Оцінка доступності лікарських засобів для пацієнтів з розладами психіки та поведінки за результатами опитування лікарів та фармацевтів в Україні

Анотація

Мета: проаналізувати результати анкетного опитування лікарів вторинної ланки та фармацевтів аптек, учасників урядової програми " Доступні ліки" (далі Програма) щодо оцінки доступності лікарських засобів для пацієнтів з розладами психіки та поведінки.

Матеріали та методи: в процесі дослідження були використані нормативно-правові акти, протоколи лікування пацієнтів з розладами психіки та поведінки, результати анкетного опитування лікарів та фармацевтів - учасників Програми, наукові публікації, що стосуються питання анкетування лікарів та фармацевтів за темами генеричної заміни ЛЗ та співоплати пацієнтів. Дослідження проводилося з використанням методів анкетного опитування, систематизації та узагальнення даних.

Результати дослідження: В анкетному опитуванні прийняли участь 134 лікарів та 336 фармацевтів з 22 регіонів України. За результатами опитування було встановлено, що лікарі 11 спеціальностей призначають лікарські засоби (ЛЗ) для лікування пацієнтів з розладами психіки та поведінки, зокрема з депресивними розладами. Більша частина пацієнтів саме з цим захворюванням, звертається до лікаря вторинної ланки, без відвідування лікаря первинної ланки, що негативно впливає на доступність лікарських засобів для пацієнтів, а також достовірність статистичних показників поширеності та захворюваності пацієнтів з депресивними розладами.

Основною проблемою, що впливає на доступність ліків для пацієнтів з депресивними розладами є відсутність ЛЗ в Програмі за наявності відповідного МНН в Уніфікованому клінічному протоколі первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Депресія», що змушує пацієнтів купувати препарати за власний кошт і як результат це призводить до зниження доступності ліків для незахищених верств населення за умов війни в Україні.

 Що стосується питання генеричної заміни ЛЗ за результатами анкетного опитування: 72,4 % лікарів, вважають, що таку заміну може проводити виключно лікар-спеціаліст, тоді як 67,9 % фармацевтів підтвердили, що вони проводять генеричну заміну призначених препаратів у разі їх відсутності в аптеці. Необхідність нормативно-правового врегулювання питання генеричної заміни ЛЗ з метою підвищення їх доступу та доступності для пацієнтів підтримують 76,1 % лікарів та 80,6 % фармацевтів. Бажання пацієнтів отримати ЛЗ безоплатно за Програмою підтвердили 74,4 % опитаних фармацевтів.

Висновки: Результати проведеного анкетного опитування лікарів та фармацевтів показали важливість нормативного врегулювання питань щодо лікарських призначень за МНН, генеричної заміни ЛЗ та співоплати пацієнта, так як всі перераховані механізми мають вплив на підвищення доступності ЛЗ для пацієнтів з розладами психіки та поведінки. Отримані результати також свідчать про необхідність в подальшому проводити анкетне опитування для оцінки роботи Програми та змін, які впливають на роботу всіх учасників проєкту