Леткі сполуки дистилятів та гексанових екстрактів квіток садового жасмину вінцевого та жасмину лікарського

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.318497

Ключові слова:

Philadelphus coronarius, Jasminum officinale, ефірна олія, компонентний склад

Анотація

Jasminum L. родини Oleaceae – рід рослин, які культивуються заради ароматичних квіток, що є джерелом ефірної олії (EO). У країнах з помірним кліматом внаслідок подібного аромату квіток жасмином, або псевдожасмином, часто називають Philadelphus coronarius L. родини Hydrangeáceae або Philadelphaceae.

Мета. Метою дослідження було порівняння компонентного складу летких сполук гідродистилятів та гексанових екстрактів з квіток Philadelphus coronarius L. та Jasminum officinale L.

Матеріали і методи. Методом ГХ-МС було проаналізовано гідродистиляти, отримані з сухих квіток J. officinale та з сухих та свіжих квіток P. coronarius, а також гексанові екстракти з аналогічної сировини.

Результати і обговорення. Ідентифіковано 109 сполук. Встановлено, що в EO J. officinale, отриманої методом гідродистиляції, вміст терпеноїдів складає 90,31 %, у гексановому екстракті цієї ж сировини вміст терпеноїдів становить лише 36,24 %. У EO P. coronarius, отриманої методом гідродистиляції сухих квіток, вміст терпеноїдів складає 50,04 %, а із свіжих квіток – 45,13 %. У гексановому екстракті із сухих квіток P. coronarius вміст терпеноїдів складає лише 14,63 %, у той час як у екстракті із свіжих квіток – 52,55 %. У EO J. officinale, отриманої методом гідродистиляції, домінуючими компонентами є (E)-geranyl linalool (12,86 %), linalool (10,72 %), (Z)-3-hexen-1-ol benzoate (7,82 %), α-farnesene (7,72 %), D-limonene (6,43 %), methyl anthranilate (5,9 %), (Z)-9-tricosene (4,15 %). У EO, отриманої методом гідродистиляції із сухих квіток P. coronarius, домінуючими компонентами є: (1R)-(-)-myrtenal (12,73 %), myrtanal (11,09 %), pentadecanal (9,42 %), tricosane (8,33 %), (Z)-jasmone (7,09 %). У EO, отриманої методом гідродистиляції із свіжих квіток P. coronarius, домінуючими компонентами є: nerolidol (19,42 %), ethyl palmitate (19,13 %), methyl 2-methylpalmitate (16,44 %), myrtanal (9,91 %), pentadecanal (5,28 %), (Z)-jasmone (2,72 %).

Висновки. Проведені дослідження виявили основні відмінності летких сполук у дистилятах і гексанових екстрактах P. coronarius і J. officinale. Всього в об’єктах ідентифіковано 109 сполук та встановлено домінуючі компоненти. У процесі сушіння квіток P. coronarius склад ЕО істотно змінюється. Лише гексанові екстракти з висушених квіток J. officinale і P. coronarius містили тритерпеноїд сквален у значних кількостях (13,96 % і 6,72 %). Спільними для гексанових екстрактів досліджуваних об’єктів є ароматичні сполуки: спирт бензиловий, 2,4-ди-трет-бутилфенол; аліфатичні сполуки: 2,4-диметил-гептан, октанал, деканаль

Спонсор дослідження

  • European Union in the MSCA4Ukraine project “Design and development of 3D-printed medicines for bioactive materials of Ukrainian and Estonian medicinal plants origin” [ID number 1232466].

Біографії авторів

Ain Raal, University of Tartu

PhD, Professor

Institute of Pharmacy

Тетяна Василівна Ільїна, Івано-Франківський національний медичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармацевтичного управління, технології ліків та фармакогнозії

Алла Михайлівна Ковальова, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармакогнозії

Олег Миколайович Кошовий, Національний фармацевтичний університет; University of Tartu

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедрa фармакогнозії

Institute of Pharmacy

Посилання

  1. Harilik ebajasmiin. Wikipedia. Available at: https://et.wikipedia.org/wiki/Harilik_ebajasmiin Last accessed: 10.25.2024
  2. Ebajasmiin (perekond). Wikipedia. Available at: https://et.wikipedia.org/wiki/Ebajasmiin_(perekond)
  3. Philadelphus coronarius L. Plants of the World Online. Kew Science. Available at: https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:792194-1
  4. Philadelphus coronarius L. World flora online. Available at: https://www.worldfloraonline.org/taxon/wfo-0000465348
  5. Mucaji, P., Grancai, D., Nagy, M., Czigleová, S., Budĕsínský, M., Ubik, K. (2001). Nonpolar components of the leaves of Philadelphus coronarius L. Ceska a Slovenska farmacie, 50 (6), 274–276.
  6. Pető, Á., Kósa, D., Haimhoffer, Á., Nemes, D., Fehér, P., Ujhelyi, Z. et al. (2022). Topical Dosage Formulation of Lyophilized Philadelphus coronarius L. Leaf and Flower: Antimicrobial, Antioxidant and Anti-Inflammatory Assessment of the Plant. Molecules, 27 (9), 2652. https://doi.org/10.3390/molecules27092652
  7. Czigle, S., Mu[cbreve]aji, P., Gran[cbreve]ai, D., Veres, K., Háznagy-Radnai, E., Dobos, Á., Máthé, I., Tóth, L. (2006). Identification of the Components ofPhiladelphus coronariusL. Essential Oil. Journal of Essential Oil Research, 18 (4), 423–426. https://doi.org/10.1080/10412905.2006.9699130
  8. Klecáková, J., Chobot, V., Jahodár, L., Laakso, I., Víchová, P. (2004). Antiradical activity of petals of Philadelphus coronarius L. Central European Journal of Public Health, 12, 39–40.
  9. Nagy, M., Grancai, D., Jantova, S., Ruzekova, L. (2000). Antibacterial activity of plant extracts from the families Fabaceae, Oleaceae, Philadelphaceae, Rosaceae and Staphyleaceae. Phytotherapy Research, 14 (8), 601–603. https://doi.org/10.1002/1099-1573(200012)14:8<601::aid-ptr771>3.0.co;2-b
  10. Dilshara, M. G., Jayasooriya, R. G. P. T., Lee, S., Jeong, J. B., Seo, Y. T., Choi, Y. H. et al. (2013). Water extract of processed Hydrangea macrophylla (Thunb.) Ser. leaf attenuates the expression of pro-inflammatory mediators by suppressing Akt-mediated NF-κB activation. Environmental Toxicology and Pharmacology, 35 (2), 311–319. https://doi.org/10.1016/j.etap.2012.12.012
  11. Jasminum L. Plants of the World Online. Kew Science. Available at: https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:328128-2
  12. Jasminum officinale L. Plants of the World Online. Kew Science. Available at: https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:609672-1
  13. BSBI List 2007 (xls). Botanical Society of Britain and Ireland. Archived from the original (xls) on 2015-06-26.; "Jasminum officinale". Germplasm Resources Information Network. Agricultural Research Service, United States Department of Agriculture.
  14. Makeri, M., Salihu, A.; Nayik, G. A., Ansari, M. J. (Eds.) (2023). Jasmine essential oil: Production, extraction, characterization, and applications. Essential Oils. Academic Press, 147–177. https://doi.org/10.1016/b978-0-323-91740-7.00013-x
  15. Dinh Phuc, N., Phuong Thy, L. H., Duc Lam, T., Yen, V. H., Thi Ngoc Lan, N. (2019). Extraction of Jasmine Essential Oil By Hydrodistillation method and Applications On Formulation of Natural Facial Cleansers. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 542 (1), 012057. https://doi.org/10.1088/1757-899x/542/1/012057
  16. Jasmine Essential Oil Market Research Report (2021). Report ID: Global Forecast To 2028, 249. Available at: https://industrygrowthinsights.com/report/jasmine-essential-oil-market/
  17. Singh, B., Sharma, R. A. (2020). Secondary Metabolites of Medicinal Plants, 4 Volume Set: Ethnopharmacological Properties, Biological Activity and Production Strategies. Hoboken: John Wiley & Sons, 574–584. https://doi.org/10.1002/9783527825578
  18. Rattan, R. (2023). Genus Jasminum: Phytochemicals and Pharmacological effects-a Review. International Journal of Research and Analytical Reviews, 10 (2), 787–795.
  19. Rattan, R. (2023). Secoiridoids from Jasminum Species- A Report. of Emerging Technologies and Innovative Research. Journal of Emerging Technologies and Innovative Research, 10 (6), 104–109. Available at: https://www.researchgate.net/publication/373709272
  20. Frezza, C., Nicolosi, R. M., Brasili, E., Mura, F., De Vita, D. (2024). Occurrence and Biological Activities of Seco‐Iridoids from Jasminum L. Chemistry & Biodiversity, 21 (4). https://doi.org/10.1002/cbdv.202400254
  21. Elhawary, S., El-Hefnawy, H., Mokhtar, F. A., Sobeh, M., Mostafa, E., Osman, S., El-Raey, M. (2020). Green Synthesis of Silver Nanoparticles Using Extract of Jasminum officinal L. Leaves and Evaluation of Cytotoxic Activity Towards Bladder (5637) and Breast Cancer (MCF-7) Cell Lines. International journal of nanomedicine, 15, 9771–9781. https://doi.org/10.2147/ijn.s269880
  22. Lu, Y., Han, Z.-Z., Zhang, C.-G., Ye, Z., Wu, L.-L., Xu, H. (2019). Four new sesquiterpenoids with anti-inflammatory activity from the stems of Jasminum officinale. Fitoterapia, 135, 22–26. https://doi.org/10.1016/j.fitote.2019.03.029
  23. Dubey, P., Tiwari, A., Gupta, S. K., Watal, G. (2016). Phytochemical and biochemical studies of Jasminum officinale leaves. International Journal of Pharmaceutical Sciences and Research, 7 (6), 2632–2640. https://doi.org/10.13040/ijpsr.0975-8232.7(6).2632-40
  24. El-Hawary, S. S., EL-Hefnawy, H. M., Osman, S. M., EL-Raey, M. A., Mokhtar Ali, F. A. (2019). Phenolic profiling of differentJasminumspecies cultivated in Egypt and their antioxidant activity. Natural Product Research, 35 (22), 4663–4668. https://doi.org/10.1080/14786419.2019.1700508
  25. Al-Snafi, A. E. (2018). Pharmacology and Medical Properties of Jasminum officinale – A Review. Indo American Journal of Pharmaceutical Sciences, 5 (4), 2191–2197. http://doi.org/10.5281/zenodo.1214994
  26. Wei, F., Chen, F., Tan, X. (2015). Gas Chromatographic-Mass Spectrometric Analysis of Essential Oil of Jasminum officinale L var Grandiflorum Flower. Tropical Journal of Pharmaceutical Research, 14 (1), 149–152. https://doi.org/10.4314/tjpr.v14i1.21
  27. Garg, P., Garg, V. (2023). Bibliometric Analysis of the Genus Jasminum: Global Status, Research and Trends. Journal of Herbal Medicine, 41, 100711. https://doi.org/10.1016/j.hermed.2023.100711
  28. Kaviani, M., Maghbool, S., Azima, S., Tabaei, M. H. (2014). Comparison of the effect of aromatherapy with Jasminum officinale and Salvia officinale on pain severity and labor outcome in nulliparous women. Iranian journal of nursing and midwifery research, 19 (6), 666–672.
  29. Mukhlis, H., Nurhayati, N., Wandini, R. (2018). Effectiveness of Jasmine oil (Jasminum officinale) massage on reduction of labor pain among primigravida mothers. Malahayati International Journal of Nursing and Health Science, 1 (2), 47–52. https://doi.org/10.33024/minh.v1i2.1590
  30. Saxena, S., Uniyal, V., Bhatt, R. P. (2012). Inhibitory effect of essential oils against Trichosporon ovoides causing Piedra Hair Infection. Brazilian Journal of Microbiology, 43 (4), 1347–1354. https://doi.org/10.1590/s1517-83822012000400016
  31. Al-Khazraji, S. M. (2015). Evaluation of antibacterial activity of Jasminum officinale. IOSR Journal of Pharmacy and Biological Sciences, 10 (1), 121–124.
  32. Rama, G., Ampati S. (2013). Evaluation of flowers of Jasminum officinale for antibacterial activity. Journal of Advanced Pharmaceutical Sciences, 3 (1), 428–431.
  33. Balkrishna, A., Rohela, A., Kumar, A., Kumar, A., Arya, V., Thakur, P. et al. (2021). Mechanistic Insight into Antimicrobial and Antioxidant Potential of Jasminum Species: A Herbal Approach for Disease Management. Plants, 10 (6), 1089. https://doi.org/10.3390/plants10061089
  34. Khan, U. A., Rahman, H., Niaz, Z., Qasim, M., Khan, J., Tayyaba, Rehman, B. (2013). Antibacterial activity of some medicinal plants against selected human pathogenic bacteria. European Journal of Microbiology and Immunology, 3 (4), 272–274. https://doi.org/10.1556/eujmi.3.2013.4.6
  35. Bera, P., Kotamreddy, J. N. R., Samanta, T., Maiti, S., Mitra, A. (2015). Inter-specific variation in headspace scent volatiles composition of four commercially cultivated jasmine flowers. Natural Product Research, 29 (14), 1328–1335. https://doi.org/10.1080/14786419.2014.1000319
  36. Issa, M. Y., Mohsen, E., Younis, I. Y., Nofal, E. S., Farag, M. A. (2020). Volatiles distribution in jasmine flowers taxa grown in Egypt and its commercial products as analyzed via solid-phase microextraction (SPME) coupled to chemometrics. Industrial Crops and Products, 144, 112002. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2019.112002
  37. Lasekan, O., Lasekan, A. (2012). Flavour chemistry of mate and some common herbal teas. Trends in Food Science & Technology, 27 (1), 37–46. https://doi.org/10.1016/j.tifs.2012.05.004
  38. Henno, O. (1995). Puude ja põõsaste välimääraja. Tallinn, 580.
  39. Kubja ürditalu. Aastast 1988. Available at: https://kubja.ee/ Last accessed: 10.25.2024
  40. European Pharmacopoeia. 11th ed. (2022). Strasbourg: Council of Europe.
  41. Hrytsyk, Y., Koshovyi, O., Lepiku, M., Jakštas, V., Žvikas, V., Matus, T. et al. (2024). Phytochemical and Pharmacological Research in Galenic Remedies of Solidago canadensis L. Herb. Phyton, 93 (9), 2303–2315. https://doi.org/10.32604/phyton.2024.055117
  42. (Z)-Jasmone. Available at: https://www.thegoodscentscompany.com/data/rw1016891.html
  43. Wasternack, C., Song, S. (2017). Jasmonates: biosynthesis, metabolism, and signaling by proteins activating and repressing transcription. Journal of Experimental Botany, 68 (6), 1303–1321. https://doi.org/10.1093/jxb/erw443
Леткі сполуки дистилятів та гексанових екстрактів квіток садового жасмину вінцевого та жасмину лікарського

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

Raal, A., Ільїна, Т. В., Ковальова, А. М., & Кошовий, О. М. (2024). Леткі сполуки дистилятів та гексанових екстрактів квіток садового жасмину вінцевого та жасмину лікарського. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (6(52), 37–46. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.318497

Номер

№ 6(52) (2024)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Raal Ain, Тetiana Ilina, Alla Kovaleva, Oleh Koshovyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.