Експериментальні дослідження з розробки складу мазі комплексної дії на основі фітокомплексу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.286306

Ключові слова:

мазева основа, мазь емульсійна, склад, багатокомпонентний фітоекстракт, ефірна олія чайного дерева, ефірна олія журавцю рожевого, допоміжні речовини

Анотація

Метою роботи є розробка складу мазі комплексної дії на основі активних фармацевтичних інгредієнтів природного походження для лікування хейлітів різної етіології.

Матеріали та методи. Розробка основи мазі шляхом вибору активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин, визначення проводили органолептичними, фізико-хімічними, реологічними та мікробіологічними методами дослідження.

Результати. Дослідженнями антимікробної активності експериментальних зразків установлено, що оптимальною основою мазі є емульсія вода / олія, яка забезпечує кращі показники вивільнення АФІ порівняно з абсорбційними основами.

За результатами структурно-механічних досліджень встановлено, що уведення комплексу АФІ зменшує структурну в’язкість основи мазі. Показана здатність мазі розріджуватися із збільшенням градієнта швидкості зсуву, що сприятиме рівномірному розподілу АФІ під час технологічного процесу та легкому нанесенню мазі на шкіру.

Вивчення текстурних властивостей експериментальних зразків мазі (когезія, адгезія та пружність) також підтвердило задовільну намащуваність зразку. За результатами структурно-механічних та текстурних властивостей мазі обрано оптимальну до її консистентних властивостей тару.

Проведено випробування ефективності антимікробних консервантів, в результаті якого обґрунтовано мінімальну дієву концентрацію натрію бензоату у кількості 1 %. За результатами комплексу проведених досліджень, розроблено склад емульсійної мазі, до складу якої входить вазелін (рідкий парафін) 20 %, емульгатори гліцеролмоностеарат 5,5 %, полісорбат-80 3,5 %, регулятор в’язкості водної фази гідроксіетилцелюлоза 3 %, фітокомплекс АФІ «Фітол» (гуcтий екстракт лопуха кореня : дуба кори : нагідок квіток у співвідношенні 5 : 1 : 1,5 відповідно) та ефірні олії чайного дерева 1 % і журавцю рожевого 1,5 %, вода очищена.

Висновки. На основі органолептичних, фізико-хімічних, реологічних та мікробіологічних досліджень розроблено склад мазі комплексної дії на основі активних фармацевтичних інгредієнтів природного походження для лікування хейлітів різної етіології

Біографії авторів

Оксана Дмитрівна Мацюк, Національний фармацевтичний університет

Аспірант

Кафедра аптечної технології ліків

Тетяна Миколаївна Ковальова, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра аптечної технології ліків

Юлія Сергіївна Маслій, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра заводської технології ліків

Наталія Анатоліївна Гербіна, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра заводської технології ліків

Лілія Іванівна Вишневська, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук,, професор, завідувачка кафедри

Кафедра аптечної технології ліків

Ольга Сергіівна Калюжная, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцентка

Кафедри біотехнології

Оксана Миколаївна Ткачук, Рівненська медична академія

Доктор філософії, старший викладач

Кафедра хіміко-фармацевтичних дисциплін

Посилання

  1. Rabinovich, I. M., Rabinovich, O. F., Abramova, E. S., Denisova, M. A. (2016). Clinical and pathogenetic aspects of various forms of cheilitis. Stomatologiya, 95 (1), 67–72. doi: https://doi.org/10.17116/stomat201695167-72
  2. Romeo, U., Rocchetti, F., Montori, A. (2019). Criticisms and Controversies in the Diagnosis of Cheilitis. The XV National and III International Congress of the Italian Society of Oral Pathology and Medicine. doi: https://doi.org/10.3390/proceedings2019035008
  3. Lugović-Mihić, L., Blagec, T., Japundžić, I., Skroza, N., Delaš Adžajić, M., Mravak-Stipetić, M. (2020). Diagnostic management of cheilitis: an approach based on a recent proposal for cheilitis classification. Acta Dermatovenerologica Alpina Pannonica et Adriatica, 29 (2), 67–72. doi: https://doi.org/10.15570/actaapa.2020.16
  4. Khismatullina, Z. R., Bulgakova, A. I., Khamzina, G. R., Zatsepina, M. V. (2018). Treatment of vermilion zone diseases. Klinicheskaya Dermatologiya i Venerologiya, 17 (2), 81–86. doi: https://doi.org/10.17116/klinderma201817281-86
  5. Derzhavnyi reiestr likarskykh zasobiv. Available at: http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlist?opendocument
  6. Smirnova, I. P., Semkina, O. A., Bondarenko, O. V. (2016). Plant Extracts in Development of Medicinal Products of Various Therapeutic Value. Antibiot Khimioter, 61, 30–34.
  7. Kovalenko, V. M. (2019). Kompendium 2019 – likarski preparaty. Kyiv: MORION, 2480.
  8. Gowher, G. (2019). Therapeutic value of arctium lappa linn – a review. Asian Journal of Pharmaceutical and Clinical Research, 53–59. doi: https://doi.org/10.22159/ajpcr.2019.v12i7.33870
  9. Morales, D. (2021). Oak trees (Quercus spp.) as a source of extracts with biological activities: A narrative review. Trends in Food Science & Technology, 109, 116–125. doi: https://doi.org/10.1016/j.tifs.2021.01.029
  10. Afanasyeva, P. V., Kurkina, A. V., Kurkin, V. A., Lyamin, A. V., Zhestkov, A. V. (2016). Determination of antimicrobial activity of extracts of calendula officinalis flowers. Pharmacy & Pharmacology, 4 (2 (15)), 60–70. doi: https://doi.org/10.19163/2307-9266-2016-4-2(15)-60-70
  11. Al-Mijalli, S. H., Mrabti, H. N., Assaggaf, H., Attar, A. A., Hamed, M., Baaboua, A. E. et al. (2022). Chemical Profiling and Biological Activities of Pelargonium graveolens Essential Oils at Three Different Phenological Stages. Plants, 11 (17), 2226. doi: https://doi.org/10.3390/plants11172226
  12. Ardiana, D. (2021). Role Of Tea Tree Oil as A Skin Antimicrobial : A Literature Study. Medical and Health Science Journal, 5 (1), 26–33. doi: https://doi.org/10.33086/mhsj.v5i1.1921
  13. Colucci, G., Santamaria-Echart, A., Silva, S. C., Fernandes, I. P. M., Sipoli, C. C., Barreiro, M. F. (2020). Development of Water-in-Oil Emulsions as Delivery Vehicles and Testing with a Natural Antimicrobial Extract. Molecules, 25 (9), 2105. doi: https://doi.org/10.3390/molecules25092105
  14. Volianskyi, Yu. L., Hrytsenko, I. S., Shyrobokov, V. P. et al. (2004). Vyvchennia spetsyfichnoi aktyvnosti protymikrobnykh likarskykh zasobiv. Kyiv, 38.
  15. Roberts, M. S., Cheruvu, H. S., Mangion, S. E., Alinaghi, A., Benson, H. A. E., Mohammed, Y. et al. (2021). Topical drug delivery: History, percutaneous absorption, and product development. Advanced Drug Delivery Reviews, 177, 113929. doi: https://doi.org/10.1016/j.addr.2021.113929
  16. Melike Demirbolat, G., Demirel, A. (2021). The role of ointment base on stability of dexketoprofen trometamol in ointments. Journal of Research in Pharmacy, 25 (5), 674–681. doi: https://doi.org/10.29228/jrp.59
  17. Ghosh, P., Raney, S. G., Luke, M. C. (2022). How Does the Food and Drug Administration Approve Topical Generic Drugs Applied to the Skin? Dermatologic Clinics, 40 (3), 279–287. doi: https://doi.org/10.1016/j.det.2022.02.003
  18. Pertcev, I. M. et al. (2003). Farmatcevticheskie i biologicheskie aspekty mazei. Kharkiv: NFaU; Zolotye stranitcy, 288.
  19. Park, E.-K., Song, K.-W. (2010). Rheological evaluation of petroleum jelly as a base material in ointment and cream formulations: Steady shear flow behavior. Archives of Pharmacal Research, 33 (1), 141–150. doi: https://doi.org/10.1007/s12272-010-2236-4
  20. McClements, D. J., Jafari, S. M. (2018). Improving emulsion formation, stability and performance using mixed emulsifiers: A review. Advances in Colloid and Interface Science, 251, 55–79. doi: https://doi.org/10.1016/j.cis.2017.12.001
  21. Kukhtenko, H. P., Gladukh, Ye. V., Kukhtenko, O. S., Domar, N. A. (2018). Study оf Concentrated Emulsions’ Structural-Mechanical Properties Dependence From the Type and Concentration of Surfactant. Chemical Senses, 43 (9 (2)), 949–962.
  22. Zuikina, Y., Polovko, N., Strilets, O., Strelnikov, L. (2021). The in vitro release testing and the antimicrobial activity of semi-solid dosage forms which contain salicylic acid. Farmacia, 69 (6), 1073–1079. doi: https://doi.org/10.31925/farmacia.2021.6.8
  23. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 1. Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 1128.
  24. Thomson, K. S., Thomson, G. K., Biehle, J., Deeb, A., Crawford, J., Herrera, R. (2016). A Novel Topical Combination Ointment with Antimicrobial Activity against Methicillin-Resistant Staphylococcus aureus, Gram-Negative Superbugs, Yeasts, and Dermatophytic Fungi. Current Therapeutic Research, 83, 8–12. doi: https://doi.org/10.1016/j.curtheres.2016.07.001
  25. Yarnykh, T. G., Ivaniuk, O. I., Kovalevska, I. V., Kukhtenko, H. P., Kutsenko, S. A. (2018). Rheology-based substantiation of a gel-former choice for vaginal gel. Journal of Pharmaceutical Sciences and Research, 10 (11), 2825–2828. Available at: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/18553
  26. Strus, O., Polovko, N., Yezerska, O. (2019). Justification of technological parameters of the cream production with sapropel extract. Pharmacia, 66 (1), 19–25. doi: https://doi.org/10.3897/pharmacia.66.e35022
  27. Sharadha M, Gowda D V, Vishal Gupta N, Akhila A R. (2020). An overview on topical drug delivery system – Updated review. International Journal of Research in Pharmaceutical Sciences, 11 (1), 368–385. doi: https://doi.org/10.26452/ijrps.v11i1.1831
Експериментальні дослідження з розробки складу мазі комплексної дії на основі фітокомплексу

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Як цитувати

Мацюк, О. Д., Ковальова, Т. М., Маслій, Ю. С., Гербіна, Н. А., Вишневська, Л. І., Калюжная, О. С., & Ткачук, О. М. (2023). Експериментальні дослідження з розробки складу мазі комплексної дії на основі фітокомплексу. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4(44), 19–27. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.286306

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки