Вплив нестероїдних протизапальних препаратів на стан гемостазу в найгострішому періоді холодової травми в щурів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.294311

Ключові слова:

гостре загальне охолодження, диклофенак натрію, еторикоксиб, гемокоагуляція, експеримент

Анотація

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) останнім часом розглядаються як перспективні засоби профілактики та лікування холодової травми. Результати попередніх досліджень доводять виразний фригопротекторний ефект диклофенаку натрію та еторикоксибу.

Мета дослідження: з’ясувати вплив диклофенаку натрію та еторикоксибу як найефективніших фригопротекторів з-поміж НПЗП на коагулологічні показники у найгострішому періоді холодової травм на моделі гострого загального охолодження в щурів.

Матеріали та методи. В експерименті використано 41 білого безпородного самця щурів масою 310±10 г. Холодову травму моделювали шляхом гострого загального охолодження (експозиція при –18 °C протягом 2 годин). Диклофенак натрію (7 мг/кг) та еторикоксиб (5 мг/кг) вводили внутрішньошлунково за 30 хвилин до початку холодової експозиції. Визначали ректальну температуру до та після холодового впливу. Безпосередньо після його завершення в плазмі крові визначали протромбіновий час (ПЧ), тромбіновий час (ТЧ), активований частковий протромбіновий час (АЧТЧ), фібриноген, у сироватці крові – залишкову кількість протромбіну, тромбіну, фібриногену, а також D-димер із використанням видоспецифічних наборів для імуноферментного аналізу.

Результати. Еторикоксиб та особливо диклофенак натрію значуще зменшували ступінь гіпотермії (ректальна температура зменшувалася відповідно на 1.3 % та 1.9 % щодо вихідної проти 5.4 % в контролі, p<0.05). У найгострішому періоді холодової травми в щурів групи контрольної патології мало місце значне підвищення D-димеру (в 2.7 разу) та вмісту фібриногену (в 1.9 разу) в сироватці крові на тлі збільшення тромбінового часу на 21.7 %, що вказує на підвищений ризик тромбоутворення та розвитку ДВЗ-синдрому. Решта досліджуваних коагулологічних показників не зазнавала суттєвих змін. Як диклофенак натрію, так і еторикоксиб значно зменшували підвищений вміст D-димеру та сироваткового фібриногену, нормалізували тромбіновий час, що свідчить при антитромботичний вплив. Суттєвої різниці ефекту обох НПЗП на стан гемокоагуляції не виявлено.

Висновки. Вже в найгострішому періоді холодової травми спостерігається небезпечний зсув гемокоагуляції в бік тромбоутворення та розвитку ДВЗ-синдрому. Диклофенак натрію та меншою мірою еторикоксиб за профілактичного застосування чинять антигіпотермічний ефект та однаково зменшують ризик тромбоутворення та ДВЗ-синдрому. Це доводить доцільність застосування зазначених НПЗП при гострій холодовій травмі

Спонсор дослідження

  • “Experimental substantiation for improving the effectiveness of prevention and treatment of cold injuries” of the list of scientific studies of the Ministry of Health of Ukraine, carried out at the expense of the state budget of Ukraine No. 0120u102460 (Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 2651 of 17.11.2020)

Біографії авторів

Сергій Юрійович Штриголь, Національний фармацевтичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Андрій Вікторович Таран, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Тетяна Казимирівна Юдкевич, Національний фармацевтичний університет

Заступник директора з наукової роботи

Навчально-науковий інститут прикладної фармації

Дмитро Віталійович Литкін, Національний фармацевтичний університет

Кандидат біологічних наук

Навчально-науковий інститут прикладної фармації

Ірина Олександрівна Лебединець, Національний фармацевтичний університет

Фахівець

Навчально-науковa тренінговa лабораторія медико-біологічних наук

Поліна Олександрівна Чуйкова, Національний фармацевтичний університет

Аспірант

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Ольга Олегівна Койро, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Посилання

  1. QuickStats: Death Rates Attributed to Excessive Cold or Hypothermia Among Persons Aged ≥15 Years, by Urban-Rural Status and Age Group – National Vital Statistics System, United States, 2019 (2021). MMWR Morb Mortal Wkly Rep, 70 (7), 258. doi: http://doi.org/10.15585/mmwr.mm7007a6
  2. Yak unyknuty pereokholodzhennia: nahaduiemo osnovni pravyla povedinky u kholod (2019). MOZ Ukrainy. Available at: https://moz.gov.ua/article/news/jak-uniknuti-pereoholodzhennja-nagaduemo-osnovni-pravila-povedinki-u-holod
  3. Cold Weather Injuries, Active and Reserve Components, U.S. Armed Forces (2019). Available at: https://www.health.mil/News/Articles/2019/11/01/Cold-Weather-Injuries
  4. Fudge, J. (2016) Exercise in the Cold: Preventing and Managing Hypothermia and Frostbite Injury. Sports Health, 8 (2), 133–139. doi: http://doi.org/10.1177/1941738116630542
  5. Gross, E., Moore, J. (2012). Using thrombolytics in frostbite injury. Journal of Emergencies, Trauma, and Shock, 5 (3), 267––271. doi: http://doi.org/10.4103/0974-2700.99709
  6. Kapelka, І. G., Shtrigol, S. Iu. (2019). The comparative research of frigoprotective properties of nonsteroidal anti-inflammatory drugs оn the model of acute general cooling. Pharmacology and Drug Toxicolog, 13 (5), 338–343.
  7. Kapelka, I. H., Shtryhol, S. Yu., Lesyk, R. B., Lozynskyi, A. V., Khom’iak, S. V., Novikov, V. P. (2020). The comparative research of arachidonic acid cascade inhibitors for frigoprotective activity. Pharmacology and Drug Toxicology, 14 (2), 122–128. doi: http://doi.org/10.33250/14.02.122
  8. Kapelka, I. G., & Shtrygol’, S. Yu. (2020). The characteristics of the anti-inflammatory action of sodium diclofenac in cold and normal environment. News of Pharmacy, 2 (100), 106–112. doi: http://doi.org/10.24959/nphj.20.37
  9. Kapelka, I., Shtrygol, S., Koiro, O., Merzlikin, S., Kudina, O., Yudkevych, T. (2021). Effect of arachidonic acid cascade inhibitors on body temperature and cognitive functions in rats in the Morris water maze after acute cold injury. Pharmazie, 76 (7), 313–316.
  10. Shtrygol’, S., Koiro, O., Kudina, O., Tovchiga, O., Yudkevych, T., Oklei, D. (2022). The influence of non-steroidal anti-inflammatory drugs with different mechanisms of action on the course of stress reaction, the functional state of kidneys, liver, and heart on the model of acute general cooling. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 2 (36), 46–55. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.255797
  11. Shtrygol’, S. Yu., Koiro, O. O., Kudina, O. V., Yudkevych, T. K., Gorbach, T. V. (2022). Comparative analysis of the effect of diclofenac sodium and etoricoxib on energy metabolism in rat liver in the acute general cooling model. Medicni Perspektivi, 27 (4), 51–57. doi: http://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.4.271171
  12. Shtrygol, S., Tovchiga, O., Kudina, O., Koiro, O., Yudkevich, T., Gorbach, T. (2022). The effect of non-steroidal anti-inflammatory drugs with different mechanisms of action on the body temperature and cyclooxygenase pathway of the arachidonic acid cascade on the model of acute general cooling (air hypothermia) in rats. Česká a Slovenská Farmacie, 71 (5), 214–223. doi: http://doi.org/10.5817/csf2022-5-214
  13. Yukhymchuk, A. V., Voloshchuk, N. I., Shtrygol, S. Yu. (2023). Vplyv hliukozaminu na stan systemy zghortannia krovi u samtsiv ta samok shchuriv za hostroi kholodovoi travmy. Klinichna farmakolohiia sohodennia: shliakhy maksymalnoi dopomohy likarskii spetsialnosti. Vinnytsia, 170–172.
  14. Jin, H.-X., Teng, Y., Dai, J., Zhao, X.-D. (2021). Expert consensus on the prevention, diagnosis and treatment of cold injury in China, 2020. Military Medical Research, 8 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s40779-020-00295-z
  15. Bondarev, Ye. V., Shtrygol, S. Yu., Zupanets, I. A., Otrishko, I. A. (2017). Platelet aggregation under the action of drugs of glucosamine hydrochloride and acetylsalicylic acid in acute cold injury. Clinical pharmacy, 21 (1), 50–56. doi: http://doi.org/10.24959/cphj.17.1411
  16. Sachs, C., Lehnhardt, M., Daigeler, A., Goertz, O. (2015). The Triaging and Treatment of Cold-Induced Injuries. Deutsches Ärzteblatt International, 112 (44), 741–747. doi: http://doi.org/10.3238/arztebl.2015.0741
  17. Bondariev, Ye. V., Shtrygol, S. Yu., Drohovoz, S. M., Shchokina, K. H. (2018). Kholodova travma: doklinichne vyvchennia likarskykh preparativ z fryhoprotektornymy vlastyvostiamy. Kharkiv: Natsionalnyi farmatsevychnyi universytet, 35.
  18. Directive 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes (2010). Available at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX%3A32010L0063
  19. Weiner, M. (1958). Residual Serum Thrombin Activity. Clinical Chemistry, 4 (4), 271–277. doi: http://doi.org/10.1093/clinchem/4.4.271
  20. Shapovalov, K. G. (2008). Endotelialnaya sekretsiya vazoaktivnyih molekul pri holodovoy travme konechnostey. Travmatol. Ortopediya, 2 (48), 53–56.
  21. Adelborg, K., Larsen, J. B., Hvas, A. (2021). Disseminated intravascular coagulation: epidemiology, biomarkers, and management. British Journal of Haematology, 192 (5), 803–818. doi: http://doi.org/10.1111/bjh.17172
  22. Bondariev, Ye. V. (2020). Eksperymentalne obgruntuvannia optymizatsii profilaktyky ta likuvannia kholodovoi travmy zasobamy metabolitotropnoi ta protyzapalnoi dii. Kharkiv: Natsionalnyi farmatsevtychnyi universytet, 431.
  23. Rathjen, N. A., Shahbodaghi, S. D., Brown, J. A. (2019). Hypothermia and Cold Weather Injuries. American Family Physician, 100 (11), 680–686.
  24. Mohr, J. P., Choi, D. W., Wolf, Ph. A. et al. (2004). Stroke. Pathophysiology, diagnosis, and management. Churchill Livingstone. Available at: doi: http://doi.org/10.1016/B0-443-06600-0/X5001-9
Вплив нестероїдних протизапальних препаратів на стан гемостазу в найгострішому періоді холодової травми в щурів

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-31

Як цитувати

Штриголь, С. Ю., Таран, А. В., Юдкевич, Т. К., Литкін, Д. В., Лебединець, І. О., Чуйкова, П. О., & Койро, О. О. (2023). Вплив нестероїдних протизапальних препаратів на стан гемостазу в найгострішому періоді холодової травми в щурів. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (6(46), 25–30. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.294311

Номер

№ 6(46) (2023)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Sergiy Shtrygol’, Andrii Taran, Tetiana Yudkevych, Dmytro Lytkin, Iryna Lebedinets, Polina Chuykova, Olga Koiro

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.