Оцінка стану фармацевтичного забезпечення хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера в Україні у відповідності до міжнародних рекомендацій

Анотація

Мета: провести оцінку стану фармацевтичного забезпечення пацієнтів з деменцією при хворобі Альцгеймера в Україні у відповідності до міжнародних рекомендацій.

Матеріали і методи. Під час проведення досліджень використовували міжнародні рекомендації, клінічні протоколи, які регулюють питання організації надання медичної та фармацевтичної допомоги хворим з деменцією при хворобі Альцгеймера у США, Австралії, Японії, Німеччині, Великобританії, Фінляндії, Індії, Казахстані та в Україні. Фактичний стан фармацевтичного забезпечення цих хворих в Україні досліджувався з використанням деперсоніфікованої бази лікарських призначень, яка функціонувала у деяких спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Крім цього, використовувались дані інформаційно-пошукової системи «Моріон». Використовувалися загальнотеоретичні (історичний, формальний, графічний, гіпотетико-дедуктивний і таке ін.) та прикладні (клініко-економічні, організаційно-економічні, математико-статистичні тощо) методи досліджень.

Результати дослідження. Встановлено, що у світовій науковій спільноті сформувалась консолідована думка стосовно можливості ефективного використання у патогенетичному лікуванні хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера препаратів із груп N06DА Інгібітори ацетилхолінестерази та N06DX-Інші засоби для застосуванні у разі деменції. Так, фармацевтична складова міжнародних рекомендацій, клінічних протоколів лікування цих хворих містить чотири препарати, що використовуються у патогенетичній терапії. Це N06DA02 Донепезил, N06DA03 Ривастигмін, N06DA04 Галантамін та N06DX01 Мемантин. Доведено, що всі вищезазначені препарати представлені у складі вітчизняного клінічного протоколу лікування хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера, Державного формуляру ЛЗ (за виключенням N06DA03 Ривастигміну), Державного реєстру ЛЗ. Одночасно з тим, всі вони були відсутні у складі Національного переліку основних ЛЗ, який має важливе соціально-економічне та медико-фармацевтичне значення в системі охорони здоров’я. Встановлено, що хворим (200 осіб) було здійснено 2487 лікарських призначень (100,0 %), серед яких 9,41 % (234 призначення) припадало на препарати, які застосовуються у патогенетичному лікуванні. Відмічається вкрай непропорційний характер розподілу лікарських призначень та споживання за міжнародними непатентованими назвами препаратів. Так, на препарати N06DX01 Мемантину припадало 80,41 % (188 призначень) від всіх призначень по групі N06D Засоби для застосування при деменції, а показник споживання дорівнював 84420,20 грн, що складало 91,48 % від суми витрат, спрямованих на фармацевтичне забезпечення хворих у разі проведення їм патогенетичного лікування. Значне домінування препаратів N06DX01 Мемантину у структурі призначень та споживання вказує на наявність тяжких, запущених форм деменцій у хворих. Цей факт ще раз підкреслює необхідність раннього виявлення та лікування когнітивних порушень, перш за все, з метою раціонального використання обмежених ресурсів охорони здоров’я. Нами встановлена відсутність призначень по препаратах N06D A04 Галантаміну, які рекомендовані як відповідними міжнародними рекомендаціями у різних країнах світу так й вітчизняним клінічним протоколом у разі патогенетичного лікування легких та помірних форм хвороби Альцгеймера. При цьому, у лікуванні вітчизняних пацієнтів були використані препарати N06DA05 Іпідакрину, які не представлені у фармацевтичній складовій міжнародних рекомендацій та протоколах, які регулюють питання патогенетичного лікування вищезезначених груп психоневрологічних хворих.

Висновки. Встановлені особливості у формуванні фармацевтичної складової організації лікувального процесу хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера в Україні дозволяють у подальшому проводити дослідження з розробки раціональних шляхів ресурсного забезпечення психоневрологічних пацієнтів