Оцінка гемостатичного ефекту листя сунґкаю (Peronema canescens Jack)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2025.315071

Ключові слова:

зовнішня кровотеча, листя Peronema canescens Jack, час кровотечі, гемостаз

Анотація

Зовнішня кровотеча – це стан, при якому кров виходить з організму через розрив кровоносних судин, що супроводжується пошкодженням тканин на поверхні шкіри. Сильна зовнішня кровотеча може призвести до крововтрати і навіть смерті, що вимагає негайного гемостазу. Гемостазу можна досягти за допомогою гемостатичних препаратів або рослинних засобів. Одним із традиційно використовуваних рослинних засобів є Peronema canescens Jack, широко відома як сунґкай. Однак попередніх наукових досліджень щодо використання сунгкай для гемостазу не проводилося.

Мета. Метою цього дослідження є оцінка гемостатичної активності етанольного екстракту листя Peronema canescens Jack.

Матеріали та методи. Випробування гемостатичної активності проводили шляхом перорального введення препаратів самцям і самкам щурів протягом 5 послідовних днів. Загалом було використано 25 самців і 25 самок щурів, розділених на 5 груп: нормальний контроль (2 мл/кг маси тіла дистильованої води), позитивний контроль (0,9 мг/кг маси тіла фітоменадіону) та етанольний екстракт листя Peronema canescens Jack у дозах 250 мг/кг маси тіла, 500 мг/кг маси тіла та 1000 мг/кг маси тіла. Наступного дня після введення дози вимірювали час кровотечі за методом Дюка, що включав ампутацію кінчика хвоста довжиною 4 см для вимірювання часу від першої краплі до припинення кровотечі. Параметром, що оцінювався в цьому дослідженні, був час кровотечі, розрахований від першої краплі до припинення капання крові.

Результати. Середній час кровотечі (секунди) у відповідних групах лікування нормального контролю, позитивного контролю, етанольного екстракту листя Peronema canescens Jack. у дозах 250 мг/кг маси тіла, 500 мг/кг маси тіла та 1000 мг/кг маси тіла у самців щурів становив 717,40 ± 29,71; 542,20 ± 22,86; 383,00 ± 11,70; 326,80 ± 22,94; 328,60 ± 11,84 відповідно (p<0,05). Аналогічно, середній час кровотечі (секунди) у групах лікування у самок щурів становив 451,40 ± 14,31; 396,80 ± 15,40; 381,60 ± 17,15; 328,80 ± 17,73; 264,20 ± 14,65 відповідно (p<0,05).

Висновки. Етанольний екстракт листя сунґкай виявляє гемостатичну активність, хоча й не таку ефективну, як фітоменадіон

Біографії авторів

Ruqiah Ganda Putri Panjaitan, Tanjungpura University

Professor, Doctor, Bachelor of Science, Master of Science

Department of Biology Education

Irma Naura Rifanka, Tanjungpura University

S.Pd.

Department of Biology Education

Andi Besse Tenriawaru, Tanjungpura University

Bachelor of Education, Master of Education

Department of Biology Education

Firdus, Syiah Kuala University

Doctor, Bachelor of Education, Master of Science

Department: Biology

Посилання

  1. Andesmora, E. V., Aprianto, R., Tomi, D., Syahmi, W. (2022). Keanekaragaman tanaman obat di masyarakat lokal Semerap, Kabupaten Kerinci, Jambi. Jurnal Hutan dan Masyarakat, 14 (2), 99–112.
  2. Lestari, E., Lagiono, L. (2018). Pemanfaatan Tanaman Sebagai Obat Oleh Masyarakat Desa Karang Dukuh Kecamatan Belawang Kabupaten Barito Kuala. Jurnal Pendidikan Hayati, 4 (3), 114–119. https://doi.org/10.33654/jph.v4i3.309
  3. Wakhidah, A. Z., Ika, P., Isma, N. A. (2017). Studi pemanfaatan tumbuhan sebagai bahan obat oleh masyarakat desa Marimabate di Kecamatan Jailolo, Halmahera Barat. Jurnal Pro-Life, 4 (1), 275–286.
  4. Jumiarni, W. O., Komalasari, O. (2017). Eksplorasi jenis dan pemanfaatan tumbuhan obat pada masyarakat suku Muna di permukiman Kota Muna. Traditional Medicine Journal, 22 (1), 45–46.
  5. Alang, H., Rosalia, S., Ainulia, A. D. R. (2022). Inventarisasi Tumbuhan Obat Sebagai Upaya Swamedikasi Oleh Masyarakat Suku Mamasa Di Sulawesi Barat. Quagga: Jurnal Pendidikan Dan Biologi, 14 (1), 77–87. https://doi.org/10.25134/quagga.v14i1.4852
  6. Sitorban, T. N., Nursaadah, E., Primairyani, A. (2023). Keanekaragaman Hayati Tumbuhan Obat Tradisional dan Pemanfaatanya. BIOEDUSAINS:Jurnal Pendidikan Biologi Dan Sains, 6 (2), 531–544. https://doi.org/10.31539/bioedusains.v6i2.7547
  7. Larasati, A., Maini, M., Kartika, T. (2019). Inventarisasi tumbuhan berkhasiat obat di sekitar pekarangan di kelurahan sentosA. Indobiosains, 1 (2), 76–87. https://doi.org/10.31851/indobiosains.v1i2.3198
  8. Bulger, E. M., Snyder, D., Schoelles, K., Gotschall, C., Dawson, D., Lang, E. et al. (2014). An Evidence-based Prehospital Guideline for External Hemorrhage Control: American College of Surgeons Committee on Trauma. Prehospital Emergency Care, 18 (2), 163–173. https://doi.org/10.3109/10903127.2014.896962
  9. Du, J., Wang, J., Xu, T., Yao, H., Yu, L., Huang, D. (2023). Hemostasis Strategies and Recent Advances in Nanomaterials for Hemostasis. Molecules, 28 (13), 5264. https://doi.org/10.3390/molecules28135264
  10. Malik, A., Rehman, F. U., Shah, K. U., Naz, S. S., Qaisar, S. (2021). Hemostatic strategies for uncontrolled bleeding: A comprehensive update. Journal of Biomedical Materials Research Part B: Applied Biomaterials, 109 (10), 1465–1477. Portico. https://doi.org/10.1002/jbm.b.34806
  11. Aird, W. C. (2015). Endothelium and haemostasis. Hämostaseologie, 35 (1), 11–16. https://doi.org/10.5482/hamo-14-11-0075
  12. Sutopo, T., Bestari, R. S., Sintowati, R. (2017). Uji ekstrak etanol 70% daun sirih (Piper betle L.) terhadap bleeding time pada mencit jantan galur swiss webster. Biomedika, 8 (2). https://doi.org/10.23917/biomedika.v8i2.2917
  13. Purwoko, Thamrin, H., Rachmad, Y. (2022). Perbandingan Efek Asam Traneksamat, Etamsylate dan Kombinasi dengan Profil Waktu Perdarahan pada Operasi Sedang. Jurnal Anestesi Perioperatif, 10 (1), 10–16. https://doi.org/10.15851/jap.v10n1.2461
  14. Mudiyanselage, A., Chamara, R., Thiripuranathar, G., Chamara, A. M. R., Thiripuranathar, G. (2020). Assessment of haemostatic activity of medicinal plants using in vitro methods: A concise review. Journal of Pharmacy and Biological Sciences, 15 (1), 26–34. https://doi.org/10.9790/3008-1501022634
  15. Ebrahimi, F., Mahmoudi, J., Torbati, M., Karimi, P., Valizadeh, H. (2020). Hemostatic activity of aqueous extract of Myrtus communis L. leaf in topical formulation: In vivo and in vitro evaluations. Journal of Ethnopharmacology, 249, 112398. https://doi.org/10.1016/j.jep.2019.112398
  16. Omar, G., Abdallah, L., Barakat, A., Othman, R., Bourinee, H. (2020). In vitro haemostatic efficacy of aqueous, methanol and ethanol plant extracts of three medicinal plant species in Palestine. Brazilian Journal of Biology, 80 (4), 763–768. https://doi.org/10.1590/1519-6984.219186
  17. Ahmadianfar, S., Mehrabi, N., Mohammadi, S., Sobhanizadeh, A., Moradabadi, A., Noroozi-Aghideh, A. (2023). Effects of Horsetail, Alfalfa, Ortie, Chêne and Aleppo oak as Potential Hemostatic Agents on Laboratory Coagulation Tests. Natural Product Sciences, 29 (1), 42–49. https://doi.org/10.20307/nps.2023.29.1.42
  18. Kusuma, A. M., Sulistyo, A. N., Susanti, S., Sabikis, S. (2014). Aktivitas Penghentian Pendarahan Luar Ekstrak Etanol Daun Berenuk (Crescentia cujete L) Secara In-Vivo. Pharmaceutical Sciences and Research, 1 (2), 134–140. https://doi.org/10.7454/psr.v1i2.3299
  19. Pauran, M. P., Karauwan, F. A., Kanter, J. (2019). Efek Hemostatis Ekstrak Daun Tembelekan Lantana camara L. Terhadap Luka Potong Pada Tikus Putih Rattus norvegicus. Biofarmasetikal Tropis, 2 (2), 34–39. https://doi.org/10.55724/jbiofartrop.v2i2.92
  20. Sidrotullah, M. S. (2021). Efek waktu henti pendarahan (bleeding time) daun bandotan (Ageratum conyzoides L.) pada mencit (Mus musculus). Journal Syifa Sciences and Clinical Research, 3 (1), 37–44. https://doi.org/10.37311/jsscr.v3i1.9909
  21. Winiswara, M. W., Yuwono, B., Adriatmoko, W. (2021). Pengaruh ekstrak biji alpukat (Persea americana Mill.) terhadap waktu perdarahan pada luka potong ekor mencit (strain Balb-c). Padjadjaran Journal of Dental Researchers and Students, 5 (2), 140. https://doi.org/10.24198/pjdrs.v5i2.34613
  22. Cholid, Z., Prasetya, R. C., Sukamto, B. R. P. (2022). Efektivitas ekstrak daun cocor bebek (Kalanchoe pinnata) terhadap waktu perdarahan (bleeding time) pada ekor mencit strain Balb-C. Padjadjaran Journal of Dental Researchers and Students, 6 (2), 144. https://doi.org/10.24198/pjdrs.v6i2.39618
  23. Sari, S. G., Rahmawati, R., Rusmiati, R., Susi, S. (2023). Etnomedisin Tumbuhan Sungkai (Peronema Canescens) Oleh Suku Dayak Dan Suku Banjar Di Kalimantan Tengah. EnviroScienteae, 19 (1), 35. https://doi.org/10.20527/es.v19i1.15736
  24. Qamariah, N., Mulia, D. S., Fakhrizal, D. (2020). Indigenous Knowledge of Medicinal Plants by Dayak Community in Mandomai Village, Central Kalimantan, Indonesia. Pharmacognosy Journal, 12 (2), 386–390. https://doi.org/10.5530/pj.2020.12.60
  25. Rosalia, N., Susandarini, R. (2020). Medicinal plants diversity in Bukit Rimbang Bukit Baling Wildlife Reserve, Riau, Indonesia. International Journal of Herbal Medicine, 8 (4), 33–38. Available at: https://www.florajournal.com/archives/2020/vol8issue4/PartA/7-5-63-374.pdf
  26. Elsi, Y., Satriadi, T., Istikowati, W. T. (2020). Etnobotani obat-obatan yang dimanfaatkan masyrakat adat Dayak Meratus Desa Ulang Kabupaten Hulu Sungai Selatan Kalimantan Selatan. Jurnal Sylva Scienteae, 3 (1), 193–201.
  27. Latief, M., Tri, A. F., Sari, P. M., Tarigan, I. L. (2021). Aktivitas antiinflamasi ekstrak etanol daun sungkai (Peronema canescens Jack) pada mencit terinduksi karagenan. Jurnal Farmasi Sains dan Praktis, 7 (2), 144–153.
  28. Sinaga, M. P. Br., Mambang, D. E. P., Lubis, M. S., Yuniarti, R. (2022). Uji aktivitas analgesik ekstrak daun sungkai (Peronema canescens Jack.) terhadap mencit jantan (Mus musculus). Farmasainkes: Jurnal Farmasi Sains, dan Kesehatan, 2 (1), 100–110. https://doi.org/10.32696/fjfsk.v2i1.1378
  29. Aztur, F. T., Simamora, S., Nurzana, N. I. K., Supriyanti, Y. (2023). Aktivitas antiinflamasi ekstrak etanol daun sungkai (Peronema canescens Jack) dalam formulasi sirup terhadap kadar c-reaktif protein pada tikus putih jantan (Rattus norvegicus) yang diinduksi karagenan. Jurnal Pharmacopoeia, 2 (1), 65–76. https://doi.org/10.33088/jp.v2i1.364
  30. Pradito, S. A., Muthmainah, N., Biworo, A. (2022). Perbandingan Aktivitas Antibakteri Sediaan Infus dan Sediaan Ekstrak Daun Sungkai (Peronema canescens Jack) terhadap Bakteri Staphylococcus aureus. Homeostasis, 5 (1), 135. https://doi.org/10.20527/ht.v5i1.5212
  31. Okfrianti, Y., Irnameria, D., Bertalina, B. (2022). Aktivitas Antioksidan Ekstrak Etanol Daun Sungkai (Peronema canescens Jack). Jurnal Kesehatan, 13 (2), 333–339. https://doi.org/10.26630/jk.v13i2.3200
  32. Hardiansyah, S. G., Oktriani, P. (2021). Uji aktivitas antipiretik ekstrak daun sungkai (Peronema canescens) terhadap tikus putih jantan yang diinduksi dengan vaksin DPT-Hb. Jurnal Ilmiah Multi Science, 11 (2), 130–135. https://doi.org/10.52395/jkjims.v11i2.334
  33. Sari, N., Latief, M., Elisma. (2022). Uji aktivitas ekstrak etanol daun sungkai (Peronema canescens Jack) terhadap penyembuhan luka bakar pada kelinci jantan (Oryctolagus cuniculus). Indonesian Journal of Pharma Science, 4 (1), 113–122.
  34. Chandra, M. A., Hidayatullah, M., Sari, P. E. (2019). Perbandingan rendemen, skrining fitokimia dan profil kromatografi lapis tipis ekstrak etanol 96% dan metanol daun sungkai (Peronema canescens Jack). Jurnal Kesehatan Islam, 8 (1), 20–24.
  35. Rahma, C. S. A., Ardini, D., Isnenia, Mulatasih, E. R. (2022). Profil metabolit sekunder daun sungkai (Peronema canescens J) dan aktivitas antioksidan ekstrak etanol daun sungkai (Peronema canescens J) dengan metode DPPH. Jurnal Analis Farmasi, 7 (2), 192–210.
  36. Adlis Santoni, Mai Efdi, Fadhillah, N. (2023). Profil Fitokimia dan Penentuan Fenolik Total, Flavonoid Total, dan Uji Aktivitas Antioksidan Ekstrak Daun Sungkai (Peronema canescens Jack) dari Daerah Kota Padang. Jurnal Kimia Unand, 12 (1), 1–6. https://doi.org/10.25077/jku.12.1.1-6.2023
  37. Ramadenti, F., Sundaryono, A., Handayani, D. (2017). Uji fraksi etil asetat daun Peronema canescens terhadap Plasmodium berghei pada Mus musculus. Jurnal Pendidikan dan Ilmu Kimia, 1 (2), 89–92.
  38. Pindan, N. P., Daniel., Saleh, C., Magdaleni, A. R. (2021). Uji fitokimia dan uji aktivitas antioksidan ekstrak fraksi n-heksana, etil asetat dan etanol sisa dari daun sungkai (Peronema canescens Jack.) dengan metode DPPH. Jurnal Atomik, 6 (1), 22–27.
  39. Ramadhani, N., Samudra, A. G., Pertiwi, R., Utami, C. D., Muslimah, A., Syahidah, W., & Khodijah, P. S. (2022). Analisis Total Fenol Dan Flavonoid Ekstrak Etanol Kulit Batang Sungkai (Peronema canescens Jack). PHARMACY: Jurnal Farmasi Indonesia (Pharmaceutical Journal of Indonesia), 19 (1), 66–79. https://doi.org/10.30595/pharmacy.v19i1.12554
  40. Panjaitan, R. G. P., Afandi, A., Aprilia, S. D. (2023). Diuretic Potency of Belalai Gajah Plants (Clinacanthus nutans (Burm.fil.) Lindau). Pharmacognosy Journal, 15 (2), 365–369. https://doi.org/10.5530/pj.2023.15.56
  41. Panjaitan, R. G. P., Astuti, A. (2021). Antidiabetic Activity of the Leaf Extract of Eurycoma Longifolia Jack. in Streptozotocin-Nicotinamide Induced Diabetic Model. Pharmacognosy Journal, 13 (6s), 1582–1588. https://doi.org/10.5530/pj.2021.13.203
  42. Panjaitan, R. G. P., Mery, M. W. (2023). Hepatoprotective activity of Mitragyna speciosa Korth. on liver damage caused by Tuak. Indian Journal Traditional Knowlegde, 22 (1), 133–139. https://doi.org/10.56042/ijtk.v22i1.46266
  43. Fidele, K. Z., Michèle, B. G., Auguste, A. J. (2022). Evaluation of hemostatic and antihemolytic effects of aqueous extract of Garcinia kola (Clusiaceae) fresh seeds. Journal of Biosciences and Medicines, 10 (4), 205–218. https://doi.org/10.4236/jbm.2022.104018
  44. Wang, Y., Hao, J., Gao, W., Liu, Z., Wu, S., Jing, S. (2013). Study on hemostatic activities of the rhizome ofParis bashanensis. Pharmaceutical Biology, 51 (10), 1321–1325. https://doi.org/10.3109/13880209.2013.790065
  45. Hugar, L., Ramesh. (2014). Evaluation of haemostatic effect of Cynodon dactylon pers in albino rats. Journal of Evolution of Medical and Dental Sciences, 3 (11), 2711–2713. https://doi.org/10.14260/jemds/2014/2197
  46. Totuk, Ö. M. G., Güzel, Ş. E., Ekici, H., Kumandaş, A., Aydıngöz, S. E., Yılmaz, E. Ç. et al. (2020). Effects of algan hemostatic agent on bleeding time in a rat tail hemorrhage model. Ulusal Travma ve Acil Cerrahi Dergisi, 26 (6), 853–858. https://doi.org/10.14744/tjtes.2020.50384
  47. Johnson, A., Burns, B. (2024). Hemorrhage. Treasure Island. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK542273/
  48. Tandi, A. N., Sudharmono, U. (2022). Pengetahuan pertolongan pertama pada perdarahan luar volunteer fire brigade di dataran tinggi PT Freeport Indonesia. Jurnal Kesehatan, 10 (1), 35–40. https://doi.org/10.55912/jks.v10i1.46
  49. Nurani, R. D., Yanti, F. (2023). Pelatihan pertolongan pertama menangani masalah perdarahan dan evakuasi korban pada remaja di SMAN 8 Bandar Lampung. Jurnal Pengabdian Masyarakat, 2 (1), 20–24. https://doi.org/10.59030/jpmbd.v2i1.20
  50. Smith, S. A., Travers, R. J., Morrissey, J. H. (2015). How it all starts: Initiation of the clotting cascade. Critical Reviews in Biochemistry and Molecular Biology, 50 (4), 326–336. https://doi.org/10.3109/10409238.2015.1050550
  51. Periayah, M. H., Halim, A. S., Saad, A. Z. M. (2017). Mechanism action of platelets and crucial blood coagulation pathways in Hemostasis. International Journal of Hematology-Oncology and Stem Cell Research, 11 (4), 319–327.
  52. Betigri, A. V., Anjali, Sakshi, P., Joshi, K. (2024). Study of blood group and its relation with bleeding and clotting time. Pakistan Heart Journal, 57 (1), 287–290.
  53. Richardson, M. G., Raymond, B. L. (2018). Lack of Evidence for Ceiling Effect for Buprenorphine Analgesia in Humans. Anesthesia & Analgesia, 127 (1), 310–311. https://doi.org/10.1213/ane.0000000000003368
  54. Bisala, F. K., Ya'la, U. F., Dermiati, T. (2019). Uji efek antidiabetes ekstrak etanol daun talas pada tikus putih jantan hiperkolesterolemia-diabetes. Farmakologika Jurnal Farmasi, 16 (1), 13–24.
  55. Amriani S, A., Fitrya, F., Novita, R. P., & Caniago, D. (2021). Uji Aktivitas Antidiabetes Ekstrak Etanol Akar Kabau (Archidendron bubalinum (Jack) I.C. Nielsen) terhadap Tikus Putih Jantan yang Diinduksi Diet Tinggi Lemak dan Fruktosa. Jurnal Penelitian Sains, 23 (2), 102. https://doi.org/10.56064/jps.v23i2.635
  56. Kusumastuti, D. M., Cholid, Z., Adriatmoko, W. (2021). Pengaruh Ekstrak Kulit Buah Naga Merah (Hylocereus Polyrhizus) terhadap Waktu Perdarahan (Bleeding Time) Pada Mencit Strain Balb-C. STOMATOGNATIC – Jurnal Kedokteran Gigi, 18 (2), 61–64. https://doi.org/10.19184/stoma.v18i2.28058
  57. Olas, B., Urbańska, K., Bryś, M. (2020). Saponins as Modulators of the Blood Coagulation System and Perspectives Regarding Their Use in the Prevention of Venous Thromboembolic Incidents. Molecules, 25 (21), 5171. https://doi.org/10.3390/molecules25215171
  58. Falsianingrum, M., Retnaningsih, a., Feladita, N. (2023). Uji efektivitas antiinflamasi dalam sediaan salep lidah buaya (Aloe vera L) terhadap kelinci jantan (Oryctolagus cuniculus). Jurnal Analisi Farmasi, 8 (1), 90–102. https://doi.org/10.33024/jaf.v8i1.9915
  59. Garakia, C. S. H., Sangi, M., Koleangan, H. S. J. (2020). Uji Aktivitas Antiinflamasi Ekstrak Etanol Tanaman Patah Tulang (Euphorbia tirucalli L.). Jurnal MIPA, 9 (2), 60. https://doi.org/10.35799/jmuo.9.2.2020.28709
  60. Fitriyani, A., Winarti, L., Muslichah, S. (2011). Uji antiinflamasi ekstrak metanol daun sirih merah (Piper crocatum Ruiz & Pav). Majalah Obat Tradisional, 16 (1), 34–42.
  61. Anisa, N., Amaliah, N, A., Al Haq, P, M., Arifin, A, N. (2019). The effectiveness of anti inflation mangoes leaves (Mangifera Indica) against burns degrees two. Sainsmat: Jurnal Ilmiah Ilmu Pengetahuan Alam, 8 (1), 1–7. https://doi.org/10.35580/sainsmat81101182019
  62. Meilina, A., Nindita, Y., Sunarsih, E. S. (2022). Uji Aktivitas Ekstrak Etanol 70% Kulit Pisang Ambon Kuning (Musa acuminata Colla) terhadap Penyembuhan Luka Sayat pada Kelinci (Oryctolagus cuniculus). Generics: Journal of Research in Pharmacy, 2 (2), 119–126. https://doi.org/10.14710/genres.v2i2.15612
  63. Pertiwi, R., Manaf, S., Supriati, R., Saputra, H. M., Ramadhanti, F. (2020). Pengaruh Pemberian Salep Kombinasi Ekstrak Daun Morinda citrifolia dan Batang Euphorbia tirucalli terhadap Penyembuhan Luka. Jurnal Farmasi Dan Ilmu Kefarmasian Indonesia, 7 (1), 42–50. https://doi.org/10.20473/jfiki.v7i12020.42-50
  64. Nugroho, S. W., Fauziyah, K. R., Sajuthi, D., Darusman, H. S. (2018). Profil Tekanan Darah Normal Tikus Putih (Rattus norvegicus) Galur Wistar dan Sprague-Dawley. Acta VETERINARIA Indonesiana, 6 (2), 32–37. https://doi.org/10.29244/avi.6.2.32-37
  65. Sihombing, M., Sulistyowati, T. (2011). Perubahan nilai hematologi, biokimia darah, bobot organ dan bobot badan tikus putih pada umur berbeda. Jurnal Veteriner, 12 (1), 58–64.
Оцінка гемостатичного ефекту листя сунґкаю (Peronema canescens Jack)

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Panjaitan, R. G. P., Rifanka, I. N., Tenriawaru, A. B., & Firdus. (2025). Оцінка гемостатичного ефекту листя сунґкаю (Peronema canescens Jack). ScienceRise: Pharmaceutical Science, (3 (55), 82–89. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2025.315071

Номер

№ 3 (55) (2025)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Ruqiah Ganda Putri Panjaitan, Irma Naura Rifanka, Andi Besse Tenriawaru, Firdus

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.