Технологія одержання та хімічні профілі cухих екстрактів листя перспективних видів роду глід

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.274772

Ключові слова:

глід, листя, екстракти сухі, хімічний профіль, технологія, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, амінокислоти

Анотація

Метою роботи cтала розробка технології одержання сухих екстрактів листя не фармакопейних видів глоду та встановлення їх хімічних профілів.

Матеріали і методи. Листя Crataegus mollis Sarg., Сrataegus submollis Sarg. and Crataegus arnoldiana Sarg., які використовували для одержання сухих екстрактів, заготовляли у Ботанічному саду Національного університету ім. М. Н. Каразіна у серпні 2021 р. Для визначення хімічних профілів одержаних сухих екстрактів використовували спектрофотометричний метод та метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).

Результати. Розроблено технологічну схему одержання глоду листя екстрактів сухих. Встановлено вміст амінокислот, флавоноїдів та гідроксикоричних кислот сухих екстрактів листя C. mollis Sarg., С. submollis Sarg. та C. arnoldiana Sarg. Вміст вільних амінокислот у екстрактах знаходиться у межах від 0,70 % до 0,99 %. Вміст флавоноїдів склав від 7,25 %±0,04 до 8,43 %±0,01; гідроксикоричних кислот - від 2,35 %±0,02 до 2,85 %±0,03. Методом ВЕРХ в усіх екстрактах ідентифіковано рутин, кемпферол-3-О-глікозид, епікатехін, та хлорогенову кислоту. У сухих екстрактах листя C. arnoldiana Sarg. та С. mollis ідентифіковано п-кумарову кислоту; С. arnoldiana Sarg. – кверцетин; С. arnoldiana Sarg. та C. submollis Sarg. – ферулову кислоту; С.submollis Sarg. та С. mollis Sarg. – кверцетин-3-О-рамнозид.

Висновки. Одержано сухі екстракти листя C. mollis Sarg., С. submollis Sarg. та C. arnoldiana Sarg. Вперше методом ВЕРХ в екстрактах визначено вміст флавоноїдів та гідроксикоричних кислот. Встановлено, що хімічний профіль одержаних екстрактів формують рутин, хлорогенова кислота та кемпферол-3-О-глікозид, що може бути використано при подальшій стандартизації цих субстанцій. Вперше проведено порівняльне дослідження амінокислотного складу одержаних екстрактів

Біографії авторів

Natalia Sydora, University of Turku

Doctor of Pharmaceutical Science, Docent, Collegium Researcher

Department of Chemistry

Володимир Костянтинович Яковенко, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра «Промислової фармації та економіки»

Олександр Васильович Очкур, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра Фармакогнозії

Анна Михайлівна Рудник, Запорізький державний медичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра «Фармакогнозії, фармакології та ботаніки»

Олександр Володимирович Гончаров, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра фармакогнозії

Світлана Сергіївна Зуйкіна, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра «Аптечної технології ліків»

Катерина Петрівна Ромась, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра «Аптечної технології ліків»

Михайло Володимирович Марченко, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра «Аптечної технології ліків»

Посилання

  1. Kumar, D., Arya, V., Bhat, Z. A., Khan, N. A., Prasad, D. N. (2012). The genus Crataegus: chemical and pharmacological perspectives. Revista Brasileira de Farmacognosia, 22 (5), 1187–1200. doi: https://doi.org/10.1590/s0102-695x2012005000094
  2. Georg Belz, G., Loew, D. (2003). Dose-response related efficacy in orthostatic hypotension of a fixed combination of D-camphor and an extract from fresh Crataegus Berries and the contribution of the single components. Phytomedicine, 10, 61–67. doi: https://doi.org/10.1078/1433-187x-00303
  3. Furey, A., Tassell, M., Kingston, R., Gilroy, D., Lehane, M. (2010). Hawthorn (Crataegus spp.) in the treatment of cardiovascular disease. Pharmacognosy Reviews, 4 (7), 32–41. doi: https://doi.org/10.4103/0973-7847.65324
  4. Furey, A., Tassell, M. (2008). Towards a systematic scientific approach in the assessment of efficacy of an herbal preparation: Hawthorn (Crataegusspp.). European Journal of Heart Failure, 10 (12), 1153–1157. doi: https://doi.org/10.1016/j.ejheart.2008.10.003
  5. Bahri-Sahl, R., Ammar, S., Fredj, R. B., Saguem, S., Grec, S., Trotin, F., Skhiri, F. H. (2009). Polyphenol Contents and Antioxidant Activities of Extracts from Flowers of Two Crataegus azarolus L. Varieties. Pakistan Journal of Biological Sciences, 12 (9), 660–668. doi: https://doi.org/10.3923/pjbs.2009.660.668
  6. Hwang, H. S., Boluyt, M. O., Converso, K., Russell, M. W., Bleske, B. E. (2009). Effects of Hawthorn on the Progression of Heart Failure in a Rat Model of Aortic Constriction. Pharmacotherapy, 29 (6), 639–648. doi: https://doi.org/10.1592/phco.29.6.639
  7. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 1. Kharkiv: RIREH, DP «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 1128.
  8. European Pharmacopoeia (2010). Strasbourg: Counsil of Europe, 1, 1147–1148.
  9. Sydora, N., Kovaleva, A., Goncharov, A. (2018). Search of the promising species of subfamily Amygdaloideae and Pyroideae using the chemotaxonomy. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 6 (16), 21–25. doi: https://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.153199
  10. Khokhlova, K. O., Zdoryk, O. A., Sydora, N. V., Shatrovska, V. I. (2019). Chromatographic Profiles Analysis of Fruits of Crataegus L. Genus by High-Performance Thin-Layer Chromatography. European Pharmaceutical Journal, 66 (2), 45–51. doi: https://doi.org/10.2478/afpuc-2019-0020
  11. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy (2009). Kharkiv: RIREH, DP «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 280.
  12. Sydora, N., Zuikina, S., Kovaleva, A., Vyshnevska, L. (2018). Technology of obtaining and investigation of chemical composition of dense extract of hawthorn fruits. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 5 (15), 31–39. doi: https://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.146473
  13. Lenchyk, L. (2016). Determination of phenolic compounds in prunus domestica leaves extract. Scripta Scientifica Pharmaceutica, 2 (2), 31–35. doi: https://doi.org/10.14748/ssp.v2i2.1302
  14. Long, S. R., Carey, R. A., Crofoot, K. M., Proteau, P. J., Filtz, T. M. (2006). Effect of hawthorn (Crataegus oxycantha) crude extract and chromatographic fractions on multiple activities in a cultured cardiomyocyte assay. Phytomedicine, 13 (9-10), 643–650. doi: https://doi.org/10.1016/j.phymed.2006.01.005
  15. Mraihi, F., Fadhill, H., Trabelsi-Ayadi, M. (2015). Chemical characterization by HPLC-DAD-ESI/MS of flavonoids from hawthorn fruits and their inhibition of homan tumor growth. Journal Of New Sciences, 3, 840–846.
  16. Chen, J., Song, S., He, J., Xu, S. (2008). A study of the chemical constituents of the leaves of Crataegus pinnatifida. Asian Journal of Traditional Medicines, 3, 80–83.
  17. Liu, P., Kallio, H., Lü, D., Zhou, C., Yang, B. (2011). Quantitative analysis of phenolic compounds in Chinese hawthorn (Crataegus spp.) fruits by high performance liquid chromatography–electrospray ionisation mass spectrometry. Food Chemistry, 127 (3), 1370–1377. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2011.01.103
  18. Hamahameen, B. A., Jamal, B. (2013). Determination of Flavonoids in the Leaves of Hawthorn (Crataegus Azarolus ) of Iraqi Kurdistan Region by HPLCAnalysis. International Journal of Bioscience, Biochemistry and Bioinformatics, 3 (1), 67–70. doi: https://doi.org/10.7763/ijbbb.2013.v3.166
  19. Jámbor, A., Molnár-Perl, I. (2009). Amino acid analysis by high-performance liquid chromatography after derivatization with 9-fluorenylmethyloxycarbonyl chloride. Journal of Chromatography A, 1216 (15), 3064–3077. doi: https://doi.org/10.1016/j.chroma.2009.01.068
  20. Mraihi, F., Hidalgo, M., de Pascual-Teresa, S., Trabelsi-Ayadi, M., Chérif, J.-K. (2015). Wild grown red and yellow hawthorn fruits from Tunisia as source of antioxidants. Arabian Journal of Chemistry, 8 (4), 570–578. doi: https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2014.11.045
  21. Vyshnevska, L., Severina, H. I., Prokopenko, Y., Shmalko, A. (2022). Molecular docking investigation of anti-inflammatory herbal compounds as potential LOX-5 and COX-2 inhibitors. Pharmacia, 69 (3), 733–744. doi: https://doi.org/10.3897/pharmacia.69.e89400
  22. Lenchyk, L., Shapoval, O., Kyslychenko, V. (2016). Phytochemical study and determination of pharmacological activities of cherry shoots dry extract. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 1 (1), 40–45. doi: https://doi.org/10.15587/2519-4852.2016.72746

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-28

Як цитувати

Sydora, N., Яковенко, В. К., Очкур, О. В., Рудник, А. М., Гончаров, О. В., Зуйкіна, С. С., Ромась, К. П., & Марченко, М. В. (2023). Технологія одержання та хімічні профілі cухих екстрактів листя перспективних видів роду глід. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1(41), 58–66. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.274772

Номер

№ 1(41) (2023)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Natalia Sydora, Volodymyr Yakovenko, Oleksandr Ochkur, Anna Rudnyk, Oleksandr Honcharov, Svetlana Zuikina, Kateryna Romas, Mykhailo Marchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.