Дослідження фенольних сполук зимолюбки трави та їх впливу на біохімічні показники крові та сечі на моделі хронічної хвороби нирок у щурів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.310744

Ключові слова:

Chimaphila umbellata (L.), фенольні сполуки, антиоксидатна дія, хронічна хвороба нирок, нефропроректорний вплив

Анотація

Хвороби нирок та сечовивідних шляхів – часта проблема у людей різного віку. Нирки фільтрують кров, виводячи з організму водорозчинні відходи, підтримують водно-сольовий баланс, стабілізують кров'яний тиск та рівень PH. Інтоксикація, переохолодження, травми та інші причини призводять до проблем із нирками – запальним захворюванням, сечокам'яній хворобі тощо. Тому актуальним є розробка дієвих засобів рослинного походження, що впливали на етіопатогенентичні чинники звхворювань.

Мета. Дослідження профілю фенольних сполук зимолюбки зонтичної, вивчення антиоксидантних та нефропротекторних властивостей екстракту зимолюбки на моделі хромат-індукованої ниркової недостатності (хронічної хвороби нирок) у щурів.

Матеріали та методи. Дослідження фенольних сполук проводили методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) за допомогою системи Waters e2695 Alliance HPLC у поєднанні з детектором 2998 PDA (Waters, Milford, MA, USA).

Дослідження in vitro антиоксидантної активності методом ВЕРХ для екстракту 50% трави зимолюбки. Використовували хроматограф Waters 2695 (фірма «Вотерс», США) оснащений Waters 996 діодно-матричним детектором.

Для визначення нефропротекторної дії досліджували 60 аутбредних статевозрілих щурів (самців), розділених на шість груп. На основі результатів біохімічних досліджень розраховували кліренс креатиніну та кліренс сечовини у піддослідних тварин.

Результати. Методом ВЕРХ у траві зимолюбки зонтичної були ідентифіковані та кількісно визначені 8 фенольних сполук – апігенін, гіперозид, кверцитрин, рутин, кверцетин, галова кислота, гуаяверин та ізокверцетин. За результатами попередньої оцінки антиоксидантного вкладу окремих фенольних сполук у загальну ефективність екстракту трави зимолюбки визначений суттєвий ефект похідних кавової кислоти та кверцетину.

Застосування екстракту зимолюбки у експериментальних тварин відзначалося нормалізацією діурезу, зменшенням вмісту загального білка сечі в 1,8 разів. Ефект від застосування екстракту зимолюбки очікувано виявляв дозозалежність.

Висновки. Методом ВЕРХ досліджений профіль фенольних сполук зимолюбки зонтичної та визначений їх антиоксидантний ефект. В умовах розвитку ниркової недостатності у щурів досліджений екстракт зимолюбки покращував фізичний стан тварин, зменшував їхню смертність, покращував видільну функцію нирок, нормалізував азотистий й білковий обмін, сприяв захисту структури ниркової тканини, а отже, мав позитивний вплив на перебіг нефропатії

Біографії авторів

Олексій Володимирович Коврегін, Національний фармацевтичний університет

Аспірант

Кафедрa клінічної фармакології

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Дмитро Віталійович Литкін, Національний фармацевтичний університет

Кандидат біологічних наук

Навчально-науковий інститут прикладної фармації

Ольга Олександрівна Михайленко, Національний фармацевтичний університет; UCL School of Pharmacy

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедрa фармацевтичної хімії

Visiting Researcher

Pharmacognosy and Phytotherapy Group

Liudas Ivanauskas, Lithuanian University of Health Sciences

Doctor of Biomedical Sciences, Professor, Head of Department

Department of Analytical and Toxicological Chemistry

Тетяна Казимирівна Юдкевич, Національний фармацевтичний університет

Заступник директора з наукової роботи

Навчально-науковий інститут прикладної фармації

Інна Миколаївна Владимирова, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедрa клінічної фармакології

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Лариса Анатоліївна Ходак, Харківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професорка

Кафедра інфекційних і дитячих інфекційних хвороб, паразитології, фтизіатрії та пульмонології

Володимир Іванович Старіков, Харківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедрa онкології

Посилання

  1. Grams, M. E., Levey, S. A., Coresh, J.; Yu, A. S. L., Chertow, G. M., Luyckx, V. A., Marsden, P. A., Skorecki, K., Taal, M. W., Wasser, W. G. (Eds.) (2020). Epidemiology of Kidney Disease. Brenner and Rector’s The Kidney. Vol. 1. Philadelphia: Elsevier, 616-639.e5.
  2. Wang, H., Naghavi, M., Allen, C., Barber, R. M., Bhutta, Z. A., Carter, A. et al. (2016). Global, regional, and national life expectancy, all-cause mortality, and cause-specific mortality for 249 causes of death, 1980–2015: A systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet, 388, 1459–1544. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(16)31012-1
  3. Luyckx, V. A., Tonelli, M., Stanifer, J. W. (2018). The global burden of kidney disease and the sustainable development goals. Bulletin of the World Health Organization, 96 (6), 414-422D. https://doi.org/10.2471/blt.17.206441
  4. Shebeko, S. K., Chernykh, V. V., Zupanets, K. O. (2020). Nephroprotective Effect of the Herbal Composition BNO 2103 in Rats with Renal Failure. Scientia Pharmaceutica, 88 (4), 47. https://doi.org/10.3390/scipharm88040047
  5. Ali, U., Khan, M. M., Khan, N., Haya, R. tul, Asghar, M. U., Abbasi, B. H. (2023). Chimaphila umbellata; a biotechnological perspective on the coming-of-age prince’s pine. Phytochemistry Reviews, 23 (1), 229–244. https://doi.org/10.1007/s11101-023-09880-1
  6. Ivanauskas, L., Uminska, K., Gudžinskas, Z., Heinrich, M., Georgiyants, V., Kozurak, A., Mykhailenko, O. (2023). Phenological Variations in the Content of Polyphenols and Triterpenoids in Epilobium angustifolium Herb Originating from Ukraine. Plants, 13 (1), 120. https://doi.org/10.3390/plants13010120
  7. Marksa, M., Radušienė, J., Jakštas, V., Ivanauskas, L., Marksienė, R. (2015). Development of an HPLC post-column antioxidant assay forSolidago canadensisradical scavengers. Natural Product Research, 30 (5), 536–543. https://doi.org/10.1080/14786419.2015.1027703
  8. Mykhailenko, O., Korinek, M., Ivanauskas, L., Bezruk, I., Myhal, A., Petrikaitė, V. et al. (2020). Qualitative and Quantitative Analysis of Ukrainian Iris Species: A Fresh Look on Their Antioxidant Content and Biological Activities. Molecules, 25 (19), 4588. https://doi.org/10.3390/molecules25194588
  9. Kozhemiakin, Yu. M., Khromov, O. S., Filonenko, M. A., Saifetdynova, H. A. (2002). Naukovo-praktychni rekomendatsii z utrymannia laboratornykh tvaryn ta roboty z nymy. Kyiv: Avitsena, 156.
  10. Stefanov, O. V. (Ed.) (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv (metodychni rekomendatsii). Kyiv: Avitsena, 528.
  11. Directive 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes. OJEU2010 (2010). L276, 33–79.
  12. Instruktsiia dlia medychnoho zastosuvannia preparatu LESPEFRYL (LESPEFRIL). Normatyvno-derektyvni dokumenty MOZ Ukrainy (2021). Available at: https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=52052
  13. Kovregin, O., Prokopiuk, V., Lytkin, D., Vladymyrova, I. (2024). Study of the influence of the extract of pipsissewa on cell cultures. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 3 (49), 78–85. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.307291
  14. Nair, A., Jacob, S. (2016). A simple practice guide for dose conversion between animals and human. Journal of Basic and Clinical Pharmacy, 7 (2), 27–31. https://doi.org/10.4103/0976-0105.177703
  15. Shtryhol, S. Iu., Lisovyi, V. M., Zupanets, I. A. et al. (2009). Metody eksperymentalnoho modeliuvannia urazhennia nyrok dlia farmakolohichnykh doslidzhen. Kharkiv: Vyd-vo NFaU, 48.
  16. Jadhav, R., Jadhav, N., Patil, C., Chaudhari, K., Wagh, J., Surana, S. (2010). Diuretic and natriuretic activity of two mistletoe species in rats. Pharmacognosy Research, 2 (1), 50–57. https://doi.org/10.4103/0974-8490.60576
  17. Naumenko, A. N., Gorelaya, M. V., Babiy, S. O. (2017). Biochemical composition of urine in rats with developed Guerin’s carcinoma and administration of cisplatin. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8 (1), 11–14. https://doi.org/10.15421/021702
  18. Vilkhova, I. V., Mateshuk-Vatseba, L. R., Kantser, O. V., Podoliuk, M. V., Bekesevych, A. M., Hresko, N. I. (2021). Changes in biochemical parameters of nitrogen renal function of rats with long-term administration of therapeutic doses of nalbuphine. Bulletin of Medical and Biological Research, 3 (1), 54–61. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12088
  19. Indrayan, A., Malhotra, K. R. (2018). Medical biostatistics. Boca Raton: CRC Press, 685.
  20. Yu, Y., Elshafei, A., Zheng, X., Cheng, S., Wang, Y., Piao, M. et al. (2021). Chemical constituents of Chimaphila japonica Miq. Biochemical Systematics and Ecology, 95, 104219. https://doi.org/10.1016/j.bse.2020.104219
  21. Stan, D., Enciu, A.-M., Mateescu, A. L., Ion, A. C., Brezeanu, A. C., Stan, D., Tanase, C. (2021). Natural Compounds With Antimicrobial and Antiviral Effect and Nanocarriers Used for Their Transportation. Frontiers in Pharmacology, 12. https://doi.org/10.3389/fphar.2021.723233
  22. Newman, D. J., Cragg, G. M. (2020). Natural Products as Sources of New Drugs over the Nearly Four Decades from 01/1981 to 09/2019. Journal of Natural Products, 83 (3), 770–803. https://doi.org/10.1021/acs.jnatprod.9b01285
Дослідження фенольних сполук зимолюбки трави та їх впливу на біохімічні показники крові та сечі на моделі хронічної хвороби нирок у щурів

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-30

Як цитувати

Коврегін, О. В., Литкін, Д. В., Михайленко, О. О., Ivanauskas, L., Юдкевич, Т. К., Владимирова, І. М., Ходак, Л. А., & Старіков, В. І. (2024). Дослідження фенольних сполук зимолюбки трави та їх впливу на біохімічні показники крові та сечі на моделі хронічної хвороби нирок у щурів . ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4 (50), 44–52. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.310744

Номер

№ 4 (50) (2024)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Oleksiy Kovregin, Dmytro Lytkin, Olha Mykhailenko, Liudas Ivanauskas, Tetiana Yudkevych, Inna Vladymyrova, Larisa Khodak, Volodymyr Starikov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.