Результати порівняльного аналізу захворюванності населення України та країн европейського регіону на ВІЛ як підґрунття для удосконалення фармацевтичного забезпечення хворих на соціальнонебезпечні патології

Автор(и)

  • Валерія В’ячеславівна Єфремова Державний заклад «Луганський державний медичний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-3481-6660
  • Ганна Леонідівна Панфілова Національний фармацевтичний університет, Україна http://orcid.org/0000-0001-5297-0584
  • Алла Миколаївна Лебедин Національний фармацевтичний університет, Україна http://orcid.org/0000-0002-8101-1056
  • Геннадій Миколайович Юрченко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6494-7453
  • Оксана Євгеніївна Оксенюк Державний заклад «Луганський державний медичний університет», Україна https://orcid.org/0000-0003-4151-6719
  • Віталій Миколайович Чернуха Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6648-1669
  • Любов Володимирівна Терещенко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6066-1925
  • Інна Олександрівна Чеберніна Державний заклад «Луганський державний медичний університет», Україна https://orcid.org/0000-0003-3149-5141

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.253507

Ключові слова:

ВІЛ, епідеміологія ВІЛ, соціально небезпечні патології, СНІД

Анотація

Мета: провести порівняльний аналіз показників захворюваності населення на ВІЛ в Україні та в деяких країнах Європейського регіону у динамці років та визначити характерні риси розвитку епідеміологічної ситуації по зазначеній патології.

Матеріали і методи. Об’єктом дослідження стали дані захворюваності на ВІЛ, що представлені на сайті Європейського порталу з охорони здоров’я ВООЗ (1990–2018 роки) та у Щорічному звіті Європейського центру з профілактики та контролю захворювань й Європейського регіонального бюро ВООЗ з нагляду за ВІЛ/СНІДом у Європі (2010–2019 роки). Використовувалися історичний, аналітико-порівняльний, системний, графічний, логічний, гіпотетико-дедуктивний, математико-статистичні, епідеміологічні та інші методи досліджень.

Результати дослідження. Встановлено, що протягом 1990-2018 років за групою референтних країн лише для України та Білорусії мало місце значне коливання захворюваності, що представлена в абсолютних даних. По всіх країнах, окрім Румунії, кількість ВІЛ-інфікованих у 2019 р. була вищою, ніж у 1990 р. (Україна, Білорусь, Польща) та у 1993 р. (Німеччина). Аналіз динаміки абсолютної кількості ВІЛ-інфікованих осіб по індикативним рокам (1993, 1999, 2004, 2010, 2016, 2019 роки), дозволяє стверджувати про різний характер змін епідеміологічних показників. Так, лише у Польщі ми спостерігали поступове зростання даних протягом 1993–2019 рр. По всіх інших країнам спостерігався складний характер змін показників захворюваності. За даними аналізу захворюваності на ВІЛ, що представлена у відносних показниках встановлено, що у найбільшому діапазоні вони коливалися в Білорусії, а саме від 11,3 (2010 р.) до 26,1 (2017 р.). Найнижче значення зазначених коефіцієнтів спостерігалось в цілому по країнах ЄС (0,97). Порівняння середніх значень захворюваності на ВІЛ, розрахованих на 100 тис. населення дозволяє стверджувати, що в Україні цей показник був більшим у 1,85 рази, ніж у Білорусії, у 11,36 рази, ніж у Польщі, у 8,65 рази, ніж у Румунії, у 10,27 рази ніж у Німеччині та у 5,88 рази, ніж в цілому по групі країн ЄС.

Висновки. Наявність складної та напруженої епідеміологічної ситуації з ВІЛ-інфікування населення в Україні, порівняно з іншими країнами референтної групи дозволяє стверджувати про необхідність впровадження комплексних програм протидії поширенню цієї соціально небезпечної інфекції та впровадженню моделей раціонального використання обмежених ресурсів охорони здоров’я та міжнародних фондів

Біографії авторів

Валерія В’ячеславівна Єфремова, Державний заклад «Луганський державний медичний університет»

Асистент

Кафедра технології ліків, організації та економіки фармації

Ганна Леонідівна Панфілова, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра організації та економіки фармації

Алла Миколаївна Лебедин, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедрa організації та економіки фармації

Геннадій Миколайович Юрченко, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедрa організації та економіки фармації

Оксана Євгеніївна Оксенюк, Державний заклад «Луганський державний медичний університет»

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедрa технології ліків, організації та економіки фармації

Віталій Миколайович Чернуха, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедрa організації та економіки фармації

Любов Володимирівна Терещенко, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедрa соціальної фармації

Інна Олександрівна Чеберніна, Державний заклад «Луганський державний медичний університет»

Асистент

Кафедрa фармакології, клінічної фармакології та клінічної фармації

Посилання

  1. Corneli, A., Meagher, K., Henderson, G., Peay, H., Rennie, S. (2018). How Biomedical HIV Prevention Trials Incorporate Behavioral and Social Sciences Research: A Typology of Approaches. AIDS and Behavior, 23 (8), 2146–2154. doi: http://doi.org/10.1007/s10461-018-2358-0
  2. Ferris France, N., Macdonald, S. H.-F., Conroy, R. R., Chiroro, P., Ni Cheallaigh, D., Nyamucheta, M. et. al. (2019). “We are the change” – An innovative community-based response to address self-stigma: A pilot study focusing on people living with HIV in Zimbabwe. PLOS ONE, 14 (2), e0210152. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0210152
  3. Spach, D. H. (2021). Epidemiology of HIV. National HIV Curriculum. Available at: https://www.hiv.uw.edu/go/screening-diagnosis/epidemiology/core-concept/all
  4. Gokengin, D., Oprea, C., Begovac, J., Horban, A., Zeka, A. N., Sedlacek, D. et. al. (2018). HIV care in Central and Eastern Europe: How close are we to the target? International Journal of Infectious Diseases, 70, 121–130. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijid.2018.03.007
  5. Murray, C. J. L., Ortblad, K. F., Guinovart, C., Lim, S. S., Wolock, T. M., Roberts, D. A. et. al. (2014). Global, regional, and national incidence and mortality for HIV, tuberculosis, and malaria during 1990–2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. The Lancet, 384 (9947), 1005–1070. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(14)60844-8
  6. Peters, L., Klein, M. B. (2015). Epidemiology of hepatitis C virus in HIV-infected patients. Current Opinion in HIV and AIDS, 10 (5), 297–302. doi: http://doi.org/10.1097/coh.0000000000000183
  7. Klein, M. B., Rockstroh, J. K., Wittkop, L. (2016). Effect of coinfection with hepatitis C virus on survival of individuals with HIV-1 infection. Current Opinion in HIV and AIDS, 11 (5), 521–526. doi: http://doi.org/10.1097/coh.0000000000000292
  8. Tedaldi, E. M., Minniti, N. L., Fischer, T. (2015). HIV-Associated Neurocognitive Disorders: The Relationship of HIV Infection with Physical and Social Comorbidities. BioMed Research International, 2015, 1–13. doi: http://doi.org/10.1155/2015/641913
  9. Cohen, R. A., Seider, T. R., Navia, B. (2015). HIV effects on age-associated neurocognitive dysfunction: premature cognitive aging or neurodegenerative disease? Alzheimer’s Research & Therapy, 7 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s13195-015-0123-4
  10. Hoffmann, C., Welz, T., Sabranski, M., Kolb, M., Wolf, E., Stellbrink, H.-J., Wyen, C. (2016). Higher rates of neuropsychiatric adverse events leading to dolutegravir discontinuation in women and older patients. HIV Medicine, 18 (1), 56–63. doi: http://doi.org/10.1111/hiv.12468
  11. Alonso, A., Barnes, A. E., Guest, J. L., Shah, A., Shao, I. Y., Marconi, V. (2019). HIV Infection and Incidence of Cardiovascular Diseases: An Analysis of a Large Healthcare Database. Journal of the American Heart Association, 8 (14). doi: http://doi.org/10.1161/jaha.119.012241
  12. Ingle, S. M., May, M. T., Gill, M. J., Mugavero, M. J., Lewden, C. et. al. (2014). Impact of Risk Factors for Specific Causes of Death in the First and Subsequent Years of Antiretroviral Therapy Among HIV-Infected Patients. Clinical Infectious Diseases, 59 (2), 287–297. doi: http://doi.org/10.1093/cid/ciu261
  13. Kay, E. S., Batey, D. S., Mugavero, M. J. (2016). The HIV treatment cascade and care continuum: updates, goals, and recommendations for the future. AIDS Research and Therapy, 13 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12981-016-0120-0
  14. Luz, P. M., Veloso, V. G., Grinsztejn, B. (2019). The HIV epidemic in Latin America: accomplishments and challenges on treatment and prevention. Current Opinion in HIV and AIDS, 14 (5), 366–373. doi: http://doi.org/10.1097/coh.0000000000000564
  15. Chammartin, F., Zürcher, K., Keiser, O., Weigel, R., Chu, K., Kiragga, A. N. et. al. (2018). Outcomes of Patients Lost to Follow-up in African Antiretroviral Therapy Programs: Individual Patient Data Meta-analysis. Clinical Infectious Diseases, 67 (11), 1643–1652. doi: http://doi.org/10.1093/cid/ciy347
  16. Hernandez, I., Reina-Ortiz, M., Johnson, A., Rosas, C., Sharma, V., Teran, S. et. al. (2016). Risk Factors Associated With HIV Among Men Who Have Sex With Men (MSM) in Ecuador. American Journal of Men’s Health, 11 (5), 1331–1341. doi: http://doi.org/10.1177/1557988316646757
  17. Pantelic, M., Steinert, J. I., Park, J., Mellors, S., Murau, F. (2019). “Management of a spoiled identity”: systematic review of interventions to address self-stigma among people living with and affected by HIV. BMJ Global Health, 4 (2). doi: http://doi.org/10.1136/bmjgh-2018-001285
  18. Gaist, P., Stirratt, M. J. (2017). The Roles of Behavioral and Social Science Research in the Fight Against HIV/AIDS: A Functional Framework. JAIDS Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes, 75 (4), 371–381. doi: http://doi.org/10.1097/qai.0000000000001399
  19. Frank, T. D., Carter, A., Jahagirdar, D., Biehl, M. H., Douwes-Schultz, D., Larson, S. L. et. al. (2019). Global, regional, and national incidence, prevalence, and mortality of HIV, 1980–2017, and forecasts to 2030, for 195 countries and territories: a systematic analysis for the Global Burden of Diseases, Injuries, and Risk Factors Study 2017. The Lancet HIV, 6 (12), e831–e859. doi: http://doi.org/10.1016/s2352-3018(19)30196-1
  20. Saag, M. S., Benson, C. A., Gandhi, R. T., Hoy, J. F., Landovitz, R. J., Mugavero, M. J. et. al. (2018). Antiretroviral Drugs for Treatment and Prevention of HIV Infection in Adults. JAMA, 320 (4), 379–396. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2018.8431
  21. HIV/AIDS surveillance in Europe 2020 (2019). WHO, 126. Available at: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/hiv-surveillance-report-2020.pdf
  22. Ahmed, S., Autrey, J., Katz, I. T., Fox, M. P., Rosen, S., Onoya, D. et. al. (2018). Why do people living with HIV not initiate treatment? A systematic review of qualitative evidence from low- and middle-income countries. Social Science & Medicine, 213, 72–84. doi: http://doi.org/10.1016/j.socscimed.2018.05.048
  23. Pellowski, J. A., Kalichman, S. C., Matthews, K. A., Adler, N. (2013). A pandemic of the poor: Social disadvantage and the U.S. HIV epidemic. American Psychologist, 68 (4), 197–209. doi: http://doi.org/10.1037/a0032694
  24. Saadat, V. M. (2016). HIV Risks, Testing, and Treatment in the Former Soviet Union: Challenges and Future Directions in Research and Methodology. Central Asian Journal of Global Health, 4 (2). doi: http://doi.org/10.5195/cajgh.2015.225
  25. Amangaldiyeva, A., Davlidova, S., Baiserkin, B., Dzissyuk, N., DeHovitz, J., Ali, S. (2019). Implementation of antiretroviral therapy (ART) in former Soviet Union countries. AIDS Research and Therapy, 16 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12981-019-0251-1
  26. Rechel, B. (2010). HIV/AIDS in the Countries of the Former Soviet Union: Societal and Attitudinal Challenges. Central European Journal of Public Health, 18 (2), 110–115. doi: http://doi.org/10.21101/cejph.a3583
  27. Piot, P., Caldwell, A., Lamptey, P., Nyrirenda, M., Mehra, S., Cahill, K., Aerts, A. (2016). Addressing the growing burden of non–communicable disease by leveraging lessons from infectious disease management. Journal of Global Health, 6 (1). doi: http://doi.org/10.7189/jogh.06.010304
  28. Frijters, E. M., Hermans, L. E., Wensing, A. M. J., Devillé, W. L. J. M., Tempelman, H. A., De Wit, J. B. F. (2020). Risk factors for loss to follow-up from antiretroviral therapy programmes in low-income and middle-income countries. AIDS, 34 (9), 1261–1288. doi: http://doi.org/10.1097/qad.0000000000002523
  29. Dybul, M., Attoye, T., Baptiste, S., Cherutich, P., Dabis, F., Deeks, S. G. et. al. (2021). The case for an HIV cure and how to get there. The Lancet HIV, 8 (1), e51–e58. doi: http://doi.org/10.1016/s2352-3018(20)30232-0
  30. Miners, A., Phillips, A., Kreif, N., Rodger, A., Speakman, A., Fisher, M., … Lampe, F. C. (2014). Health-related quality-of-life of people with HIV in the era of combination antiretroviral treatment: a cross-sectional comparison with the general population. The Lancet HIV, 1 (1), e32–e40. doi: http://doi.org/10.1016/s2352-3018(14)70018-9
  31. Jacobson, J. M., Flexner, C. W. (2017). Universal antiretroviral regimens: thinking beyond one-pill-once-a-day. Current Opinion in HIV and AIDS, 12 (4), 343–350. doi: http://doi.org/10.1097/coh.0000000000000374
  32. Chawla, A., Wang, C., Patton, C., Murray, M., Punekar, Y., de Ruiter, A., Steinhart, C. (2018). A Review of Long-Term Toxicity of Antiretroviral Treatment Regimens and Implications for an Aging Population. Infectious Diseases and Therapy, 7 (2), 183–195. doi: http://doi.org/10.1007/s40121-018-0201-6
  33. Weld, E. D., Rana, M. S., Dallas, R. H., Camacho-Gonzalez, A. F., Ryscavage, P., Gaur, A. H. et. al. (2019). Interest of Youth Living With HIV in Long-Acting Antiretrovirals. JAIDS Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes, 80 (2), 190–197. doi: http://doi.org/10.1097/qai.0000000000001896
  34. Number of new HIV diagnoses. European Health Information Gateway. Available at: https://gateway.euro.who.int/en/indicators/hfa_350-2191-number-of-new-hiv-diagnoses/
  35. Fang, J.-Q. (Ed.) (2017). Handbook of Medical Statistics. China: Sun Yat-Sen University, 850.
  36. Haas, A. D., Zaniewski, E., Anderegg, N., Ford, N., Fox, M. P. et. al. (2018). Retention and mortality on antiretroviral therapy in sub‐Saharan Africa: collaborative analyses of HIV treatment programmes. Journal of the International AIDS Society, 21 (2). doi: http://doi.org/10.1002/jia2.25084
  37. Hamers, R. L., Rinke de Wit, T. F., Holmes, C. B. (2018). HIV drug resistance in low-income and middle-income countries. The Lancet HIV, 5 (10), e588–e596. doi: http://doi.org/10.1016/s2352-3018(18)30173-5
  38. Korzh, I., Romanko, T., Volkova, A., Tereshсhenko, L. (2021). The structural analysis of government expenditures on the purchase of antituberculous drugs. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 2 (30), 17–25. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.230028
  39. Katz, I. T., Maughan-Brown, B. (2017). Improved life expectancy of people living with HIV: who is left behind? The Lancet HIV, 4 (8), e324–e326. doi: http://doi.org/10.1016/s2352-3018(17)30086-3
  40. Marcus, J. L., Chao, C. R., Leyden, W. A., Xu, L., Quesenberry, C. P., Klein, D. B. et. al. (2016). Narrowing the Gap in Life Expectancy Between HIV-Infected and HIV-Uninfected Individuals With Access to Care. JAIDS Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes, 73 (1), 39–46. doi: http://doi.org/10.1097/qai.0000000000001014
  41. Mateo-Urdiales, A., Johnson, S., Smith, R., Nachega, J. B., Eshun-Wilson, I. (2019). Rapid initiation of antiretroviral therapy for people living with HIV. Cochrane Database of Systematic Reviews, 6. doi: http://doi.org/10.1002/14651858.cd012962.pub2
  42. Kotvitska, A., Volkova, A., Korzh, I., Surikova, I. (2021). Comparative analysis of indicators that determine the effectiveness of the implementation of socio-economic determinants of health in Europe and Ukraine. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 3 (31), 34–41. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.235787

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Єфремова, В. В., Панфілова, Г. Л., Лебедин, А. М., Юрченко, Г. М., Оксенюк, О. Є., Чернуха, В. М., Терещенко, Л. В., & Чеберніна, І. О. (2022). Результати порівняльного аналізу захворюванності населення України та країн европейського регіону на ВІЛ як підґрунття для удосконалення фармацевтичного забезпечення хворих на соціальнонебезпечні патології. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1(35), 4–13. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.253507

Номер

№ 1(35) (2022)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Valeriia Yefremova, Hanna Panfilova, Alla Lebedyn, Gennadii Iurchenko, Okseniuk Oksana, Chernukha Vitaly, Tereshchenko Lyubov, Chebernina Inna

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.