Модель гострої теплової травми в щурів, залежність терморезистентності від статі та скринінг потенційних термопротекторів

Анотація

Теплова травма (ТТ) – актуальна медична та соціальна проблема. Теплові ураження є широко розповсюдженим впливом довкілля на людину. Це обумовлено глобальним потеплінням, поширеністю військових конфліктів, техногенних катастроф, працею в гарячих цехах, заняттям екстремальними видами спорту й туризму.

Мета дослідження – запропонувати модель гострої ТТ у щурів, що не викликає загибелі тварин, визначити залежність терморезистентності від статі та порівняти ефективність термопротекторного ефекту низки НПЗП, парацетамолу та глюкозаміну гідрохлориду на цій моделі.

Матеріали та методи. Експеримент виконано на дорослих білих щурах обох статей. Гостру ТТ моделювали спеціально розробленим способом шляхом теплової експозиції тварин при +55°С протягом 30 хв. та подальшим відновленням протягом 60 хв. Кожні 15 хв. вимірювали ректальну температуру. Визначали ступінь гіпертермії у самців і самок. Оцінювали наявність і виразність термопротекторного впливу глюкозаміну гідрохлориду (Г г/х), диклофенаку натрію, ацетилсаліцилової кислоти (АСК), німесуліду, еторикоксибу, целекоксибу, парацетамолу за внутрішньошлункового введення за 60 хв. до теплового впливу. Результати обробляли з використанням програми STATISTICA 12.0.

Результати. Встановлено, що теплова експозиція щурів при +55°С протягом 30 хв. добре відтворює гостру ТТ. Модель не викликає загибелі тварин і відповідає вимогам біоетики. Температура тіла підвищується на 10-13 %, що характеризується як тепловий удар. В одиничних випадках трапляються терморезистентні тварини, в яких протягом перших 15 хв. експозиції температура тіла зростає менше ніж на 1°С. Їх не слід використовувати для подальшого моделювання теплової травми. Самці щурів чутливіші за самок до дії високої температури довкілля, гостра ТТ в них характеризується більшою гіпертермією (приріст температури 5,03±0,39°С проти 3,72±0,22°С у самок, p<0,01). Термопротекторний ефект Г г/х залежить від статі: у самців він виразніший, ніж у самок. З-поміж 6 протестованих інгібіторів ЦОГ найбільший термопротекторний ефект виявлено у високоселективного інгібітора ЦОГ-2 целекоксибу та слабкого неселективного центрального інгібітора парацетамолу, що заслуговують на поглиблене дослідження впливу на стан органів і систем за теплової травми, механізмів термопротекторної дії. Із селективностю щодо ЦОГ термопротекторний ефект не пов’язаний: він не виявляється у високоселективного інгібітора ЦОГ-2 еторикоксибу та помірно селективного інгібітора ЦОГ-2 німесуліду, неселективних інгібіторів ЦОГ диклофенаку натрію та АСК, яка до того ж уповільнює відновлення температури тіла після теплової експозиції.

Висновки. Запропоновано зручну та просту модель гострої ТТ у щурів, доведено вищу термочутливість і виразніший термопротекторний ефект Г г/х у самців. Виявлено виразний термопротекторний ефект у целекоксибу та парацетамолу, які перевершують інші досліджені НПЗП. Механізм та особливості цього ефекту потребують з’ясування