorіzontov, P. D., Belousova, O. I., Fedorov, M. I. (1983). Stress i sistema krovi. Moscow: Meditsina, 338.
  14. Markova, O. O. (1998). Myokardialna dystrofiia ta reaktyvnist orhanizmu. Ternopil: Ukrmedknyha, 152.
  15. Aleynikova, T. L., Rubtsova, H. V., Pavlova, N. A. (2000). Rukovodstvo po prakticheskim zanyatiyam po Biokhimii. Moscow: Meditsina, 128.
  16. Schmidt, H. H. H. W., Hofmann, H., Schindler, U., Shutenko, Z. S., Cunningham, D. D., Feelisch, M. (1996). No {middle dot}NO from NO synthase. Proceedings of the National Academy of Sciences, 93 (25), 14492–14497. doi: http://doi.org/10.1073/pnas.93.25.14492
  17. Simpaev, V. V., YAsinskaya, I. M. (2000). Vliyanie DDT na aktivnost nitrit oksid sintazy u pecheni, legkikh ta golovnom mozge u krys. Sovremennye problemy Toksikologi, 3, 3–7.
  18. Tkach, E. I., Storozhuk, V. P. (2009). Zahalna teoriia statystyky. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 440.
  19. Forstermann, U., Sessa, W. C. (2011). Nitric oxide synthases: regulation and function. European Heart Journal, 33 (7), 829–837. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehr304
  20. Habib, S., Ali, A. (2011). Biochemistry of Nitric Oxide. Indian Journal of Clinical Biochemistry, 26 (1), 3–17. doi: http://doi.org/10.1007/s12291-011-0108-4

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-31

Як цитувати

Лис, О. Б., Регеда, М. С., Семенців, Н. Г., Регеда-Фурдичко, М. М., & Регеда, С. М. (2021). Особливості порушень системи оксиду азоту в крові при адреналіновому пошкодженні міокарду в умовах іммобілізаційного стресу та їх корекції L-аргініном. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4(32), 24–28. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.238320

Номер

№ 4(32) (2021)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Oksana Lys, Mykhailo Reheda, Nataliya Sementsiv, Mariana Reheda-Furdychko, Stepan Reheda

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.