Теоретичне дослідження можливості утворення комплексів тіотриазоліну з декаметоксином

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.239279

Ключові слова:

тіотриазолін, декаметоксин, молекулярині сполуки захворювання, квантово хімічні розрахунки, енергії взаємодій

Анотація

Впродовж останнього десятиліття багато уваги приділяється профілактиці та лікуванню хронічних захворювань слизової оболонки порожнини рота.

Це пов’язано насамперед із збільшенням кількості пацієнтів, які звертаються за стоматологічною допомогою із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота (ЗСОПР).

В даний час через відсутність спеціальних епідеміологічних та досліджень, інформація про патологію слизової оболонки порожнини рота в літературі майже відсутня. Етіологія та патогенез до кінця не з’ясовані. Встановлено, що значну роль у патогенезі хронічних запальних процесів належить стану мікробіоценозу слизової оболонки порожнини рота.

Одним з найбільш яскравих прикладів вітчизняних препаратів антиоксидантної групи є тіотриазолін, розроблений співробітниками НВО «Фарматрон», а також фахівцями кафедри фармацевтичної хімії Запорізького державного медичного університету під керівництвом професора Мазура І.А. , препарат має антиоксидантну, мембраностабілізуючу дію.

Мета роботи. Теоретичне дослідження можливості утворення комплексів тіотриазоліну з декаметоксином. Для цього використовуються методи квантової хімії та термогравіметрія.

Матеріал і методи. Розглянули структури і енергетичні характеристики комплексів, утворювали тіотриазолін і декаметоксин, так само провели аналіз термогравіметрія і встановили при якій температурі можливе утворення субстанції з двох активних компонентів.

Результати. Розрахунки показали, що зменшується ймовірність утворення міжмолекулярних водневих зв’язків, що дуже добре видно в тенденції взаємодій між кислотою та морфоліном. Це дає підстави застосовувати декаметоксин в комбінації з тіотриазоліном.

Висновки. Квантово-хімічне дослідження двокомпонентної системи, що складається з тіотриазоліну та декаметоксину, показало, що найбільш енергетично вигідні трикомпонентні комплекси мають досить низьку енергію взаємодії тіотриазоліну та декаметоксину. Що свідчить про можливість подальшого дослідження комбінованого препарату. Дані які представлені в аналізі дериватограми дозволяють припустити, що в технологічному процесі при виготовленні лікарських форм доцільно використовувати температуру не вище 115 °С

Біографії авторів

Людмила Іванівна Кучеренко, Запорізького державного медичного університету

Професор, завідувачка кафедри

Кафедра фармацевтичної хімії

Світлана Александрова Світлана Александрова, НВО Фарматрон

Кандидат хімічних наук, аналітик

Олена Олегівна Чонка, Запорізький державний медичний університет

Аспірант

Кафедра фармацевтичної хімії

Посилання

  1. Neese, F. (2011). The ORCA program system. WIREs Computational Molecular Science, 2 (1), 73–78. doi: http://doi.org/10.1002/wcms.81
  2. Zubatyuk, R. I., Kucherenko, L. I., Mazur, I. A., Khromyleva, O. V., Shishkin, O. V. (2014). A Theoretical Structural Study of Isoniazid Complexes with Thiotriazoline. Chemistry of Heterocyclic Compounds, 50 (3), 438–443. doi: http://doi.org/10.1007/s10593-014-1493-4
  3. Kruse, H., Grimme, S. (2012). A geometrical correction for the inter- and intra-molecular basis set superposition error in Hartree-Fock and density functional theory calculations for large systems. The Journal of Chemical Physics, 136 (15), 154101. doi: http://doi.org/10.1063/1.3700154
  4. Kucherenko, L. I., Borsuk, S. O., Belenichev, I. F., Mazur, I. A., Stebliuk, V. S. (2016). Pat. No. 112513 UA. Combined drug with anxiolytic, stress-protective, nootropic and antioxidant action. MPK: IPC (2016), А61К 31/405 (2006.01) А61К 31/41 (2006.01) А61 Р 25/00 А61Р 25/28 (2006.01). No. а201604961; declared 04.05.2016; published: 24.06.16, Bull. No. 12.
  5. Zubatyuk, R. I., Kucherenko, L. I., Mazur, I. A., Khromyleva, O. V., Shishkin, O. V. (2014). A Theoretical Structural Study of Isoniazid Complexes with Thiotriazoline. Chemistry of Heterocyclic Compounds, 50 (3), 438–443. doi: http://doi.org/10.1007/s10593-014-1493-4
  6. Petersen, P. E., Bourgeois, D., Ogawa, H., Estupinan-Day, S., Ndiaye, C. (2015). The global burden of oral diseases and risks to oral health. Bull World Health Organ, 83 (9), 661–669.
  7. Chekman, I. S., Belenichev, I. F., Gorchakova, N. A. (2014). Antioxidants: clinical and pharmacological aspect. Ukrainian medical chronograph, 1, 22–28.
  8. Iglesias-Sancho, M., Llambí Mateos, F., Salleras-Redonnet, M. (2020). Formulación magistral en patología de la mucosa oral. Actas Dermo-Sifiliográficas, 111 (10), 822–828. doi: http://doi.org/10.1016/j.ad.2020.08.004
  9. Kruglyak, Yu. A. (2020). Quantum modeling in quantum chemistry. Odessa: TPP, 339.
  10. Osadko, I. S. (2018). Quantum dynamics of molecules interacting with photons, phonons and tunnel systems. Fizmatlit Publishing House. EBS Lan. Available at: https://e.lanbook.com/book/105025
  11. Kuznetsov, S. I., Leader, A. M. (2015). Physics. Wave optics. Quantum nature of radiation. Elements of atomic and nuclear physics. Мoscow: University textbook, SIC INFRA-M, 212. Available at: http://znanium.com/catalog/product/438135
  12. Codina, A., Iglesias-Sancho, M. (2017). Manual de formulación de medicamentos individualizados en mucosas. Acofarma distribución.
  13. Ma, Y., Liu, Y., Su, H., Wang, L., Zhang, J. (2018). Relationship between hydrogen bond and viscosity for a series of pyridinium ionic liquids: Molecular dynamics and quantum chemistry. Journal of Molecular Liquids, 255, 176–184. doi: http://doi.org/10.1016/j.molliq.2018.01.121
  14. Sánchez, J., Conejero, C., Conejero, R. (2020). Recurrent Aphthous Stomatitis. Actas Dermo-Sifiliográficas, 111 (6), 471–480. doi: http://doi.org/10.1016/j.adengl.2019.09.006
  15. Sawada, S., Chosa, N., Ishisaki, A., Naruishi, K. (2013). Enhancement of gingival inflammation induced by synergism of IL-1β and IL-6. Biomedical research, 34 (1), 31–40. doi: http://doi.org/10.2220/biomedres.34.31

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-31

Як цитувати

Кучеренко, Л. І., Світлана Александрова, С. А., & Чонка, О. О. (2021). Теоретичне дослідження можливості утворення комплексів тіотриазоліну з декаметоксином. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4(32), 37–42. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.239279

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки