Comparative analysis of the consumption of antidepressants in Ukraine, Estonia and Norway

Оксана Віталіївна Ткачова; Лариса Василівна Яковлєва; Ольга Олександрівна Герасимова; Ярослава Олександрівна Бутко; Лілія Володимирівна Коваленко

doi:10.15587/2519-4852.2023.281833

Автор(и)

Оксана Віталіївна Ткачова Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-4646-0400
Лариса Василівна Яковлєва Національний політехнічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-9961-4664
Ольга Олександрівна Герасимова Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-0278-5705
Ярослава Олександрівна Бутко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6019-6330
Лілія Володимирівна Коваленко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0009-0000-0813-0975

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.281833

Ключові слова:

депресія, антидепресивні засоби, фармацевтичний ринок, ATC/DDD-методологія, обсяги споживання, есциталопрам, порівняння обсягів споживання, Україна, Норвегія, Естонія

Анотація

Через сучасні умови життя з кожним роком зростає кількість хворих, які знаходяться у стані хронічної депресії. Одними із затребуваних препаратів є антидепресанти (АД). В останні роки попит на АД підвищився у багатьох країнах світу. Актуальним є аналіз тенденцій рівня та структури споживання АД в Україні порівняно з іншими країнами.

Мета. Метою дослідження було вивчення асортименту АД в Україні за 2020-2021 роки, а також аналіз обсягів і структури споживання АД порівняно з аналогічними даними по Естонії та Норвегії.

Матеріали і методи. Для проведення досліджень були використані маркетинговий аналіз асортименту препаратів на ринку та ATC/DDD-методологія для дослідження обсягів споживання препаратів. Аналіз асортименту та обсягів споживання АД проводили за даними Державного реєстру лікарських засобів України та аналітичної компанії «Proxima Research»/«Моріон». Розрахунки обсягів споживання було зроблено за ATC/DDD-методологією у показниках DDDs per 1000 inhabitants per day (DID). Отримані результати рівня та структури споживання АД порівнювали з аналогічними даними на офіційних ресурсах Державних представництв лікарських засобів Естонії та Норвегії.

Результати. Отримані результати показали, що АД в Україні протягом 2020-2021 рр. були представлені 19 МНН, здебільшого препаратами іноземних виробників. На фармацевтичному ринку переважали препарати селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Встановлено, що обсяги споживання АД серед населення Естонії перевищували показники в Україні у 12,2-13,6 разів, а в Норвегії у 18,2-21,6 разів. Лідером за обсягами споживання у трьох досліджуваних країнах був представник групи СІЗЗС есциталопрам, але його споживання в Естонії та Норвегії, було вище, ніж в Україні, відповідно, у 7,7-9,4 раз та у 16,8-21,3 рази.

Висновки. Значна різниця у споживанні АД може свідчити про те, що в Естонії та Норвегії більша кількість хворих на хронічну депресію, ніж в Україні звертається за медичною допомогою та отримує фармакотерапію

Біографії авторів

Оксана Віталіївна Ткачова, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедрa фармацевтичного менеджменту та маркетингу

Лариса Василівна Яковлєва, Національний політехнічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Doctor of Pharmaceutical Sciences, Professor

Department of General Pharmacy

Ольга Олександрівна Герасимова, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, заступник директора

Навчально-науковий інститут прикладної фармації

Ярослава Олександрівна Бутко, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Лілія Володимирівна Коваленко, Національний фармацевтичний університет

Кафедри фармацевтичного маркетингу та менеджменту

Посилання

Global Health Data Exchange (2021). Institute of Health Metrics and Evaluation.
Maruta, N. O. (2021). Pryntsypy likuvannia depresii ta novitni mozhlyvosti suchasnykh antydepresantiv. Zdorovia Ukrainy, 2.
Voloshyn, P. V., Maruta, N. O. (2015) Stratehiia okhorony psykhichnoho zdorovia naselennia Ukrainy: suchasni mozhlyvosti ta pereshkody. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii, 23 (1 (82)), 5–11.
Thapar, A., Eyre, O., Patel, V., Brent, D. (2022). Depression in young people. The Lancet, 400 (10352), 617–631. doi: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(22)01012-1
Monroe, S. M., Harkness, K. L. (2022). Major Depression and Its Recurrences: Life Course Matters. Annual Review of Clinical Psychology, 18 (1), 329–357. doi: https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-072220-021440
Chaban, O. S., Khaustova, O. O. (2022). Medical and psychological consequences of war distress in Ukraine: what do we expect and what should be taken into account when providing medical aid? Ukrainian Medical Journal, 4 (150). doi: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.150.232297
Sokolovskyi, D. (2022). Problemy psykhichnoho zdorovia naselennia u voiennyi chas ta shliakhy yikh rozviazannia. Zdorov´ya Ukrainy, 4, 8–10.
National Health and Nutrition Examination Survey: 1988–2018 data documentation, codebook, and frequencies (2021). National Center for Health Statistics.
Debra, J. (2020). Brody and Qiuping Gu. (2020) Antidepressant Use Among Adults: United States, 2015-2018. NCHS Data Brief No. 377. NCHS reports.
Diaz-Camal, N., Cardoso-Vera, J. D., Islas-Flores, H., Gómez-Oliván, L. M., Mejía-García, A. (2022). Consumption and ocurrence of antidepressants (SSRIs) in pre- and post-COVID-19 pandemic, their environmental impact and innovative removal methods: A review. Science of The Total Environment, 829, 154656. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.154656
Transforming the understanding and treatment of mental illnesses. Depression. (2017) National Institute of Mental Health.
Yakovlieva, L. V., Bahlai, T. O., Tkachova, O. V., Pavlenko, O. V. (2021). Overview of antidepressants on the pharmaceutical market of Ukraine and dynamics of their consumption during 2015-2019. Farmatsevtychnyi Zhurnal, 3, 3–13. doi: https://doi.org/10.32352/0367-3057.3.21.01
Tkachova, O., Kovalenko, L. (2021). Porivnialnyi analiz spozhyvannia antydepresantiv v Ukraini ta Estonii. Molodyi vchenyi, 12 (100), 6–10. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-2
Morozov, A. M., Yakovlieva, L. V., Stepanenko, A. V. (2013). Vyvchennia spozhyvannia likarskykh zasobiv za anatomo-terapevtychno-khimichnoiu klasyfikatsiieiu ta vstanovlenymy dobovymy dozamy. Kharkiv: Styl-Izdat, 34.
Estonian Statistics on Medicines (2022). Available at: https://www.ravimiamet.ee/en/news/estonian-annual-statistics-medicines-2022
Drug Consumption in Norway 2017–2021 (2022) Data from Norwegian Drug Wholesales Statistics and the Norwegian Prescription Database.
Mishchenko, O. Ya., Bezditko, N. V. (2023). Estsytalopram – antydepresant novoi heneratsii: vid naukovykh danykh do praktychnoho vykorystannia. Zdorovia Ukrainy, 1-2 (537-538), 33–35.
Sanchez, C., Reines, E. H., Montgomery, S. A. (2014). A comparative review of escitalopram, paroxetine, and sertraline. International Clinical Psychopharmacology, 2 (4), 185–196. doi: https://doi.org/10.1097/yic.0000000000000023
Guo, H.-R., Huang, B.-L., Wang, Y.-L., Zhang, Y.-Y., Ma, Q.-G., Lv, P.-P., Ren, Y.-M. (2020). Effect of Escitalopram on Serum GDNF and BDNF Levels and 5-HT Level of Brain Tissue of Obsessive–Compulsive Disorder Rats. Cellular and Molecular Neurobiology, 40 (6), 991–997. doi: https://doi.org/10.1007/s10571-020-00788-4
Dionisie, V., Ciobanu, A. M., Toma, V. A., Manea, M. C., Baldea, I. Et al. (2021). Escitalopram Targets Oxidative Stress, Caspase-3, BDNF and MeCP2 in the Hippocampus and Frontal Cortex of a Rat Model of Depression Induced by Chronic Unpredictable Mild Stress. International Journal of Molecular Sciences, 22 (14), 7483. doi: https://doi.org/10.3390/ijms22147483
Martocchia, A., Curto, M., Scaccianoce, S., Comite, F., Xenos, D., Nasca, C., Falaschi, G. M., Ferracuti, S., Girardi, P., Nicoletti, F., Falaschi, P. (2014). Effects of escitalopram on serum BDNF levels in elderly patients with depression: a preliminary report. Aging Clinical and Experimental Research, 26 (4), 461–464. doi: https://doi.org/10.1007/s40520-014-0194-2
Berger, W., Mehra, A., Lenoci, M., Metzler, T. J., Otte, C., Tarasovsky, G. et al. (2010). Serum brain-derived neurotrophic factor predicts responses to escitalopram in chronic posttraumatic stress disorder. Progress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry, 34 (7), 1279–1284. doi: https://doi.org/10.1016/j.pnpbp.2010.07.008
Xu, Y., Wei, H., Zhu, Y., Zhu, Y., Zhang, N., Qin, J., Zhu, X., Yu, M., Li, Y. (2019). Potential serum biomarkers for the prediction of the efficacy of escitalopram for treating depression. Journal of Affective Disorders, 250, 307–312. doi: https://doi.org/10.1016/j.jad.2019.03.008
Kopschina Feltes, P., Doorduin, J., Klein, H. C., Juárez-Orozco, L. E., Dierckx, R. A., Moriguchi-Jeckel, C. M., de Vries, E. F. (2017). Anti-inflammatory treatment for major depressive disorder: implications for patients with an elevated immune profile and non-responders to standard antidepressant therapy. Journal of Psychopharmacology, 31 (9), 1149–1165. doi: https://doi.org/10.1177/0269881117711708
Wei, F., Zhou, L., Wang, Q., Zheng, G., Su, S. (2022). Effect of Compound Lactic Acid Bacteria Capsules on the Small Intestinal Bacterial Overgrowth in Patients with Depression and Diabetes: A Blinded Randomized Controlled Clinical Trial. Disease Markers, 29, 672–695. doi: https://doi.org/10.1155/2022/6721695