Менеджмент передменструального синдрому: результати анкетного опитування жінок в аптеках міста Львова, Україна

Автор(и)

  • Христина Ігорівна Макух Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна https://orcid.org/0000-0002-6796-7342
  • Оксана Юріївна Городнича Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна https://orcid.org/0000-0002-6373-1447
  • Оксана Михайлівна Непийвода Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна https://orcid.org/0000-0002-2858-9238

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.260186

Ключові слова:

передменструальний синдром, симптоми, менеджмент, анкетне опитування, фармакотерапія, нестероїдні протизапальні засоби, рослинні засоби, фактори ризику

Анотація

Мета. Встановити поширеність передменструального синдрому (ПМС), а також провести оцінку медикаментозного менеджменту цього захворювання у жінок м. Львова.

Матеріали і методи. Об’єктами дослідження слугували сучасні наукові публікації, дотичні до проблеми ПМС, а також результати анкетування жінок (n=105). Використано методи: систематизації, узагальнення, порівняння, анкетного опитування. Статистичний аналіз із наведенням результатів дескриптивної статистики, одновимірного аналізу (з використанням бінарної логістичної регресії) та множинної логістичної регресії здійснено в середовищі програми SPSS Trial.

Результати. Симптоми ПМС спостерігаються у 83,8 % жінок. Найпоширеніші скарги ПМС включають: біль живота та/або попереку (46,6 %) і підвищену дратівливість/агресію (43,2 %). Практично половина (46,6 %) жінок, які відчувають симптоми ПМС, консультуються з фармацевтичним працівником, і лише 23,9 % звертаються до лікаря. При цьому, 87,5 % учасниць дослідження (із числа тих, хто страждає ПМС) для полегшення/усунення симптомів ПМС застосовує ліки, переважно нестероїдні протизапальні засоби (77,6 %), седативні (36,8 %), та комплексні рослинні засоби, що впливають на статеву систему (18,4 %). Встановлено, що 44,8 % опитаних перевагу надають засобам рослинного походження. До факторів, які сприяють прихильності жінок до фітозасобів, належать: застосування у минулому синтетичних ліків для усунення/профілактики ПМС (p=0,004) та наявність у анамнезі побічних реакцій при застосуванні синтетичних ЛЗ з приводу ПМС (p=0,026).

Висновки. ПМС є серйозною медико-соціальною проблемою. Досягнення ефективного та безпечного медикаментозного менеджменту ПМС вимагає спільної участі як медичного так і фармацевтичного фахівця, а з погляду комплаєнтності та корекції способу життя – і самого пацієнта

Біографії авторів

Христина Ігорівна Макух, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра менеджменту в охороні здоров’я, фармакотерапії і клінічної фармації

Оксана Юріївна Городнича, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра менеджменту в охороні здоров’я, фармакотерапії і клінічної фармації

Оксана Михайлівна Непийвода, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Асистент

Кафедра менеджменту в охороні здоров’я, фармакотерапії і клінічної фармації

Посилання

  1. Yesildere Saglam, H., Orsal, O. (2020). Effect of exercise on premenstrual symptoms: A systematic review. Complementary Therapies in Medicine, 48, 102272. doi: http://doi.org/10.1016/j.ctim.2019.102272
  2. Hofmeister, S., Bodden, S. (2016). Premenstrual syndrome and premenstrual dysphoric disorder. American family physician, 94 (3), 236–240. Available at: https://www.aafp.org/afp/2016/0801/p236.html
  3. Buddhabunyakan, N., Kaewrudee, S., Chongsomchai, C., Soontrapa, S., Somboonporn, W., Sothornwit, J. (2017). Premenstrual syndrome (PMS) among high school students. International Journal of Women’s Health, 9, 501–505. doi: http://doi.org/10.2147/ijwh.s140679
  4. Direkvand-Moghadam, A., Sayehmiri, K., Delpisheh, A., Sattar, K (2014). Epidemiology of premenstrual syndrome (pms) – a systematic review and meta-analysis study. J Clin. Diagn Res, 8 (2), 106–109. doi: http://doi.org/10.7860/jcdr/2014/8024.4021
  5. Shahbazi, F., Eslampanah, Z., Niaparast, M. (2020). Prevalence of symptoms and medication use among female medical students and pharmacy clients with premenstrual syndrome: a cross‐sectional study in Iran. Journal of Pharmacy Practice and Research, 50 (1), 55–60. doi: http://doi.org/10.1002/jppr.1609
  6. Mohib, A., Zafar, A., Najam, A., Tanveer, H., Rehman, R. (2018). Premenstrual Syndrome: Existence, Knowledge, and Attitude Among Female University Students in Karachi. Cureus, 10 (3), e2290. doi: http://doi.org/10.7759/cureus.2290
  7. Dennerstein, L., Lehert, P., Keung, L. S., Pal, S. A., Choi, D. (2010). Asian study of effects of premenstrual symptoms on activities of daily life. Menopause International, 16 (4), 146–151. doi: http://doi.org/10.1258/mi.2010.010035
  8. Hamaideh, S. H., Al-Ashram, S. A., Al-Modallal, H. (2013). Premenstrual syndrome and premenstrual dysphoric disorder among Jordanian women. Journal of Psychiatric and Mental Health Nursing, 21 (1), 60–68. doi: http://doi.org/10.1111/jpm.12047
  9. Maged, A. M., Abbassy, A. H., Sakr, H. R. S., Elsawah, H., Wagih, H., Ogila, A. I., Kotb, A. (2018). Effect of swimming exercise on premenstrual syndrome. Archives of Gynecology and Obstetrics, 297 (4), 951–959. doi: http://doi.org/10.1007/s00404-018-4664-1
  10. Mohebbi Dehnavi, Z., Jafarnejad, F., Sadeghi Goghary, S. (2018). The effect of 8 weeks aerobic exercise on severity of physical symptoms of premenstrual syndrome: a clinical trial study. BMC Women’s Health, 18 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12905-018-0565-5
  11. Pakharenko, L. V. (2014). Hormonal aspects of premenstrual syndrome. Women's health, 10 (96), 144–146.
  12. Tatarchuk, T. F., Zakharenko, N. F., Manoliak, I. P. (2018). Premenstrual syndrome. Pathogenetic aspects of treatment. Reproductive Endocrinology, 5 (43), 50–54. doi: http://doi.org/10.18370/2309-4117.2018.43.50-54
  13. Franchuk, O. S., Franchuk, M. O. (2019). Treatment of premenstrual syndrome with the use of adaptol and sedative preparations of plant origin. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 136–139. doi: http://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10202
  14. Bulavenko, O. V., Palapa, V. V., Dzis, N. P. (2014). Investigation of life quality in women of early reproductive age with edematous form of premenstrual sindrome. Reports of Vinnytsia National Medical University, 18 (2), 508–512. Available at: https://dspace.vnmu.edu.ua/handle/123456789/5133
  15. Potter, J., Bouyer, J., Trussell, J., Moreau, C. (2009). Premenstrual Syndrome Prevalence and Fluctuation over Time: Results from a French Population-Based Survey. Journal of Women’s Health, 18 (1), 31–39. doi: http://doi.org/10.1089/jwh.2008.0932
  16. Czajkowska, M., Drosdzol-Cop, A., Gałązka, I., Naworska, B., Skrzypulec-Plinta, V. (2015). Menstrual Cycle and the Prevalence of Premenstrual Syndrome/Premenstrual Dysphoric Disorder in Adolescent Athletes. Journal of Pediatric and Adolescent Gynecology, 28 (6), 492–498. doi: http://doi.org/10.1016/j.jpag.2015.02.113
  17. Bianco, V., Cestari, A. M., Casati, D., Cipriani, S., Radici, G., Valente, I. (2014). Premenstrual syndrome and beyond: lifestyle, nutrition, and personal facts. Minerva ginecologica, 66 (4), 365–375. Available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25020055/
  18. Geta, T. G., Woldeamanuel, G. G., Dassa, T. T. (2020). Prevalence and associated factors of premenstrual syndrome among women of the reproductive age group in Ethiopia: Systematic review and meta-analysis. PLOS ONE, 15 (11), e0241702. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0241702
  19. Ezeh, O., Ezeh, C. (2016). Prevalence of prementrual syndrome and copıng strategıes among school gırls. African Journal for The Psychological Studies of Social Issues, 19 (2), 111–119. Available at: https://www.ajol.info/index.php/ajpssi/article/view/176111
  20. Shrestha, D. B., Shrestha, S., Dangol, D., Aryal, B. B., Shrestha, S., Sapkota, B., Rai, S. (2019). Premenstrual Syndrome in Students of a Teaching Hospital. Journal of Nepal Health Research Council, 17 (2), 253–257. doi: http://doi.org/10.33314/jnhrc.v0i0.1213
  21. Lete, I., Dueñas, J. L., Serrano, I., Doval, J. L., Martínez-Salmeán, J., Coll, C. et. al. (2011). Attitudes of Spanish women toward premenstrual symptoms, premenstrual syndrome and premenstrual dysphoric disorder: results of a nationwide survey. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 159 (1), 115–118. doi: http://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2011.06.041
  22. Śliwerski, A., Koszałkowska, K. (2021). The Influence of Depression on Biased Diagnosis of Premenstrual Syndrome and Premenstrual Dysphoric Disorder by the PSST Inventory. Life, 11 (11), 1278. doi: http://doi.org/10.3390/life11111278
  23. Abeje, A., Berhanu, Z. (2019). Premenstrual syndrome and factors associated with it among secondary and preparatory school students in Debremarkos town, North-west Ethiopia, 2016. BMC Research Notes, 12 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s13104-019-4549-9
  24. Yoshimi, K., Shiina, M., Takeda, T. (2019). Lifestyle Factors Associated with Premenstrual Syndrome: A Cross-sectional Study of Japanese High School Students. Journal of Pediatric and Adolescent Gynecology, 32 (6), 590–595. doi: http://doi.org/10.1016/j.jpag.2019.09.001
  25. Seedhom, A. E., Mohammed, E. S., Mahfouz, E. M. (2013). Life Style Factors Associated with Premenstrual Syndrome among El-Minia University Students, Egypt. ISRN Public Health, 2013, 1–6. doi: http://doi.org/10.1155/2013/617123
  26. Rezende, A. P. R., Alvarenga, F. R., Ramos, M., Franken, D. L., Dias da Costa, J. S., Pattussi, M. P., Paniz, V. M. V. (2022). Prevalence of Premenstrual Syndrome and Associated Factors Among Academics of a University in Midwest Brazil. Revista Brasileira de Ginecologia e Obstetrícia / RBGO Gynecology and Obstetrics, 44 (2), 133–141. doi: http://doi.org/10.1055/s-0041-1741456
  27. The State Register of Drugs of Ukraine. Available at: http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlist?opendocument
  28. Albsoul-Younes, A., Alefishat, E., Farha, R. A., Tashman, L., Hijjih, E., AlKhatib, R. (2017). Premenstrual syndrome and premenstrual dysphoric disorders among Jordanian women. Perspectives in Psychiatric Care, 54 (3), 348–353. doi: http://doi.org/10.1111/ppc.12252
  29. Marjoribanks, J., Ayeleke, R. O., Farquhar, C., Proctor, M. (2015). Nonsteroidal anti-inflammatory drugs for dysmenorrhoea. Cochrane Database of Systematic Reviews. doi: http://doi.org/10.1002/14651858.cd001751.pub3
  30. Cerqueira, R. O., Frey, B. N., Leclerc, E., Brietzke, E. (2017). Vitex agnus castus for premenstrual syndrome and premenstrual dysphoric disorder: a systematic review. Archives of Women’s Mental Health, 20 (6), 713–719. doi: http://doi.org/10.1007/s00737-017-0791-0
  31. Ooi, S. L., Watts, S., McClean, R., Pak, S. C. (2020). Vitex Agnus-Castus for the Treatment of Cyclic Mastalgia: A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of Women’s Health, 29 (2), 262–278. doi: http://doi.org/10.1089/jwh.2019.7770
  32. Canning, S., Waterman, M., Orsi, N., Ayres, J., Simpson, N., Dye, L. (2010). The Efficacy of Hypericum perforatum (St Johnʼs Wort) for the Treatment of Premenstrual Syndrome: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. CNS Drugs, 24 (3), 207–225. doi: http://doi.org/10.2165/11530120-000000000-00000
  33. Ghazanfarpour, M., Kaviani, M., Asadi, N., Ghaffarpasand, F., Ziyadlou, S., Tabatabaee, H. R., Dehghankhalili, M. (2011). Hypericum perforatumfor the treatment of premenstrual syndrome. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 113 (1), 84–85. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijgo.2010.11.007
  34. Jang, S. H., Kim, D. I., Choi, M.-S. (2014). Effects and treatment methods of acupuncture and herbal medicine for premenstrual syndrome/premenstrual dysphoric disorder: systematic review. BMC Complementary and Alternative Medicine, 14 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1472-6882-14-11
  35. Shahmohammadi, A., Ramezanpour, N., Mahdavi Siuki, M., Dizavandi, F., Ghazanfarpour, M., Rahmani, Y. et. al. (2019). The efficacy of herbal medicines on anxiety and depression in peri- and postmenopausal women: A systematic review and meta-analysis. Post Reproductive Health, 25 (3), 131–141. doi: http://doi.org/10.1177/2053369119841166
  36. Leach, M. J., Moore, V. (2012). Black cohosh (Cimicifuga spp.) for menopausal symptoms. The Cochrane database of systematic reviews. doi: http://doi.org/10.1002/14651858.cd007244.pub2

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Макух, Х. І., Городнича, О. Ю., & Непийвода, О. М. (2022). Менеджмент передменструального синдрому: результати анкетного опитування жінок в аптеках міста Львова, Україна. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (3(37), 27–33. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.260186

Номер

№ 3(37) (2022)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Khrystyna Makukh, Oksana Horodnycha, Oksana Nepyivoda

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.