Порівняльний аналіз жирнокислотного складу сировини ячменю звичайного (сорт Шедевр) та жита посівного (сорт Хамарка) української селекції

Автор(и)

  • Ганна Сергіївна Тартинська Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5107-7778
  • Ірина Олександрівна Журавель Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-8092-733X
  • Вікторія Сергіївна Кисличенко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-0851-209X
  • Вікторія Володимирівна Гуцол Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Україна https://orcid.org/0000-0003-1477-2186

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.243361

Ключові слова:

Жито посівне (сорт Хамарка), ячмінь звичайний (сорт Шедевр), жирнокислотний склад, газова хроматографія

Анотація

Жито посівне (Secale cereale L.) та Ячмінь звичайний (Hordéum vulgáre L.) - однорічні трав'янисті рослини родини Злакових (Poaceae), їх широко культивують в багатьох країнах світу як зернові та кормові культури. Достатня сировинна база жита посівного та ячменю звичайного робить їх перспективними джерелами для одержання нових лікарських засобів.

Матеріали і методи. Методом газової хроматографії досліджено жирнокислотний склад у ліпофільних фракціях насіння, стебел і листя жита посівного (сорт Хамарка) та ячменю звичайного (сорт Шедевр).

Результати. У результаті проведеного дослідження ідентифіковано i встановлено кількісний вміст 14 жирних кислот у стеблах та листі ячменю звичайного, 13 – у листі жита посівного і 12 – у стеблах жита посівного та в обох видах досліджуваного насіння. В усіх видах досліджуваної сировини кількісно переважали ненасичені жирні кислоти, вміст яких переважав у насінні жита посівного – 82.89 % та ячменю звичайного – 76.35 %. У стеблах ячменю звичайного їх вміст склав 64.04 %, листі ячменю звичайного – 66.31 % від суми. В стеблах та листі жита посівного перевага вмісту ненасичених жирних кислот над насиченими була несуттєва: 49.00 % проти 47.05 % та 53.70 % проти 43.03 % відповідно. Серед ненасичених жирних кислот домінували лінолева та ліноленова кислоти. Серед насичених у вcіx видах досліджуваної сировини переважала пальмітинова кислота

Висновки. Методом газової хроматографії ідентифіковано та встановлено кількісний вміст жирних кислот у насінні, стеблах і листі жита посівного (сорт Хамарка) та ячменю звичайного (сорт Шедевр). Одержані результати проведених досліджень свідчать про багатий жирнокислотний склад досліджуваної сировини і можуть бути використані для створення лікарських засобів на їх основі

Біографії авторів

Ганна Сергіївна Тартинська, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра хімії природних сполук і нутриціології

Ірина Олександрівна Журавель, Національний фармацевтичний університет

Докторка фармацевтичних наук, професорка

Кафедра хімії природних сполук і нутриціології

Вікторія Сергіївна Кисличенко, Національний фармацевтичний університет

Докторка фармацевтичних наук, професорка, завідувачка кафедри

Кафедра хімії природних сполук і нутриціології

Вікторія Володимирівна Гуцол, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра фармації

Посилання

  1. Cardiovascular diseases statistics. Eurostat. Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Cardiovascular_diseases_statistics
  2. Sokoła-Wysoczańska, E., Wysoczański, T., Wagner, J., Czyż, K., Bodkowski, R., Lochyński, S., Patkowska-Sokoła, B. (2018). Polyunsaturated Fatty Acids and Their Potential Therapeutic Role in Cardiovascular System Disorders – A Review. Nutrients, 10 (10), 1561–1582. doi: http://doi.org/10.3390/nu10101561
  3. Bulba, P. O., Hubskyi, I. S. (2017). Faktory ryzyku khvorob sertsevo-sudynnoi systemy v ramkakh profilaktychnykh zakhodiv. Aktualni problemy ta perspektyvy rozvytku pryrodnychykh, medychnykh ta farmatsevtychnykh nauk. Zaporizhzhia: ZDMU, 31–33.
  4. Buts, М. А. (2016). Terms of origin, prophylaxis and treatment of cardiovascular illnesses of children and teenagers. Molodyi vchenyi, 1, 9–13.
  5. Sakhanda, I. V. (2018). Statistics of the incidence of the population as of 01.12.2017 in the context of cardiovascular diseases. Fitoterapiia, 1, 56–58.
  6. Omega-3 fatty acid medicines no longer considered effective in preventing heart disease (2019). European Medicines Agency, 1, 19056–19058.
  7. Del Gobbo, L. C., Imamura, F., Aslibekyan, S., Marklund, M., Virtanen, J. K. et. al. (2016) ω-3 polyunsaturated fatty acid biomarkers and coronary heart disease: pooling project of 19 cohort studies. JAMA Internal Medicine, 176 (8), 1155–1166. doi: http://doi.org/10.1161/circ.129.suppl_1.p357
  8. Andreasen, M. F., Landbo, A.-K., Christensen, L. P., Hansen, Å., Meyer, A. S. (2001). Antioxidant Effects of Phenolic Rye (Secale cereale L.) Extracts, Monomeric Hydroxycinnamates, and Ferulic Acid Dehydrodimers on Human Low-Density Lipoproteins. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 49 (8), 4090–4096. doi: http://doi.org/10.1021/jf0101758
  9. Gozukirmizi, N., Karlik, E. (2017). Barley (Hordeum vulgare L.) improvement past, present and future. Brewing Technology. IntechOpen, 49–78. doi: http://doi.org/10.5772/intechopen.68359
  10. Kulichová, K., Sokol, J., Nemeček, P., Maliarová, M., Maliar, T., Havrlentová, M., Kraic, J. (2019). Phenolic compounds and biological activities of rye (Secale cereale L.) grains. Open Chemistry, 17 (1), 988–999. doi: http://doi.org/10.1515/chem-2019-0103
  11. Chikmawati, T., Miftahudin, Gustafson, J. P. (2013). Rye (Secale cereale L.) and Wheat (Triticum aestivum L.) Simple Sequence Repeat Variation within Secale spp. (Poaceae). HAYATI Journal of Biosciences, 20 (4), 163–170. doi: http://doi.org/10.4308/hjb.20.4.163
  12. Bagci, A., Dursun, N., Ozcan, M. M., Tamkoc, A., Ozer, I. (2019). The Oil Yield, Mineral Content, and Fatty Acid Compositions of Some Rye (Secale cereale) Grains. Iranian journal of chemistry and chemical engineering, 38 (5), 285–292.
  13. Derzhavnyi reiestr sortiv roslyn, prydatnykh dlia poshyrennia v Ukraini na 2021 rik (2021). Kyiv: Ministerstvo ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy, 525.
  14. Tartynska, G. S., Moeen, F. D., Naeem, S., Zhuravel, I. О., Kyslychenko, V. S., Popyk, A. I. (2018). Тhe study of macro- and microelement composition of rye and barley. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 10 (2), 314–317.
  15. Tartynska, H. S., Zhuravel, I. O., Kyslychenko, V. S., Hutsol, V. V., Martynov, A. V. (2021). Doslidzhennia aminokyslotnoho skladu travy yachmeniu zvychainoho i zhyta posivnoho. Medychna ta klinichna khimiia, 2, 98–103.
  16. Pietkova, I. B., Unhurian, L. M., Horiacha, L. M., Kyslychenko, V. S., Zhuravel, I. O., Kuznietsova, V. Yu., Panasenko, О. I. (2020) Composition of fatty acids in Centaurea cyanus (L.). Ceska a Slovenska Farmacie, 69, 194–197.
  17. Pinkevych, V. O., Dababneh, M. F., Burda, N. Y., Zhuravel, I. O. (2021). Fatty acid composition of night-scented stock (Matthiola bicornis (Sibth. & Sm.) DC.) raw materials. Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences, 34 (1), 34–41. doi: http://doi.org/10.2478/cipms-2021-0007
  18. Osman, R. O., El-Gelil, F. M. A., El-Noamany, H. M., Dawood, M. G. (2000). Oil content and fatty acid composition of some varieties of barley and sorghum grains. Grasas y Aceites, 51 (3), 157–162. doi: http://doi.org/10.3989/gya.2000.v51.i3.472
  19. Magnusdottir, O. K., Landberg, R., Gunnarsdottir, I., Cloetens, L., Åkesson, B., Rosqvist, F. et. al. (2014). Whole Grain Rye Intake, Reflected by a Biomarker, Is Associated with Favorable Blood Lipid Outcomes in Subjects with the Metabolic Syndrome – A Randomized Study. PLoS ONE, 9 (10), e110827. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0110827
  20. Makhatova, B. G., Datkhayev, U. M., Burda, N. Y., Kyslychenko, V. S. (2016). Fatty acids from Verbascum songaricum herb. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 7 (2), 277–279.
  21. Molfino, A., Gioia, G., Fanelli, F., Muscaritoli, M. (2014). The Role for Dietary Omega-3 Fatty Acids Supplementation in Older Adults. Nutrients, 6 (10), 4058–4072. doi: http://doi.org/10.3390/nu6104058
  22. Zheng, C. J., Yoo, J.-S., Lee, T.-G., Cho, H.-Y., Kim, Y.-H., Kim, W.-G. (2005). Fatty acid synthesis is a target for antibacterial activity of unsaturated fatty acids. FEBS Letters, 579 (23), 5157–5162. doi: http://doi.org/10.1016/j.febslet.2005.08.028
  23. Watson, K. S., Boukhloufi, I., Bowerman, M., Parson, S. H. (2021). The Relationship between Body Composition, Fatty Acid Metabolism and Diet in Spinal Muscular Atrophy. Brain Sciences, 11 (2), 131. doi: http://doi.org/10.3390/brainsci11020131

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-29

Як цитувати

Тартинська, Г. С., Журавель, І. О., Кисличенко, В. С., & Гуцол, В. В. (2021). Порівняльний аналіз жирнокислотного складу сировини ячменю звичайного (сорт Шедевр) та жита посівного (сорт Хамарка) української селекції. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (5(33), 57–63. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.243361

Номер

№ 5(33) (2021)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Ganna Tartynska, Іryna Zhuravel, Viktoriia Kyslychenko, Viktoriia Hutsol

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.