Порівняльний аналіз систем фармацевтичного забезпечення населення європейських країн за комплексом соціально-економічних показників

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.265814

Ключові слова:

витрати на ліки, витрати на охорону здоров’я, реімбурсація препаратів, система фармацевтичного забезпечення населення, фармацевтичний ринок

Анотація

Мета: провести аналіз стану функціонування систем фармацевтичного забезпечення населення у європейських країнах та в Україні за комплексом соціально-економічних показників.

Матеріали і методи. Використовувалися загальнотеоретичні (історичний, формальний, графічний, гіпотетико-дедуктивний і таке ін.) та прикладні (організаційно-економічні, математико-статистичні тощо) методи досліджень. Об’єктом досліджень були дані, які представлені у вільному доступі.

Результати дослідження. Встановлено, що найвище значення обсягів фармацевтичного ринку, що припадає на одного мешканця були характерні для Італії (410,18 €), а найнижче для України (53,58 €). Доведено, що зі збільшенням показників ВВП, які розраховані за паритетом купівельної спроможності (ПКС) на душу населення знижується варіаційний розмах цього показника, а також кількість країн, які мають негативне значення зовнішньоторговельного балансу. Всередині груп по країнах відмічається різний рівень залежності від імпорту фармацевтичної продукції. В Україні (перша група) імпорт був у 8,6 рази вищим, ніж дані експорту фармацевтичної продукції. Для інших країн із цієї групи (Латвія, Болгарія, Словацька Республіка) імпорт привалював над експортом у 1,3, 1,4 та 4,0 рази відповідно. Найвищі значення зовнішньоторговельного обсягу фармацевтичної продукції було характерно для країн третьої та другої груп. Безумовним лідером є Німеччина (134541,0 € million), на другій позиції представлена Італія (59533,0 € million), а на третій Франція (58568,0 € million).

Найвищі значення витрати на охорону здоров’я від ВВП (%) були характерні для країн із третьої, а найнижчі для країн із першої груп. Для всіх країн була характерна тенденція до зростання цього показника у часі. Темпи зростання були різними, як по групах, так й всередині груп по країнах. За показником суми реімбурсації вартості споживання ліків у перерахунку на особу, всередині груп спостерігалося значне коливання даних по країнах. Найбільший діапазон коливань спостерігався у третій групі (284,83 €). Найвищі значення сум реімбурсації було характерне для Німеччини (483,53 €), а найнижчі для Болгарії (54,25 €). У більшості країн спостерігається високий рівень (50,0 % й вище) участі держави у сплаті ліків, за виключенням Польщі (36,0 %), Литви (34,0 %), Латвії (37,0 %). Найнижчі значення готівкових витрат споживачів у сплаті ліків (від 13,0 % до 44,0 %) була характерна для країн третьої групи.

Висновки. Встановлені особливості функціонування систем фармацевтичного забезпечення у країнах Європи не повинні нівелювати прагнення держав до гармонізації тих процесів, які відбуваються на шляху просування ліків до споживачів

Біографії авторів

Олег Степанович Самборський, Івано-Франківський національний медичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедрa фармацевтичного управління, технології ліків та фармакогнозії

Ганна Леонідівна Панфілова, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедрa організації та економіки фармації

Юлія Валеріївна Байгуш, Івано-Франківський національний медичний університет

Кандидатка фармацевтичних наук, асистентка

Кафедра хімії, фармацевтичного аналізу та післядипломної освіти

Люсіне Сандроївна Сімонян, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедрa організації та економіки фармації

Ірина Петрівна Білик, Івано-Франківський національний медичний університет

Кандидатка фармацевтичних наук, асистентка

Кафедрa фармацевтичного управління, технології ліків та фармакогнозії

Тетяна Віталіївна Мартинюк, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедрa косметології і аромології

Галина Мирославівна Ціхонь, Івано-Франківський національний медичний університет

Асистентка

Кафедрa фармацевтичного управління, технології ліків та фармакогнозії

Віталій Миколайович Чернуха, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедрa організації та економіки фармації

Посилання

  1. Lakdawalla, D. N. (2018). Economics of the Pharmaceutical Industry. Journal of Economic Literature, 56 (2), 397–449. doi: https://doi.org/10.1257/jel.20161327
  2. Pezzola, A., Sweet, C. M. (2016). Global pharmaceutical regulation: the challenge of integration for developing states. Globalization and Health, 12 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12992-016-0208-2
  3. Rogers, D., Rogers, B., Lewis, J., Lewis, E. (2018). The UK pharmaceutical in¬dustry braces for Brexit, be it mild, severe, or doomsday. Medical Writing, 27 (4), 41–45.
  4. Espin, J., Schlander, M., Godman, B., Anderson, P., Mestre-Ferrandiz, J., Borget, I. et. al. (2018). Projecting Pharmaceutical Expenditure in EU5 to 2021: Adjusting for the Impact of Discounts and Rebates. Applied Health Economics and Health Policy, 16 (6), 803–817. doi: https://doi.org/10.1007/s40258-018-0419-1
  5. Drummond, M., Towse, A. (2019). Is rate of return pricing a useful approach when value-based pricing is not appropriate? The European Journal of Health Economics, 20 (7), 945–948. doi: https://doi.org/10.1007/s10198-019-01032-7
  6. Batt, S. (2016). Pharmaceutical Company Corruption and the Moral Crisis in Medicine. Hastings Center Report, 46 (4), 10–13. doi: https://doi.org/10.1002/hast.575
  7. Eger, S., Mahlich, J. C. (2014). Pharmaceutical regulation in Europe and its impact on corporate R&D. Health Economics Review, 4 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s13561-014-0023-5
  8. Shaikh, M., Del Giudice, P., Kourouklis, D. (2020). Revisiting the Relationship Between Price Regulation and Pharmaceutical R&D Investment. Applied Health Economics and Health Policy, 19 (2), 217–229. doi: https://doi.org/10.1007/s40258-020-00601-9
  9. Panteli, D., Arickx, F., Cleemput, I., Dedet, G., Eckhardt, H., Fogarty, E., Kaitelidou, D. (2016). Pharmaceutical regulation in 15 European countries. Health Systems in Transition, 18 (5), 1–118.
  10. Maynard, A., Bloor, K. (2015). Regulation of the pharmaceutical industry: promoting health or protecting wealth? Journal of the Royal Society of Medicine, 108 (6), 220–222. doi: https://doi.org/10.1177/0141076814568299
  11. Hawkes, N. (2014). Cancer Drugs Fund receives boost but will no longer fund “overpriced” drugs. BMJ, 349 (sep01 8), g5382–g5382. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.g5382
  12. Mestre-Ferrandiz, J., Palaska, C., Kelly, T., Hutchings, A., Parnaby, A. (2019). An analysis of orphan medicine expenditure in Europe: is it sustainable? Orphanet Journal of Rare Diseases, 14 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s13023-019-1246-7
  13. Urbinati, D., Rémuzat, C., Kornfeld, Å., Vataire, A.-L., Cetinsoy, L., Aballéa, S., Mzoughi, O., Toumi, M. (2014). EU pharmaceutical expenditure forecast. Journal of Market Access & Health Policy, 2 (1), 23738. doi: https://doi.org/10.3402/jmahp.v2.23738
  14. Lee, I.-H., Bloor, K., Hewitt, C., Maynard, A. (2014). International experience in controlling pharmaceutical expenditure: influencing patients and providers and regulating industry – a systematic review. Journal of Health Services Research & Policy, 20 (1), 52–59. doi: https://doi.org/10.1177/1355819614545675
  15. Сommunication from the commission to the European Parliament, the council, the European economic and social committee and the committee of the regions Pharmaceutical Strategy for Europea. Pudlic Health. European Commission. Available at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52020DC0761
  16. Piachaud-Moustakis, B. (2022). The European Union’s New Pharmaceutical Strategy for Europe. Pharmaceutical Technology, Pharmaceutical Technology, 46 (7), 7–8. Available at: https://www.pharmtech.com/view/the-european-union-s-new-pharmaceutical-strategy-for-europe
  17. Pinto, C. M., Roy, F. (2021). Revision of the EU General Pharmaceuticals Legislation – Public Consultation is now Open. Hogan Lovells.
  18. Shaikh, M., Del Giudice, P., Kourouklis, D. (2020). Revisiting the Relationship Between Price Regulation and Pharmaceutical R&D Investment. Applied Health Economics and Health Policy, 19 (2), 217–229. doi: https://doi.org/10.1007/s40258-020-00601-9
  19. Godman, B., Fadare, J., Kwon, H.-Y., Dias, C. Z., Kurdi, A., Dias Godói, I. P. et/ al. (2021). Evidence-based public policy making for medicines across countries: findings and implications for the future. Journal of Comparative Effectiveness Research, 10 (12), 1019–1052. doi: https://doi.org/10.2217/cer-2020-0273
  20. GDP per capita, PPP (current international $). The World Bank. Available at: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.PP.CD
  21. Fang, J.-Q. (Ed.) (2017). Handbook of Medical Statistics. Sun Yat-Sen University.
  22. Pro vnesennia zmin do Poriadku rozrakhunku hranychnykh optovo-vidpusknykh tsin na likarski zasoby, yaki vyznacheni u pereliku likarskykh zasobiv, shcho vkliucheni do Natsionalnoho pereliku osnovnykh likarskykh zasobiv ta na yaki vstanovliuiutsia hranychni optovo-vidpuskni tsiny (2020). Nakaz MOZ Ukrainy No. 139. 22.01.2020. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0133-20#Text
  23. The Pharmaceutical Industry in Figures (2021). International Federation of Pharmaceutical Manufacturers and Associations. Available at: https://www.efpia.eu/media/602709/the-pharmaceutical-industry-in-figures-2021.pdf
  24. The pharmaceutical industry and Global health facts and figures 2021 (2021). International Federation of Pharmaceutical Manufacturers and Associations, 102. Available at: https://www.ifpma.org/wp-content/uploads/2021/04/IFPMA-Facts-And-Figures-2021.pdf
  25. Rashidian, A., Soleymani, F., Cheraghali, A., Kebriaeezade, A., Kheirandish, M. (2015). A review of pharmaceutical policies in response to economic crises and sanctions. Journal of Research in Pharmacy Practice, 4 (3), 115–122. doi: https://doi.org/10.4103/2279-042x.162361
  26. Barfoed, C. (2016). The Attractiveness of the European pharmaceutical market and its explanatory factors. Copenhagen Business School, 135. Available at: https://research-api.cbs.dk/ws/portalfiles/portal/58432276/camilla_barfoed.pdf
  27. Mazaraki, A. A. (2014). Mizhnarodna ekonomika. Part 1. Kyiv: Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t, 564.
  28. Health at a Glance 2019 (2019). Health at a Glance. doi: https://doi.org/10.1787/4dd50c09-en
  29. State Statistics Service of Ukraine. Available at: https://www.ukrstat.gov.ua/
  30. Batraga, A., Kite, M., Duboviks, J., Salkovska, J. (2020). Possible consequences of Brexit on European pharmaceutical market. New Challenges in Economic and Business Development – 2020: Economic Inequality and Well-Being, 54–64. Available at: https://dspace.lu.lv/dspace/bitstream/handle/7/54169/Batraga_A_Kite_M_Duboviks_J_Salkovska_J_NC_2020.pdf?sequence=1&isAllowed=y
  31. Valverde, J. L. (2016). The globalization of medicines as a challenge for governments. Pharmaceuticals Policy and Law, 18 (1–4), 19–29. doi: https://doi.org/10.3233/ppl-160429
  32. Kotvitska, A., Volkova, A., Korzh, I., Surikova, I. (2021). Comparative analysis of indicators that determine the effectiveness of the implementation of socio-economic determinants of health in Europe and Ukraine. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 3 (31), 34–41. doi: https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.235787
  33. Bondarieva, I., Malyi, V., Posilkina, O., Mala, Z., Nessonova, M. (2021). Scientific and methodological approaches to modeling the optimal strategy for increasing the competitiveness of pharmacy chains of different sizes. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 4 (32), 59–66. doi: https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.239389
  34. Rémuzat, C., Urbinati, D., Kornfeld, Å., Vataire, A.-L., Cetinsoy, L., Aballéa, S., Mzoughi, O., Toumi, M. (2014). Pharmaceutical expenditure forecast model to support health policy decision making. Journal of Market Access & Health Policy, 2 (1), 23740. doi: https://doi.org/10.3402/jmahp.v2.23740
Comparative analysis of pharmaceutical supply systems of the population of European countries according to a complex of socio-economic indicators

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-31

Як цитувати

Самборський, О. С., Панфілова, Г. Л., Байгуш, Ю. В., Сімонян, Л. С., Білик, І. П., Мартинюк, Т. В., Ціхонь, Г. М., & Чернуха, В. М. (2022). Порівняльний аналіз систем фармацевтичного забезпечення населення європейських країн за комплексом соціально-економічних показників. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (5 (39), 16–28. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.265814

Номер

№ 5 (39) (2022)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Oleh Samborskyi, Нanna Panfilova, Yuliia Baihush, Liusine Simonian, Iryna Bilyk, Tetiana Martyniuk, Halyna Tsikhon, Vitaly Chernukha

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.