Порівняльний аналіз біологічно активних сполук у чорнобривцях розлогих (Tagetes patula L.) та чорнобривцях прямостійних (Tagetes erecta L.).

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2026.358839

Ключові слова:

Tagetes patula L., Tagetes erecta L., біологічно активні сполуки, амінокислоти, флавоноїди, водорозчинні вітаміни, полісахариди, пектини, фітохімічний аналіз, лікарська рослинна сировина

Анотація

Мета. Метою цього дослідження було проведення порівняльного аналізу біологічно активних сполук, накопичених у двох видах – Tagetes patula L. та Tagetes erecta L. – з метою визначення найперспективнішого рослинного матеріалу для розробки фармацевтичних препаратів. Дослідження зосереджено на оцінці якісного та кількісного складу вільних амінокислот, водорозчинних вітамінів, флавоноїдів та полісахаридів, а також на оцінці їх структурних характеристик за допомогою титриметричних та фітохімічних методів.

Методи. Для аналізу використовували рослинну сировину, що складається із суцвіть (квітів) Tagetes patula L. та Tagetes erecta L., зібраних у період цвітіння. Вільні амінокислоти ідентифікували та кількісно визначали за допомогою хроматографічних методів. Водорозчинні вітаміни визначали спектрофотометрично. Флавоноїдний профіль встановлювали шляхом хроматографічної ідентифікації дигідрокверцетину, лютеоліну, рутину, розавіну, кверцетину, салідрозиду та цинарозиду. Виділяли полісахариди, пектинові речовини та геміцелюлози, а також оцінювали їх моносахаридний склад. Титриметричний аналіз використовували для визначення вільних та метоксильованих карбоксильних груп і розрахунку ступеня естерифікації пектинових речовин. Порівняльну оцінку між двома видами проводили за всіма аналізованими параметрами.

Результати. В обох видах було виявлено загалом 20 вільних амінокислот, включаючи вісім незамінних амінокислот. Загальний вміст амінокислот був значно вищим у T. patula (57,053 мг/г) порівняно з T. erecta (38,020 мг/г). Обидва види містили еквівалентні якісні набори водорозчинних вітамінів – тіамін, рибофлавін, піридоксин, фолієву, нікотинову та аскорбінову кислоти – тоді як T. patula продемонструвала значно вищі кількісні рівні. Склад флавоноїдів обох видів був якісно однаковим; однак загальний вміст флавоноїдів був значно вищим у T. patula. Аналіз полісахаридів показав, що в обох видах переважали пектинові речовини та геміцелюлози, з нижчим рівнем водорозчинних полісахаридів. Ступінь естерифікації вказував на високо естерифіковані пектини, причому T. patula містила вищий рівень як вільних, так і метоксилованих карбоксильних груп.

Обговорення. Результати показують, що Tagetes patula L. містить значно більшу кількість ключових біологічно активних речовин, включаючи амінокислоти, вітаміни, флавоноїди та структурно активні полісахариди, порівняно з Tagetes erecta L. Багатший фітохімічний профіль T. patula підтверджує його більший фармакологічний потенціал, включаючи протизапальні, антиоксидантні, антимікробні, гастропротекторні та антигельмінтні властивості, які традиційно приписуються видам Tagetes. Структурний аналіз полісахаридів додатково демонструє їх придатність для використання як біоактивних допоміжних речовин у лікарських формах.

Висновки. Порівняльна фітохімічна оцінка Tagetes patula L. та Tagetes erecta L. показала, що T. patula накопичує значно вищі рівні біологічно активних сполук. На основі отриманих даних Tagetes patula L. можна вважати оптимальним видом для використання як лікарської рослинної сировини при розробці сучасних фітофармацевтичних препаратів з вираженою терапевтичною активністю

Біографії авторів

Charos Toshtemirova, Tashkent Pharmaceutical Institute

Senior Teacher

Department of Pharmaceutical Chemistry

Guzaloy Ismoilova, Tashkent Pharmaceutical Institute

DSc in Pharmaceutical Sciences, Professor

Zulfiya Zuparova, Tashkent Medical Academy

DSc in Pharmaceutical Sciences

Dildora Pulatova, Tashkent Pharmaceutical Institute

Associate Professor

Department of Pharmacognosy

Gulrano Akhmadova, Tashkent Pharmaceutical Institute; Uzbek chemical-Pharmaceutical Research Institute

PhD in Pharmaceutical Sciences

Department of Pharmaceutical Chemistry

Doctoral candidate (DSc)

Utkirbek Mamaraimovich Jalilov, Tashkent Pharmaceutical Institute

Doctor of Philosophy of Pharmaceutical Sciences (PhD), Associate Professor, Teacher

Department of Drug Technology

Nazira Abdugaffarovna Madatova, Alfraganus University

PhD, Associate Professor

Department of Pharmacy and Chemistry

Посилання

  1. Berdei, T. S. (2015). Pharmacognostic study of plants of the genus Tagetes. Kharkiv National University of Pharmacy.
  2. Berdei, T., Stoyko, L. (2013). The content of flavonoids and hydroxycinnamic acids in plants of the genus Tagetes L. Plant – the Source of Research Material. Lublin, 77.
  3. Kushwaha, D., Verma, Y. (2017). Evaluation of Antioxidant and Free Radical Scavenging Activity of Tagetes patula. Annual Research & Review in Biology, 13 (6), 1–8. https://doi.org/10.9734/arrb/2017/34349
  4. Babu, K. G. D., Kaul, V. K. (2007). Variations in quantitative and qualitative characteristics of wild marigold (Tagetes minuta L.) oils distilled under vacuum and at NTP. Industrial Crops and Products, 26 (3), 241–251. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2007.03.013
  5. Vasudevan, P., Kashyap, S., Sharma, S. (1997). Tagetes: A multipurpose plant. Bioresource Technology, 62 (1-2), 29–35. https://doi.org/10.1016/s0960-8524(97)00101-6
  6. Kashif, M., Bano, S., Naqvi, S., Faizi, S., Lubna, Ahmed Mesaik, M. et al. (2014). Cytotoxic and antioxidant properties of phenolic compounds from Tagetes patulaflower. Pharmaceutical Biology, 53 (5), 672–681. https://doi.org/10.3109/13880209.2014.936471
  7. Padalia, H., Chanda, S. (2015). Antimicrobial Efficacy of Different Solvent Extracts of Tagetes erecta L. Flower, Alone and in Combination with Antibiotics. Applied Microbiology: Open Access, 1 (1). https://doi.org/10.4172/2471-9315.1000106
  8. Politi, F. A. S., Nascimento, J. D., da Silva, A. A., Moro, I. J., Garcia, M. L., Guido, R. V. C. et al. (2016). Insecticidal activity of an essential oil of Tagetes patula L. (Asteraceae) on common bed bug Cimex lectularius L. and molecular docking of major compounds at the catalytic site of ClAChE1. Parasitology Research, 116 (1), 415–424. https://doi.org/10.1007/s00436-016-5305-x
  9. Xu, L., Chen, J., Qi, H., Shi, Y. (2012). Phytochemicals and their biological activities of plants in Tagetes L. Chinese Herbal Medicines, 4, 103–117. https://doi.org/10.3969/j.issn.1674-6384.2012.02.004
  10. Wang, Y.-M., Ran, X.-K., Riaz, M., Yu, M., Cai, Q., Dou, D.-Q. et al. (2019). Chemical Constituents of Stems and Leaves of Tagetespatula L. and Its Fingerprint. Molecules, 24 (21), 3911. https://doi.org/10.3390/molecules24213911
  11. Yasukawa, K., Kasahara, Y. (2013). Effects of Flavonoids from French Marigold (Florets ofTagetes patulaL.) on Acute Inflammation Model. International Journal of Inflammation, 2013, 1–5. https://doi.org/10.1155/2013/309493
  12. Quackenbush, F. W., Miller, S. L. (1972). Composition and Analysis of the Carotenoids in Marigold Petals. Journal of AOAC INTERNATIONAL, 55 (3), 617–621. https://doi.org/10.1093/jaoac/55.3.617
  13. Quackenbush, F. W. (1973). Use of Heat to Saponify Xanthophyll Esters and Speed Analysis for Carotenoids in Feed Materials: Collaborative Study. Journal of AOAC INTERNATIONAL, 56 (3), 748–753. https://doi.org/10.1093/jaoac/56.3.748
  14. Bhardwaj, D. K., Bisht, M. S., Uain, S. C., Mehta, C. K., Sharma, G. C. (1980). Quercetagetin 5-methyl ether from the petals of Tagetes patula. Phytochemistry, 19 (4), 713–714. https://doi.org/10.1016/0031-9422(80)87053-1
  15. Garg, S. N., Charles, R., Kumar, S. (1999). A new acyclic monoterpene glucoside from the capitula of Tagetes patula. Fitoterapia, 70 (5), 472–474. https://doi.org/10.1016/s0367-326x(99)00044-1
  16. Zhao, C.-C., Shao, J.-H., Li, X., Kang, X.-D., Zhang, Y.-W., Meng, D.-L., Li, N. (2008). Flavonoids fromGalium verumL. Journal of Asian Natural Products Research, 10 (7), 611–615. https://doi.org/10.1080/10286020802133217
  17. Bakhtiyor kizi, S. I., Shakhsaidovich, S. S., Ravshan kizi, K. A., Gulrano, A., Khalimovna, R. N., Bakhtiyarovna, T. D. (2025). Morphological and size characterization of zinc oxide nanoparticles and evaluation of their cytotoxicity on the MCF-7 cell line. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 4 (56), 88–96. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2025.338297
  18. Akhmadova, G., Mirrakhimova, T., Ismoilova, G. (2024). High-quality analysis of dry extract of prickly artichoke raw material (Cynara Scolymus L.) cultivated in Uzbekistan. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 4 (50), 60–66. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.310826
  19. Olimov, K., Mirrakhimova, T., Akhmadova, G. (2025). Polysaccharide profile, acute toxicity and bile secretion effects of the choleretic herbal preparation “Safroart herbal tea.” ScienceRise: Pharmaceutical Science, 2 (54), 59–68. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2025.327605
  20. Rizaeva, N., Akhmadova, G., Akhmedova, M., Bakhriddinova, D., Aripova, N., Sharipova, I. et al. (2025). Pharmaceutical cream with Carthamus tinctorius L. extract: formulation and evaluation. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 5 (57), 102–111. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2025.342475
  21. Ibrahim, A., Khalifa, S. I., Khafagi, I., Youssef, D. T., Khan, S., Mesbah, M., Khan, I. (2008). Microbial Metabolism of Biologically Active Secondary Metabolites from Nerium oleander L. Chemical and Pharmaceutical Bulletin, 56 (9), 1253–1258. https://doi.org/10.1248/cpb.56.1253
  22. Nair, V. D., Niznik, H. B., Mishra, R. K. (1996). Interaction of NMDA and Dopamine D2L Receptors in Human Neuroblastoma SH‐SY5Y Cells. Journal of Neurochemistry, 66 (6), 2390–2393. https://doi.org/10.1046/j.1471-4159.1996.66062390.x
Порівняльний аналіз біологічно активних сполук у чорнобривцях розлогих (Tagetes patula L.) та чорнобривцях прямостійних (Tagetes erecta L.).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Toshtemirova, C., Ismoilova, G., Zuparova, Z., Pulatova, D., Akhmadova, G., Jalilov, U. M., & Madatova, N. A. (2026). Порівняльний аналіз біологічно активних сполук у чорнобривцях розлогих (Tagetes patula L.) та чорнобривцях прямостійних (Tagetes erecta L.). ScienceRise: Pharmaceutical Science, (2 (60), 60–70. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2026.358839

Номер

№ 2 (60) (2026)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Charos Toshtemirova, Guzaloy Ismoilova, Zulfiya Zuparova, Dildora Pulatova, Gulrano Akhmadova, Utkirbek Mamaraimovich Jalilov, Nazira Abdugaffarovna Madatova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons Attribution 4.0 International License для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Автори мають право зберігати остаточну прийняту версію статті в інституційному, тематичному або будь-якому іншому репозитарії з метою забезпечення видимості та доступності.