Розробка протигрибкового гелю, композиції та технології на основі метаболіту поміферину, виділеного із плодів Maclura aurantiaca, що зростає в Казахстані

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.299230

Ключові слова:

оптимальна рецептура, ефективна технологія, протигрибкова активність, гель, поміферін, Каз-П7

Анотація

Мета. Метою даного дослідження є розробка оптимального складу та раціональної технології гелю під умовною назвою «Каз-П7» на основі протигрибкового препарату поміферину.

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження є речовина поміферин.

Виходячи з фізико-хімічних властивостей гелю (погано розчиняється у воді) та технологічних властивостей структуроутворювача – Карбопол Ультрез 20 (набухання) обрано оптимальну систему розчинників: ДМСО-ПГ-вода (1:4:1), що відповідає максимальній розчинності препарат і полімер забезпечує набухання.

Відповідно до вимог ДФ РК І т. 1, 2.2.8, 2.2.10 визначали ротаційно-віскозиметричним методом. Реологічні властивості зразка визначають за допомогою ротаційного віскозиметра «Rheolab QC» (фірма «Anton Paar», Австрія) з визначенням коаксіальних циліндрів CC27/S-SN29766. Дослідження реологічних параметрів проводили за температури 20 °С – 35 °С за допомогою термостата MLM U15c, що входить до складу реостата.

Результати. Гелеві лікарські форми забезпечують кращу біодоступність лікарської речовини. Крім того, гелі є більш сучасною лікарською формою, приємною за органолептичними показниками.

Технологія виготовлення гелю складається з двох паралельних процесів: приготування розчину лікарської речовини та введення його в основу. З точки зору біофармації, яка вивчає біологічну дію лікарських засобів залежно від їх фізичних властивостей, лікарської форми і технології приготування, найкраще вивільнення лікарської речовини відбувається при введенні її в лікарську форму в розчиненому вигляді.

Найбільшу лікувальну дію на основу гелю надає поміферин, введений у розчиненому стані. При цьому активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) розчиняли в різних розчинниках з поступовим нагріванням. Встановлено співвідношення розчинників ДМСО-ПГ-вода (1:4:1), за якого розроблена лікарська форма буде більш структурованою, стабільною та тиксотропною.

Висновки. Грибкові захворювання шкіри є однією з найбільш часто обговорюваних проблем у літературі. Актуальність даної теми визначається високою поширеністю збудників, які складають 37-42 % усіх захворювань шкіри. Експериментально встановлено, що для повної нейтралізації 1 г карбополу Ultraz 20 в системі розчинників ДМСО-ПГ-вода (1:4:1) витрачається 1 г триетаноламіну (рН 7,0). Методами фізико-хімічного аналізу було підібрано оптимальний розріджувач у співвідношенні ДМСО-ПГ-вода (1:4:1), а як нейтралізатор – 1 г триетаноламіну (рН 7,0). Оптимальною моделлю гелю було обрано наступний склад: АФІ-3.0, ДМСО-3.0, ПГ-50.0, карбопол Ultrez 20-1.0, триетаноламін-1.0. Розроблено оптимальний склад і технологію гелю під кодовою назвою «Каз-П7» на основі речовини, отриманої поміферином.

Біографії авторів

Serzhan Mombekov, S. D. Asfendiyarov Kazakh National Medical University

PhD, Associate Professor

School of Pharmacy

Yerkebulan Orazbekov, South Kazakhstan Medical Academy

PhD

Faculty of Pharmacy

Nurila Sadykova, S. D. Asfendiyarov Kazakh National Medical University

Doctor Residency

School of General Medicine

Assel Kozhamzharova , S. D. Asfendiyarov Kazakh National Medical University

Associate Professor

School of Pharmacy

Sarzhan Sharipova, S. D. Asfendiyarov Kazakh National Medical University

Associate Professor

School of Pharmacy

Zhaksylyk Makhatov, South Kazakhstan Medical Academy

Faculty of Pharmacy

Nazym Pushkarskaya, S. D. Asfendiyarov Kazakh National Medical University

Master

School of Pharmacy

Посилання

  1. Orazbekov, Y., Ibrahim, M. A., Mombekov, S., Srivedavyasasri, R., Datkhayev, U., Makhatov, B., Chaurasiya, N. D., Tekwani, B. L., Ross, S. A. (2018). Isolation and Biological Evaluation of Prenylated Flavonoids from Maclura pomifera. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2018, 1–8. https://doi.org/10.1155/2018/1370368
  2. Eatedal, H., El-All, A., Osman, N. A., El-Mahmoudy, A. M., Hassan, A. N. (2016). Synthesis of new pyrimidine derivatives and evaluation of their anticancer and antimicrobial activities. Asian Journal of Pharmaceutical and Clinical Research, 9 (2), 306–313.
  3. Aljelawi, R. O., Kadhem, M. F. (2016). Production, purification, and characterization of bioactive metabolites produced from rare actinobacteria pseudonocardia alni. Asian Journal of Pharmaceutical and Clinical Research, 9 (9), 264–272. https://doi.org/10.22159/ajpcr.2016.v9s3.14961
  4. Karges, J., Xiong, K., Blacque, O., Chao, H., Gasser, G. (2021). Highly cytotoxic copper(II) terpyridine complexes as anticancer drug candidates. Inorganica Chimica Acta, 516, 120137. https://doi.org/10.1016/j.ica.2020.120137
  5. Rodrigues, J. A. O., Oliveira Neto, J. G. de, da Silva de Barros, A. O., Ayala, A. P., Santos-Oliveira, R., de Menezes, A. S., de Sousa, F. F. (2020). Copper(II):phenanthroline complexes with l-asparagine and l-methionine: Synthesis, crystal structure and in-vitro cytotoxic effects on prostate, breast and melanoma cancer cells. Polyhedron, 191, 114807. https://doi.org/10.1016/j.poly.2020.114807
  6. Hošek, J., Šmejkal, K.; Parnham, M. J. (Ed.). Flavonoids as Anti-inflammatory Agents. ICompendium of Inflammatory Diseases. Basel: Springer, 482–497. https://doi.org/10.1007/978-3-7643-8550-7_19
  7. Bozkurt, İ., Dilek, E., Erol, H. S., Çakir, A., Hamzaoğlu, E., Koç, M., Keleş, O. N., Halici, M. B. (2017). Investigation on the effects of pomiferin from Maclura pomifera on indomethacin-induced gastric ulcer: An experimental study in rats. Medicinal Chemistry Research, 26 (9), 2048–2056. https://doi.org/10.1007/s00044-017-1913-y
  8. Ribaudo, G., Coghi, P., Zanforlin, E., Law, B. Y. K., Wu, Y. Y. J., Han, Y., (2019). Semi-synthetic isoflavones as BACE-1 inhibitors against Alzheimer’s disease. Bioorganic Chemistry, 87, 474–483. https://doi.org/10.1016/j.bioorg.2019.03.034
  9. Trávníˇcek, Z., Vanˇco, J., Dvoˇrák, Z. (2020). Heteroleptic complexes of copper with osajin or pomiferin and their utilization for the preparation of drugs for the treatment of tumour diseases. WO2021018324A1.
  10. Leláková, V., Šmejkal, K., Jakubczyk, K., Veselý, O., Landa, P., Václavík, J. et al. (2019). Parallel in vitro and in silico investigations into anti-inflammatory effects of non-prenylated stilbenoids. Food Chemistry, 285, 431–440. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2019.01.128
  11. Jomová, K., Hudecova, L., Lauro, P., Simunkova, M., Alwasel, S. H., Alhazza, I. M., Valko, M. (2019). A Switch between Antioxidant and Prooxidant Properties of the Phenolic Compounds Myricetin, Morin, 3′,4′-Dihydroxyflavone, Taxifolin and 4-Hydroxy-Coumarin in the Presence of Copper(II) Ions: A Spectroscopic, Absorption Titration and DNA Damage Study. Molecules, 24 (23), 4335. https://doi.org/10.3390/molecules24234335
  12. Brezáni, V., Leláková, V., Hassan, S., Berchová-Bímová, K., Nový, P., Klouček, P. et al. (2018). Anti-Infectivity against Herpes Simplex Virus and Selected Microbes and Anti-Inflammatory Activities of Compounds Isolated from Eucalyptus globulus Labill. Viruses, 10 (7), 360. https://doi.org/10.3390/v10070360
  13. Bertucci, J. I., Liggieri, C. S., Colombo, M. L., Vairo Cavalli, S. E., Bruno, M. A. (2015). Application of peptidases from Maclura pomifera fruit for the production of active biopeptides from whey protein. LWT - Food Science and Technology, 64 (1), 157–163. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2015.05.041
  14. Corrons, M. A., Liggieri, C. S., Trejo, S. A., Bruno, M. A. (2017). ACE-inhibitory peptides from bovine caseins released with peptidases from Maclura pomifera latex. Food Research International, 93, 8–15. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2017.01.003
  15. Reyes Jara, A. M., Liggieri, C. S., Bruno, M. A. (2018). Preparation of soy protein hydrolysates with antioxidant activity by using peptidases from latex of Maclura pomifera fruits. Food Chemistry, 264, 326–333. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2018.05.013
  16. Petrovic, S., Todorovic, B., Stojiljković, M., Petrovic, S., Savic, S., & Stojiljkovic, S. (2018). Macro- and micro-element composition of Osage orange Maclura pomifera L. (Moraceae). Journal of Elementology, 23 (4), 1399–1411. https://doi.org/10.5601/jelem.2018.23.1.1484
  17. Prakash, S., Somiya, G., Elavarasan, N., Subashini, K., Kanaga, S., Dhandapani, R., Sivanandam, M., Kumaradhas, P., Thirunavukkarasu, C., Sujatha, V. (2021). Synthesis and characterization of novel bioactive azo compounds fused with benzothiazole and their versatile biological applications. Journal of Molecular Structure, 1224, 129016. https://doi.org/10.1016/j.molstruc.2020.129016
  18. Nepovimova, E., Svobodova, L., Dolezal, R., Hepnarova, V., Junova, L., Jun, D. et al. (2021). Tacrine – Benzothiazoles: Novel class of potential multitarget anti-Alzheimeŕs drugs dealing with cholinergic, amyloid and mitochondrial systems. Bioorganic Chemistry, 107, 104596. https://doi.org/10.1016/j.bioorg.2020.104596
  19. Mamedyarov, Z. (2018). Pharmaceutical sector in iran: current status and prospecs. World Economy and International Relations, 62 (7), 57–62. https://doi.org/10.20542/0131-2227-2018-62-7-57-62
  20. Tare, S., Bageria, S. (2019). SWOT analysis of indian pharmaceutical industry: in referance to indian sme pharma industry approchestowards competitive advantage. International Journal of Innovation in Engineering Research & Management, 6 (1).
  21. Tashenov, A., Cherednichenko, N. (2023). Development Prospects for the Pharmaceutical Market of the Single Economic Space. Eurasian Development Bank. Sector Report No.18. Available at: https://ssrn.com/abstract=4109101
  22. Kantureyeva, A., Ustenova, G., Zvonar Pobirk, A., Mombekov, S., Koilybayeva, M., Amirkhanova, A. et al. (2024). Ceratocarpus arenarius: Botanical Characteristics, Proximate, Mineral Composition, and Cytotoxic Activity. Molecules, 29 (2), 384. https://doi.org/10.3390/molecules29020384
  23. Turgumbayeva, A., Zhanat, T., Zhakipbekov, K., Kalykova, A., Kartbayeva, E., Mombekov, S. et al. (2023) A Review On The Medicinal Plant Echinops Ritro Species: Phytochemistry And Biological Activity. Farmacia, 71 (3), 455–462. https://doi.org/10.31925/farmacia.2023.3.2
Розробка протигрибкового гелю, композиції та технології на основі метаболіту поміферину, виділеного із плодів Maclura aurantiaca, що зростає в Казахстані

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-29

Як цитувати

Mombekov, S., Orazbekov, Y., Sadykova, N., Kozhamzharova , A., Sharipova, S., Makhatov, Z., & Pushkarskaya, N. (2024). Розробка протигрибкового гелю, композиції та технології на основі метаболіту поміферину, виділеного із плодів Maclura aurantiaca, що зростає в Казахстані. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1(47), 79–85. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.299230

Номер

№ 1(47) (2024)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Serzhan Mombekov, Yerkebulan Orazbekov, Nurila Sadykova, Assel Kozhamzharova , Sarzhan Sharipova, Zhaksylyk Makhatov, Nazym Pushkarskaya

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.