Антиоксидантна та антицитолітична активність пастернаку посівного (Pastinaca sativa L.) трави екстракту густого в умовах катехоламінової міокардіодистрофії у щурів

Автор(и)

  • Наталія Анатоліївна Симоненко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3949-1826
  • Олег Сергійович Шпичак Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3015-8584
  • Оксана Яківна Міщенко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5862-4543
  • Вікторія Сергіївна Кисличенко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-0851-209X
  • Тамара Володимирівна Шпичак Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3382-9013
  • Світлана Анатоліївна Гращенкова Національний фармацевтичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.253546

Ключові слова:

катехоламінова (адреналінова) міокардіодистрофія, пастернаку посівного трави екстракт густий (ППТЕГ), антиоксидантна та антицитолітична активність

Анотація

Мета: дослідження антиоксидантної та антицитолітичної активності пастернаку посівного трави екстракту густого (ППТЕГ) в умовах катехоламінової міокардіодистрофії у щурів.

Матеріали і методи. Катехоламінову міокардіодистрофію відтворювали у щурів одноразовим підшкірним уведенням 0,18 % розчину адреналіну гідрохлориду у дозі 0,5 мг/кг (0,28 мл/кг) маси тіла. У досліді використано 36 білих самців щурів з вихідною масою 220–250 г, віком 4–4,5 міс. Досліджуваний засіб ППТЕГ у дозах 100 та 200 мг/кг та препарат порівняння (ПП) «Трикардин» вводили внутрішньошлунково в лікувально-профілактичному режимі впродовж 7 днів, останній раз в день експерименту за 1 годину до введення кардіотоксину. Активність досліджуваних засобів оцінювали за виживаністю тварин, функціональним станом міокарду (ЕКГ дослідження), за впливом на коефіцієнт маси серця (КМ), активністю аспартатамінотрансферази (АсАТ), рівнем активних продуктів, що взаємодіють з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-АП), та вмістом відновленого глутатіону (ВГ) у гомогенаті серця.

Результати. Дослідження впливу ППТЕГ на систему перекисне окислення ліпідів / антиоксидантний захист (ПОЛ/АОЗ) показав, що виразну антиоксидантну дію засіб виявив у дозі 200 мг/кг: відбувалось підвищення рівня ВГ на рівні тенденції (0,05<р<0,10) і достовірне зниження (р<0,05) вмісту ТБК-АП в 1,85 разу порівняно з групою позитивного контролю (ПК). Подібний ефект виявив і препарат порівняння «Трикардин». ППТЕГ у дозі 100 мг/кг був менш впливовим. Застосування ППТЕГ в обох дозах та препарату порівняння «Трикардин» сприяло зниженню виразності цитолітичних процесів: активність фермента АсАТ − маркера кардіоцитолізу, була нижчою за таку в групі ПК. ППТЕГ у дозах 100 та 200 мг/кг сприяв певній нормалізації деяких показників ЕКГ порівняно з ПК: незначне недостовірне зниження ЧСС та достовірне зниження (р<0,05) інтервалу QT, систолічного показника (СП)) та зниження маркеру ішемії - зміщення сегменту ST. Препарат порівняння «Трикардин» виявляв подібну до ППТЕГ дію на функціональний стан міокарда в умовах адреналінової інтоксикації.

Висновки. Пастернаку посівного трави екстракт густий виявляє антиоксидантну та антицитолітичну активність, покращує функціональний стан міокарда, запобігає зменшенню виразності альтеративних процесів у органі в умовах адреналінової міокардіодистрофії

Біографії авторів

Наталія Анатоліївна Симоненко, Національний фармацевтичний університет

Аспірант

Кафедра промислової фармації та економіки

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Олег Сергійович Шпичак, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра промислової фармації та економіки

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Оксана Яківна Міщенко, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра клінічної фармакології

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Вікторія Сергіївна Кисличенко, Національний фармацевтичний університет

Докторка фармацевтичних наук, професорка, завідувачка кафедри

Кафедра хімії природних сполук і нутриціології

Тамара Володимирівна Шпичак, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра органічної хімії

Світлана Анатоліївна Гращенкова, Національний фармацевтичний університет

Старший лаборант

Кафедра клінічної фармакології

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Посилання

  1. Boland, T. A., Lee, V. H., Bleck, T. P. (2015). Stress-Induced Cardiomyopathy. Critical Care Medicine, 43 (3), 686–693. doi: http://doi.org/10.1097/ccm.0000000000000851
  2. Wallner, M., Duran, J. M., Mohsin, S., Troupes, C. D., Vanhoutte, D., Borghetti, G. et. al. (2016). Acute Catecholamine Exposure Causes Reversible Myocyte Injury Without Cardiac Regeneration. Circulation Research, 119 (7), 865–879. doi: http://doi.org/10.1161/circresaha.116.308687
  3. Wang, A. R., Dean, S. A., Grebe, S. K., Hood, I. C. (2016). Fatal Catecholamine-Induced Cardiotoxicity Associated with Pheochromocytoma: Report of a Postpartum Case and Review of the Literature. Academic Forensic Pathology, 6 (2), 315–324. doi: http://doi.org/10.23907/2016.032
  4. Khara, M. R., Shkumbatiuk, O. V., Kuchyrka, L. I. (2014). Kharakterystyka stupenia poshkodzhennia miokarda adrenalinom u shchuriv riznoi stati zalezhno vid tryvalosti sposterezhennia ta rivnia statevykh hormoniv. Visnyk morfolohii, 20 (2), 372–375.
  5. Omerovic, E. (2011). How to think about stress-induced cardiomyopathy? – Think “out of the box”! Scandinavian Cardiovascular Journal, 45 (2), 67–71. doi: http://doi.org/10.3109/14017431.2011.565794
  6. Kazymyrko, V. K., Yvanytskaia, L. N., Kutovoi, V. V., Dubkova, A. H., Sylanteva, T. S. (2014). Perekysne okysnennia lipidiv: protyrichchia problemy. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal, 57 (3), 13–17.
  7. Bezkorovaina, H. O., Klishch, I. M., Khara, M. R. (2020). Gender difference of free-radical processes in the myocardium at adrenaline damage on the background of light deprivation. Medical and Clinical Chemistry, 4, 13–19. doi: http://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10821
  8. Sobhani, Z., Nami, S. R., Emami, S. A., Sahebkar, A., Javadi, B. (2017). Medicinal Plants Targeting Cardiovascular Diseases in View of Avicenna. Current Pharmaceutical Design, 23 (17), 2428–2443. doi: http://doi.org/10.2174/1381612823666170215104101
  9. Zhabborova, D. M., Karomatov, I. D. (2018). Lekarstvennoe rastenie pasternak. Biologiia i integrativnaia meditsina, 22 (5), 115–120. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/lekarstvennoe-rastenie-pasternak
  10. Shkhanukova, Z. Kh., Konovalov, D. A. (2015). Izuchenie mineralnogo sostava pasternaka posevnogo (Pastinaca sativa L.). Sovremennye problemy nauki i obrazovaniia, 2 (2). Available at: https://science-education.ru/ru/article/view?id=23037
  11. ST-N MOZU Nastanova 42-4.0:2020 «Likarski zasoby. Nalezhna vyrobnycha praktyka» (2020). Kyiv: MOZ Ukrainy, 338. Available at: https://www.dls.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/Настанова-СТ-Н-МОЗУ-42-4.0_2020.pdf
  12. Kozhemiakin, Yu. M., Khromov, O. S., Filonenko, M. A., Saifetdynova H. A. (2002). Naukovo-praktychni rekomendatsii z utrymannia laboratornykh tvaryn ta roboty z nymy. Kyiv: Avitsena, 156.
  13. Liapunova, N. A., Zagoriia, V. A., Georgievskogo, V. P., Bezugloi, E. P. (Eds.) (1999). Direktiva Soveta ES o sblizhenii zakonov, postanovlenii i administrirovanie polozhenii gosudarstv ES po voprosam zaschity zhivotnykh, ispolzuemykh dlia eksperimentalnykh i drugikh nauchnykh tselei (86/609/EES). Nadlezhaschaia proizvodstvennaia praktika lekarstvennykh sredstv. Kyiv: Morion, 508–545.
  14. Stefanova, O. V. (Ed.) (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv. Kyiv: Avitsenna, 528.
  15. ST-N MOZU Nastanova 42-6.0:2008. Likarski zasoby. Nalezhna laboratorna praktyka (2012). Vydannia ofitsiine. Kyiv: Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Available at: https://compendium.com.ua/uk/clinical-guidelines-uk/standartizatsiya-farmatsevtichnoyi-produktsiyi-tom-2/st-n-mozu-42-6-0-2008/
  16. Likarskyi zasib «Trykardyn sertsevi krapli». Derzhavnyi reiestr likarskykh zasobiv Ukrainy: Instruktsiia dlia medychnoho zastosuvannia. Available at: http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlz1?opendocument&stype=4C48CB109042CC90C225863F00431A1B
  17. Fisenko, V. P. (Ed.) (2000). Rukovodstvo po eksperimentalnomu (doklinicheskomu) izucheniiu novykh farmakologicheskikh veschestv. Moscow: Remedium, 398.
  18. Shymorova, Yu. Ye., Kyslychenko, V. S. (2020). Pat. No. 139957 UA. Protyzapalnyi zasib na osnovi pasternaku posivnoho. MPK: A61K 9/08 (2006.01), A61K 36/00, A61P 29/00. No. u 2019 10054. declareted: 27.09.2019; published: 27.01.2020, Bul. No. 2.
  19. Shymorova, Yu. Ye. (2020). Pharmacognostic study of parsnip (Pastinaca sativa L.). Kharkiv, 173.
  20. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy: in 3 edition (2015). DP «Ukrainskyi naukovyi farmatsevtychnyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv». 2nd ed. Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmatsevtychnyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 1, 1128.
  21. Horiacha, L., Symonenko, N., Galuzinska, L., Shpychak, O., Kyslychenko, V. (2020). The study of the cardioprotective action of the thick extract of parsnip herb. Ukrainian Biopharmaceutical Journal, 4 (65), 46–50. doi: http://doi.org/10.24959/ubphj.20.294
  22. Shchokina, K. H., Shtryhol, S. Yu., Bielik, H. V., Butko, Ya. O. (2010). Experimental examination of cardiotread activity of recombinant antagonist of receptors of interleukin-1 (ARYL-1) and lipin on the model of immobilization stress at rats. Ukrainskyi biofarmatsevtychnyi zhurnal, 2 (7), 39–43. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2010_2_9
  23. Orekhovich, V. N. (Ed.) Sovremennye metody v biohimii (1977). Moscow: Medicina, 66–68.
  24. Beutler, Е., Duron, О., Kelly, В. М. (1963). Improved method for the determination of blood glutathion. Journal of Laboratory and Clinical Medicine, 61, 882–888.
  25. Symonenko, N. A., Mishchenko, O. Ya., Shpychak, O. S., Grashchenkova, S. A., Berezniakov, A. V., Khalieieva, O. L. (2021). Cardioprotective properties of tablets with a thick extract of the herb pasternak in the conditions of adrenaline myocardiodystrophy. PharmacologyOnline, 3, 376–382. Available at: https://pharmacologyonline.silae.it/files/archives/2021/vol3/PhOL_2021_3_A041_Symonenko.pdf
  26. Iermolenko, T. I., Chorna, N. S., Shapoval, O. M. (2019). The theoretical substantiation of the search for potential medicinal products containing biologically active substances from the food plant raw material. Clinical pharmacy, 23 (2), 30–38. doi: http://doi.org/10.24959/cphj.19.1490
  27. Zaychenko, G., Mishchenko, O., Sharifov, Ch., Gordienko, A., Tkachova, О., Sinitsyna, O. et. al. (2019). Influence of extract of peach ordinary (persica vulgaris) leaves on the state of the hypothalamic-pituitary-adrenal system of rats in conditions of chronic immobilization stress. Problems of Endocrine Pathology, 68 (2), 89–97. doi: http://doi.org/10.21856/j-pep.2019.2.13
  28. Putenkova, L. Yu., Narezkina, L. P., Osipov N. M. (2010). Vliyanie adrenalina na serce lyagushki v usloviyah termicheskogo nekroza miokarda. Vestnik medicinskoj akademii, 3, 112–114.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Симоненко, Н. А., Шпичак, О. С., Міщенко, О. Я., Кисличенко, В. С., Шпичак, Т. В., & Гращенкова, С. А. (2022). Антиоксидантна та антицитолітична активність пастернаку посівного (Pastinaca sativa L.) трави екстракту густого в умовах катехоламінової міокардіодистрофії у щурів. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1(35), 70–76. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.253546

Номер

№ 1(35) (2022)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Natalia Symonenko, Oleh Shpychak, Oksana Mishchenko, Viktoriia Kyslychenko, Tamara Shpychak, Svetlana Grashchenkova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.