Експериментальні дослідження з розробки складу трансдермальної терапевтичної системи протизапальної дії на основі композиції природних субстанцій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.259877

Ключові слова:

трансдермальні пластири, склад, екстракт верби білої кори, екстракт шавлії лікарської листя, кверцетин

Анотація

Метою роботи є розробка складу трансдермальної терапевтичної системи протизапальної дії на основі активних фармацевтичних інгредієнтів природного походження.

Матеріали та методи. Підбір адгезивних матеріалів, пластифікаторів та розчинників, вплив уведення до основи активних фармацевтичних інгредієнтів, визначення оптимальних температури та часу висушування, фармакологічний скринінг проводили фізико-хімічними, біофармацевтичними та фармакологічними методами дослідження.

Результати. Розроблено склад гідрофільної адгезійної композиції, до складу якої входять полівінілпіролідон, еудрагіт (адгезиви), макрогол 400  (пластифікатор), ізопропіловий спирт (розчинник) у співвідношенні 50 : 8 : 12 : 30 відповідно. Дана композиція: легко наноситься на полімерну основу, добре тримає форму (не витікає за межі основи), наноситься тонким шаром та рівномірно розподіляється по основі. Оптимальним режимом висушування адгезійної композиції на основі ПВП є 75 ℃ протягом 30 хв, на основі ПВС – 75 ℃ протягом 35 хв, композиції, до складу якої входить еудрагіт – 50 ℃ протягом 10 хв. Встановлено, що додавання до адгезійної композиції діючих речовин не чинить негативного впливу на її властивості. «Оптимальним» залишаємо без «температурний» адже ми і час визначали не лише температуру. ПВС далі розшифровано – полівініловий спирт.

Проведено вивчення антиексудативної активності досліджуваних зразків з використанням в якості АФІ різних комбінацій речовин природного походження та встановлено, що кращими протизапальними властивостями (25 %) володіє зразок № 4, до складу якого входять екстракти сухі верби білої кори (30,0) і шавлії лікарської листя (10,0) та кверцетин (30,0) на 100,0 препарату. Уведення до складу пластира гірчичного порошку, як судинорозширювального компоненту, до посилення фармакологічного ефекту не призвело.

Висновки. На основі фізико-хімічних, біофармацевтичних та фармакологічних досліджень розроблено склад трансдермальної терапевтичної системи протизапальної дії з активними фармацевтичними інгредієнтами природного походження.

Біографії авторів

Лілія Іванівна Вишневська, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувачка кафедри

Кафедра аптечної технології ліків

Анастасія Ігорівна Олефір, Національний фармацевтичний університет

Аспірантка

Кафедра аптечної технології ліків

Дмитро Віталійович Литкін, Національного фармацевтичного університету

Кандидат біологічних наук, заступник директора навчально-наукового інституту

Навчально-науковий інститут прикладної фармації

Любов Анатоліївна Боднар, Національний фармацевтичний університет

Аспірантка

Кафедра аптечної технології ліків

Посилання

  1. Musculoskeletal conditions. World Health Organization. Available at: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/musculoskeletal-conditions
  2. Kriplani, P., Sharma, A., Aman, P. P., Chopra, B., Dhingra, A., Deswal, G. (2018). Formulation and evaluation of transdermal patch of diclofenac sodium. Global Journal of Pharmacy and Pharmaceutical Sciences, 4 (5). doi: http://doi.org/10.19080/gjpps.2018.04.555647
  3. Zhang, Y., Cun, D., Kong, X., Fang, L. (2014). Design and evaluation of a novel transdermal patch containing diclofenac and teriflunomide for rheumatoid arthritis therapy. asian journal of pharmaceutical sciences, 9 (5), 251–259. doi: http://doi.org/10.19080/gjpps.2018.04.555647
  4. Putri, F. R., Adjeng, A. N. T., Yuniar, N., Handoyo, M., Sahumena, M. A. (2019). Formulation and physical characterization of curcumin nanoparticle transdermal patch. International Journal of Applied Pharmaceutics, 11 (6), 217–221. doi: http://doi.org/10.22159/ijap.2019v11i6.34780
  5. Kurakula, M., Ahmed, O. A., Fahmy, U. A., Ahmed, T. A. (2016). Solid lipid nanoparticles for transdermal delivery of avanafil: optimization, formulation, in-vitro and ex-vivo studies. Journal of liposome research, 26 (4), 288–296. doi: http://doi.org/10.3109/08982104.2015.1117490
  6. Yang, Z., Teng, Y., Wang, H., Hou, H. (2013). Enhancement of skin permeation of bufalin by limonene via reservoir type transdermal patch: formulation design and biopharmaceutical evaluation. International journal of pharmaceutics, 447 (1-2), 231–240. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijpharm.2013.02.048
  7. Mahajan, N. M., Zode, G. H., Mahapatra, D. K., Thakre, S., Dumore, N., Gangane, P. S. (2018). Formulation development and evaluation of transdermal patch of piroxicam for treating dysmenorrhoea. Journal of Applied Pharmaceutical Science, 8 (11), 35–41.
  8. Hafeez, A., Jain, U., Singh, J., Maurya, A., Rana, L. (2013). Recent Advances in Transdermal Drug Delivery System (TDDS): An Overview. Journal of Scientific and Innovative Research, 2 (3), 695–709.
  9. Tin, W. W. (2014). Electrical, magnetic, photomechanical and cavitational waves to overcome skin barrier for transdermal drug delivery. Journal of Controlled Release, 193, 257–269. doi: http://doi.org/10.1016/j.jconrel.2014.04.045
  10. Vijay, B. M., Vinay, K., Rajeev, K. (2019). An Overview of Transdermal Drug Delivery System. Journal of Drug Delivery & Therapeutics, 9, 773–778.
  11. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 2. Kharkiv: DP «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 1113–1114.
  12. European Pharmacopoeia (2013). Strasbourg: European Department for the Quality of Medicines, 798–799.
  13. Gaur, P. K., Mishra, S., Purohit, S. (2013). Solid Lipid Nanoparticles of Guggul Lipid as Drug Carrier for Transdermal Drug Delivery. BioMed Research International, 2013, 1–10. doi: http://doi.org/10.1155/2013/750690
  14. Shara, M., Stohs, S. J. (2015). Efficacy and Safety of White Willow Bark (Salix alba Extracts. Phytotherapy Research, 29 (8), 1112–1116. doi: http://doi.org/10.1002/ptr.5377
  15. Myha, M. M. et. al. (2019). Fitokhimichnyi profil ta protyzapalna aktyvnist sukhykh ekstraktiv z lystia shavlii likarskoi. Biolohiia ta farmatsiia, 4, 38–42.
  16. Koshovyi, O. N., Vovk, G. V., Akhmedov, E. Yu., Komissarenko, A. N. (2015). The study of the chemical composition and pharmacological activity of Salvia officinalis leaves extracts getting by complex processing. Azerbaijan Pharmaceutical and Pharmacotherapy Journal, 15 (1), 30–34.
  17. Hladkykh, F. V., Stepaniuk, N. H. (2014). New approaches to reduce ulcerogenity of nonsteroidal anti-inflammatory drugs: achievements, unsolved issues and ways to optimize. Zaporozhye Medical Journal, 2, 82–86. doi: http://doi.org/10.14739/2310-1210.2014.2.25437
  18. Fan, M., Zhang, G., Hu, X., Xu, X., Gong, D. (2017). Quercetin as a tyrosinase inhibitor: Inhibitory activity, conformational change and mechanism. Food Research International, 100, 226–233. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodres.2017.07.010
  19. Luna-Vázquez, F., Ibarra-Alvarado, C., Rojas-Molina, A., Rojas-Molina, I., Zavala-Sánchez, M. (2013). Vasodilator Compounds Derived from Plants and Their Mechanisms of Action. Molecules, 18 (5), 5814–5857. doi: http://doi.org/10.3390/molecules18055814
  20. Lapach, S. N., Chubenko, A. V., Babych, P. N. (2001). Statystycheskye metodi v medyko-byolohycheskykh yssledovanyiakh s yspolzovanyem Excel. Kyiv: Moryon, 320.
  21. Kvertsetyn hranuly 0,04 h/1 h paket 2 h. Available at: https://compendium.com.ua/dec/260462/7207-233111/
  22. Assalix®. Available at: https://compendium.com.ua/dec/267469/
  23. SALVIN. Available at: https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=6865
  24. Di Rosa, M., Giroud, J. P., Willoughby, D. A. (1971). Studies of the mediators of the acute inflammatory response induced in rats in different sites by carrageenan and turpentine. The Journal of Pathology, 104 (1), 15–29. doi: http://doi.org/10.1002/path.1711040103
  25. Rise, D., Sri, L., Desy, S. A. (2018). Antiinflammatory Activity Patch Ethanol Extract Of Leaf Katuk (Sauropus Androgynus L. Merr). Jurnal Ilmu Kefarmasian Indonesia, 16 (1), 1–5. doi: http://doi.org/10.35814/jifi.v16i1.493
  26. Quan, P., Jiao, B., Shang, R., Liu, C., Fang, L. (2021). Alternative therapy of rheumatoid arthritis with a novel transdermal patch containing Siegesbeckiae Herba extract. Journal of Ethnopharmacology, 265, 113294. doi: http://doi.org/10.1016/j.jep.2020.113294

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Вишневська, Л. І., Олефір, А. І., Литкін, Д. В., & Боднар, Л. А. (2022). Експериментальні дослідження з розробки складу трансдермальної терапевтичної системи протизапальної дії на основі композиції природних субстанцій. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (3(37), 12–18. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.259877

Номер

№ 3(37) (2022)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Liliia Vyshnevska, Anastasia Olefir, Dmytro Lytkin, Liubov Bodnar

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.