Дигоксин у низькій дозі посилює антиконвульсивний потенціал карбамазепіну та ламотриджину на моделях хемоіндукованих судом із різними нейрохімічними механізмами

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.249375

Ключові слова:

протиепілептичні препарати, дигоксин, допоміжний засіб, хемоіндуковані судоми, миші

Анотація

«Непротиепілептичні» препарати мають виразний потенціал як допоміжні засоби у лікуванні поліфармакорезистентної епілепсії. Раніше було досліджено вплив низьких доз дигоксину, які не чинять ефекту на міокард, на антиконвульсивний потенціал класичних широковживаних протиепілептичних препаратів за умов судом, індукованих пентилентетразолом та максимальним електрошоком.

Метою дослідження було вивчити вплив дигоксину в субкардіотонічній дозі на протисудомний потенціал карбамазепіну та ламотриджину на моделях експериментальних судом із різними нейрохімічними механізмами.

Матеріали та методи. Усього було використано 192 білих рандомбредних мишей-самців вагою 22–25 г. Карбамазепін та ламотриджин вводили внутрішньошлунково в умовно ефективній (ED50) та субефективній (½ ED50) дозах: карбамазепін – у дозах 100 та 50 мг/кг; ламотриджин – у дозах 25 та 12,5 мг/кг. Дигоксин вводили підшкірно в субкардіотонічній дозі 0,8 мг/кг на додачу до карбамазепіну та ламотриджину в ½ ED50. Пікротоксин (2,5 мг/кг підшкірно); тіосемікарбазид (25 мг/кг внутрішньоочеревинно); стрихнін (1,2 мг/кг підшкірно); камфору (1000 мг/кг внутрішньоочеревинно) використовували як судомні агенти.

Результати: Виявлено, що дигоксин не тільки чинить власну стабільну протисудомну дію на моделях пароксизмів із різними нейрохімічними механізмами, але також значно посилює антиконвульсивний потенціал карбамазепіну (меншою мірою – ламотриджину) незалежно від патогенезу експериментальних судом.

Висновки. На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що дигоксин має високий потенціал як ад’ювантний лікарський засіб у комплексному лікуванні епілепсії, оскільки він підвищує ефективність низьких доз традиційних протисудомних засобів карбамазепіну та ламотриджину

Біографії авторів

Вадим Володимирович Цивунін, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Сергій Юрійович Штриголь, Національний фармацевтичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Ігнат Олександрович Гаврилов, Національний фармацевтичний університет

Аспірант

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Діана Вячеславівна Штриголь, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології

Медичний факультет

Посилання

  1. Perucca, E. (2019). Antiepileptic drugs: evolution of our knowledge and changes in drug trials. Epileptic disorders, 21 (4), 319–329.
  2. Löscher, W., Klein, P. (2021). The Pharmacology and Clinical Efficacy of Antiseizure Medications: From Bromide Salts to Cenobamate and Beyond. CNS Drugs, 35 (9), 935–963. doi: http://doi.org/10.1007/s40263-021-00827-8
  3. Kalilani, L., Sun, X., Pelgrims, B., Noack-Rink, M., Villanueva, V. (2018). The epidemiology of drug-resistant epilepsy: A systematic review and meta-analysis. Epilepsia, 59 (12), 2179–2193. doi: http://doi.org/10.1111/epi.14596
  4. Pérez-Pérez, D., Frías-Soria, C. L., Rocha, L. (2021). Drug-resistant epilepsy: From multiple hypotheses to an integral explanation using preclinical resources. Epilepsy & Behavior, 121. doi: http://doi.org/10.1016/j.yebeh.2019.07.031
  5. Łukawski, K., Czuczwar, S. J. (2021). Understanding mechanisms of drug resistance in epilepsy and strategies for overcoming it. Expert Opinion on Drug Metabolism & Toxicology, 17 (9), 1075–1090. doi: http://doi.org/10.1080/17425255.2021.1959912
  6. Borowicz, K. K., Banach, M. (2014). Antiarrhythmic drugs and epilepsy. Pharmacological Reports, 66 (4), 545–551. doi: http://doi.org/10.1016/j.pharep.2014.03.009
  7. Zeiler, F. A., Zeiler, K. J., Kazina, C. J., Teitelbaum, J., Gillman, L. M., West, M. (2015). Lidocaine for status epilepticus in adults. Seizure, 31, 41–48. doi: http://doi.org/10.1016/j.seizure.2015.07.003
  8. Elgarhi, R., Shehata, M. M., Abdelsameea, A. A., Salem, A. E. (2020). Effects of Diclofenac Versus Meloxicam in Pentylenetetrazol-Kindled Mice. Neurochemical Research, 45 (8), 1913–1919. doi: http://doi.org/10.1007/s11064-020-03054-7
  9. Scicchitano, F., Constanti, A., Citraro, R., Sarro, G., Russo, E. (2015). Statins and epilepsy: preclinical studies, clinical trials and statin-anticonvulsant drug interactions. Current Drug Targets, 16 (7), 747–756. doi: http://doi.org/10.2174/1389450116666150330114850
  10. Markova, I. V., Mikhailov, I. B., Guzeva, V. I. (1991). Digoksin-aktivnoe protivoépilepticheskoe sredstvo. Farmakologiia i toksikologiia, 54 (5), 52–54.
  11. Shtrygol, S. Yu., Shtrygol, D. V. (2010). Digoksin kak protivoepilepticheskoe sredstvo u detei (kliniko-eksperimentalnoe issledovanie) Ukrainskyi medychnyi almanakh, 13 (4), 164.
  12. Tsyvunin, V., Shtrygol’, S., Shtrygol’, D. (2020). Digoxin enhances the effect of antiepileptic drugs with different mechanism of action in the pentylenetetrazole-induced seizures in mice. Epilepsy Research, 167. doi: http://doi.org/10.1016/j.eplepsyres.2020.106465
  13. Tsyvunin, V., Shtrygol’, S., Shtrygol’, D., Mishchenko, M., Kapelka, I., Taran, A. (2021). Digoxin potentiates the anticonvulsant effect of carbamazepine and lamotrigine against experimental seizures in mice. Thai Journal of Pharmaceutical Sciences, 45 (3), 165–171.
  14. Lidster, K., Jefferys, J. G., Blümcke, I., Crunelli, V., Flecknell, P., Frenguelli, B. G. et. al. (2016). Opportunities for improving animal welfare in rodent models of epilepsy and seizures. Journal of Neuroscience Methods, 260, 2–25. doi: http://doi.org/10.1016/j.jneumeth.2015.09.007
  15. Kallman, M. J.; Hock, F. J. (Ed.) (2016). Anti-Epileptic Activity. Drug Discovery and Evaluation: Pharmacological Assays. Switzerland: Springer International Publishing, 1215–1306. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-05392-9_28
  16. Mironov, A. N., Bunyatyan, N. D., Vasileva A. N. (2012). Rukovodstvo po provedeniiu doklinicheskih issledovanii lekarstvennyh sredstv. Moscow: Grif and K., 235–250.
  17. Duveau, V., Pouyatos, B., Bressand, K., Bouyssières, C., Chabrol, T., Roche, Y. et. al. (2016). Differential Effects of Antiepileptic Drugs on Focal Seizures in the Intrahippocampal Kainate Mouse Model of Mesial Temporal Lobe Epilepsy. CNS Neuroscience & Therapeutics, 22 (6), 497–506. doi: http://doi.org/10.1111/cns.12523
  18. El Kayal, W. M., Shtrygol, S. Y., Zalevskyi, S. V., Shark, A. abu, Tsyvunin, V. V., Kovalenko, S. M. et. al. (2019). Synthesis, in vivo and in silico anticonvulsant activity studies of new derivatives of 2-(2,4-dioxo-1,4-dihydroquinazolin-3(2H)-yl)acetamide. European Journal of Medicinal Chemistry, 180, 134–142. doi: http://doi.org/10.1016/j.ejmech.2019.06.085
  19. Olsen, R. W. (2006). Picrotoxin-like channel blockers of GABAA receptors. Proceedings of the National Academy of Sciences, 103 (16), 6081–6082. doi: http://doi.org/10.1073/pnas.0601121103
  20. Salazar, P., Tapia, R. (2015). Epilepsy and hippocampal neurodegeneration induced by glutamate decarboxylase inhibitors in awake rats. Epilepsy Research, 116, 27–33. doi: http://doi.org/10.1016/j.eplepsyres.2015.06.014
  21. Otter, J., D'Orazio, J. L. (2021). Strychnine Toxicity. StatPearls Publishing. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK459306/
  22. Narayan, S., Singh, N. (2012). Camphor poisoning – An unusual cause of seizure. Medical Journal Armed Forces India, 68 (3), 252–253. doi: http://doi.org/10.1016/j.mjafi.2011.11.008
  23. Park, T.-J., Seo, H.-K., Kang, B.-J., Kim, K.-T. (2001). Noncompetitive inhibition by camphor of nicotinic acetylcholine receptors. Biochemical Pharmacology, 61 (7), 787–793. doi: http://doi.org/10.1016/s0006-2952(01)00547-0
  24. Funck, V. R., Ribeiro, L. R., Pereira, L. M., de Oliveira, C. V., Grigoletto, J., Della-Pace, I. D. et. al. (2015). Contrasting effects of Na+, K+-ATPase activation on seizure activity in acute versus chronic models. Neuroscience, 298, 171–179. doi: http://doi.org/10.1016/j.neuroscience.2015.04.031
  25. Krishnan, G. P., Filatov, G., Shilnikov, A., Bazhenov, M. (2015). Electrogenic properties of the Na+/K+ATPase control transitions between normal and pathological brain states. Journal of Neurophysiology, 113 (9), 3356–3374. doi: http://doi.org/10.1152/jn.00460.2014
  26. Sergeev, P. V., Shimanovskii, N. L. (2010). Biokhimicheskaia farmakologiia. Moscow: Moscow Information Agency, 624.
  27. Patocka, J., Nepovimova, E., Wu, W., Kuca, K. (2020). Digoxin: Pharmacology and toxicology – A review. Environmental Toxicology and Pharmacology, 79. doi: http://doi.org/10.1016/j.etap.2020.103400
  28. Alrashood, S. T. (2016). Carbamazepine. Profiles of Drug Substances, Excipients and Related Methodology. Elsevier Inc., 133–321. doi: http://doi.org/10.1016/bs.podrm.2015.11.001
  29. Sills, G. J., Rogawski, M. A. (2020). Mechanisms of action of currently used antiseizure drugs. Neuropharmacology, 168. doi: http://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2020.107966

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-13

Як цитувати

Цивунін, В. В., Штриголь, С. Ю., Гаврилов, І. О., & Штриголь, Д. В. (2021). Дигоксин у низькій дозі посилює антиконвульсивний потенціал карбамазепіну та ламотриджину на моделях хемоіндукованих судом із різними нейрохімічними механізмами. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (6 (34), 58–65. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.249375

Номер

№ 6 (34) (2021)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Ihnat Havrylov, Vadim Tsyvunin, Sergiy Shtrygol’, Diana Shtrygol’

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.