Дослідження по вибору коригентів смаку, фільтруючих матеріалів і первинного пакування для орального розчину з солями магнію

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.302066

Ключові слова:

оральний розчин, органічні солі магнію, допоміжні речовини, однодозове первинне пакування

Анотація

Мета. Теоретично та експериментально обґрунтувати вибір допоміжних речовин для комбінованого орального розчину з органічними солями магнію. Визначити відповідність фільтруючих матеріалів трьох типів. Обрати однодозове первинне пакування для розробленого орального препарату, підтвердити його придатність в ході проведення відповідних досліджень.

Матеріали і методи. В експериментах використовували органолептичні, фізико-хімічні, фармако-технологічні методи. Всі методи відповідають вимогам Державної Фармакопеї України та Європейської Фармакопеї. Органолептичними методами визначали смак лікарського засобу за методиками О. І. Тенцової і І. А. Єгорова. Фізико-хімічними методами визначали рН, кольоровість, густину, кількісний вміст активних фармацевтичних інгредієнтів. Фармако-технологічні методи використовували для визначення придатності фільтруючих матеріалів, а також первинного пакування.

Результати. На основі проведених досліджень обрані підсоложувач і ароматизатор для орального розчину з солями магнію. В якості підсолоджувача обраний натрію сахаринат в кількості 0.15 %. Як ароматизатори обрані «вишня» в кількості 0.4 % і «карамель» в кількості 0.2 %. В результаті експериментів доведена придатність фільтруючих матеріалів з капрону, нейлону та поліефірсульфону. Це визначено незмінністю основних показників якості препарату через 24, 48, і 72 годин після фільтрації. Вивчено і доведено придатність однодозового первинного пакування в процесі зберігання орального розчину. В роботі використовували полімерні ампули марок «Moplen EP 2S 12 B» та «Purell HP 371P». Проведені дослідження дозволяють створити простий в технологічному виконанні, зручний у прийомі, конкурентноспроможний вітчизняний препарат, який буде відрізнятися відносно низькими витратами на сировину і виробництво.

Висновки. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень для комбінованого магнієвмісного препарату обрані такі допоміжні речовини, як підсолоджувач і ароматизатор. Досліджено і підтверджено придатність фільтруючих матеріалів для комбінованого орального розчину. Обрано і експериментально доведено відповідність однодозового первинного пакування двох типів

Біографії авторів

Дар'я Володимирівна Снегирьова, Державний торговельно-економічний університет

Доктор філософії по фармацевтичним наукам, асистент

Кафедра товарознавства, управління безпечністю та якістю

Людмила Григорівна Алмакаєва, Ужгородський національний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармацевтичних дисциплін

Посилання

  1. Wolf, M. T. F. (2017). Inherited and acquired disorders of magnesium homeostasis. Current Opinion in Pediatrics, 29 (2), 187–198. https://doi.org/10.1097/mop.0000000000000450
  2. Ahmed, F., Mohammed, A. (2019). Magnesium: The Forgotten Electrolyte – A Review on Hypomagnesemia. Medical Sciences, 7 (4), 56. https://doi.org/10.3390/medsci7040056
  3. Ismail, A. A. A., Ismail, Y., Ismail, A. A. (2017). Chronic magnesium deficiency and human disease; time for reappraisal? QJM: An International Journal of Medicine, 111 (11), 759–763. https://doi.org/10.1093/qjmed/hcx186
  4. Rylander, R. (2014). Bioavailability of magnesium salts. A review. Journal of Pharmacy and Nutrition Sciences, 4, 57–59. https://doi.org/10.6000/1927-5951.2014.04.01.8
  5. Firoz, M., Graber, M. (2002). Bioavailability of us commercial magnesium preparations. Magnesium Research, 14, 257–262.
  6. Blancquaert, L., Vervaet, C., Derave, W. (2019). Predicting and Testing Bioavailability of Magnesium Supplements. Nutrients, 11 (7), 1663. https://doi.org/10.3390/nu11071663
  7. Coudray, С., Rambeau, M., Feillet-Coudray, C., Gueux, E., Tressol, J., Mazur, A. et al. (2006). Study of magnesium bioavailability from ten organic and inorganic Mg salts in Mg-depleted rats using a stable isotope approach. Magnesium research, 18 (4), 215–223.
  8. Decollogne, S., Tomas, A., Lecerf, C., Adamowicz, E., Seman, M. (1997). NMDA receptor complex blockade by oral administration of magnesium: Comparison with MK-801. Pharmacology Biochemistry and Behavior, 58, 261–268. https://doi.org/10.1016/s0091-3057(96)00555-2
  9. Kyselovič, J., Chomanicová, N., Adamičková, A., Valášková, S., Šalingová, B., Gažová, A. (2021). A new Caco-2 cell model of in vitro intestinal barrier: application for the evaluation of magnesium salts absorption. Physiological Research, 70 (1), 31–41. https://doi.org/10.33549/physiolres.934772
  10. Romeo, M., Cazzaniga, A., Maier, J. (2019). Magnesium and the blood-brain barrier in vitro: effects on permeability and magnesium transport. Magnesium Research, 32 (1), 16–24.
  11. Kompendium. Available at: https://compendium.com.ua/uk/
  12. Snehyrova, D. V., Almakaieva, L. H. (2019). Vybir tekhnolohichnykh parametriv vyhotovlennia oralnoho rozchynu na osnovi solei mahniiu laktatu i mahniiu pidolatu. Farmakom, 1/2, 48–54.
  13. Alqahtani, M. S., Kazi, M., Alsenaidy, M. A., Ahmad, M. Z. (2021). Advances in Oral Drug Delivery. Frontiers in Pharmacology, 12. https://doi.org/10.3389/fphar.2021.618411
  14. Schuchardt, J. P., Hahn, A. (2017). Intestinal Absorption and Factors Influencing Bioavailability of Magnesium- An Update. Current Nutrition & Food Science, 13 (4), 260–278. https://doi.org/10.2174/1573401313666170427162740
  15. Noah, L., Dye, L., Bois De Fer, B., Mazur, A., Pickering, G., Pouteau, E. (2021). Effect of magnesium and vitamin B6 supplementation on mental health and quality of life in stressed healthy adults: Post‐hoc analysis of a randomised controlled trial. Stress and Health, 37 (5), 1000–1009. https://doi.org/10.1002/smi.3051
  16. Lawless, H. T., Rapacki, F., Horne, J., Hayes, A. (2003). The taste of calcium and magnesium salts and anionic modifications. Food Quality and Preference, 14 (4), 319–325. https://doi.org/10.1016/s0950-3293(02)00128-3
  17. Kim, M. E., Oleinikova, T. A., Evseev, S. B. (2015). Siropy s fitopreparatami: nomenklatura, razrabotka, osobennosti sostava, tekhnologii (obzor). Aktualnye problemy gummanitarnykh i obshchestvennykh nauk, 2, 193–198.
  18. Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv» (2014–2015). Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv».
  19. European Directorate for the Quality of Medicines (EDQM) (2016). European Pharmacopoeia. Council of Europe, 67075 Strasbourg Cedex, France, 4016 p.
  20. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 2 (2014). Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 724.
  21. Anurova, M. N., Bakhrushina, E. O., Pyatigorskaia, N. V., Yambikova, O. M. (2015). the Principles of taste masking of oral gels with synthetic drugs. Pharmacy & Pharmacology, 3 (4 (11)), 15–20. https://doi.org/10.19163/2307-9266-2015-3-4(11)-15-20
  22. Domitrz, I., Cegielska, J. (2022). Magnesium as an Important Factor in the Pathogenesis and Treatment of Migraine – From Theory to Practice. Nutrients, 14 (5), 1089. https://doi.org/10.3390/nu14051089
  23. Ranade, V. V., Somberg, J. C. (2001). Bioavailability and Pharmacokinetics of Magnesium After Administration of Magnesium Salts to Humans. American Journal of Therapeutics, 8 (5), 345–357. https://doi.org/10.1097/00045391-200109000-00008
  24. Maier, J. A., Pickering, G., Giacomoni, E., Cazzaniga, A., Pellegrino, P. (2020). Headaches and Magnesium: Mechanisms, Bioavailability, Therapeutic Efficacy and Potential Advantage of Magnesium Pidolate. Nutrients, 12 (9), 2660. https://doi.org/10.3390/nu12092660
  25. Snegirev, V. P., Iakovleva, L. V., Snegireva, D. V., Almakaeva, L. G. (2018). Soedineniia magniia: lekarstvennye sredstva, ikh potreblenie i perspektivy sozdaniia novogo preparata. Chast 1. 100 magniisoderzhashchikh lekarstvennykh preparatov ukrainskogo farmatcevticheskogo rynka. Vestnik farmatcii, 78 (4), 33–43.
  26. Friedman, M., Levin, C. E. (2011). Nutritional and medicinal aspects of d-amino acids. Amino Acids, 42 (5), 1553–1582. https://doi.org/10.1007/s00726-011-0915-1
  27. Sariev, A., Lunshina, E., Zherdev, V., Mirzoian, N. (2006). Vzaimosviaz farmakokinetiki i farmakodinamiki kombinirovannogo preparata, soderzhashchego pirrolidon i piroglutaminovuiu kislotu. Eksperimentalnaia klinicheskaia fyrmakologiia, 69 (2), 58–61.
  28. Mennella, J. A., Spector, A. C., Reed, D. R., Coldwell, S. E. (2013). The Bad Taste of Medicines: Overview of Basic Research on Bitter Taste. Clinical Therapeutics, 35 (8), 1225–1246. https://doi.org/10.1016/j.clinthera.2013.06.007
  29. Wei, Y., Nedley, M. P., Bhaduri, S. B., Bredzinski, X., Boddu, S. H. S. (2014). Masking the Bitter Taste of Injectable Lidocaine HCl Formulation for Dental Procedures. AAPS PharmSciTech, 16 (2), 455–465. https://doi.org/10.1208/s12249-014-0239-z
  30. Cherian, S., Lee, B. S., Tucker, R. M., Lee, K., Smutzer, G. (2018). Toward Improving Medication Adherence: The Suppression of Bitter Taste in Edible Taste Films. Advances in Pharmacological Sciences, 2018, 1–11. https://doi.org/10.1155/2018/8043837
  31. Mesut, B., Özsoy, Y., Aksu, B. (2015). The place of drug product critical quality parameters in quality by design (QBD). Turkish Journal of Pharmaceutical Sciences, 12 (1), 75–92.
  32. Pillai, S., Chobisa, D., Urimi, D., Ravindra, N. (2016). Filters and filtration: A review of mechanisms that impact cost, product quality and patient safety. Journal of Pharmaceutical Science and Research, 8 (5), 271–278.
  33. Bedogni, G., Garcia, P., Seremeta, K., Okulik, N., Salomon, C. (2023). Preformulation and Long-Term Stability Studies of an Optimized Palatable Praziquantel Ethanol-Free Solution for Pediatric Delivery. Pharmaceutics, 15 (8), 2050. https://doi.org/10.3390/pharmaceutics15082050
  34. Unahalekhaka, A., Nuthong, P. (2022). Glass particulate adulterated in single dose ampoules: A patient safety concern. Journal of Clinical Nursing, 32 (7-8), 1135–1139. https://doi.org/10.1111/jocn.16336
Дослідження по вибору коригентів смаку, фільтруючих матеріалів і первинного пакування для орального розчину з солями магнію

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Снегирьова, Д. В., & Алмакаєва, Л. Г. (2024). Дослідження по вибору коригентів смаку, фільтруючих матеріалів і первинного пакування для орального розчину з солями магнію. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (2 (48), 36–43. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.302066

Номер

№ 2 (48) (2024)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Daria Snehyrova, Lyudmila Almakaieva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.