Дослідження розподілу глібенкламіду в органах тварин при моделюванні гострої інтоксикації

Автор(и)

  • Тетяна Володимирівна Кучер Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-9879-5590
  • Сергій Іванович Мерзлікін Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-8736-7689
  • Сергій Юрійович Штриголь Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-7257-9048

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2016.79660

Ключові слова:

глібенкламід, гостра інтоксикація, біологічні об’єкти, розподіл, хроматографічні методи, твердофазна екстракція

Анотація

Моделювання ефектів токсичного впливу хімічних сполук, зокрема лікарських засобів є вагомим джерелом інформації при проведенні судово-токсикологічних досліджень. Відомі випадки летальних отруєнь глібенкламідом, переважно при суїцидальному передозуванні. Враховуючи те, що дана речовина досить активно метаболізує, інформація щодо її розподілу в органах і тканинах при надходженні в організм в летальних дозах може бути корисною для вибору біологічних об’єктів.

Мета. Дослідження розподілу глібенкламіду в органах лабораторних тварин при моделюванні гострої інтоксикації.

Методи. Для моделювання гострої інтоксикації глібенкламідом використовували білих щурів, яким препарат у вигляді суспензії з твіном-80 вводили перорально, виходячи з маси тіла тварини та LD50 токсиканту. Після декапітації у піддослідних тварин брали печінку, нирки, шлунок,, кишечник із вмістом, серце та кров. Ізолювання глібенкламіду з біологічних об’єктів проводили підкисленим ацетонітрилом. Для очистки одержаних вилучень з тканин органів використовували метод ТШХ, а очистку плазми від її компонентів та концентрування токсиканту проводили методом твердофазної екстракції на картриджах “Oasis HLB Extraction Cartridge”, 30 mg. Для виявлення та кількісного визначення глібенкламіду застосовували методи ТШХ та ВЕРХ.

Результати. Встановлено, що у вилученнях, одержаних з біологічних об’єктів, глібенкламід виявлений в межах 2,2–19,8 мкг/мл в пробі. При цьому найвищі концентрації токсиканту виявлені у вилученнях з крові та шлунку, нижчі – з печінки та кишечника із вмістом. Даний токсикант також виявлений у вилученнях з серця в концентрації 4,2 мкг/мл в пробі, що пояснює його вибіркову токсичність на міокард. Враховуючи це, направлене судово-токсикологічне дослідження при передозуванні глібенкламіду можна здійснювати за його нативною речовиною, а крім біологічних об’єктів, рекомендованих TIAFT, як альтернативний об’єкт доцільно використовувати серце.

Висновки. За результатами моделювання гострої інтоксикації у тварин встановлено розподіл глібенкламіду в органах і тканинах при надходженні в організм у летальних дозах. Проведене моделювання дозволило визначити біологічні об’єкти: печінка, нирки, шлунок та кишечник з вмістом, серце та кров, котрі можуть бути застосовані для судово-токсикологічних досліджень у випадках гострого отруєння при передозуванні даним токсикантом

Біографії авторів

Тетяна Володимирівна Кучер, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Старший лаборант, здобувач

Кафедра лікарської та аналітичної токсикології

Сергій Іванович Мерзлікін, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра лікарської та аналітичної токсикології

Сергій Юрійович Штриголь, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра фармакології

Посилання

  1. Karkischenko, N. N. (2007). Alternativyi biomeditsinyi [Biomedicine alternatives] Vol. 1. Osnovyi biomeditsinyi i farmakomodelirovaniya. Kyiv: VPK, 320.
  2. Apihtina, O. L. (2011). Pravovi aspekti pri roboti z eksperimentalnimi tvarinami [Legal aspects by working with experimental animals]. Nowadays and bioethics. Kyiv: VD «Avicena», 244–250.
  3. Nedosugova, L. V. (2011). Glibenklamid – profil effektivnosti i bezopasnosti [Glibenclamide – profile of effectiveness and safety]. Diabetes mellitus, 3, 85–90.
  4. Reshedko, G. K., Haykina, E. V. (2012). Klinicheskoe primenenie glibenklamida: voprosyi bezopasnosti i effektivnosti [Clinical application of glibenclamide: safety and efficiency]. Problems of Endocrinology, 3, 65–69.
  5. Schulz, M., Schmoldt, A. (2003). Therapeutic and toxic blood concentrations of more than 800 drugs and other xenobiotics. Pharmazie, 58 (7), 447–474.
  6. Kucher, T. V., Merzlikin, S. I. (2015). Vibir ta standartizatsiya umov selektivnogo rozdilennya glibenklamidu, gliklazidu ta glimepiridu v tonkomu shari sorbentu [The сhoice and standardization of the conditions for selective separation of glibenclamide, gliclazide and glimepiride in a thin layer]. Management, economics and quality assurance in Pharmacy, 1, 8–13.
  7. Ibragimova, M. M. (2014). K voprosu himiko-toksikologicheskogo analiza gliklazida i metformina pri ih sovmestnom primenenii [On the issue of chemical-toxicological analysis of gliclazide and metformin in their mutually application]. Astana medical journal, 2, 152–158.
  8. Ibragimova, M. M. (2016). Himiko-toksikologicheskie svoystva nekotoryih antidiabeticheskih preparatov proizvodnyih sulfonilmochevinyi [Chemico-toxicological properties of some antidiabetic sulfonylureas derivatives]. Tashkent, 39.
  9. Ayyappan, J., Umapathi, P., Quine, S. (2011). Validated HPLC method for the fast and sensitive determination of few anti-diabetic drugs residues in support of cleaning validation in formulation area. International journal of pharmacy and pharmaceutical sciences, 3, 371–374.
  10. Rayanm, V., Lakshman, A., Ramana, M. (2011). Validated RP – HPLC method for the estimation of glibenclamide in formulation and serum. International journal of research in pharmaceutical and biomedical sciences, 2, 856–862.
  11. Albu, F., Georgiţă, C., David, V., Medvedovici, A. (2007). Determination of glibenclamide in human plasma by liquid chromatography and atmospheric pressure chemical ionization/MS-MS detection. Journal of Chromatography B, 846 (1-2), 222–229. doi: 10.1016/j.jchromb.2006.09.005
  12. Dastmalchi, S., Garjani, A., Maleki, N. et. al. (2005). Enhancing dissolution, serum concentrations and hypoglycemic effect of glibenclamide using solvent deposition technique. Pharm. Pharmaceut. Sci, 8 (2), 175–181.
  13. Treherne, J. M., Ashford, M. L. J. (1991). The regional distribution of sulphonylurea binding sites in rat brain. Neuroscience, 40 (2), 523–531. doi: 10.1016/0306-4522(91)90138-e
  14. Adaramoye, O., Akanni, O., Adesanoye, O., Labo-Popoola, O., Olaremi, O. (2012). Evaluation of toxic effects of metformin hydrochloride and glibenclamide on some organs of male rats. Niger J Physiol Sci., 27 (2), 137–144.
  15. Vanelli, G., Hussain, S., Dimori, M., Aguggini, G. (1997). Cardiovascular responses to glibenclamide during endotoxaemia in the pig. Veterinary Research Communications, 21 (3), 187–200. doi: 10.1023/a:1005880228344
  16. Takahashi, N., Ooie, T., Saikawa, T., Iwao, T., Yoshimatsu, H., Sakata, T. (2003). Long-term treatment with glibenclamide increases susceptibility of streptozotocin-induced diabetic rat heart to reperfusion-induced ventricular tachycardia. Exp Biol Med., 228 (10), 1234–1238.
  17. Ji, M.-H., Yang, J.-J., Ju, L.-S., Zhu, S.-H., Yang, J.-J. (2014). Glibenclamide pretreatment attenuates acute lung injury by inhibiting the inflammatory responses and oxidative stress in a polymicrobial sepsis animal model. J Anesth Perioper Med., 1 (1), 36–43. doi: japm006TBD
  18. Council Directive 2010/63/EU of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes (2010). Official Journal of the European Communities, L 276, 33–79.
  19. Reznikov, O. G., Solovyov, A. I., Dobrelya, N. V., Stefanov, O. V. (2007). Bioetichna ekspertiza doklinichnih ta inshih naukovih doslidzhen, scho vikonuyutsya na tvarinah [Bioethical expertise preclinical and other research performed in animals]. Journal of Pharmacology and Pharmacy, 7, 47–61.
  20. Nedosugova, L. V. (2013). Rol preparatov sulfonilmochevinyi v razvitii serdechno-sosudistyih oslozhneniy pri saharnom diabete 2 tipa [The role of sulphonylurea drugs in development of cardiovascular complications by type 2diabetes]. Diabetes mellitus, 2, 26–35.
  21. Kucher, T. V., Merzlikin, S. I. (2015). Hromatografichne doslidzhennya viluchen glibenklamidu, gliklazidu ta glimepiridu iz biologichnih ob’ektiv [The chromatographic study of the extracts of glibenclamide, gliclazide and glimepiride obtained from biological objects]. News of pharmacy, 4, 3–7.
  22. Kucher, T. V., Merzlikin, S. I., Kovalenko, E. V. (2016). Hromatograficheskoe obnaruzhenie glibenklamida v biologicheskih ob'ektah pri modelirovanii kombinirovannyih otravleniy lekarstvennyimi veschestvami [Chromatographic detection of glibenclamide in biological objects by modeling the combined poisoning of drugs]. Vestnik pharmacy, 1, 28–33.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-30

Як цитувати

Кучер, Т. В., Мерзлікін, С. І., & Штриголь, С. Ю. (2016). Дослідження розподілу глібенкламіду в органах тварин при моделюванні гострої інтоксикації. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (3 (3), 7–12. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2016.79660

Номер

№ 3 (3) (2016)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Тетяна Володимирівна Кучер, Сергій Іванович Мерзлікін, Сергій Юрійович Штриголь

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.