Дослідження сумісності компонентів нового комбінованого засобу для лікування алкогольної інтоксикації та його гепатопротекторного ефекту на моделі алкогольного ураження печінки в щурів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.249880

Ключові слова:

алкогольний гепатит, порошок шипучий, сумісність, фізико-хімічні властивості, гепатопротекторна дія

Анотація

Метою роботи є розробка комбінованого лікарського засобу (ЛЗ) для застосування при алкогольній інтоксикації на підставі даних фізико-хімічних властивостей та хімічної сумісності активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин і дослідження гепатопротекторного ефекту на тлі алкогольного гепатиту у щурів.

Матеріали і методи. При виконанні досліджень використовували фізичні та фізико-хімічні методи, спектрофотометр Specord 200 (Німеччина), ваги аналітичні “Sartorius” (фірма “SARTORIUS”, Німеччина), мірний посуд класу А і реактиви, що відповідають вимогам Державної Фармакопеї України (ДФУ). Алкогольний гепатит у щурів відтворювали внутрішньошлунковим введенням водного 40% розчину етанолу в дозі 7 мл/кг протягом 1 тижня.

Результати. Новий комбінований засіб для застосування при алкогольній інтоксикації пропонується у формі порошку шипучого для приготування орального розчину, до складу якого входять гліцин, L-глутамінова кислота, ацетилсаліцилова кислота, аскорбінова кислота, фруктоза / сорбіт і для прискорення процесу розчинення лікарських речовин натрію гідрокарбонат і лимонна кислота. Для вивчення сумісності компонентів проведено експериментальні дослідження гігроскопічності, хімічної взаємодії / хімічної стабільності та оцінка окисно-відновного потенціалу запропонованих активних фармацевтичних інгредієнтів. Для вивчення стабільності АФІ проводили дослідження з цукроамінної конденсації за рахунок вибору до складу амінокислот та аскорбінової кислоти. За результатами досліджень було прийнято рішення про розділення АФІ на 2 пакети, відділивши натрію гідрокарбонат та гліцин, що можуть взаємодіяти з аскорбіновою кислотою / ацетилсаліциловою кислотою та аскорбіновою кислотою відповідно. В експерименті in vivo встановлено, що застосування нового ЛЗ супроводжується нормалізацією антиоксидантно-прооксидантного статусу печінки за рахунок вірогідного зниження рівня ТБК-АП та підвищення показнику ВГ у гомогенаті печінки відносно контрольної групи.

Висновки. Оцінка фізико-хімічних властивостей АФІ дозволила запропонувати новий комбінований ЛЗ (ТЗ-ПП) для застосування при алкогольній інтоксикації у формі порошку шипучого для приготування орального розчину. На тлі алкогольного гепатиту у щурів встановлено, що застосування досліджуваного ЛЗ у значній мірі запобігає формуванню наслідків токсичного впливу етанолу на організм щурів, що проявляється пригніченням деструкції мембран гепатоцитів, зменшенням рівня продуктів ПОЛ, відновленням показнику ВГ та поліпшенням білоксинтезуючої функції печінки за рахунок комплексного впливу амінокислот та аскорбінової кислоти, що містяться у засобі.

Біографії авторів

Ольга Володимирівна Рудакова, Національний фармацевтичний університет

Аспірант, Кафедра фармацевтичної хімії

Викладач

Циклова комісія фармацевтичної хімії та фармакогнозії

 

Світлана Миколаївна Губар, Національний фармацевтичний університет

Доктор філософії, доцент,

Кафедра фармацевтичної хімії

Наталія Миколаївна Смєлова, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук наук, асистент

Кафедра фармацевтичної хімії

Дмитро Віталійович Литкін, Національний фармацевтичний університет

Кандидат біологічних наук, заступник директора

Навчально-науковий інститут прикладної фармації

Тетяна Олександрівна Брюханова, Національний фармацевтичний університет

Кандидат біологічних наук, асистент

Кафедра біологічної хімії

Олена Михайлівна Безчаснюк, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, Завідувач лабораторії

Державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів

Наталія Юріївна Бевз, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра фармацевтичної хімії

Вікторія Акопівна Георгіянц, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра фармацевтичної хімії

Посилання

  1. Global status report on alcohol and health (2014). Geneva: WHO Press. Available at: https://apps.who.int/iris/bitstream/10665/112736/1/9789240692763_eng.pdf
  2. Shield, K. D., Parry, C., Rehm, J. (2006). Chronic diseases and conditions related to alcohol use. Alcohol research: current reviews, 35 (2), 155–171.
  3. Jesse, S., Bråthen, G., Ferrara, M., Keindl, M., Ben-Menachem, E., Tanasescu, R. et. al. (2016). Alcohol withdrawal syndrome: mechanisms, manifestations, and management. Acta Neurologica Scandinavica, 135 (1), 4–16. doi: http://doi.org/10.1111/ane.12671
  4. Attilia, F., Perciballi, R., Rotondo, C., Capriglione, I., Iannuzzi, S., Attilia, M. L. (2018). Alcohol withdrawal syndrome: diagnostic and therapeutic methods. Rivista di psichiatria, 53 (3), 118–122. doi: http://doi.org/10.1708/2925.29413
  5. Verster, J. C., Stephens, R., Penning, R., Rohsenow, D., McGeary, J., Levy, D. et. al. (2010). The Alcohol Hangover Research Group Consensus Statement on Best Practice in Alcohol Hangover Research. Current Drug Abuse Reviewse, 3 (2), 116–126. doi: http://doi.org/10.2174/1874473711003020116
  6. Adams, B., Ferguson, K. (2017). Pharmacologic Management of Alcohol Withdrawal Syndrome in Intensive Care Units. AACN Advanced Critical Care, 28 (3), 233–238. doi: http://doi.org/10.4037/aacnacc2017574
  7. Stefanova, A. V. (2002). Doklinicheskie issledovaniia lekarstvennykh sredstv. Kyiv: Avitsenna, 528.
  8. Mironova, A. N., Buniatian, N. D., Vasileva, A. N. et. al. (Eds.) (2012). Rukovodstvo po provedeniiu doklinicheskikh issledovanii lekarstvennykh sredstv. Part. 1. Moscow: Grif i K, 944.
  9. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia doklіnіchnogo vivchennia lіkarskikh zasobіv (2009). Nakaz MOZ Ukraini No. 944. 14.12.2009. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0053-10#Text
  10. Likarski zasoby. Nalezhna laboratorna praktyka (2009). Kyiv: Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy, 27.
  11. Directive 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 (2010). OJ L 276, 33–79.
  12. Kozhemiakin, Yu. M., Khromov, O. S., Filonenko, M. A., Saifetdinova, H. A. (2002). Naukovo-praktychni rekomendatsii z utrymannia laboratornykh tvaryn ta roboty z nymy. Kyiv: Avitsena, 196.
  13. Kilkenny, C., Browne, W. J., Cuthill, I. C., Emerson, M., Altman, D. G. (2010). Improving Bioscience Research Reporting: The ARRIVE Guidelines for Reporting Animal Research. PLoS Biology, 8 (6), e1000412. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pbio.1000412
  14. Nair, A., Jacob, S. (2016). A simple practice guide for dose conversion between animals and human. Journal of Basic and Clinical Pharmacy, 7 (2), 27–31. doi: http://doi.org/10.4103/0976-0105.177703
  15. Ellman, G. L. (1959). Tissue sulfhydryl groups. Archives of Biochemistry and Biophysics, 82 (1), 70–77. doi: http://doi.org/10.1016/0003-9861(59)90090-6
  16. Stalnaia, I. D., Garishvili, T. G. (1977). Metod opredeleniia malonovogo dialdegida s pomoschiu tiobarbiturovoi kisloty. Sovremennye metody v biokhimii, Moscow: Meditsina, 66–68.
  17. Khalafian, A. A. (2007). Statistica 6. Statisticheskii analiz dannykh. Moscow: OOO «Binom-Press», 512.
  18. Shokri-Kojori, E., Tomasi, D., Wiers, C. E., Wang, G.-J., Volkow, N. D. (2016). Alcohol affects brain functional connectivity and its coupling with behavior: greater effects in male heavy drinkers. Molecular Psychiatry, 22 (8), 1185–1195. doi: http://doi.org/10.1038/mp.2016.25
  19. Chourpiliadis, C., Mohiuddin, S. S. (2021). Biochemistry, Gluconeogenesis. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK544346/
  20. Ezequiel Leite, L., Nobre, M. J. (2012). The negative effects of alcohol hangover on high-anxiety phenotype rats are influenced by the glutamate receptors of the dorsal midbrain. Neuroscience, 213, 93–105. doi: http://doi.org/10.1016/j.neuroscience.2012.04.009
  21. Wilson, D. F., Matschinsky, F. M. (2020). Ethanol metabolism: The good, the bad, and the ugly. Medical Hypotheses, 140, 109638. doi: http://doi.org/10.1016/j.mehy.2020.109638
  22. Razvodovsky, Y. (2021). Hangover Syndrome: Pathogenesis and Treatment. International Archives of Substance Abuse and Rehabilitation, 3 (1). doi: http://doi.org/10.23937/2690-263x/1710009
  23. Marik, P. E., Liggett, A. (2019). Adding an orange to the banana bag: vitamin C deficiency is common in alcohol use disorders. Critical Care, 23 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s13054-019-2435-4
  24. Lim, D. J., Sharma, Y., Thompson, C. H. (2018). Vitamin C and alcohol: a call to action. BMJ Nutrition, Prevention & Health, 1 (1), 17–22. doi: http://doi.org/10.1136/bmjnph-2018-000010
  25. Spoelstra-de Man, A. M. E., Elbers, P. W. G., Oudemans-van Straaten, H. M. (2018). Making sense of early high-dose intravenous vitamin C in ischemia/reperfusion injury. Critical Care, 22 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s13054-018-1996-y
  26. Royle, S., Owen, L., Roberts, D., Marrow, L. (2020). Pain Catastrophising Predicts Alcohol Hangover Severity and Symptoms. Journal of Clinical Medicine, 9 (1), 280. doi: http://doi.org/10.3390/jcm9010280
  27. Roze, M., Crucean, D., Diler, G., Rannou, C., Catanéo, C., Jonchère, C. et. al. (2021). Impact of Maltitol and Sorbitol on Technological and Sensory Attributes of Biscuits. Foods, 10 (11), 2545. doi: http://doi.org/10.3390/foods10112545
  28. Xiang, J., Liu, F., Wang, B., Chen, L., Liu, W., Tan, S. (2021). A Literature Review on Maillard Reaction Based on Milk Proteins and Carbohydrates in Food and Pharmaceutical Products: Advantages, Disadvantages, and Avoidance Strategies. Foods, 10 (9), 1998. doi: http://doi.org/10.3390/foods10091998
  29. Khoder, M., Gbormoi, H., Ryan, A., Karam, A., Alany, R. (2019). Potential Use of the Maillard Reaction for Pharmaceutical Applications: Gastric and Intestinal Controlled Release Alginate-Albumin Beads. Pharmaceutics, 11 (2), 83. doi: http://doi.org/10.3390/pharmaceutics11020083
  30. Newton, D. W. (2011). Maillard reactions in pharmaceutical formulations and human health. International Journal of Pharmaceutical Compounding, 15 (1), 32–40.
  31. Jayawardena, R., Thejani, T., Ranasinghe, P., Fernando, D., Verster, J. C. (2017). Interventions for treatment and/or prevention of alcohol hangover: Systematic review. Human Psychopharmacology: Clinical and Experimental, 32 (5), e2600. doi: http://doi.org/10.1002/hup.2600
  32. Dunn, W., Shah, V. H. (2016). Pathogenesis of Alcoholic Liver Disease. Clinics in Liver Disease, 20 (3), 445–456. doi: http://doi.org/10.1016/j.cld.2016.02.004
  33. Nagy, L. E., Ding, W.-X., Cresci, G., Saikia, P., Shah, V. H. (2016). Linking Pathogenic Mechanisms of Alcoholic Liver Disease With Clinical Phenotypes. Gastroenterology, 150 (8), 1756–1768. doi: http://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.02.035
  34. Staudinger, H., Krisch, K., Leonhäuser, S. (1961). Role of ascorbic acid in microsomal electron transport and the possible relationship to hydroxylation reactions. Annals of the New York Academy of Sciences, 92 (1), 195–207. doi: http://doi.org/10.1111/j.1749-6632.1961.tb46119.x
  35. Defeng, W., Cederbaum, A. I. (2003). Alcohol, oxidative stress, and free radical damage. Alcohol Research & Health, 27 (4), 277–284.
  36. Cederbaum, A. I., Lu, Y., Wu, D. (2009). Role of oxidative stress in alcohol-induced liver injury. Archives of Toxicology, 83 (6), 519–548. doi: http://doi.org/10.1007/s00204-009-0432-0
  37. Cederbaum A. I. (2017). Role of Cytochrome P450 and oxidative stress in alcohol-induced liver injury. Reactive Oxygen Species, 4 (11), 303–319. doi: http://doi.org/10.20455/ros.2017.851
  38. Hausladen, A., Ruth, G. A. (2017). Glutathione. Antioxidants in higher plants. CRC Press, 1–30. doi: http://doi.org/10.1201/9781315149899-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-30

Як цитувати

Рудакова, О. В., Губар, С. М., Смєлова, Н. М., Литкін, Д. В., Брюханова, Т. О., Безчаснюк, О. М., Бевз, Н. Ю., & Георгіянц, В. А. (2021). Дослідження сумісності компонентів нового комбінованого засобу для лікування алкогольної інтоксикації та його гепатопротекторного ефекту на моделі алкогольного ураження печінки в щурів. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (6 (34), 91–100. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.249880

Номер

№ 6 (34) (2021)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Olha Rudakova, Svitlana Gubar, Nataliia Smielova, Dmytro Lytkin, Tatiana Briukhanova, Elena Bezchasnyuk, Nataliia Bevz, Victoriya Georgiyants

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.