Дослідження вуглеводів сировини кукурудзи звичайної

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.274698

Ключові слова:

кукурудза звичайна, стовпчики з приймочками, листя, корені, вуглеводи, фракціонування, газова хроматографія/мас-спектрометрія

Анотація

Мета. Метою дослідження було вивчення вмісту фракцій полісахаридів в залежності від розчинення, якісного складу та кількісного вмісту цукрів стовпчиків з приймочками, листя та коренів кукурудзи звичайної.

Матеріали і методи. Для вивчення різних фракцій полісахаридів - водорозчинних полісахаридів (ВРПС), пектинових речовин (ПР). геміцелюлози А (ГЦ А) та Б (ГМ Б) - використовували гравіметричний методо заснований на екстрагуванні фракцій полісахаридів відповідним розчинником із подальшим осадження та зважуванням осаду. Визначення якісного складу та кількісного вмісту моносахаридів в сировині кукурудзи проводили методом газової хромато-мас-спектрометрії (ГХ/МС).

Результати. Проведенні дослідження вуглеводів стовпчиків з приймочками, листя та коренів кукурудзи звичайної методом фракціонування свідчать про наступну тенденцію накопичення БАР у досліджуваній сировини: вміст ВРПС та ПР у стовпчиках з приймочками перевищував вміст цих сполук у інших видах сировини та складав 4,07±0,14 % та 7,20±0,29 % відповідно; листя найбільше накопичували ГЦ А та ГЦ Б порівняно до вмісту цих фракцій у інших зразках - 6,81±0,21 % та 21,20±0,84 % відповідно. Методом ГХ/МС встановлено, що у стовпчиках з приймочками у вільному стані ідентифіковано 4 речовини: арабіноза, глюкоза, галактоза та фруктоза. Після гідролізу у стовпчиках з приймочками ідентифіковано 5 речовин - арабіноза, ксилоза, маноза, глюкоза, галактоза. У листі кукурудзи сорту Світлана серед вільних цукрів знайдено 3 сполуки – глюкозу, фруктозу та цукрозу. Після гідролізу у листі були ідентифіковані 4 сполуки – арабіноза, ксилоза, глюкоза та галактоза. У коренях кукурудзи у вільному стані знайдено 3 сполуки - глюкозу, фруктозу та цукрозу. Після гідролізу у коренях кукурудзи ідентифіковано 4 сполуки - арабіноза, ксилоза, глюкоза та галактоза.

Висновки. Одержані результати свідчать про значний вміст полісахаридів та цукрів у сировині кукурудзи звичайної, що дає можливість прогнозувати протизапальну, дектоксикуючу, адсорбуючу, енергетичну активність досліджуваних видів сировини кукурудзи звичайної

Біографії авторів

Уляна Володимирівна Карпюк, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармакогнозії та ботаніки

Вікторія Сергіївна Кисличенко, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра хімії природних сполук і нутриціології

Ігор Вікторович Гноєвий, Державний біотехнологічний університет

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Кафедра прикладної біології та водних біоресурсів

Zead Helmi Abudayeh, Isra University

Doctor of Philosophy Pharmaceutical Sciences, Associate professor

Department of Applied Pharmaceutical Sciences

Андрій Ігоревич Федосов, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор, перший проректор закладу

Заклад вищої освіти з науково-педагогічної роботи

Посилання

  1. Mada, S. B., Sani, L., Chechet, G. D. (2020). Corn silk from waste material to potential therapeutic agent: a mini review. Fuw Trends in Science & Technology Journal, 5 (3), 816–820.
  2. Kumar D., Jhariya A. N. (2013). Nutritional, medicinal and economical importance of corn: a min review. Research Journal of Pharmaceutical Sciences, 2 (7), 1–2.
  3. Parle, M., Dhamija, I. (2013). Zea maize: a modern craze. International research journal of pharmacy, 4 (6), 39–43. https://doi.org/10.7897/2230-8407.04609
  4. Hnoievyy̆, I. V. (2006). Hodivlia i vidtvorennia poholiv’ia silskohospodarskykh tvaryn v Ukraïni. Kharliv.: OOO «Kontur», 400.
  5. Hnoievyy̆, I. V., Trishyn, O. K. (2007). Systema stalohovyrobnytstva i efektyvnoho vykorystannia kormiv za tsilorichno odnotypnoï hidovli vysokoproduktyvnykh koriv. Kharliv, 95.
  6. Gnoevoy, V. I., Hnoievyі, I. V., Trishin, A. K., Karpiuk, U. V., Kyslychenko, V. S. (2019). Content of polysaccharides in vegetative mass of maize in connection with its selection characteristic. Veterinary science, technologies of animal husbandry and nature management, 3, 29–36. doi: https://doi.org/10.31890/vttp.2019.03.05
  7. Hnoievyi, V. I., Hnoievyi, I. V., Melnyk, V. I., Bakum, M. V., Pastukhov, V. I., Lukianenko, V. M. (20171). Pat. 118211 UA. Sposib vyroouvannia zelenoï masy silskohospodarskykh kultur na korm tvarynam. MPK (2006) A01G 7/00, A01C 1/00, A01D 45/00, A23K 10/00; No u 2017 01779; declareted: 24.02.2017; published: 25.07.2017, Bul. No. 14.
  8. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. (2018). Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 336.
  9. Hasanudin, K., Hashim, P., Mustafa, S. (2012). Corn Silk (Stigma Maydis) in Healthcare: A Phytochemical and Pharmacological Review. Molecules, 17 (8), 9697–9715. doi: https://doi.org/10.3390/molecules17089697
  10. Suzuki, R., Iijima, M., Okada, Y., Okuyama, T. (2007). Chemical Constituents of the Style of Zea mays L. with Glycation Inhibitory Activity. Chemical and Pharmaceutical Bulletin, 55 (1), 153–155. doi: https://doi.org/10.1248/cpb.55.153
  11. Tian, S., Sun, Y., Chen, Z. (2021). Extraction of Flavonoids from Corn Silk and Biological Activities In Vitro. Journal of Food Quality, 2021, 1–9. doi: https://doi.org/10.1155/2021/7390425
  12. Oleszek, M., Kowalska, I., Oleszek, W. (2019). Phytochemicals in bioenergy crops. Phytochemistry Reviews, 18 (3), 893–927. doi: https://doi.org/10.1007/s11101-019-09639-7
  13. Ahmed, H. M. (2017). Phytochemical screening, total phenolic content and phytotoxic activity of corn (Zea mays) extracts against some indicator species. Natural Product Research, 32 (6), 714–718. doi: https://doi.org/10.1080/14786419.2017.1333992
  14. Okokon, J. E., Koofreh, D., Enin, G. (2016). Antinociceptive and anti-inflammatory activities of root extract of Zea mays. African Jornal of Pharmacology and Therapeutics, 5 (2), 111–117.
  15. Okokon, J. E., Koofreh, D., Antia, B. S. (2016). Analgesic and anti-inflammatory activities of Zea mays leaves. Journal of Herbal Drugs, 7 (2), 73–82.
  16. Mohammed, A. S. A., Naveed, M., Jost, N. (2021). Polysaccharides; Classification, Chemical Properties, and Future Perspective Applications in Fields of Pharmacology and Biological Medicine (A Review of Current Applications and Upcoming Potentialities). Journal of Polymers and the Environment, 29 (8), 2359–2371. doi: https://doi.org/10.1007/s10924-021-02052-2
  17. Hu, X., Goff, H. D. (2018). Fractionation of polysaccharides by gradient non-solvent precipitation: A review. Trends in Food Science & Technology, 81, 108–115. doi: https://doi.org/10.1016/j.tifs.2018.09.011
  18. Karpyuk, U. V., Kislichenko, V. S., Gur’eva, I. G. (2016). Carbohydrate Composition of Bryonia alba. Chemistry of Natural Compounds, 52 (4), 672–673. doi: https://doi.org/10.1007/s10600-016-1736-y
  19. Koshevoi, O. N. (2011). Amino-acid and monosaccharide compositions of Salvia officinalis leaves. Chemistry of Natural Compounds, 47 (3), 492–493. doi: https://doi.org/10.1007/s10600-011-9976-3
  20. Zhang, L., Yang, Y., Wang, Z. (2021). Extraction Optimization of Polysaccharides From Corn Silk and Their Antioxidant Activities in vitro and in vivo. Frontiers in Pharmacology, 12. doi: https://doi.org/10.3389/fphar.2021.738150
  21. Horpinchenko, І. І., Spiridonenko, V. V. (2018). Study of the effectiveness of D-mannose in women with recurrent cystitis on the background of diabetes mellitus. Medical aspects of man's health, 4 (31), 28–35.
  22. Scaglione, F., Musazzi, U. M., Minghetti, P. (2021). Considerations on D-mannose Mechanism of Action and Consequent Classification of Marketed Healthcare Products. Frontiers in Pharmacology, 12. 636377. https://doi.org/10.3389/fphar.2021.636377
  23. Abedon, B. G., Hatfield, R. D., Tracy, W. F. (2006). Cell Wall Composition in Juvenile and Adult Leaves of Maize (Zea mays L.). Journal of Agricultural and Food Chemistry, 54 (11), 3896–3900. https://doi.org/10.1021/jf052872w
  24. Couture, G., Luthria, D. L., Chen, Y., Bacalzo, N. P., Tareq, F. S., Harnly, J. et al. (2022). Multi-Glycomic Characterization of Fiber from AOAC Methods Defines the Carbohydrate Structures. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 70 (45), 14559–14570. doi: https://doi.org/10.1021/acs.jafc.2c06191
  25. Kurzyna-Szklarek, M., Cybulska, J., Zdunek, A. (2022). Analysis of the chemical composition of natural carbohydrates – An overview of methods. Food Chemistry, 394, 133466. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2022.133466

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-28

Як цитувати

Карпюк, У. В., Кисличенко, В. С., Гноєвий, І. В., Бугай, Т. А., Abudayeh, Z. H., & Федосов, А. І. (2023). Дослідження вуглеводів сировини кукурудзи звичайної . ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1(41), 32–40. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.274698

Номер

№ 1(41) (2023)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Uliana Karpiuk, Viktoriia Kyslychenko, Ihor Hnoievyі, Tatiana Buhay, Zead Helmi Abudayeh, Andrii Fedosov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.