Фармакологічні та технологічні дослідження при розробці таблеток з екстрактом листя аїру звичайного

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.306558

Ключові слова:

аїр звичайний, кверцетин, таблетки, шлунково-кишковий тракт, відносна терапевтична доза

Анотація

Мета: Визначити оптимальний якісний і кількісний склад допоміжних речовин для таблеток, що містять сухий екстракт листя аїру звичайного та тверду дисперсію кверцетину, їх відносну терапевтичну дозу та протинабрякову активність.

Матеріали та методи: У цьому дослідженні було визначено відносну терапевтичну дозу сухого екстракту листя аїру звичайного, а також вивчено вплив різних допоміжних речовин на властивості таблеток, до складу яких входять сухий екстракт листя аїру звичайного та тверда дисперсія кверцетину. Вивчено протинабрякову активність отриманих таблеток. Комплексний аналіз включав використання стандартизованих фармакопейних методів для оцінки якості таблеток. Ці методи охоплювали широкий спектр оцінок, спрямованих на забезпечення відповідності таблеток необхідним фармакологічним стандартам, зосереджуючись на ключових характеристиках, таких як швидкість розчинення та стабільність. Визначення відносної терапевтичної дози та протинабрякової активності проводили за допомогою стандартних фармакологічних методів на лабораторних щурах.

Результати: Дослідження дозволило визначити Ac-Di-Sol та Lubripharm SSF як найбільш доцільні допоміжні речовини для складу таблеток, що розроблюються. Детальний аналіз показав, що Ac-Di-Sol у концентрації 10 % значно підвищує швидкість розпаду таблеток без негативного впливу на їх структурну цілісність. Одночасно було встановлено, що Lubripharm SSF значно підвищує механічну стабільність таблеток, зменшуючи їх крихкість.

Висновки: У результаті дослідження було встановлено відносну терапевтичну дозу сухого екстракту листя аїру звичайного та твердої дисперсії кверцетину, а також визначено оптимальні допоміжні речовини для одержання таблеток – Ac-Di-Sol та Lubripharm SSF. Проведені дослідження дозволили розробити склад таблеток, що відповідає необхідним фармакотехнологічним специфікаціям та умовам сучасної фармацевтичної промисловості, демонструє високу протинабрякову активність порівняно з монокомпонентною речовиною та відомими препаратами

Біографії авторів

Олексій Віталійович Андрюшаєв, Національний фармацевтичний університет

Аспірант

Кафедра заводської технології ліків

Євгеній Леонідович Самойлов, Національний фармацевтичний університет

Аспірант

Кафедра фармакології і фармакотерапії

Валерія Валеріївна Гнатюк, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Доктор медичних наук, доцент

Кафедра фармакології

Олена Анатоліївна Рубан, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувачка кафедрою

Кафедра заводської технології ліків

Марія Іванівна Веля, Буковинський державний медичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра фармації

Марина Володимирівна Савохіна, Національний фармацевтичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Посилання

  1. Wang, Y., Huang, Y., Chase, R. C., Li, T., Ramai, D., Li, S. et al. (2023). Global Burden of Digestive Diseases: A Systematic Analysis of the Global Burden of Diseases Study, 1990 to 2019. Gastroenterology, 165 (3), 773-783.e15. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2023.05.050
  2. Azer, S. A, Awosika, A. O., Akhondi, H. (2023). Gastritis. StatPearls Publishing. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK544250/
  3. Cai, Z., Wang, S., Li, J. (2021). Treatment of Inflammatory Bowel Disease: A Comprehensive Review. Frontiers in Medicine, 8. https://doi.org/10.3389/fmed.2021.765474
  4. Hall, I. (2022). Gastrointestinal Tract Disorders: Diagnosis and Treatment. New York: Murphy & Moore Publishing, 237.
  5. Czigle, S., Bittner Fialová, S., Tóth, J., Mučaji, P., Nagy, M. (2022). Treatment of Gastrointestinal Disorders – Plants and Potential Mechanisms of Action of Their Constituents. Molecules, 27 (9), 2881. https://doi.org/10.3390/molecules27092881
  6. Kelber, O., Bauer, R., Kubelka, W. (2017). Phytotherapy in Functional Gastrointestinal Disorders. Digestive Diseases, 35 (Suppl. 1), 36–42. https://doi.org/10.1159/000485489
  7. Zhao, Y., Li, J., Cao, G., Zhao, D., Li, G., Zhang, H., Yan, M. (2023). Ethnic, Botanic, Phytochemistry and Pharmacology of the Acorus L. Genus: A Review. Molecules, 28 (20), 7117. https://doi.org/10.3390/molecules28207117
  8. Iaremenko, M. S., Hontova, T. M. (2017). Porivnialnyi analiz aminokyslotnoho skladu lystia ta korenevyshch lepekhy zvychainoi. Promyslova farmatsiia: Etapy stanovlennia ta maibutnie. Kharkiv: Vyd-vo NFaU, 137–140.
  9. Derymedvid, L., Korang, L., Shakina, L. (2020). Comparative cytotoxic analysis of extracts obtained from leaves and roots of sweet flag (Acorus Calamus L.) on rat bone marrow cells in vitro. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 1 (23), 17–22. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2020.196405
  10. Andryushayev, O., Ruban, O., Maslii, Y., Rusak, I. (2021). Intensification of the extraction process of phenolic compounds from Acorus calamus leaves. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 4 (32), 4–10. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2021.238329
  11. Georgiou, N., Kakava, M. G., Routsi, E. A., Petsas, E., Stavridis, N., Freris, C. et al. (2023). Quercetin: A Potential Polydynamic Drug. Molecules, 28 (24), 8141. https://doi.org/10.3390/molecules28248141
  12. Alizadeh, S. R., Ebrahimzadeh, M. A. (2022). Quercetin derivatives: Drug design, development, and biological activities, a review. European Journal of Medicinal Chemistry, 229, 114068. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2021.114068
  13. Deepika, Maurya, P. K. (2022). Health Benefits of Quercetin in Age-Related Diseases. Molecules, 27 (8), 2498. https://doi.org/10.3390/molecules27082498
  14. State Register of Medicinal Products of Ukraine. Available at: http://www.drlz.com.ua
  15. Regulatory and Directive Documents of Ministry of Health of Ukraine. Available at: https://mozdocs.kiev.ua
  16. Alkushi, A. G. R., Elsawy, N. A. M. (2017). Quercetin attenuates, indomethacin-induced acute gastric ulcer in rats. Folia Morphologica, 76 (2), 252–261. https://doi.org/10.5603/fm.a2016.0067
  17. Yuan, K., Zhu, Q., Lu, Q., Jiang, H., Zhu, M., Li, X., Huang, G., Xu, A. (2020). Quercetin alleviates rheumatoid arthritis by inhibiting neutrophil inflammatory activities. The Journal of Nutritional Biochemistry, 84, 108454. https://doi.org/10.1016/j.jnutbio.2020.108454
  18. Luo, X., Bao, X., Weng, X., Bai, X., Feng, Y., Huang, J. et al. (2022). The protective effect of quercetin on macrophage pyroptosis via TLR2/Myd88/NF-κB and ROS/AMPK pathway. Life Sciences, 291, 120064. https://doi.org/10.1016/j.lfs.2021.120064
  19. Kovalevska, I. V. (2014). Quercetin physical-chemical characteristics’ definition. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 1 (14), 9–11.
  20. Kovalevska, I., Ruban, O., Grudko, V. (2019). Study of biopharmaceutical solubility of quercetin and its solid dispersions. Ukrainian biopharmaceutical journal, 1 (58), 10–16. https://doi.org/10.24959/ubphj.19.209
  21. Kovalevska, I., Ruban, O., Kutova, O., Levachkova, J. (2021). Optimization of the composition of solid dispersion of quercetin. Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences, 34 (1), 1–4. https://doi.org/10.2478/cipms-2021-0001
  22. Kovalevska, I. V. (2020). Theoretical and experimental substantiation of solid dispersion formation in the development of complex medicinal preparations for the treatment of type II diabetes. [Doctors dissertation; National University of Pharmacy].
  23. Yaremenko, M., Gontova, T., Boryak, L., Mala, O., Andryushayev, O. (2020). Determination of optimal extraction conditions of phenolic compounds from acorus calamus leaves. EUREKA: Health Sciences, 3, 63–70. https://doi.org/10.21303/2504-5679.2020.001317
  24. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 3 (2018). Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 732.
  25. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 1 (2015). Kharkiv: Derzhavne pidpryiemstvo «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 1128.
  26. Stefanova, O. V. (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv. Kyiv Avitsena, 528.
  27. Herasymets, I., Fira, L., Medvid, I. (2020). Establishment of a conditionally therapeutic dose of dry extract from Reishi Mushrooms on the model of toxic hepatitis. Danish Scientific Journal, 38 (1), 12–16.
  28. Savych, A. O., Marchyshyn, S. M., Basaraba, R. Yu. (2020). Determination of hypoglycemic activity of the herbal mixtures in screening study. Pharmacology and Drug Toxicology, 14 (5), 344–351. https://doi.org/10.33250/14.05.344
  29. Yaremenko, M. S., Gontova, T. M., Sira, L. M. (2018). Aboutuse and identification of not officinalis raw materials – Acorus Calamus L. Leaves. Medical and Clinical Chemistry, 1, 105–110. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i1.8772
  30. Dominici, S., Marescotti, F., Sanmartin, C., Macaluso, M., Taglieri, I., Venturi, F. et al. (2022). Lactose: Characteristics, Food and Drug-Related Applications, and Its Possible Substitutions in Meeting the Needs of People with Lactose Intolerance. Foods, 11 (10), 1486. https://doi.org/10.3390/foods11101486
  31. Badawy, S. I. F., Shah, K. R., Surapaneni, M. S., Szemraj, M. M., Hussain, M. (2019). Use of Mannitol as a Filler in Wet Granulation. Handbook of Pharmaceutical Wet Granulation, 455–467. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-810460-6.00006-3
  32. Dash, R. P., Srinivas, N. R., Babu, R. J. (2019). Use of sorbitol as pharmaceutical excipient in the present day formulations – issues and challenges for drug absorption and bioavailability. Drug Development and Industrial Pharmacy, 45(9), 1421–1429. https://doi.org/10.1080/03639045.2019.1640722
  33. Desai, P. M., Liew, C. V., Heng, P. W. S. (2016). Review of Disintegrants and the Disintegration Phenomena. Journal of Pharmaceutical Sciences, 105 (9), 2545–2555. https://doi.org/10.1016/j.xphs.2015.12.019
Фармакологічні та технологічні дослідження при розробці таблеток з екстрактом листя аїру звичайного

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-30

Як цитувати

Андрюшаєв, О. В., Самойлов, Є. Л., Гнатюк, В. В., Рубан, О. А., Веля, М. І., & Савохіна, М. В. (2024). Фармакологічні та технологічні дослідження при розробці таблеток з екстрактом листя аїру звичайного. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (3 (49), 27–36. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.306558

Номер

№ 3 (49) (2024)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Oleksiy Andryushayev, Yevhenii Samoilov, Valeriia Hnatiuk, Olena Ruban, Mariia Velia, Maryna Savokhina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.