Дослідження уроантисептичної активності комплексу глікозидів фенольних сполук з листя брусниці звичайної в комплексі з амінокислотою аргінін

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.286462

Ключові слова:

фітосубстанція, листя, брусниця звичайна, уроантисептик, щури

Анотація

Мета роботи – вивчення уроантисептичної активності комплексу глікозидів фенольних сполук з листя брусниці звичайної в комплексі з амінокислотою аргінін.

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження стала фітосубстанція, яка представляє собою комплекс глікозидів фенольних сполук з листя брусниці звичайної в комбінації з амінокислотою аргінін (КГФА). Лабораторним щурам-самицям двократно cтавили очисну клізму, після якої щурам забезпечували адекватну седацію, вводячи в/м XYLA 2 % для анестезії, далі ректально вводили 1000 мкл штаму Escherichia coli в концентрації 109 КУО/мл. В наступну після зараження добу тварин піддавали кріогенній дії – гострому холодовому стресу при температурі 0+2°С протягом 2,5 годин, сприяючи розвитку інфекційно-запального процесу. Уроантисептичну дію вивчали за наступними показниками: кількість лейкоцитів в сечі, кількість колонієутворюючих мікроорганізмів E.coli в 1 мл сечі (КУО/мл).

Результати. Згідно отриманих результатів проведеного експерименту встановлено, що комплекс глікозидів фенольних сполук з листя брусниці звичайної в комплексі з амінокислотою аргінін (КГФА) проявив високу уроантисептичну дію при експериментальному лікуванні інфекції сечовивідних шляхів, викликаних E. coli АТСС 25922, яка проявлялась в санації сечовивідних шляхів від уропатогену E. Coli.

Висновки. Аналізуючи результати, можна зробити висновок, що на моделі інфекції сечовивідних шляхів на фоні кріогенного впливу, КГФА у дозі 100 мг/кг виявив уроантисептичний ефект, який був сильнішим за препарат порівняння «Інурек» та сприяв більш швидкому зникненню титру колонієутворюючих мікроорганізмів в 1 мл сечі приблизно на 2 доби раніше ніж у групі, яка отримувала БАД рослинного походження «Інурек» та зникненню лейкоцитурії на 3 доби раніше порівняно з групою, яка отримувала терапію препаратом порівняння «Інурек». Отримані результати свідчать про перспективність подальших досліджень КГФА з метою створення на її основі нових ефективних уроантисептичних засобів рослинного походження

Біографії авторів

Карина Володимирівна Цеменко, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра «фармакології та фармакотерапії»

Карина Станіславівна Толмачова, Національний фармацевтичний університет

Доктор філософії, асистент

Кафедра «фармакології та фармакотерапії»

Ігор Володимирович Кіреєв, Національний фармацевтичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедра «фармакології та фармакотерапії»

Інна Миколаївна Владимирова, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра «фармакогнозії»

Жаботинська Наталія Володимирівна, Національний фармацевтичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра «фармакології та фармакотерапії»

Посилання

  1. Foxman, B. (2014). Urinary Tract Infection Syndromes. Infectious Disease Clinics of North America, 28 (1), 1–13. doi: https://doi.org/10.1016/j.idc.2013.09.003
  2. Hryhorenko, V. M., Romashchenko, O. V., Biloholovska, V. V., Volkov, S. S. (2016). Stratehiia likuvannia neuskladnenykh infektsii nyzhnikh sechovyvidnykh shliakhakh. Novyny medytsyny ta farmatsii, 11 (585).
  3. Malik, R. D., Wu, Y. (Rose), Zimmern, P. E. (2018). Definition of Recurrent Urinary Tract Infections in Women. Female Pelvic Medicine & Reconstructive Surgery, 24 (6), 424–429. doi: https://doi.org/10.1097/spv.0000000000000509
  4. Geerlings, S. E. (2016). Clinical Presentations and Epidemiology of Urinary Tract Infections. Microbiology Spectrum, 4 (5). doi: https://doi.org/10.1128/microbiolspec.uti-0002-2012
  5. Wagenlehner, F., Wullt, B., Ballarini, S., Zingg, D., Naber, K. G. (2017). Social and economic burden of recurrent urinary tract infections and quality of life: a patient web-based study (GESPRIT). Expert Review of Pharmacoeconomics & Outcomes Research, 18 (1), 107–117. doi: https://doi.org/10.1080/14737167.2017.1359543
  6. Bonkat, G., Pickard, R., Bartoletti, R. (2018). EAU guidelines on Urological infections. Arnhem, 66.
  7. Foxman, B. (2014). Urinary Tract Infection Syndromes. Infectious Disease Clinics of North America, 28 (1), 1–13. doi: https://doi.org/10.1016/j.idc.2013.09.003
  8. Pickard, R., Bartoletti, R. et al. (2016). Guidelines on Urologiсal Infections. European Association of Urology.
  9. Albert, X., Huertas, I., Pereiro, I., Sanfélix, J., Gosalbes, V., Perrotta, C. (2004). Antibiotics for preventing recurrent urinary tract infection in non-pregnant women. Cochrane Database of Systematic Reviews, 3. doi: https://doi.org/10.1002/14651858.cd001209.pub2
  10. Ivanov, D., Abramov-Sommariva, D., Moritz, K., Eskötter, H., Kostinenko, T., Martynyuk, L. et al. (2015). An open label, non-controlled, multicentre, interventional trial to investigate the safety and efficacy of Canephron® N in the management of uncomplicated urinary tract infections (uUTIs). Clinical Phytoscience, 1 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40816-015-0008-x
  11. Eid, H. M., Ouchfoun, M., Brault, A., Vallerand, D., Musallam, L., Arnason, J. T., Haddad, P. S. (2014). Lingonberry (Vaccinium vitis-idaeaL.) Exhibits Antidiabetic Activities in a Mouse Model of Diet-Induced Obesity. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2014, 1–10. doi: https://doi.org/10.1155/2014/645812
  12. Heyman-Lindén, L., Kotowska, D., Sand, E., Bjursell, M., Plaza, M., Turner, C. et al. (2016). Lingonberries alter the gut microbiota and prevent low-grade inflammation in high-fat diet fed mice. Food & Nutrition Research, 60 (1), 29993. doi: https://doi.org/10.3402/fnr.v60.29993
  13. Kivimäki, A. S., Ehlers, P. I., Siltari, A., Turpeinen, A. M., Vapaatalo, H., Korpela, R. (2012). Lingonberry, cranberry and blackcurrant juices affect mRNA expressions of inflammatory and atherothrombotic markers of SHR in a long-term treatment. Journal of Functional Foods, 4 (2), 496–503. doi: https://doi.org/10.1016/j.jff.2012.02.010
  14. Tsemenko, K. V., Kireev, I. V., Komissarenko, M. A., Koshovyi, O. M. (2019). The study of the analgesic activity of the modified extract from Vaccinium vitis-idaea leaves. The Pharma Innovation Journal, 8 (4), 929–931.
  15. Böger, R. H., Bode-Böger, S. M. (2001). The Clinical Pharmacology of L-Arginine. Annual Review of Pharmacology and Toxicology, 41 (1), 79–99. doi: https://doi.org/10.1146/annurev.pharmtox.41.1.79
  16. Tsemenko, K. V., Kireiev, I. V., Komisarenko, M. A., Koshovyi, O. M. (2018). Diuretychna aktyvnist fitosubstantsii iz lystia brusnytsi zvychainoi. Aktualni pytannia farmatsevtychnoi i medychnoi nauky ta praktyky, XI (3 (28)), 312–317.
  17. Tsemenko, K. V., Kyreev, I. V., Osolodchenko, T. P. (2020). Study of the antibacterial activity of new modified galenic and novogalenic phytosubstances from vaccinium vitis-idaea leaves. Annals of Mechnikov Institute, 3, 54–57.
  18. Roberts, J. A. (1978). Experimental pyelonephritis in the monkey. VI. Infection of infants versus adults. Investigative Urology, 16 (2), 28–30.
  19. Lukianov, A. V., Dolgikh, V. T., Potievskii, E. G. (2006). Modelirovanie ostrogo pielonefrita u zhivotnykh razlichnogo vida. Biulleten sibirskoi meditciny, 4, 42–47.
  20. Averianova, N. I., Zvezdakov, V. V., Zimushkina, N. A., Kosareva, P. V., Loginova, I. A., Samodelkin, E. I. (2009). Pat. No. 2349965-2007127373/17. Sposob modelirovaniia ostrogo pielonefrita. declareted: 17.07.2007; published: 20.03.09. Bul. No. 8.
  21. Yevropeiska konventsiia pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuiutsia dlia doslidnykh ta inshykh naukovykh tsilei (1986). Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_137
  22. Horchakova, N. O., Chekman, I. S., Zupanets, I. A. et al.; Stefanova, O. V. (Ed.) (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv. Kyiv: Avitsena, 528.
  23. Rauf, A., Imran, M., Abu-Izneid, T., Iahtisham-Ul-Haq, Patel, S., Pan, X. et al. (2019). Proanthocyanidins: A comprehensive review. Biomedicine & Pharmacotherapy, 116, 108999. doi: https://doi.org/10.1016/j.biopha.2019.108999
  24. Babushkina, A. V. (2009). L-arginin s tochki zreniia dokazatelnoi meditciny. Ukrainskii medichnii chasopis, 6, 43–48.
Дослідження уроантисептичної активності комплексу глікозидів фенольних сполук з листя брусниці звичайної в комплексі з амінокислотою аргінін

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Як цитувати

Цеменко, К. В., Толмачова, К. С., Кіреєв, І. В., Владимирова, І. М., & Володимирівна, Ж. Н. (2023). Дослідження уроантисептичної активності комплексу глікозидів фенольних сполук з листя брусниці звичайної в комплексі з амінокислотою аргінін. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4(44), 39–45. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.286462

Номер

№ 4(44) (2023)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Karyna Tsemenko, Karyna Tolmacheva, Igor Kireyev, Inna Vladymyrova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.