Фітохімічний профіль та антидіабетичний потенціал in vitro фракціонованих екстрактів Entada Africana та Leptadenia Hastata

Автор(и)

  • Ezekiel Adewole Afe Babalola University, Нігерія https://orcid.org/0000-0002-8230-3325
  • Bashira Yusuf Afe Babalola University, Нігерія
  • Ogola-Emma Ebitimitula Bayelsa Medical University, Нігерія
  • Abiodun Ojo Afe Babalola University, Нігерія https://orcid.org/0000-0002-3973-0890
  • Deborah Funmilayo Adewumi Afe Babalola University, Нігерія
  • Oluwatosin Oludoro Afe Babalola University, Нігерія
  • Hope Akinwale Afe Babalola University, Нігерія
  • Abiodun Adejori Afe Babalola University, Нігерія
  • Babatunji E. Oyinloye Afe Babalola University, Нігерія https://orcid.org/0000-0003-2165-7936

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.255744

Ключові слова:

ВЕРХ-УФ детектор, фітохімічні речовини, α-глюкозидаза, α-амілаза, акарбоза, діабет

Анотація

Мета дослідження: З метою підтвердження використання в лікуванні діабету та визначення наявності численних фітохімічних речовин, які можуть бути пов’язані з активною дією рослин, фракціоновані екстракти Leptadenia hastata та Entada africana було проаналізовано in vitro

Матеріал і методи: листя рослин висушували, подрібнювали за допомогою подрібнювального апарату Sumeet CM/L 2128945, розмір частинок був 45,85 мкм і проводили екстрагування метанолом. Неочищені екстракти фракціонували за допомогою колонки діаметром 30×8 см і 60 г силікагелю марки 60 F254, використовуючи метанол як елюент, фракції концентрували за допомогою роторного випарника, фракціоновані екстракти пропускали на тонкошарову хроматографічну пластину (ТШХ) та визначено їх коефіцієнти затримки (КЗ). Фракції об’єднували за подібним КЗ і знову проявляли за допомогою ТШХ пластини, після чого розраховували кінцевий РФ. Неочищені екстракти кількісно визначали на вміст фітохімічних речовин, а фітохімічні речовини, присутні у фракціонованих екстрактах (LH1 і EA2), ідентифікували за допомогою ВЕРХ-УФ-детектора. Екстракти (LH1 і EA2) були протестовані на антидіабетичний потенціал за допомогою ферментів α-глюкозидази та α-амілази в антидіабетичному аналізі in vitro.

Результати: Вихід фракціонованих екстрактів становив 10,0 мг (Leptadenia hastata) і 11,5,0 мг (Entada Africana) і позначений як LH1 і EA2, КЗ для LH1 і EA2 становив 0,75±0,01 і 0,77±0,03 відповідно. Найбільшу кількість алкалоїду виявлено в E. Africana (14,50±0,25 мг/г), тоді як у L. Hastata танін не виявлено. У складі L. Hastata (LH1) було виявлено тринадцять фітохімічних речовин, з яких три були алкалоїдами. Тринадцять фітохімічних речовин було виявлено у фракції E. Africana (EA2), вісім з них були алкалоїдами та флавоноїдами. У порівнянні зі звичайною акарбозою протидіабетичні властивості рослин були кращими. EA2 мав EC50 0,950,17 г/мл (α-амілаза) і 0,970,41 г/мл (α-глюкозидаза), тоді як LH1 мав EC50 1,00±0,11 г/мл (α-амілаза) і 0,90±0,35 г/мл. мл (α-глюкозидаза). Наявність виявлених фітохімічних речовин може бути пов’язана з активними властивостями листя рослин.

Висновок: фітохімічний профіль фракціонованих екстрактів, класифікованих як флавоноїди та алкалоїди, є протидіабетичними засобами, і це довело, що досліджувані рослини мають антидіабетичний потенціал

Біографії авторів

Ezekiel Adewole, Afe Babalola University

PhD Industrial Chemistry

Department of Chemical Sciences

Bashira Yusuf, Afe Babalola University

M.Sc. Industrial Chemistry

Department of Chemical Sciences

Ogola-Emma Ebitimitula, Bayelsa Medical University

M.Sc. Industrial Chemistry

Department of Chemistry,

Abiodun Ojo, Afe Babalola University

PhD Chemistry

Department of Chemical Sciences

Deborah Funmilayo Adewumi, Afe Babalola University

PhD Chemistry

Department of Chemical Sciences

Industrial chemistry Programme

Oluwatosin Oludoro, Afe Babalola University

M.Sc. Industrial Chemistry

Department of Chemical Sciences

Hope Akinwale, Afe Babalola University

M. Sc Industrial chemistry

Department of Chemical Sciences

Abiodun Adejori, Afe Babalola University

M. Tech Biochemistry

Department of Chemical Sciences

Babatunji E. Oyinloye, Afe Babalola University

PhD Biochemistry

Department of Chemical Sciences

Посилання

  1. De Pasquale, A. (1984). Pharmacognosy: the oldest modern science. Journal of ethnopharmacology, 11 (1), 1–16. doi: http://doi.org/10.1016/0378-8741(84)90092-8
  2. Sicree, R., Shaw, J., Zimmet, P.; Gan, D. (Ed.) (2006). The Global Burden. Diabetes and Impaired Glucose Tolerance. Prevalence and Projections. Diabetes Atlas. Brussels: International Diabetes Federation, 16–103.
  3. Wais, M., Nazish, I., Samad, A., Beg, S., Abusufyan, S., Ajaj, S. A., Aqil, M. (2012). Herbal drugs for diabetic treatment: an updated review of patents. Recent Patents on Anti-Infective Drug Discovery, 7 (1), 53–59. doi: http://doi.org/10.2174/157489112799829701
  4. Wild, S., Roglic, G., Green, A., Scree, R., King, H. (2004). Global prevalence of diabetes. Estimates for the year 2000 and projections for 2030. Diabetes Care, 27 (5), 1047–1053. doi: http://doi.org/10.2337/diacare.27.10.2569-a
  5. Velho, G., Robert, J.-J. (2002). Maturity-Onset Diabetes of the Young (MODY): Genetic and Clinical Characteristics. Hormone Research in Paediatrics, 57 (1), 29–33. doi: http://doi.org/10.1159/000053309
  6. Iweala, E. E., Oludare, F. D. (2011). Hypoglycemic effects, biochemical and histological changes of Spondias mombin Linn and Parinari Polyandra Benth seeds Ethanolic extract in alloxan-induced diabetic rats. Journal of Pharmacology and Toxicology, 6, 101–112. doi: http://doi.org/10.3923/jpt.2011.101.112
  7. Nwaogu, L. A., Alisi, C. S., Ibegbulem, C. O., Igwe, C. U. (2007). Phytochemical and antimicrobial activity of ethanolic extract of Landoiphia owariensis leaf. African Journal of Biotechnology, 6 (7), 890–893.
  8. Ekor, M. (2014). The growing use of herbal medicines: issues relating to adverse reactions and challenges in monitoring safety. Frontiers in pharmacology, 4, 177. doi: http://doi.org/10.3389/fphar.2013.00177
  9. Yusuf, A. J., Abdullahi, M. I. (2019). The phytochemical and pharmacological actions of Entada africana Guill. And Perr. Heliyon, 5 (9), e02332. doi: http://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e02332
  10. Burkill, M. H. (1995). The Useful Plants of Tropical Africa, Families J–L. Vol. 3. Royal Botanic Gardens Kew, 229–230.
  11. Tibiri, A., Banzouzi, J. T., Traore, A., Nacoulma, G., Guissou, I. P., Mbatchi, B. (2007). Toxicological Assessment of Methanolic Stem Bark and Leaf Extracts of Entada africana Guill. and Perr., Mimosaceae. International Journal of Pharmacology, 3 (5), 393–399. doi: http://doi.org/10.3923/ijp.2007.393.399
  12. Ezenyi, I. C., Ranarivelo, L., Oluwakanyinsola, S. A., Emeje, M. (2014). Analgesic, anti-inflammatory, and heme biomineralization inhibitory properties of Entada africana ethanol leaf extract with antiplasmodial activity against Plasmodium falciparum. Journal of Basic and Clinical Physiology and Pharmacology, 25(2), 217–223. doi: http://doi.org/10.1515/jbcpp-2013-0066
  13. Cioffi, G., Dal Piaz, F., De Caprariis, P., Sanogo, R., Marzocco, S., Autore, G., De Tommasi, N. (2006). Antiproliferative Triterpene Saponins from Entada africana. Journal of Natural Products, 69 (9), 1323–1329. doi: http://doi.org/10.1021/np060257w
  14. Galani Tietcheu, B. R., Sass, G., Njayou, N. F., Mkounga, P., Tiegs, G., Moundipa, P. F. (2014). Anti-Hepatitis C Virus Activity of Crude Extract and Fractions of Entada africana in Genotype 1b Replicon Systems. The American Journal of Chinese Medicine, 42 (4), 853–868. doi: http://doi.org/10.1142/s0192415x14500542
  15. Njayou, F. N., Aboudi, E. C. E., Tandjang, M. K., Tchana, A. K., Ngadjui, B. T., Mouridipa, P. F. (2013). Hepatoprotective and antioxidant activities of stem bark extract of khaya grandifololia(Welc) CDC and Entada africana Guill et Perry. Journal of Natural products, 6, 73–80.
  16. Dambatta, S., Aliyu, B. S. (2011). A survey of major ethnomedicinal plants of Kano, northern Nigeria, their knowledge and uses by traditional healers. Bayero Journal of Pure and Applied Sciences, 4 (2), 28–34. doi: http://doi.org/10.4314/bajopas.v4i2.6
  17. Mathieu, G., Meissa, D. (2008). Traditional Leafy Vegetables In Senegal: Diversity And Medicinal Uses. African Journal of Traditional, Complementary and Alternative Medicines, 4 (4), 469–475. doi: http://doi.org/10.4314/ajtcam.v4i4.31239
  18. Aliero, A. A., Wara, S. H. (2009). Validating the medicinal potential of Leptadenia hastate. African Journal of pharmacy and pharmacology, 3 (6), 335–338.
  19. Bello, A., Aliero, A. A., Saidu, Y., Muhammed, S. (2011). Phytochemical screening, polyphenolic content, and Alpha-glucosidase inhibitory potential of Leptadania hastate(pers) Dcne Nigeria. Bayero Journal of Pure and Applied Sciences, 19 (2), 181–186.
  20. Nikiéma, J. B., Vanhaelen-Fastré, R., Vanhaelen, M., Fontaine, J., De Graef, C., Heenen, M. (2001). Effects of antiinflammatory triterpenes isolated fromLeptadenia hastatalatex on Keratinocyte Proliferation. Phytotherapy Research, 15 (2), 131–134. doi: http://doi.org/10.1002/ptr.700
  21. Taber, D. F., Hoerrner, R. S. (1991). Column chromatography: Isolation of caffeine. Journal of Chemical Education, 68 (1), 73. doi: http://doi.org/10.1021/ed068p73
  22. Harborne, J. B. (1998). Textbook of Phytochemical Methods. A Guide to Modern Techniques of Plant Analysis. London: Chapman and Hall Ltd, 21–72.
  23. Bao, J., Cai, Y., Sun, M., Wang, G., Corke, H. (2005). Anthocyanins, Flavonols, and Free Radical Scavenging Activity of Chinese Bayberry (Myrica rubra) Extracts and Their Color Properties and Stability. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 53 (6), 2327–2332. doi: http://doi.org/10.1021/jf048312z
  24. Makkar, H. P. S., Goodchild, A. V. (1996). Quantification of tannins: A laboratory manual. Aleppo: International Center for Agricultural Research in Dry Areas, 4–6.
  25. Obadoni, B. O., Ochuko, P. O. (2001). Phytochemical Studies and Comparative Efficacy of the Crude Extracts of Some Homeostatic Plants in Edo and Delta States of Nigeria. Global Journal of Pure and Applied Science, 8 (2), 203–208. doi: http://doi.org/10.4314/gjpas.v8i2.16033
  26. Oboh, G., Babatola, L. J., Ademiluyi, A. O. (2018). Antioxidant properties of phenolic extracts of African mistletoe (Loranthus begwensis L.) from Kolanut and breadfruit trees. Journal of Food Science and Quality Management, 32 (6).
  27. Akbari, M., Rasouli, H., Bahdor, T. (2012). Physiological and pharmaceutical effect of fenugreek: a review. IOSR Journal of Pharmacy (IOSRPHR), 2 (4), 49–53. doi: http://doi.org/10.9790/3013-24204953
  28. Loolaie, M., Moasefi, N., Rasouli, H., Adibi, H. (2017). Peppermint and Its Functionality: A Review. Archives of Clinical Microbiology, 8 (4). doi: http://doi.org/10.4172/1989-8436.100054
  29. Rasouli, H., Farzaei, M., Mansouri, K., Mohammadzadeh, S., Khodarahmi, R. (2016). Plant Cell Cancer: May Natural Phenolic Compounds Prevent Onset and Development of Plant Cell Malignancy? A Literature Review. Molecules, 21 (9), 1104. doi: http://doi.org/10.3390/molecules21091104
  30. Rasouli, H., Farzaei, M. H., Khodarahmi, R. (2017). Polyphenols and their benefits: A review. International Journal of Food Properties, 1–42. doi: http://doi.org/10.1080/10942912.2017.1354017
  31. Yarani, R., Mansouri, K, Mohammadi-Motlagh, H. R., Mahnam, A., Emami, Aleagha, M. S. (2013). In vitro inhibition of angiogenesis by hydroalcoholic extract of oak (Quercus infectoria) acorn shell via suppressing VEGF, MMP-2, and MMP-9 secretion. Pharmaceutical Biology, 51 (3), 361–368. doi: http://doi.org/10.3109/13880209.2012.729147
  32. Bai, L., Li, X., He, L., Zheng, Y., Lu, H., Li, J., Li, J. (2019). Antidiabetic Potential of Flavonoids from Traditional Chinese Medicine: A Review. The American Journal of Chinese Medicine, 47 (5), 933–957. doi: http://doi.org/10.1142/s0192415x19500496
  33. Salehi, B., Ata, A., V. Anil Kumar, N., Sharopov, F., Ramírez-Alarcón, K., Ruiz-Ortega, A. et. al. (2019). Antidiabetic Potential of Medicinal Plants and Their Active Components. Biomolecules, 9 (10), 551. doi: http://doi.org/10.3390/biom9100551
  34. Rafe, M. R. (2017). A review of five traditionally used anti-diabetic plants of Bangladesh and their pharmacological activities. Asian Pacific Journal of Tropical Medicine, 10 (10), 933–939. doi: http://doi.org/10.1016/j.apjtm.2017.09.002
  35. Syed, A. H., Master, G. N., Thota, K. C., Md, A. P. (2020). A review on medicinal plants with anti-diabetic activity. International Journal of Advanced Research, 8 (3), 902–917. doi: http://doi.org/10.21474/ijar01/10705
  36. Koski, R. R. (2006). Practical review of oral antihyperglycemic agents for Type 2 diabetes mellitus. The Diabetes Educator, 32 (6), 869–876. doi: http://doi.org/10.1177/0145721706294260
  37. Ribnicky, D. M., Poulev, A., Watford, M., Cefalu, W. T., Raskin, I. (2006). Antihyperglycemic activity of Tarralin™, an ethanolic extract of Artemisia dracunculus L. Phytomedicine, 13 (8), 550–557. doi: http://doi.org/10.1016/j.phymed.2005.09.007
  38. Song, T. J., Park, C. H., In, K. R., Kim, J. B., Kim, J. H., Kim, M. (2021). Antidiabetic effects of betulinic acid mediated by the activation of the AMP-activated protein kinase pathway. PLoS ONE, 16 (4), e0249109. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0249109
  39. Barky, A. R. E., Ezz, A. A., Mohammed, T. M. (2020). The Potential Role of apigenin in Diabetes Mellitus. International Journal of Clinical Case Reports and Reviews, 3 (1).
  40. Dineshkumar, B., Mitra, A., Manjunatha, M. A. (2010). Comparative study of alpha-amylase inhibitory activities of common antidiabetic plants of Kharagpur 1 block. International Journal of Green Pharmacy, 4 (2), 115–121. doi: http://doi.org/10.4103/0973-8258.63887

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Adewole, E., Yusuf, B., Ebitimitula, O.-E., Ojo, A., Adewumi, D. F., Oludoro, O., Akinwale, H., Adejori, A., & Oyinloye, B. E. (2022). Фітохімічний профіль та антидіабетичний потенціал in vitro фракціонованих екстрактів Entada Africana та Leptadenia Hastata. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (3(37), 65–73. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.255744

Номер

№ 3(37) (2022)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Ezekiel Adewole, Bashira Yusuf, Ogola-Emma Ebitimitula, Abiodun Ojo, Deborah Funmilayo Adewumi, Oluwatosin Oludoro, Hope Akinwale, Abiodun Adejori, Babatunji E. Oyinloye

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.